16 вересня 2025 року м. Харків Справа № 922/3390/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №1524Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/3390/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» (04073, м. Київ, вул. Скляренка Семена, буд. 1, офіс 2, код ЄДРПОУ 44630056),
до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ),
Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» (64225, Харківська область, Балаклійський район, с. Яковенкове, вул. Миру, 27, код ЄДРПОУ 32934058),
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ),
про звернення стягнення на предмет застави та стягнення штрафу
Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/3390/24 (суддя Лавренюк Т.А.) позов задоволено частково; в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами №20-33в/2018/ГД-06/16 від 22.11.2018; №20-12в/2017/ГД-06/16 від 11.10.2017; № 20-84/2016 від 23.12.2016; №20-69/2016/ГД-06/16 від 13.10.2016; №20-62/2015 від 30.09.2015; №20-21в/2012 від 10.12.2012; договором про переведення боргу №20-09/2017/1 від 11.06.2020 на загальну суму 1514000,00 грн, звернуто стягнення на предмет застави згідно договору №ГД-06/16-з-4 застави корпоративних прав від 05.08.2020, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Сергієнко Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за №2451, а саме на 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» (код ЄДРПОУ 32934058, місцезнаходження: 64225, Харківська область, Балаклійський район, с. Яковенкове, вул. Миру, 27), які належать ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; паспорт: серія НОМЕР_4 , виданий Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, 10.11.2005; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), що є предметом забезпечувального обтяження, шляхом передачі у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» (04073, м. Київ, вул. Скляренка Семена, 1, офіс 2, код ЄДРПОУ 44630056); стягнуто з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» (04073, м. Київ, вул. Скляренка Семена, буд. 1, офіс 2, код ЄДРПОУ 44630056) 378500,00 грн штрафу, 22710,00 грн судового збору. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення зі ОСОБА_1 378500,00 грн штрафу відмовлено.
У лютому 2025 року ОСОБА_2 звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 року по справі №922/3390/24 в частині стягнення з ОСОБА_2 378500 гривень штрафу та судових витрат. Крім того, заявник апеляційної скарги просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 року по справі № 922/3390/24, а також витребувати від Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області реєстраційну справу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна аграрна компанія “Балінвест» (код ЄДРПОУ 32934058).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/3390/24, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 (вх. №243 Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/3390/24, встановлено учасникам справи строк по 04.04.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 15.04.2025.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/3390/24 залишено без змін.
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, а також невідповідність висновків, викладених у рішення суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/3390/24 частково; відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» в зверненні стягнення на предмет застави згідно з договору № ГД-06/16-з-4 застави корпоративних прав від 05.08.2020, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Сергієнко Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2451, а саме на 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест», які належать ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (надалі також - Заявник), що є предметом забезпечувального обтяження, шляхом передачі у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами №2033в/2018/ГД-06/16 від 22.11.2018; №20-12в/2017/ГД-06/16 від 11.10.2017; №2084/2016 від 23.12.2016; №20-69/2016/ГД-06/16 від 13.10.2016; №20-62/2015 від 30.09.2015; №20-21в/2012 від 10.12.2012; договором про переведення боргу №2009/2017/1 від 11.06.2020 на загальну суму 1514000,00 грн; в іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/3390/24 залишити без змін.
Крім того, ОСОБА_1 звертається із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області, в якому повідомляє, що заявник не був обізнаний про розгляд судової справи №922/3390/24, не отримував ані ухвал суду, ані рішення по суті справи. Й лише випадково він дізнався про існування судової справи №922/3390/24, в межах якої вирішені питання, що безпосередньо стосуються його прав та обов'язків. У зв'язку з вищезазначеним, заявником було залучено до представництва його інтересів та надання правничої допомоги адвоката Здоровко С.С. Останнім 04.06.2025 подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи №922/3390/24, а 11.06.2025 року здійснено безпосереднє ознайомлення з матеріалами архівної справи у Господарському суді Харківської області. Під час ознайомлення з матеріалами справи заявником було виявлено, що рішення суду по даній справі були надіслані йому засобами поштового зв'язку на адресу його місця реєстрації - АДРЕСА_2 . Проте, як і ухвали суду та інші документи по даній справі, так й оскаржуване рішення, були повернуті за закінченням терміну зберігання з приміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заявник також повідомляє, що протягом всього розгляду судової справи №922/3390/24 він перебував у службовому відрядженні до іншої адміністративно-територіальної одиниці - село Червоний Яр, а тому був відсутній за адресою його реєстрації та не отримував судові рішення по справі. Вказане відрядження тривало три місяці з 07.10.2024 року. З матеріалів справи заявником було встановлено, що оскаржуване рішення було надіслане йому засобами поштового зв'язку, надійшло до поштового відділення 03.01.2025 року та повернуто у той самий день, тобто у період, коли заявник протягом тривалого часу не перебував за місцем його реєстрації.
Окрім того, заявник стверджує, що не мав можливості бути повідомлений про надсилання на його ім'я поштового відправлення (позаяк, у суду першої інстанції були відсутні відомості про дійсні засоби зв'язку заявника, а позивачем у поштовому відправленні був зазначений номер телефону, який не використовується ОСОБА_1 та не обслуговується), а сама копія оскаржуваного судового рішення, надіслана за місцем реєстрації заявника, де він протягом тривалого періоду часу не проживає, вже в день надходження була повернута відправнику усупереч встановленим правилам надання послуг поштового зв'язку.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2025, для розгляду справи №922/3390/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В., суддя Тарасова І.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3390/24; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
Листом Господарського суду Харківської області від 11.07.2025 повідомлено, що справа №922/3390/24 була надіслана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 19.06.2025 за вихідним номером 001020 для розгляду касаційної скарги; після повернення справи вона буде надіслана до Східного апеляційного господарського суду у встановленому законом порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 05.08.2025 заяву ОСОБА_2 про відмову від касаційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №922/3390/24 задоволено, прийнято відмову ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №922/3390/24, закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №922/3390/24.
19.08.2025 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
29.08.2025 від представника ОСОБА_1 адвоката Здоровко С.С. надійшла заява про долучення до матеріалів справи коректного ордеру.
У зв'язку з перебуванням судді-доповідача Крестьянінова О.О. у відпустці в період з 15.08.2025 по 29.08.2025 справа була передана на розгляд суду лише 01.09.2025.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 у справі №922/3390/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху; встановлено ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання йому можливості звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для поновлення строку, надання доказів сплати судового збору у сумі 27252,00 грн, приведення апеляційної скарги у відповідність до положень ст.258 ГПК України, а також надання доказів надсилання копії скарги іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Роз'яснено, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260, 261 ГПК України.
Суд апеляційної інстанції не визнав наведені відповідачем підстави пропуску строку для подання апеляційної скарги поважними, зокрема, з таких причин.
Судом встановлено, що поштовим відправленням з штрих-кодовим ідентифікатором 0610218617355 відповідачу було надіслано копію оскаржуваного рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/3390/24 на адресу, за якою зареєстрований ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ). Проте, згідно довідки Укрпошти (ф.20) про причини повернення поштового відправлення 0610218617355, зазначено, що «адресат відсутній за вказаною адресою» « 03.01.2025» (том 2 а. с. 67). Отже, відповідно до пункту 5 частини шостої статті 242 ГПК України копія рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/3390/24 вважається врученою відповідачу 03.01.2025.
Проте, апеляційна скарга на вказане судове рішення подана ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд лише 02.07.2025, тобто зі значним пропуском відповідного строку, встановленого ст.256 ГПК України.
Щодо доводів заявника апеляційної скарги, що про розгляд справи йому взагалі не було відомо і він не отримував відповідне поштове відправлення з рішенням суду у зв'язку з перебуванням у службовому відрядженні строком на три місяці до іншої адміністративно-територіальній одиниці - села Червоний Яр, на підтвердження чого надає копію наказу №4-в.2024 про відрядження від 07.10.2024 за підписом директора ТОВ «ІАК «Балінвест» Шкабари А.В., апеляційний господарський суд зазначив, що зазначений заявником строк відрядження мав закінчитися 07.01.2025. Проте, після винесення 19.12.2024 рішення судом першої інстанції, іншим відповідачем ( ОСОБА_2 ) була подана на нього апеляційна скарга, розгляд якої тривав з лютого по квітень 2025. Крім того, у травні 2025 ОСОБА_2 була подана касаційна скарга на судові рішення у даній справі.
В цей час судами апеляційної та касаційної інстанцій здійснювалися відповідні повідомлення ОСОБА_1 про стан розгляду справи. Проте, відповідні судові рішення Східного апеляційного господарського суду та Верховного Суду у справі №922/3390/24 також не отримувалися ОСОБА_1 та поверталися поштою із зазначенням підстав «адресат відсутній за вказаною адресою». Таким чином, відрядження ОСОБА_1 з 07.10.2024 строком на три місяці до іншого міста, ніяким чином не пояснює обставини подальшої відсутності його за місцем реєстрації та відповідно неможливості бути обізнаним про розгляд даної судової справи.
