10 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/11221/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,
секретар судового засідання Зайченко О. Г.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 (колегія суддів: Андрієнко В. В - головуючий, Шапран В. В., Буравльов С. І.) та рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 (суддя Маринченко Я. В)
за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради
до: 1) Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація);
2) Приватного підприємства ?Видавництво ?Фенікс?;
3) Комунального закладу професійної (професійно-технічної) освіти ?Київський професійний коледж інформаційних технологій та поліграфії?
про визнання недійсним договору оренди майна та повернення нежитлового приміщення
за участю:
прокурора: Баклан Н. Ю. (посвідчення)
позивача: Чухрай Н. М. (самопредставництво)
відповідача-1: Онищенко Т. О. (самопредставництво)
відповідача-2: Марків Н. В. (адвокат)
відповідача-3: Безносько С. М. (самопредставництво)
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, Приватного підприємства "Видавництво "Фенікс", Комунального закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Київський професійний коледж інформаційних технологій та поліграфії" про визнання недійсним договору оренди майна та повернення нежитлового приміщення.
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір укладений з порушенням вимог частини 4 статті 80 Закону України "Про освіту", оскільки за його умовами об'єкт оренди використовується для розміщення поліграфічного виробництва, що фактично передбачає використання майна не за освітнім призначенням та у цілях, не пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу. Оскільки використання підприємством орендованого приміщення для розміщення поліграфічного виробництва з метою отримання прибутку до забезпечення освітнього процесу не відноситься, таке використання порушує інтереси держави, оскільки унеможливлює досягнення освітніх цілей, завдань та напрямків діяльності щодо організації та матеріально-технічного забезпечення навчально-виробничого процесу з метою забезпечення прав дітей на навчання відповідно до їх покликань, інтересів та здібностей.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025, у позові відмовлено.
2.2 Суди на підставі встановлених обставин справи дійшли висновку, що прокурор не довів обставин, з якими закон пов'язує можливість визнання договору недійсним, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі Київська міська прокуратура просить зазначені судові рішення скасувати, а позов - задовольнити.
3.2 Скаржник вважає, що суди не врахували висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування статей 19, 53 Конституції України, статей 52, 56, 80 Закону України "Про освіту", статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, статей 20, 207 Господарського кодексу України, що призвело до порушення норм процесуального права (статей 7, 74-79, 86 Господарського процесуального кодексу України), викладених, зокрема, у постановах від 08.11.2022 у справі № 917/1090/21 від 20.01.2022 у справі № 906/1551/20, від 17.01.2023 у справі № 902/51/21, від 16.02.2024 у справі № 917/1173/22, від 10.04.2024 у справі № 910/169/23, від 16.04.2024 у справі № 922/3883/23, від 25.06.2024 у справі № 923/1292/21, від 12.03.2025 № 903/492/24 (пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).
3.3 У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та зазначає про відмінність фактичних обставин справ, на неврахування висновків у котрих посилається скаржник. Наявними у справі доказами підтверджується використання об'єкта оренди з метою забезпечення освітнього процесу здобувачів освіти (учнів) коледжу, шляхом надання робочих місць (навчально-виробничих дільниць) для проходження виробничого навчання та виробничої практики і надає можливість покращити умови та якість навчання учасників освітнього процесу.
3.4 У відзиві на касаційну скаргу відповідач-3 просить касаційну скаргу залишити без задоволення та зазначає про те, що закон не встановив повної заборони на передачу майна в оренду і не встановив вимоги, що орендар має здійснювати лише освітню діяльність чи заборони на заняття підприємницькою діяльністю орендаря. Натомість орендар бере активну участь у організації та проведення семінарів, конференцій та проводить стажування майстрів виробничого навчання.
3.5 Подані 05.08.2024 пояснення відповідача-2, які за своїм змістом є відзивом на касаційну скаргу, не можуть бути прийняті з огляду на положення частини 1 статті 295 ГПК України, оскільки вони подані поза медами строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження, а тому згідно з частиною 2 статті 118 ГПК України залишаються без розгляду.
4. Мотивувальна частина
4.1 Власником Комунального закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Київський професійний коледж інформаційних технологій та поліграфії" (далі - заклад освіти) є територіальна громада міста Києва від імені якої виступає Київська міська рада (п.1.2 Статуту).
4.2 Листом від 02.06.21 № 02-06/21 ПП "Видавництво "Фенікс" повідомило відповідача-1 та відповідача-3 про намір орендувати комунальне нерухоме майно та просило включити до переліку першого типу нежитлові приміщення площею 330 кв. м, за адресою: 03067, м. Київ, вул. Полковника Шутова, буд. 13, корп. Б, що перебуває на балансі відповідача-3 (далі - нерухоме майно).
4.3 Довідкою від 02.08.2021 № 063/17-137 відповідач-3 повідомив відповідача-1 про намір передати площі, при умові укладення Договору згідно акту-передачі орендареві - ПП "Видавництво "Фенікс", в оренду нерухоме майно комунальної форми власності, тому доцільна співпраця з навчальним закладом в організації виробничого навчання та виробничої практики на підприємстві, наданні робочих місць учням.
