Справа № 209/4545/25
Провадження № 2/209/1729/25
"15" вересня 2025 р. м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді - Ковальової-Писаревої А.Б.,
за участю секретаря - Лушпай І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" адвокат Усенко М.І. звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 27 серпня 2019 року між АТ "Банк Форвард" та відповідачем було укладено Договір про банківське обслуговування фізичних осіб, шляхом підписання Анкети-заяви №200215577 про акцепт Публічної пропозиції АТ "Банк Форвард", відповідно до умов якого відповідачу було відкрито поточний рахунок та надано кредитний ліміт відповідно до умов кредитного договору, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитним лімітом відповідно до умов цього договору. Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме було відкрито поточний рахунок та надано кредитний ліміт в обсязі та у строк визначені умовами кредитного договору в безготівковій формі на Рахунок споживчих кредитів позичальника. 25 липня 2024 року АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «БАНК ФОРВАРД», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №200215577 від 27 серпня 2019 року. Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №200215577 від 27 серпня 2019 року становить 59807,58 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 24200,6 грн.; заборгованість за відсотками - 24137,54 грн.; заборгованість за комісією - 11469,44 грн. Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв'язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №200215577 від 27 серпня 2019 року в розмірі 59807,58 грн., сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам'янського від 15 липня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Представник позивача адвокат Усенко М.І. в судове засідання не з'явився, в тексті позовної заяви просив розглядати справу за відсутності представника ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».
Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Попков О.О. в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
31 липня 2025 року представник відповідача Попков О.О. через систему «Електронний суд» надав відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги визнали частково, просили відмовити в задоволенні позовної заяви в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 11469,44 грн. та зменшити витрати на правничу допомогу до 2000,00 грн. На обґрунтування відзиву зазначає, що відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Відповідач вважає, що комісія в розмірі 11469,44 грн за Кредитним договором №200215577 від 27 серпня 2019р. підлягає списанню кредитором. Крім того, відповідач вважає розмір судових витрат позивача на правову допомогу, пов'язаний зі складанням позовної заяви, яка є типовою для позивача і містить тільки номери договорів та суму заборгованості явно завищеною, зазначає, що фактично виконавець послуги, який є фахівцем в галузі права замінив декілька десятків індивідуально визначених даних у типовій для нього позовній заяві і на це витратив 3 години 30 хвилин, що не може відповідати дійсності. Тому Відповідач просить суд зменшити розмір витрат на правову допомогу за одним кредитним договором до 2000 грн.
Виходячи з наведеного, суд ухвалив провести судове засідання за відсутності сторін згідно вимог ч.3 ст.211 ЦПК України, на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч.2 ст 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзив та додатки до нього тощо, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 серпня 2019 року між Акціонерним товариством «Банк Форвард» (надалі - банк) та ОСОБА_1 (надалі - відповідач) було укладено Договір про банківське обслуговування фізичних осіб, шляхом власноручного підписання ним заяви (оферти) №200215577, яка містила умови кредитного договору та програму добровільного страхування життя, договору добровільного страхування життя власника карткового рахунку (акцепт), опитувальника клієнта, паспорта споживчого кредиту /а.с. 6-13/.
Відповідно до умов зазначеного договору, на ім'я відповідача було випущено платіжну картку, відкрито поточний рахунок та встановлено ліміт, в межах якого відповідач мав право здійснювати операції з використанням картки за рахунок наданого банком кредиту, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов Договору.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту, кредит надається у формі відновлювальної кредитної лінії. Строк кредитування 13 місяців. Сума кредиту до 50000,00 грн. Реальна річна процентна ставка 57,22%. Орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування складає 75079,17 грн. /а.с. 8/.
Банк умови кредитного договору виконав, відкрив поточний рахунок та видав платіжну картку на ім'я відповідача, яка була отримана ним 27 серпня 2019 року, що підтверджується заявою про відкриття поточного рахунку, розпискою про отримання картки /а.с. 10, 105/.
Як вбачається з виписки по особовому рахунку /а.с. 15-102/, позивач надав відповідачу кредитні кошти, якими відповідач активно користувався.
25 липня 2024 року між АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги /а.с. 106-111/, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «БАНК ФОРВАРД», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №200215577 від 27 серпня 2019 року. Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №200215577 від 27 серпня 2019 року становить 59807,58 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 24200,60 грн.; заборгованість за відсотками - 24137,54 грн.; заборгованість за комісією - 11469,44 грн., що підтверджується витягом з реєстру /а.с. 112/.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором станом на 09 червня 2025 року, відповідач має заборгованість в розмірі 59807,58 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 24200,60 грн., заборгованість за відсотками - 24137,54 грн., заборгованість за комісією - 11469,44 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості /а.с. 14/.
Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч.1 ст.207 ЦК України).
Договір, що за своєю правовою природою є двостороннім правочином, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України).
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтями 1046, 1048 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.ст.525,526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Така заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.1 ст.1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Отже, цивільне законодавство містить імперативну норму, яка регулює заміну кредитора в зобов'язанні, тобто норму, яка містить чітку вичерпну вказівку на склад прав та обов'язків під час вчинення такої юридичної дії.
У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
Згідно з правовою позицією, наведеною у постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 905/635/18, у разі заміни кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора. При цьому такий спеціальний інструмент для заміни сторони у зобов'язанні, як відступлення права вимоги, може бути застосований лише відносно дійсного зобов'язання, тобто такого зобов'язання, яке існувало на момент переходу відповідного права від первісного кредитора.
Вирішуючи питання про розмір заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд зазначає наступне.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором №200215577 від 27 серпня 2019 року станом на 09 червня 2025 року, відповідач має заборгованість в розмірі 59807,58 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 24200,60 грн., заборгованість за відсотками - 24137,54 грн., заборгованість за комісією - 11469,44 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості /а.с. 14/.
Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) навів тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, згідно із Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 5-30 год. 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.
Отже нарахування комісії у розмірі 11469,44 грн. не ґрунтується на вимогах закону.
У позовній заяві представник позивача зазначає, що станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становить 59807,58 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 24200,60 грн., заборгованість за відсотками - 24137,54 грн., заборгованість за комісією - 11469,44 грн. Суд вважає, що розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» становить 48338,14 грн. (24200,60+24137,54 = 48338,14).
Згідно вивчених судом матеріалів справи, з'ясованих обставин справи, які досліджені доказами, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в зв'язку з тим, що відповідач частково визнав позовні вимоги, укладений між сторонами кредитний договір відповідає вимогам закону, зобов'язання по договору відповідачем у встановлений строк не виконані, сума заборгованості 48338,14 грн. підтверджена документально й підлягає стягненню на користь позивача.
Щодо розподілу судових витрат, слід зазначити наступне. Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем обсягу послуг адвоката та понесення ним витрат щодо звернення до суду.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).
Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Ч.2 ст.137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч.3 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Ч.4 ст.137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України - При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» понесені ним судові витрати в розмірі 7000,00 грн.
Відповідач ОСОБА_1 в відзиві на позовну заяву заперечував проти розміру судових витрат на правничу допомогу, наголошував, що розмір витрат явно завищена та просив зменшити до 2000,00 грн.
Суд враховує, що у позовній заяві зазначались очікувані позивачем судові витрати, в тому числі і за надання професійної правової допомоги в сумі 7000,00 грн.; факт розгляду справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників розгляду справи. Матеріали цивільної справи містять копії Договору про надання правової (правничої) допомоги №0206 від 02 червня 2025 року, укладеного між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» та Адвокатським об'єднання «Апологет», акту № 297 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 09 червня 2025 року на суму 7000,00 грн., детального опису наданих послуг по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 та ордеру на надання правничої допомоги /а.с. 119, 120, 121, 122/.
В той же час, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі №903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
Тому, виходячи з положень ч.3 ст.141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 7000,00 грн. є завищеними.
Зокрема, суд звертає увагу, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 59807,58 грн., тобто у справі незначної складності, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, з огляду на ціну позову. Окрім цього, суд зауважує, що правова позиція позивача є сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи. Крім того підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.
З урахуванням всіх наведених обставин, пропорційності та співмірності понесених судових витрат відносно предмета спору, суд приходить до висновку про задоволення вимоги про відшкодування відповідачем на користь позивача понесених судових витрат за отримання правової допомоги частково та стягнення з відповідача на користь позивача 4000 (чотири тисячі) грн., на відшкодування понесених витрат за отримання правової допомоги. В іншій частині судові витрати за отримання правової допомоги належить покласти на позивача.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Отже, суд вважає необхідним стягнути з відповідача суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1957,85 грн., оскільки позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
На підставі ст.ст.525, 526, 530, 611, 1054, 1055, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 12, 76, 78, ч.3 ст. 211, 223, ст.ст.263-265, 280-285 ЦПК України, суд,-
Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх) заборгованість за кредитним договором №200215577 від 27 серпня 2019 року в розмірі 48338 (сорок вісім тисяч триста тридцять вісім) гривень 14 копійок.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1957 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят сім) гривень 85 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 15 вересня 2025 року.
Суддя А.Б.Ковальова-Писарева