майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"11" вересня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/719/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.
за участю секретаря судового засідання: Газаровій Є.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: Венгловський Л.П., ген. директор, виписка з ЄДР, Камінська М.В., довіреність від 11.07.2025
від відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машбудпроект"
про стягнення 1 932 000,14 грн, зобов'язання вчинити певні дії
Процесуальні дії по справі.
Господарський суд Житомирської області розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машбудпроект" про стягнення 1 932 000,14 грн, зобов'язання вчинити певні дії, за правилами загального позовного провадження, перше підготовче засідання призначив на 14.07.2025 о 11:00.
23.06.2025 до Суду повернулася ухвала суду від 17.06.2025, надіслана на адресу відповідача з відміткою органу зв'язку про причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до відповіді №1567492 від 14.07.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Машбудпроект" (код ЄДРПОУ 37151733) відповідає тій, яка зазначена у позовній заяві.
Суд ухвалою від 14.07.2025 відклав підготовче засідання на 29.07.2025 о 10:00. Розмістив оголошення на сайті судової влади України про дату, час та місце проведення підготовчого засідання для відповідача у справі. Додатково ухвалив повідомити телефонограмою керівника Відповідача за номером телефону, вказаному у ЄДР.
15.07.2025 на сайті судової влади України розміщено оголошення, повідомлено Відповідача про дату, час та місце розгляду справи.
Cуд ухвалою від 29.07.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.09.2025 о 14:30.
30.07.2025 на сайті судової влади України розміщено оголошення, повідомлено Відповідача про дату, час та місце розгляду справи.
08.08.2025 до Суду повернулася ухвала суду від 29.07.2025, надіслану на адресу Відповідача, з відміткою органу зв'язку про причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за наявними матеріалами за відсутності представника відповідача, суд приймає до уваги таке.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України (тут і далі за текстом - Кодексу) обов'язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.
Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).
Суд констатує, що надіслані на адресу місцезнаходження Відповідача ухвали суду від 17.06.2025 та 29.07.2025 повернулися Суду без вручення. Разом з тим, Суд повідомляв Відповідача про дату, час та місце розгляду справи у спосіб розміщення оголошення на сайті судової влади України.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини у справі у справі «Осіпов проти України», стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В судовому засіданні 11.09.2025 Суд ухвалив вступну та резолютивну частини рішення про задоволення позову.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позивач Приватне акціонерне товариство "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машбудпроект" з позовними вимогами про стягнення 1 932 000,14грн заборгованості, зобов'язання забрати передані на зберігання вибухові матеріали та засоби ініціювання (тут і далі за текстом - Позивач, Відповідач, Суд).
В обґрунтування підстав поданого позову, Позивач посилається на те, що з Відповідачем були укладені договори відповідального зберігання - Договір №1 від 14.12.2016, Договір №01/01-4 від 01.01.2018, Договір №01/01-4 від 01.01.2019, Договір №01/01-4 від 16.12.2019 та Договір №01/01-4 від 18.01.2021, відповідно до умов яких Відповідач передав на відповідальне зберігання вибухові матеріали та засоби ініціалізації вибухів за Актами приймання-передачі від 01.06.2017, 03.08.2017 та 01.01.2019.
У позовній заяві Позивач доводить, що Відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання по сплаті коштів у зв'язку з чим, 20.04.2021 надіслав останньому претензію щодо сплати заборгованості та щодо наміру у разі несплати - розірвати договір відповідального зберігання, однак після отримання вказаної претензії керівник Відповідача в телефонній розмові підтвердив заборгованість, зобов'язався її погасити та звернувся з проханням не розривати достроково договір відповідального зберігання до моменту отримання Відповідачем дозволу на зберігання вибухових матеріалів.
Позивач у позовній заяві доводить, що Відповідачем не було погашено заборгованість, а через специфіку майна, переданого на зберігання, одностороннє розірвання договору є неможливим.
У позові Позивач зазначає, що 27.09.2024 повторно надіслав Відповідачу претензію з вимогою сплатити заборгованість та ініціював розірвання договору відповідального зберігання, однак відповіді на претензію не було надано.
