11 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 144/1423/24
провадження № 61-11530ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 26 березня
2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 серпня
2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
У вересні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, у якому просила в порядку поділу спільної сумісної власності подружжя визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на: 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 0523786400:06:004:0025 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1217 га, кадастровий номер 0523786400:06:004:0026 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
26 березня 2025 року Теплицький районний суд Вінницької області ухвалив рішення, яким позов задовольнив.
В порядку поділу спільної сумісної власності подружжя визнав за ОСОБА_2 право приватної власності на: 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 0523786400:06:004:0025 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 ; 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1217 га, кадастровий номер 0523786400:06:004:0026 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 23 500,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правничу допомогу, відповідач подав апеляційну скаргу.
Вінницький апеляційний суд постановою від 05 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 26 березня 2025 року в частині судових витрат - без змін.
04 вересня 2025 року ОСОБА_3 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 26 березня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 серпня 2025 року в указаній справі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За приписами пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
Встановлено, що при зверненні до суду ОСОБА_2 у позовній заяві визначила ціну позову у розмірі 41 493,00 грн і та саме з цієї суми останньою розрахувався розмір судового збору, який було сплачено за подання позовної заяви до суду. При цьому ОСОБА_3 , виходячи із вказаних обставин, здійснив розрахунок та сплатив судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 422,40 грн.
Крім того, із договорів купівлі-продажу від 29 вересня 2017 року, убачається що: згідно з даними, що містяться в у звіті № 0100 про незалежну оцінку майна від 25 вересня 2017 року вартість житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 становить 8 493,00 грн; згідно зі звітом № 0987 експертної грошової оцінки земельної ділянки оцінка земельної ділянки загальною площею
0,25 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер- 0523786400:06:004:0025, становить 25 665,00 грн; згідно зі звітом № 0988 з експертної грошової оцінки земельної ділянки оцінка земельної ділянки загальною площею 0,1217 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер- 0523786400:06:004:0026, становить 8 727,00 грн.
Таким чином, ціна позову в цій справі станом на 01 січня 2025 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваним судовим рішенням і, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Поняття винятковості справи є оціночним та потребує належного обґрунтування. Заявник не навів переконливих доводів та не надав відповідних доказів, які б свідчили про те, що справа має для нього виняткове значення.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 26 березня
2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 серпня
2025 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов