15 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 907/405/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи - підприємця Дутка Євгенія Володимировича
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.12.2024 (суддя Андрейчук Л.В.)
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 (колегія суддів: Кравчук Н.М., Матущак О.І., Скрипчук О.С.)
у справі за позовом фізичної особи-підприємця Грибанова Василя Петровича
до фізичної особи - підприємця Дутка Євгенія Володимировича
про стягнення 470 700,00 грн,
1. Фізична особа-підприємець Грибанов В.П. звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до фізичної особи - підприємця Дутка Є.В. про стягнення грошових коштів в сумі 470 700,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з банківського рахунку фізичної особи - підприємця Грибанова В.П. у 2019 році та у 2023 році було здійснено перерахування коштів на банківський рахунок фізичної особи - підприємця Дутка Є.В. з призначенням платежів - поворотна фінансова допомога на загальну суму 470 700,00 грн, без жодного підписання договору про надання фінансової допомоги. Вказані кошти відповідач не повернув, відтак, позивач вважає, що кошти підлягають стягненню в примусовому порядку відповідно до положень статей 8, 509, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, у зв'язку з набуттям майна без достатньої правової підстави.
3. Господарський суд Закарпатської області рішенням від 18.12.2024, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.07.2025, позовні вимоги задовольнив. Стягнув з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 470 700,00 грн та 7060,50 грн витрат позивача на оплату судового збору за подання позовної заяви.
4. 11.08.2025 фізична особа - підприємець Дутко Є.В. через систему Електронний суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.12.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.07.2025, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
5. 19.08.2025 через систему Електронний суд надійшли заперечення фізичної особи-підприємця Грибанова В.П.
6. Суддя Кібенко О.Р. перебувала у відпустці з 25.08.2025 до 04.09.2025 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.08.2025 №3854/0/5-25).
7. Дослідивши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
8. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
9. Відповідно до п.9 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.
10. Згідно із п.2 ч.3 ст.287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
11. У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (п.1 ч.1 ст.163 ГПК).
12. Згідно з ч.7 ст.12 ГПК для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
13. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
14. Скаржник оскаржує судові рішення, якими вирішено спір про стягнення 470 700,00 грн, а тому вони не підлягають касаційному оскарженню.
15. Водночас касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли би бути визнані такими, що підпадають під дію пунктів а), б), в), г) п.2 ч.3 ст.287 ГПК.
16. Скаржник, посилається на те, що він позбавлений можливості спростувати обставини, неправомірно встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи (пп."б" п.2 ч.3 ст.287 ГПК).
17. Верховний Суд зауважує, що положення про те, що особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи означає, що особа, яка звертається з касаційною скаргою, має обґрунтувати зазначені обставини та додати докази на їх підтвердження.
18. Твердження скаржника, що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді цивільної справи №303/3553/25 Верховний Суд вважає необґрунтованими, оскільки скаржник не наводить які саме фактичні обставини, встановлені у цій справі, він не може спростувати при розгляді наведеної ним цивільної справи, враховуючи, що ця справа (№907/405/24) стосується правовідносин сторін, які виникли у 2019-2023 роках (позивач посилається на те, що з його банківського рахунку у 2019 році та у 2023 році було здійснено перерахування коштів на банківський рахунок відповідача з призначенням платежів - поворотна фінансова допомога на загальну суму 470 700,00 грн, без жодного підписання договору про надання фінансової допомоги; вказані кошти відповідач не повернув, відтак, позивач вважає, що кошти підлягають стягненню в примусовому порядку відповідно до положень статей 8, 509, 1212, 1213 Цивільного кодексу України). Разом з тим предметом спору у цивільній справі №303/3553/25 між тими ж сторонами (а також співвідповідачем - ОСОБА_1 (дружина Дутка Є.В. )) є визнання недійсним правочину щодо відчуження відповідачем на користь відповідачки транспортного засобу марки Ford Mustang Mach-E 2021 року випуску, та скасування державної реєстрації (перереєстрації) даного автомобіля, що виключає встановлення судами у цій справі обставин, які не входять у предмет доказування у ній. Посилання скаржника лише на те, що до позовної заяви у цивільній справі позивач долучив рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.12.2024 та ухвалу суду апеляційної інстанції про забезпечення позову у справі №907/405/24, а також посилається на наявність цих судових рішень у позовній заяві, не підтверджує, що таке посилання є посиланням на обставину, встановлену у цій господарській справі.
19. Верховний Суд звертає увагу скаржника, що судове рішення у цій господарській справі не є фактичною обставиною, про яку зазначає скаржник як про таку, яку він не може спростувати у цивільній справі №303/3553/25.
20. Дослідження змісту оскаржуваних судових рішень у цій справі, у яких відсутні будь-які фактичні обставини щодо правочину, який є предметом спору у цивільній справі №303/3553/25, не дає підстав для висновку, що скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді справи №303/3553/25, і що у предмет доказування у останній входять ті самі обставини, що і у цій господарській справі.
21. Касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішення, ухваленого судами попередніх інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним. Незгода із судовим рішенням не свідчить про винятковість справи, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання відповідних наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.
22. Рекомендацією №R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч."с" ст.7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
23. Таким чином, законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у п.1 ч.1 ст.293 ГПК, і це повністю узгоджується з положеннями ст.129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
24. При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
25. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
26. Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені п.2 ч.3 ст.287 ГПК випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
27. Згідно з п.1 ч.1 ст.293 ГПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
28. Оскільки касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а), б), в), г) п.2 ч.3 ст.287 ГПК, Верховний Суд вважає, що скаржником не дотримано умову допуску цієї справи до касаційного оскарження.
29. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця Дутка Є.В. на рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.12.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.07.2025, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
30. Касаційна скарга містить клопотання про відстрочення сплати судового збору та поновлення строку на касаційне оскарження, які підлягають залишенню без розгляду, оскільки суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №907/405/24 за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця Дутка Євгенія Володимировича на рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.12.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.07.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
В. Студенець