Позивач у позові стверджує, що майно, передане на відповідальне зберігання, не було повернуто зі зберігання, надання послуг відповідального зберігання не припинилося, тому Позивач змушений і надалі нести витрати на охорону та зберігання майна, втрачав можливість укласти договори з іншими орендарями, оскільки місце в складі й надалі займало майно Відповідача.
Позивач у позові доводить, що станом 31.12.2024 заборгованість Відповідача складає 1 932 000, 14 грн.
Відповідач правом подати відзив на позов не скористався.
Справу розглянуто за наявними у ній матеріалами (ч.9 ст.165, ч.2 ст. 178 ГПК України).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
1. Приватне акціонерне товариство "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (Позивач) згідно виписки з ЄДР, має одним з видів економічної діяльності - складське зберігання (52.10).
2. 14.12.2016 між Публічним акціонерним товариством "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (як Позивач, Зберігач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Машбудпроект" (як Відповідач, Поклажодавець) був укладений Договір відповідального зберігання майна №1 (тут і далі за текстом - Договір №1), відповідно до якого в порядку та на умовах, визначеного цим Договором, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку цього Договору майно, що визначене в акті приймання-передачі майна, що є невід'ємною частиною цього договору.
Приймання майна на відповідальне зберігання та повернення його з відповідального зберігання здійснюється сторонами за актами приймання-передачі, які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.3. Договору №1).
Перелік майна, яке передається на відповідальне зберігання згідно з цим Договором, його кількість, визначаються сторонами в актах приймання-передачі (п. 1.4. Договору №1).
Зберігач зобов'язаний, серед іншого, вживати всіх необхідних заходів для збереження схоронності майна протягом строку зберігання (підп. 2.1.1. п. 2.1. Договору №1), зберігати майно з дотриманням усіх необхідних умов, які забезпечують збереження майна Поклажодавця (підп. 2.1.2. п. 2.1. Договору №1), повернути майно Поклажодавцеві за першою вимогою останнього (підп. 2.1.4. п. 2.1. Договору №1), Зберігач не має права передавати майно на зберігання третім особам (п. 2.3. Договору №1).
Поклажодавець зобов'язаний після закінчення строку дії даного Договору забрати майно у Зберігача протягом 7 (семи) календарних днів (підп. 3.1.2. п. 3.1. Договору №1).
Поклажодавець має право у будь-який час вимагати у Зберігача повернення майна, яке знаходиться на зберіганні (всього або його частини) (п. 3.2. Договору №1).
Плата за зберігання майна становить 10000 (десять тисяч) гривень, з врахуванням ПДВ 20% щомісячно, та підлягає сплаті на користь Зберігача шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок не пізніше 20 числа кожного поточного місяця, з моменту укладення даного Договору (п. 4.1. Договору №1).
Строк дії Договору №1, згідно п. 7.1. якого, з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.
Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. цього Договору та закінчується 13 грудня 2019 (п. 7.2. Договору №1).
Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 7.3. Договору №1).
3. 01.01.2018 між Приватним акціонерним товариством "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (як Позивач, Зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Машбудпроект" (як Відповідач, Поклажодавець) був укладений Договір №01/01-4 на відповідальне зберігання (тут і далі за текстом - Договір №01/01-4), відповідно до якого, Зберігач приймає на відповідальне зберігання від Поклажодавця вибухові матеріали та засоби ініціації вибухів (далі - майно) відповідно до Актів передач.
Зберігач проводить прийом та відвантаження вибухових речовин та засобів ініціювання Поклажодавцю, а також здійснює прийом (повернення) невикористаних вибухових речовин та засобів ініціювання (п. 2.2. Договору №01/01-4).
Зберігач зобов'язаний забезпечити зберігання майна протягом строку дії цього Договору (п. 2.3. Договору №01/01-4).
Поклажодавець зобов'язується проводити розрахунки за зберігання вибухових речовин та засобів ініціювання, відповідно до п. 3.1. даного Договору (п. 2.8. Договору №01/01-4).
Поклажодавець проводить щомісячну оплату послуг відповідального зберігання до 30 числа кожного поточного місяця (п. 3.1. Договору №01/01-4).
Щомісячна вартість послуг за зберігання майна Поклажодавця складає 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень (з врахуванням ПДВ) (п. 3.2. Договору №01/01-4).
Грошові кошти, передбачені п. 3.2. Договору передаються Поклажодавцем у безготівковій формі шляхом їх зарахування на розрахунковий рахунок Зберігача (п. 3.3. Договору №01/01-4).
Нарахування плати відповідно до цього договору починається з моменту поставки майна на склад Зберігача та підписання першого акту передачі майна на відповідальне зберігання (п. 3.4. Договору №01/01-4).
Строк дії Договору №01/01-4, згідно п. 4.1. якого - з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 року.
У випадку, якщо за 20 днів до закінчення строку дії цього Договору сторони не повідомлять одна одну про його припинення, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах (п. 4.4. Договору №01/01-4).
Зберігач при відвантаженні вибухових речовин та засобів ініціювання керується ЄПБ при вибухових роботах (п. 5.1. Договору №01/01-4).
Договір не може бути розірваний достроково без письмового попередження іншої сторони за 30 днів, протягом яких Зберігач здає, а Поклажодавець зобов'язаний прийняти залишок майна на своє зберігання (п. 6.2. Договору №01/01-4).
4. 01.01.2019 між Приватним акціонерним товариством "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (як Позивач, Зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Машбудпроект" (як Відповідач, Поклажодавець) був укладений Договір №01/01-4 на відповідальне зберігання (тут і далі за текстом - Договір від 01.01.2019), відповідно до якого Зберігач приймає на відповідальне зберігання від Поклажодавця вибухові матеріали та засоби ініціації вибухів (далі - майно) відповідно до Актів передач.
Зберігач проводить прийом та відвантаження вибухових речовин та засобів ініціювання Поклажодавцю, а також здійснює прийом (повернення) невикористаних вибухових речовин та засобів ініціювання (п. 2.2. Договору від 01.01.2019).
Зберігач зобов'язаний забезпечити зберігання майна протягом строку дії цього Договору (п. 2.3. Договору від 01.01.2019).
Поклажодавець зобов'язується проводити розрахунки за зберігання вибухових речовин та засобів ініціювання, відповідно до п. 3.1. даного Договору (п. 2.8. Договору від 01.01.2019).
Поклажодавець проводить щомісячну оплату послуг відповідального зберігання до 30 числа кожного поточного місяця (п. 3.1. Договору від 01.01.2019).
Щомісячна вартість послуг за зберігання майна Поклажодавця складає 19 000 (дев'ятнадцять тисяч) гривень (з врахуванням ПДВ) (п. 3.2. Договору від 01.01.2019).
Грошові кошти, передбачені п. 3.2. Договору передаються Поклажодавцем у безготівковій формі шляхом їх зарахування на розрахунковий рахунок Зберігача (п. 3.4. Договору 01.01.2019).
Нарахування плати відповідно до цього договору починається з моменту поставки майна на склад Зберігача та підписання першого акту передачі майна на відповідальне зберігання (п. 3.5. Договору від 01.01.2019).
Строк дії Договору від 01.01.2019, згідно п. 4.1. якого - з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року.
У випадку, якщо за 20 днів до закінчення строку дії цього Договору сторони не повідомлять одна одну про його припинення, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах (п. 4.4. Договору від 01.01.2019).
Зберігач при відвантаженні вибухових речовин та засобів ініціювання керується ЄПБ при вибухових роботах (п. 5.1. Договору від 01.01.2019).
Договір не може бути розірваний достроково без письмового попередження іншої сторони за 30 днів, протягом яких Зберігач здає, а Поклажодавець зобов'язаний прийняти залишок майна на своє зберігання (п. 6.2. Договору від 01.01.2019).