Водночас, суд апеляційної інстанції зауважив, що заявником апеляційної скарги не надано жодних доказів фактичного вибуття ОСОБА_1 у відрядження до села Червоний Яр за наказом №4-в.2024 від 07.10.2024, як-то здійснення витрат на квитки на громадський транспорт або на паливо для транспортного засобу, проживання в іншому місті тощо.
Окрему увагу суд звернув на ту обставину, що ОСОБА_1 є керівником іншого відповідача у даній справі (ТОВ «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест»), який має електронний кабінет в Електронному суді, та який 26.12.2024 отримав рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/3390/24, як і всі інші судові рішення у даній справі.
Посилання заявника апеляційної скарги на обставини ознайомлення адвоката (тобто його представника) з матеріалами справи 11.06.2025 суд не визнав такими, що обґрунтовують поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідного рішення суду (яке вже було переглянуто судом в апеляційному порядку), оскільки ОСОБА_1 не наведено відомостей ні про те, коли та за яких обставин він особисто дізнався про нього, та які саме обставини перешкоджали йому своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.
Окремо суд зауважив, що всі судові рішення у даній справі були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, з якими заявник міг ознайомитися самостійно.
Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 у справі №922/3390/24 була доставлена до електронного кабінету представника ОСОБА_1 адвоката Здоровко С.С. 01.09.2025 о 20:07.
11.09.2025 від представника ОСОБА_1 адвоката Здоровко С.С. надійшла заява про усунення недоліків, в якій він просить вважати апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/3390/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет застави та стягнення штрафу поданою у день її первинного подання; поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/3390/24 як такий, що пропущений з поважних підстав; відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/3390/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест», про звернення стягнення на предмет застави та стягнення штрафу поданою у день її первинного подання.
До заяви про усунення недоліків на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 надано, зокрема, уточнену редакцію апеляційної скарги, що містить відомості про третю особу, з доказами надсилання її копії іншим учасникам справи, а також докази сплати судового збору в сумі 27252,00 грн, чим частково було усунуто недоліки апеляційної скарги, про які зазначено судом.
Окрім того, заявник звернувся із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024, в обґрунтування якої зазначає, зокрема, що ОСОБА_1 :
- як фізична особа та окремий відповідач, який має деліктоздатність, не отримував повісток про виклик до суду ні першої, ні апеляційної інстанції, відповідно, не отримував і рішення суду першої інстанції, яке оскаржується з поважних та невідворотних підстав;
- має постійне місце реєстрації: АДРЕСА_2 . Проте, оскільки помешкання (місце реєстрації) відповідача зазнає постійних обстрілів зі сторони рф, оскільки знаходиться на території Сумської області, за вказаним місцем реєстрації він не проживає з 2022 року, оскільки побоюється за своє життя та здоров'я, а також за життя та здоров'я членів родини;
- з 01.01.2022 винаймає житло в місті Харкові (на підставі договору оренди від 01.01.2022 року та акту прийому-передачі, копії яких додані до заяви про усунення недоліків апеляційної скарги);
- будь-які процесуальні документи з розгляду судової справи №922/3390/24 не отримував;
- про існування вказаної господарської справи дізнався в червні 2025 року через сайт https://court.gov.ua шляхом моніторингу судових проваджень стосовно нього як фізичної особи;
- 04.06.2025 уклав договір про надання правничої допомоги 04/06-2025 зі ОСОБА_4 , який одразу подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи №922/3390/24, та 11.06.2025 здійснив безпосереднє ознайомлення з матеріалами архівної справи у Господарському суді Харківської області;
- до апеляційної скарги надав наказ про відрядження, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебував у відрядженні з метою участі у проведенні інвентаризації майна, що знаходиться поза приміщеннями, які розташовані на території місцезнаходження ТОВ «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест», для перевірки та документального підтвердження наявності, стану і балансової (і позабалансової) вартості (відповідно до даних бухгалтерського обліку) активів ТОВ «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест». Вказане відрядження тривало три місяці з 07.10.2024 по 07.01.2025;
- попри перебування на посаді директора ТОВ «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» (яке отримувало процесуальні документи під час розгляду справи до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС), об'єктивно не мав можливості особисто дізнатися про розгляд справи та прийняте судове рішення, оскільки під час перебування у службовому відрядженні, не мав технічних засобів для здійснення ідентифікації у електронному кабінеті в підсистемі ЄСITC;
- вважає, що факт його перебування на посаді директора ТОВ «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» не звільняє інших учасників справи та суд від обов'язку доводити до його відома інформацію про процесуальні документи та стан розгляду справи особисто як фізичній особі, яка має окрему, відмінну правосуб'єктність. На його думку, наявність формалізованого зв'язку ОСОБА_1 з іншими учасниками справи, не виключає факт самостійної участі такої особи у справі та не може беззаперечно свідчити про її обізнаність із прийнятим у ній рішенням.
Окрім того, заявник звертає увагу, що під час подання позовної заяви позивачем не було вказано жодного засобу зв'язку із ОСОБА_1 . Відповідно, судові повістки судом першої та апеляційної інстанції не відправлялися відповідачеві й не могли бути доведені до його відома у встановленому законом порядку.
Вищенаведене, на думку заявника апеляційної скарги, свідчить про поважність підстав вчасного неподання апеляційної скарги, у зв'язку з чим просить поновити строк на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/3390/24.
Розпорядженням Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 у зв'язку з відпусткою судді Тарасової І.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №922/3390/24. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2025 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна В.В.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, суд зазначає, що лише сам факт його подання не передбачає обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої причини такий строк було пропущено заявником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин справи оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України основними засадами судочинства визначено, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
При цьому, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм.
Нормами глави 1 розділу ІV ГПК України врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
Так, згідно з положеннями ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статті 42 ГПК України встановлено обов'язок учасників справи виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини другої цієї статті).
Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили звернення до суду у визначений законом строк.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку суд має оцінити доводи заявника та подані ним докази, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку. При цьому, такі доводи та докази мають підтверджувати об'єктивну неможливість заявника вчинити відповідну процесуальну дію у встановлені строки. У разі ж коли пропуск такого процесуального строку настав у зв'язку із суб'єктивними чинниками, які залежали лише від самого заявника, а не через об'єктивно непереборні причини, або коли такі об'єктивно непереборні причини заявником не доведені, у суду відсутні правові підстави для визнання підстав пропуску процесуального строку поважними.
Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Суд у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №1227/8971/2012 зазначила, що з аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania).
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16 звернуто увагу на необхідність врахування практики ЄСПЛ щодо поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Колегія суддів зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).
У справі «Устименко проти України» (рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.
Обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначені в ГПК України вимоги до заявника при зверненні до суду дотримуватись строку на апеляційне оскарження (ст. 256 ГПК України). Невиконання ж заявником вимог процесуального законодавства, зокрема, щодо подання апеляційної скарги у визначений ГПК України строк, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, наділяє суд апеляційної інстанції правом відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України. Про відповідне зазначено у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 922/3604/21.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06.04.2021 у справі № 902/560/20, від 25.01.2021 у справі № 911/224/20.
Як звернув увагу Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі №7/74, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).
Аналогічні висновки щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від ід 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867, від 05.07.2023 у справі №910/186/21.
Розглянувши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення враховуючи таке.
У вказаній заяві заявник апеляційної скарги уточнює, що ОСОБА_1 дізнався про існування даної господарської справи лише в червні 2025 року через сайт https://court.gov.ua (тобто з офіційного сайту Судової влади України). Проте, оскільки його адвокат ознайомився з матеріалами справи 11.06.2025, то ОСОБА_1 стверджує, що ознайомився зі змістом оскаржуваного ним рішення з цієї дати.
Таке посилання само по собі вже є суперечливим, оскільки ОСОБА_1 укладаючи договір з адвокатом 04.06.2025 вже мав можливість бути обізнаним принаймні із загальнодоступних джерел (зокрема, як він сам зазначає, з сайту «Судова влада України» та Єдиного державного реєстру судових рішень) з рішенням суду першої інстанції у даній справі.
Водночас, з заявою (фактично з апеляційною скаргою) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/3390/24 ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду через систему Електронний суд 01.07.2025, яку зареєстровано 02.07.2025 (вх. №1524Х), тобто з пропуском строку, встановленого ст.256 ГПК України.
Проте, не зважаючи на неотримання ОСОБА_1 особисто судових рішень у даній справі, обставини та матеріали справи свідчать про те, що він мав можливість дізнатися як про розгляд самої справи №922/3390/24, так і про прийняте у ній рішення набагато раніше.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 був і є керівником іншого відповідача у даній справі (ТОВ «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест»), який має електронний кабінет в Електронному суді, та який отримував всі судові рішення у справі №922/3390/24, починаючи з ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 03.10.2024, в тому числі і оскаржуване рішення від 19.12.2024.
З приводу посилання ОСОБА_1 , що його як фізичну особу не можна ототожнювати з іншим відповідачем у справі - ТОВ «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест», і суд зобов'язаний направляти процесуальні документи йому, саме як фізичній особі - учаснику справи, колегія суддів зазначає, що і не ототожнює цих осіб як учасників справи. При цьому, судом було виконано відповідний обов'язок, оскільки всі судові рішення у даній справі направлялися ОСОБА_1 за його офіційним місцем реєстрації, як єдиною відомою суду адресою.
