Справа № 175/12225/25
Провадження № 3/175/6262/25
Постанова
Іменем України
16 вересня 2025 року с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
судді Озерянської Ж.М.,
при секретарі Рожковій Д.О.,
розглянувши матеріали, що надійшли до суду з Відділення поліції №1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Відповідно до Протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №390860 від 13 липня 2025 року - 13 липня 2025 року близько 18-00 год. поблизу електроопори 0511/2 по вулиці Ганіна у с. Волоське Дніпровського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Kia Sportage номерний знак НОМЕР_1 при зустрічному роз'їзді не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем Nissan Rogue номерний знак НОМЕР_2 , що рухався назустріч, під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті чого обидва авто отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.12.3 та 13.3 Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 та його адвокат Рижик Р.О. просили суд провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підтвердження вказаних доводів надали Висновок експерта №2006-25 від 25 липня 2025 року.
ОСОБА_2 та його адвокат Руднєва В.С. просили суд визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди, зауважили, що саме в діях водія ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, тому на нього і було складено протокол про адміністративне правопорушення. Висновок експерта №2006-25 від 25 липня 2025 року вважали неналежним доказом, оскільки він був складений на замовлення винуватої сторони.
Суд, вислухавши пояснення учасників даної дорожньо-транспортної пригоди, дослідивши матеріали справи та висновок експерта №2006-25 від 25 липня 2025 року, вважає, що провадження по справі підлягає закриттю, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортних засобів, вантажу, доріг або іншого майна.
З огляду на те, що вказана норма закону є бланкетною та відсилає до Правил дорожнього руху, суд під час розгляду справи повинен встановити чи порушив вимоги Правил дорожнього руху водій, який зазначений уповноваженою особою в протоколі про адміністративне правопорушення, а також суть правопорушення.
Окрім того, склад правопорушення, за який передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП, передбачає наявність трьох елементів об'єктивної сторони (протиправне діяння): 1) порушення правил дорожнього руху, 2) наслідки у вигляді, зокрема, пошкодження транспортних засобів, 3) наявність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням ПДР та наслідками.
Отже, склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, утворює не будь-яке недотримання особою, котра керує транспортним засобом, вимог ПДР, а лише таке, що безпосередньо призвело до зазначених у цій статті наслідків.
При цьому вказані обставини повинні бути підтверджені доказами, якими є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 251 КУпАП).
За ст. 9 КУпАП, що регламентує поняття адміністративного правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено правопорушення, чи є винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
Пункт 12.3 Правил дорожнього руху України зобов'язує водія негайно вжити заходів для зменшення швидкості, аж до повної зупинки транспортного засобу, або безпечно об'їхати перешкоду, якщо виникла небезпека для руху або з'явилася перешкода, яку водій об'єктивно може виявити.
Пункт 13.3 Правил дорожнього руху України (ПДР) вимагає від водіїв дотримуватися безпечного інтервалу під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди або зустрічного роз'їзду, щоб не створювати небезпеки для інших учасників руху.
При вирішенні питання первинності порушень Правил дорожнього руху, відповідно до викладеній правовій позиції Верховного Суду України в своєму рішенні в справі №5-18кс14 від 20 листопада 2014 року, у випадку виникнення ДТП за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, потребує встановлення причинного зв'язку між діянням (порушенням ПДР) кожного з них та наслідками, що настали, дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен із водіїв, того, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з'ясування ступеня участі (внеску) кожного з них у спричиненні наслідку.
Причинний зв'язок в автотранспортних правопорушеннях відрізняється тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями ПДР й відповідними наслідками.
Так, судом досліджено Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №390860 від 13 липня 2025 року, схема місця ДТП та фото до неї, письмові пояснення обох водіїв - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є взаємовиключними.
Так, ОСОБА_1 на підтвердження своїх доводів надано Висновок експерта №2006-25 від 25 липня 2025 року, з якого вбачається, які саме вихідні дані були надані експерту. Зазначені вихідні дані не суперечать матеріалам справи.
Висновок експерта №2006-25 від 25 липня 2025 року складений завідувачем лабораторії інженерно-транспортних видів досліджень Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_3 , який обізнаний про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.
Висновок експерта №2006-25 від 25 липня 2025 року як доказ жодних сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки оформлений у визначеному процесуальним законом порядку, а тому є належним, допустимим і достовірним, таким, що отриманий з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксований у належній процесуальній формі. Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.
Крім того, експерту ставилися конкретні питання стосовно того, дії якого саме водія (автомобіля Kia Sportage номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 чи автомобіля Nissan Rogue номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 ) перебували в причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, на які експерт чітко надав відповідь.
Так, згідно висновків експерта №2006-25 від 25 липня 2025 року в даних дорожніх умовах водій автомобіля Kia Sportage номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти дорожньо-транспортній пригоді, в його діях в даній ситуації не вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 ПДР України, які б з технічної точки зору перебували у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Крім того, ОСОБА_2 та його адвокат Руднєва В.С. не були позбавлені права на підтвердження своєї позиції шляхом надання доказів (у тому числі призначення судом за клопотанням відповідної експертизи, оскільки, як зазначалось вище, пояснення обох учасників дорожньо-транспортної пригоди мають суперечливий характер та взаємо виключають один одного).
Досліджені та перевірені судом обставини свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Суд зобов'язаний всебічно, повно й об'єктивно досліджувати всі обставини справи і давати їх правильну правову оцінку. Постанова суду про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована достатніми і незаперечними доказами.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.
Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, враховуючи вищевикладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, оцінивши наявні в даній справі про адміністративні правопорушення докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки висновком експерта не підтверджено наявність дій вчинених ОСОБА_1 які б перебували у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Частиною 1 статті 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення на цю особу адміністративного стягнення.
З огляду на те, що провадження по справі підлягає закриттю, судовий збір не сплачується.
Керуючись ст.ст. 9, 40-1, 124, 245, 247, 268, 276, 283-285 КУпАП, суд-
постановив:
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Судовий збір віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через місцевий суд.
Суддя Ж.М. Озерянська