5. 16.12.2019 між Приватним акціонерним товариством "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (як Позивач, Зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Машбудпроект" (як Відповідач, Поклажодавець) був укладений Договір №01/01-4 на відповідальне зберігання (тут і далі за текстом - Договір від 16.12.2019), відповідно до якого Зберігач приймає на відповідальне зберігання від Поклажодавця вибухові матеріали та засоби ініціації вибухів (далі - майно) відповідно до Актів передач.
Зберігач проводить прийом та відвантаження вибухових речовин та засобів ініціювання Поклажодавцю, а також здійснює прийом (повернення) невикористаних вибухових речовин та засобів ініціювання (п. 2.2. Договору від 16.12.2019).
Зберігач зобов'язаний забезпечити зберігання майна протягом строку дії цього Договору (п. 2.3. Договору від 16.12.2019).
Поклажодавець зобов'язується проводити розрахунки за зберігання вибухових речовин та засобів ініціювання, відповідно до п. 3.1. даного Договору (п. 2.8. Договору від 16.12.2019).
Поклажодавець проводить щомісячну оплату послуг відповідального зберігання до 30 числа кожного поточного місяця (п. 3.1. Договору від 16.12.2019).
Щомісячна вартість послуг за зберігання майна Поклажодавця складає 23 200 (двадцять сім тисяч двісті) гривень (з врахуванням ПДВ) (п. 3.2. Договору від 16.12.2019).
Грошові кошти, передбачені п. 3.2. Договору передаються Поклажодавцем у безготівковій формі шляхом їх зарахування на розрахунковий рахунок Зберігача (п. 3.4. Договору 16.12.2019).
Нарахування плати відповідно до цього договору починається з моменту поставки майна на склад Зберігача та підписання першого акту передачі майна на відповідальне зберігання (п. 3.5. Договору від 16.12.2019).
Строк дії Договору від 16.12.2019, згідно п. 4.1. якого - з 01.01.2020 і діє до 31 грудня 2020 року.
У випадку, якщо за 20 днів до закінчення строку дії цього Договору сторони не повідомлять одна одну про його припинення, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах (п. 4.4. Договору від 16.12.2019).
Зберігач при відвантаженні вибухових речовин та засобів ініціювання керується ЄПБ при вибухових роботах (п. 5.1. Договору від 16.12.2019).
Договір не може бути розірваний достроково без письмового попередження іншої сторони за 30 днів, протягом яких Зберігач здає, а Поклажодавець зобов'язаний прийняти залишок майна на своє зберігання (п. 6.2. Договору від 16.12.2019).
6. 18.01.2021 між Приватним акціонерним товариством "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (як Позивач, Зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Машбудпроект" (як Відповідач, Поклажодавець) був укладений Договір №01/01-4 на відповідальне зберігання (тут і далі за текстом - Договір від 18.01.2021), відповідно до якого Зберігач приймає на відповідальне зберігання від Поклажодавця вибухові матеріали та засоби ініціації вибухів (далі - майно) відповідно до Актів передач.
Зберігач проводить прийом та відвантаження вибухових речовин та засобів ініціювання Поклажодавцю, а також здійснює прийом (повернення) невикористаних вибухових речовин та засобів ініціювання (п. 2.2. Договору від 18.01.2021).
Зберігач зобов'язаний забезпечити зберігання майна протягом строку дії цього Договору (п. 2.3. Договору від 18.01.2021).
Поклажодавець зобов'язується проводити розрахунки за зберігання вибухових речовин та засобів ініціювання, відповідно до п. 3.1. даного Договору (п. 2.8. Договору від 18.01.2021).
Поклажодавець проводить щомісячну оплату послуг відповідального зберігання до 30 числа кожного поточного місяця (п. 3.1. Договору від 18.01.2021).
Щомісячна вартість послуг за зберігання майна Поклажодавця складає 27 200 (двадцять сім тисяч двісті) гривень (з врахуванням ПДВ) (п. 3.2. Договору від 18.01.2021).
Грошові кошти, передбачені п. 3.2. Договору передаються Поклажодавцем у безготівковій формі шляхом їх зарахування на розрахунковий рахунок Зберігача (п. 3.4. Договору 18.01.2021).