4.4 Листом від 12.08.2021 №063-5275 відповідач-1 повідомив відповідача-3 про відсутність заперечень щодо оренди зазначеного нерухомого майна, що не використовується в навчально-виробничому процесі відповідача-3, із збереженням функціонального призначення та здійснення діяльності, що відповідає профілю підготовки кадрів.
4.5 Наказом від 17.02.2022 № 24-ПО затверджено протокол № 24 засідання комісії про включенню потенційних об'єктів оренди до Переліку відповідно типу від 16.02.2022, відповідно до якого до переліку включено нерухоме майно.
4.6 Наказом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.11.2022 № 481-ПР затверджено Протокол електронного аукціону №-UA-20221013-05486 з оренди нежитлових приміщень згідно з яким переможцем електронного аукціону визнано - ПП "Видавництво "Фенікс". Наказано укласти Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, з ПП "Видавництво "Фенікс" на орендне користування вказаним нежитловим приміщенням.
4.7 21.11.2022 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Орендодавець), Державним навчальним закладом "Центр професійної освіти інформаційних технологій, поліграфії та дизайну м. Києва" (далі - Балансоутримувач) та Приватним підприємством "Видавництво "Фенікс" (далі - Орендар) укладено Договір оренди № 3650 нерухомого майна, що належить до комунальної власності (далі - Договір).
4.8 Згідно п.4.1 Умов об'єктом оренди є нежитлові приміщення на першому та третьому поверхах навчально-виробничого корпусу загальною площею 330 кв. м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Полковника Шутова, буд. 13, літ. Б. та обліковуються на балансі ДНЗ "Центр професійної освіти інформаційних технологій, поліграфії та дизайну м. Києва".
4.9 У справі, що переглядається у касаційному порядку, судами попередніх інстанцій було встановлено, що відповідачем-2 використання (оренда) об'єкту оренди здійснюється відповідно до умов Договору з метою забезпечення освітнього процесу здобувачів освіти (учнів) коледжу, шляхом надання робочих місць (навчально-виробничих дільниць) для проходження виробничого навчання та виробничої практики, що відповідає положенням Закону України "Про освіту".
4.10 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.11 Касаційне провадження за касаційною скаргою у справі відкрито за виключним випадком касаційного оскарження, передбаченим пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
4.12 Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, зазначили, що спірний договір є таким, що укладений з метою забезпечення освітнього процесу здобувачів освіти (учнів) коледжу, шляхом надання робочих місць (навчально-виробничих дільниць) для проходження виробничого навчання та виробничої практики, що відповідає частині 4 статті 80 Закону України "Про освіту", Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами закладів професійної (професійно-технічної) освіти виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.1999 № 992 та надає можливість покращити умови та якість навчання учасників освітнього процесу.
4.13 З цих підстав суди дійшли висновку, що договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а в матеріалах справи відсутні докази про те, що спірний договір оренди суперечить вимогам законодавства щодо форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін.
4.14 У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що суди не врахували висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у справах №№ 917/1090/21, 906/1551/20, 902/51/21, 917/1173/22, 910/169/23, 922/3883/23, 923/1292/21, 903/492/24.
4.15 Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, колегія суддів з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду щодо критеріїв подібності правовідносин, викладених у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, вважає, що правовідносини не є подібними.
4.16 У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неврахування висновків Верховного Суду у цій категорії справ, не врахував того, що у наведених ним справах договори були визнані недійсними з огляду на те, що майно передавалося в оренду з іншою метою, ніж надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.
4.17 У пунктах 7.6-7.8 Рішення Конституційного Суду України 22.11.2023 у справі № 10-р(ІІ)/2023 вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.
4.18 Дослідження доказів на предмет їх належності та достатності і встановлення обставин справи не може мати місце на стадії касаційного перегляду судових рішень, оскільки виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції в силу імперативних приписів статті 300 ГПК України, що не підлягають розширеному тлумаченню (пункт 128 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17).
4.19 За вказаних обставин суд касаційної інстанції зазначає, що предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини у даній справі, що переглядається у касаційному порядку, є відмінними від тих, що наявні у наведених скаржником у касаційній скарзі постановах Верховного Суду.
4.20 Отже, наведені прокурором постанови Верховного Суду ухвалені хоча й за правового регулювання спірних правовідносин схожого з тим, що має місце в цій справі, але за інших фактичних обставин, ніж у справі, що розглядається, тобто зазначені ним справи і ця справа, що переглядається у касаційному порядку, є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них.
4.21 Після відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у наведених скаржником постановах Верховного Суду, та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
4.22 Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постановах Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
4.23 Враховуючи викладене, доводи скаржника про неврахування висновків Верховного Суду не підтвердилися. За таких обставин касаційне провадження за касаційною скаргою скаржника підлягає закриттю відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.
4.24 У зв'язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.
Керуючись статтями 234, 235, 296, 332 ГПК України,
Касаційне провадження у справі № 910/11221/24 за касаційною скаргою Київської міської прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Є. В. Краснов
Л. І. Рогач