Проте, суд апеляційної інстанції зауважує, що в даному випадку посилається на обставини повідомлення ТОВ «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» про розгляд цієї справи, як на такі, що дають можливість встановити інші обставини, що мають значення для розгляду справи, а саме про дату та час, коли ОСОБА_1 (який є керівником зазначеного товариства) також мав можливість бути обізнаним про розгляд справи та прийняте у ній рішення.
В цьому аспекті, судом апеляційної інстанції встановлено, що оскільки ТОВ «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» отримало через Електронний суд ухвалу Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 03.10.2024 відповідно - 03.10.2024 о 20:15, а рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 - 26.12.2025 о 17:16, з вказаних дат та часу ОСОБА_1 також мав можливість бути обізнаним про розгляд справи №922/3390/24 та прийняте у ній рішення, що спростовує його заяви про те, що він дізнався про оскаржуване рішення лише у червні 2025 року.
З огляду на вказане, не мають істотного значення для вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження повідомлені ОСОБА_1 обставини щодо перебування його у відрядженні протягом трьох місяців з 07.10.2024 по 07.01.2025.
Окрім того, такі факти жодним чином не обґрунтовують поважності причин неможливості заявнику бути обізнаним зі змістом оскаржуваного рішення в наступний тривалий період з січня по червень 2025 року, коли здійснювався його апеляційний та касаційний перегляд.
Колегія суддів також звертає увагу на суперечливі пояснення щодо місця перебування ОСОБА_1 , який в апеляційній скарзі стверджує, що не міг отримати судові рішення у період з 07.10.2024 по 07.01.2025 за місцем його реєстрації (с. Мартинівка Охтирського району Сумської області) у зв'язку з відрядженням до с. Червоний Яр.
В заяві про поновлення строків на апеляційне оскарження вже зазначає, що не проживає за місцем реєстрації ще з 2022 року, оскільки через постійні обстріли зі сторони рф побоюється за своє та членів родини життя та здоров'я, у зв'язку з чим винаймає житло в місті Харків (який, до речі, також знаходиться у прифронтовій зоні та потерпає від постійних обстрілів ворога).
При цьому, з наданого заявником договору оренди житла від 01.01.2022 вбачається, що ОСОБА_1 уклав його з Тіабат Бтуш Тамер та почав користуватися будинком в м. Харків ще до початку широкомасштабного вторгнення рф на територію України.
З огляду на викладене, додатково наведені заявником апеляційної скарги підстави у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження також не можуть бути визнані судом поважними, а зазначена заява - обґрунтованою.
Таким чином, заявником апеляційної скарги не наведено обставини, які зумовлені та пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, що не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги та не додано жодних належних доказів на підтвердження наявності непереборних обставин, які завадили йому звернутись до суду з апеляційною скаргою у строк, установлений ГПК України.
Колегія суддів зазначає, що процесуальний строк апеляційного оскарження, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, забезпечує оперативність судочинства, виступає дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи, спрямований на недопущення зловживання процесуальними правами.
Позивачем не доведено, що в цій справі можливість вчасного подання ним апеляційної скарги, зокрема, у двадцятиденний термін після отримання судового рішення, не мало суб'єктивного характеру.
Звернення з апеляційною скаргою є суб'єктивною дією заявника, який зацікавлений в апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
Таким чином, викладені у заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження судова колегія не розцінює як непереборні та такі, що об'єктивно перешкоджали ОСОБА_1 вчасно звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою, а тому не може визнати поважними.
Окрему увагу суд апеляційної інстанції звертає на те, що ні зміст апеляційної скарги, ні заяви про поновлення строку для її подання не містять доводів про те, що поновлення строку є необхідним для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок).
Оскарження заявником рішення суду, яке вже було предметом апеляційного та касаційного перегляду та набрало законної сили також не вдається суду апеляційної інстанції істотно значимою дією з урахуванням встановлених ст. 273 ГПК України строків перегляду його в апеляційному порядку.
Таким чином, ні доводи, ні вимоги апеляційної скарги не дають суду підґрунтя для визнання поважними наведених заявником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
За положеннями ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи, що апеляційна скарга була подана в електронному вигляді через систему “Електронний суд», її матеріали, які були роздруковані судом, заявнику не надсилаються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 119, 234, 242, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх. №1524Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі №922/3390/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок і строки її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.В. Лакіза
Суддя Н.О. Мартюхіна