Нарахування плати відповідно до цього договору починається з моменту поставки майна на склад Зберігача та підписання першого акту передачі майна на відповідальне зберігання (п. 3.5. Договору від 18.01.2021).
Строк дії Договору від 18.01.2021, згідно п. 4.1. якого - з 18.01.2021 і діє до 31 грудня 2024 року.
У випадку, якщо за 20 днів до закінчення строку дії цього Договору сторони не повідомлять одна одну про його припинення, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах (п. 4.4. Договору від 18.01.2021).
Зберігач при відвантаженні вибухових речовин та засобів ініціювання керується ЄПБ при вибухових роботах (п. 5.1. Договору від 18.01.2021).
Договір не може бути розірваний достроково без письмового попередження іншої сторони за 30 днів, протягом яких Зберігач здає, а Поклажодавець зобов'язаний прийняти залишок майна на своє зберігання (п. 6.2. Договору від 18.01.2021).
7. 15.06.2017 Відповідач листом за №1506/17 звернувся до Позивача з проханням прийняти на зберігання засоби ініціації (а.с. 29).
8. 01.06.2017 за Актом приймання-передачі на зберігання по договору відповідального зберігання від 14.12.2016 №1, згідно якого Відповідач передав Позивачу на зберігання: - електродетонатори "ЕД-8-Ж 1м" в кількості 2160 шт; - затискачі контактні запобіжні в кількості 2160 шт.
9. 03.08.2017 за Актом приймання-передачі на зберігання по договору відповідального зберігання від 14.12.2016 №1, згідно якого Відповідач передав Позивачу на зберігання: - порох димний "ДВП" в кількості 525 кг; - шнур детонуючий екструзійний "ДШЕ-9" в кількості 20700 п.м.
10. 01.01.2019 за Актом прийому-передачі до Договору на відповідальне зберігання №01/01-4 від 01.01.2019 сторони зазначили, що Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання вибухові матеріали та засоби ініціації вибухів; передача майна проводиться відповідно до Договору на відповідальне зберігання №01/01-4 від 01.01.2019, що укладений між Зберігачем та Поклажодавцем.
11. 20.04.2021 Позивач надіслав Відповідачу претензію за вих.№0449 з вимогою про сплату заборгованості та, одночасно, зазначив про те, що у випадку несплати заборгованості в термін, вказаний в цій претензії, Позивач буде ініціювати процедуру дострокового розірвання договору на відповідальне зберігання та передачу із зберігання вибухових матеріалів та засобів ініціювання вибуху.
12. 27.09.2024 Позивач надіслав Відповідачу претензію за вих.№862 про стягнення заборгованості на суму 1 850 400, 00грн, одночасно повідомив про те, що у випадку несплати заборгованості буде ініціювати процедуру дострокового розірвання договору на відповідальне зберігання та передачу із зберігання вибухових матеріалів та засобів ініціювання вибуху.
13. Як вбачається із матеріалів справи, сторони на фактично надані послуги із зберігання майна складали акти виконаних робіт (надання послуг), зокрема, за період з січня-грудня 2017, січня-грудня 2018, січня-грудня 2019, січня-грудня 2020, січня-грудня 2021 (а.с. 42-100).
14. Позивачем виставлено Відповідачу до оплати рахунок №246 від 30.12.2024 на суму 979 199, 71 грн за відповідальне зберігання за період січня 2022-грудня 2024 (а.с. 101).
15. Відповідач свої зобов'язання по сплаті коштів за надані послуги виконав не належним чином, частково сплатив кошти, про що свідчать банківські виписки (а.с. 102-119).
16. Позивач склав Акт звірки розрахунків, згідно якого вказав, що станом на 31.12.2024 заборгованість Відповідача складає 1 932 000, 14 грн.
17. Предметом судового розгляду є наявність/відсутність підстав для стягнення заборгованості, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням Договорів відповідального зберігання поклажодавцем, а також зобов'язання прийняти з відповідального зберігання майно, передане зберігачу на зберігання.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
1. Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язки,
Згідно з частиною першою статті 626, частиною першою статті 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Як предмет договору цивільно-правова теорія розуміє необхідні за цим договором дії, що призводять до бажаного для сторін результату, тобто такий результат визначає, про що саме домовилися сторони.
У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов'язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату. Однак усі вони (права та обов'язки) не можуть охоплюватися предметом договору, оскільки можуть стосуватися як різноманітних умов договору, так і бути наслідком укладення договору, який є підставою їх виникнення. При цьому, значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору.
За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, до яких, серед іншого, віднесено умови про предмет договору.
Отже, предмет договору визначається у момент його укладення, без нього не може існувати договору, а тому не може виникати зобов'язання; предмет договору має відображати головну сутність договору даного виду.
2. Укладені між сторонами договори відповідального зберігання є договорами зберігання, правове регулювання якого визначено главою 66 ЦК України.
Частинами 1-3 ст. 936 ЦК України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.
Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу (ч. 1 ст. 937 ЦК України).
Абз. 3 ч. 1 ст. 937 ЦК України визначено, що письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.
Судом встановлено, що Договір №1, Договір №01/01-4, Договір від 01.01.2019, Договір від 16.12.2019 та Договір від 18.01.2021 підписано сторонами, як зберігачем так і поклажодавцем, скріплено печатками.
До того ж згідно статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Вказана норма закріплює презумпцію правомірності правочину, за якої він вважається таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається, (1) коли недійсність правочину прямо встановлена законом (нікчемність); (2) якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (постанова Верховного Суду від 15 квітня 2025 у cправі №910/3012/24).
Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк (ст. 938 ЦК України).
Судом встановлено, що Відповідачем було передане Позивачу на відповідальне зберігання майно за Актом приймання-передачі на зберігання по договору відповідального зберігання від 14.12.2016 за №1, а саме: - електродетонатори "ЕД-8-Ж 1м" в кількості 2160 (дві тисячі сто шістдесят) шт; - затискачі контактні запобіжні в кількості 2160 (дві тисячі сто шістдесят) шт.
В свою чергу, 03.08.2017 за Актом приймання-передачі на зберігання по договору відповідального зберігання від 14.12.2016 №1 Відповідачем передано Позивачу майно:- порох димний "ДВП" в кількості 525 (п'ятсот двадцять п'ять) кг; - шнур детонуючий екструзійний "ДШЕ-9" в кількості 20700 (двадцять тисяч сімсот) п.м.
Крім того, сторони 01.01.2019 за Актом прийому-передачі до Договору на відповідальне зберігання №01/01-4 від 01.01.2019 у п. 2 вказали про те, що передача майна проводиться відповідно до Договору на відповідальне зберігання №01/01-4 від 01.01.2019, що укладений між зберігачем та поклажодавцем.
Зазначене майно було прийнято уповноваженою особою зберігача - завідувач складу Т.В.Кот, про що свідчать її підписи на вищезазначених актах.
В ході розгляду справи Судом встановлено, що майно, передане Відповідачем Позивачу на зберігання за укладеними Договором №1, Договором №01/01-4, Договором від 01.01.2019, Договором від 16.12.2019, Договором від 18.01.2021 є майном, переданим за Актами приймання-передачі на зберігання по договору відповідального зберігання від 14.12.2016 №1 від 01.06.2017 та 03.08.2017.
В судовому засіданні 11.09.2025 представники Позивача в усній формі підтвердили, що впродовж тривалого строку зберігання майна , визначеного у наведених актах, змінювалась вартість послуг , а також строк зберігання, тому Сторони укладеними договорами вносили зміни до істотних умов першого договору зберігання.
Як встановив Суд, сторони у підп. 2.1.1, 2.1.2 п. 2.1. Договору №1 погодили, що зберігач зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності майна протягом строку зберігання. Зберігання майна з дотриманням усіх необхідних умов, які забезпечують збереження майна поклажодавця.
У п.2.3. Договору №01/01-4, Договору від 01.01.2019, Договору від 16.12.2019, Договору від 18.01.2021 сторони погодили, що зберігач зобов'язаний забезпечити зберігання майна протягом строку дії цього Договору.
Як свідчать матеріали справи, строк дії Договору від 18.01.2021 був встановлений сторонами з 18.01.2021 до 31.12.2024.
Статтею 942 ЦК України встановлено, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.
Частиною 1 ст. 946 ЦК України визначено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.
Судом встановлено, що сторони погодили умову щодо здійснення оплати за зберігання майна, а саме: за Договором №1 - 10 000, 00 грн з врахуванням ПДВ 20% щомісячно; за Договором №01/01-4 - 15 000, 00 грн; за Договором від 01.01.2019 - 19 000, 00 грн; за Договором від 16.12.2019 - 23 200, 00 грн (при цьому, Суд звертає увагу, що сторонами у п. 3.2. вказаного договору у прописі вартості послуг допущено описку, вказано "двадцять сім тисяч двісті", тоді як фактично пропис мав відповідати вартості 23 200 грн, тобто "двадцять три тисячі двісті"); за Договором від 18.01.2021 - 27 200, 00 грн.
Матеріалами справи встановлено, що сторони на підтвердження фактичного виконання умов договорів відповідального зберігання укладали акти виконання робіт (надання послуг) за період з січня-грудня 2017, січня-грудня 2018, січня-грудня 2019, січня-грудня 2020, січня-грудня 2021.
Разом з тим, Судом встановлено, що Позивач за період січня-жовтня 2021 з актом звірки надсилав Відповідачу 14.11.2021 рекомендованою з повідомленням кореспонденцією, а рахунок на оплату №246 від 26.09.2024 був надісланий Відповідачу разом з претензією про стягнення заборгованості від 27.09.2024 за вих.№862 та був повернутий Позивачу з відміткою органу зв'язку про причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Крім того, Позивачем виставлено рахунок на оплату №246 від 30 грудня 2024 на суму з ПДВ 979 199, 71грн за відповідальне зберігання за січень 2022 - грудень 2024, однак доказів на підтвердження його надіслання Відповідачу матеріали справи не містять.
Суд звертається до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №910/17838/17, згідно якого зазначено, (...) "що кредитор може здійснити своє право пред'явлення вимоги як шляхом надіслання актів наданих послуг та розрахунків відповідно до умов договору, так і шляхом звернення до боржника листом, телеграмою, надіслання рахунка тощо. Акт надання послуг як документальне оформлення надання послуг лише підтверджує факт здійснення господарських операцій і носить формальний характер. Розрахунок обсягів коштів за зберігання зерна, в свою чергу, є документом, який містить лише розрахунок коштів, які підлягають сплаті за надані послуги. Наявність або відсутність актів та розрахунків не звільняє Аграрний фонд від обов'язку оплатити фактично надані послуги зі зберігання зерна за заявленою вимогою кредитором."
З урахуванням вказаного правового висновку, слідує, що за відсутністю надіслання Позивачем рахунку Відповідачу, в останнього існує обов'язок здійснення оплати за надані послуги відповідального зберігання згідно порядку та строків, визначених умовами договору.
3. За змістом статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
У постанові Верховного Суду від 20.08.2024 у справі №910/5614/23 зазначено, що: "Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання".
Саме тому, за загальним правилом, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що Відповідач частково виконав своє зобов'язання перед Позивачем по здійсненню оплати за надані послуги відповідального зберігання, про що свідчать банківські виписки. Несплата заборгованості за надані послуги свідчить про неналежне виконання договірних зобов'язань та недобросовісну поведінку Відповідача.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати (постанова ОП КЦС у складі ВС від 23.01.2019 у справі №355/385/17).
За змістом статей 509, 524, 533, 534, 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
За змістом статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача основний борг за надані послуги відповідального зберігання в розмірі 1 932 000, 14 грн.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача заборгованості за надані послуги з відповідального зберігання на суму 1 932 000, 14грн є доведеними та підлягають задоволенню.
4. Частиною 1 ст. 948 ЦК України передбачено, що поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.
Отже договір зберігання за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх (синалагматичних) договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. В даному випадку зберігач зобов'язаний забезпечити зберігання майна, яке йому передане поклажодавцем і повернути його поклажодавцеві у схоронності, тоді як поклажодавець зобов'язується після закінчення строку зберігання взяти назад здане ним майно на зберігання та сплатити зберігачеві винагороду за зберігання майна, розмір якої встановлений договором.
Як зазначав Суд, за умовами підп. 3.1.2. п. 3.2. Договору №1, поклажодавець зобов'язаний після закінчення строку дії даного Договору забрати майно у зберігача протягом 7 (семи) календарних днів.
Разом з тим, Суд звертає увагу, що сторони у п. 6.2. Договору №01/01-4, Договору від 01.01.2019, Договору від 16.12.2019 та Договору від 18.01.2021 погодили, що договір не може бути розірваний достроково без письмового погодження іншої сторони за 30 днів, протягом яких зберігач здає, а поклажодавець зобов'язаний прийняти залишок майна на своє зберігання.
Судом встановлено, що передане Відповідачем майно на фактичне зберігання Позивачу за Актами приймання-передачі від 01.06.2017 та 03.08.2017, не вибуло та з моменту його передачі постійно перебувало в Позивача на зберіганні.
Докази на підтвердження повернення Відповідачу майна з відповідального зберігання матеріали справи не містять.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18).
У зв'язку з викладеним, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, Суд дійшов висновку задовольнити позовну вимогу про зобов'язання забрати передані на зберігання вибухові матеріали та засоби ініціювання.
5. Одним із принципів господарського судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статті 13 ГПК України, який передбачає у частині другій вказаної статті обов'язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд сприяє учасникам процесу в реалізації ними прав, запобігає зловживанню правами та вживає заходи для виконання ними їхніх обов'язків ( п.п. 4, 5 ч. 5 ст. ст. 13 ГПК України).
Суд розглядає справи не інакше як на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч.1 статті 14 ГПК України).
Частина 2 ст. 86 ГПК України визначає, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина третя статті 86 ГПК України).
Рішення суду ухвалено на підставі безпосередньо досліджених доказів, що визначають предмет доказування у цій справі, та які і вплинули на сформульовані у рішенні суду висновки.
Щодо розподілу судового збору
Згідно із статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
При зверненні з позовною заявою до суду Позивач сплатив судовий збір на загальну суму в розмірі 32 008, 00 грн (28 980, 00 грн + 3028, 00 грн).
На підставі ст. 129 ГПК України, у зв'язку із задоволенням позову, судовий збір покладається на Відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Машбудпроект" (12132, Житомирська область, Хорошівський р-н, с. Поромівка, вул. Житомирська (Леніна), буд. 33-А, код ЄДРПОУ 37151733) на користь Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (11563, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Гулянка, вул. Молодіжна, буд. 18, код ЄДРПОУ 00110177):
- 1 932 000, 14грн основного боргу;
- 32 008, 00грн судового збору.
Видати наказ.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Машбудпроект" (12132, Житомирська область, Хорошівський р-н, с. Поромівка, вул. Житомирська (Леніна), буд. 33-А, код ЄДРПОУ 37151733) прийняти з відповідального зберігання Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (11563, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Гулянка, вул. Молодіжна, буд. 18, код ЄДРПОУ 00110177) за актами приймання-передачі вибухові матеріали та засоби ініціації вибухів, а саме:
- електродетонатори "ЕД-8-Ж 1м" в кількості 2160 (дві тисячі сто шістдесят) шт.;
- затискачі контактні запобіжні в кількості 2160 (дві тисячі сто шістдесят) шт.;
- порох димний "ДВП" в кількості 525 (п'ятсот двадцять п'ять) кг;
- шнур детонуючий екструзійний "ДШЕ-9" в кількості 20700 (двадцять тисяч сімсот) п.м.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 16.09.25
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати:
1 - в справу
2-позивачу (через Ел. суд)
3- відповідачу (рек. з повідомл), код ЄДРПОУ 3715173 + оголошення на сайті
3- засновнику та керівнику відповідача Піонтківський О.С. ( простою) + ел. пошту ІНФОРМАЦІЯ_1