03 вересня 2025 року м. Харків Справа № 922/2251/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Плахов О.В. , суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.
за участю представника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №1783 Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у справі №922/2251/25
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Фізична особа ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернулась до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, у порядку п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, посилаючись на те, що вона має заборгованість перед кредиторами у розмірі 15 067 825, 68 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у справі №922/2251/25 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Суд відмовив у відкритті провадження, бо заявниця не довела належними та допустимими доказами ані сам факт своєї неплатоспроможності станом на день звернення, ані свою добросовісність як обов'язкову передумову доступу до реабілітаційної процедури. Попри посилання на борг 15 067 825,68 грн, подані декларації за 2022- 2025 роки виявилися неповними: не відображено доходів і витрат, не подано повної інформації про склад та вартість активів членів сім'ї (зокрема, взагалі проігноровано дані щодо батька, якого сама заявниця віднесла до складу сім'ї), не наведено об'єктивних причин неможливості отримання таких відомостей з офіційних джерел. Ці декларації суперечать банківським випискам, з яких убачається регулярний і суттєвий рух коштів на рахунках заявниці у 2022- 2025 роках, у тому числі значні «власні поповнення» та перекази від третіх осіб, призначення яких вона не змогла пояснити; відповідні надходження взагалі не відображено як доходи. Крім того, не подано витребуваних судом підтверджень: довідки з податкового органу про доходи, індивідуальних відомостей ПФУ (ОК-7) щодо неї та членів сім'ї, актуальних довідок про рух коштів на картках/рахунках станом на дату подання заяви; у декларації відсутні відомості про зареєстроване місце проживання, а також не конкретизовано статус і вартість корпоративних прав у переліку товариств, де заявниця є співвласницею й керівником.
ОСОБА_1 з відповідною ухвалою суду не погодилась, звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, постановити нове рішення, яким відкрити провадження у справі №922/2251/25; призначити керуючим реструктуризацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Вегеру Андрія Анатолійовича.
В обґрунтуванні апеляційної скарги, скаржник зазначає таке:
- скаржниця до суду першої інстанції надала всі докази, що підтверджують майновий стан боржника за 2022-2025 роки. Також остання не є власником будь-якого рухомого та нерухомого майна, окрім часток у статутних капіталах кількох підприємств загальною вартістю 250 100,00 грн;
- щодо інформації про членів сім'ї, ОСОБА_1 пояснює, що у деклараціях відобразила відомості про матір і сина. Мати письмово відмовилась надати дані про свої доходи і майно, оскільки вважає їх конфіденційними. Скаржниця внесла інформацію, доступну їй з офіційних реєстрів, і направила запити до податкової та Пенсійного фонду для отримання відомостей. Водночас відомості про батька вона не подала через відсутність контактів та ідентифікаційних даних, що унеможливило отримання інформації про його майновий стан;
- суд безпідставно зробив висновки про її недобросовісність у зв'язку з рухом коштів на банківських рахунках. Вона пояснює, що єдиним офіційним доходом є пенсія у зв'язку з втратою годувальника, а поповнення рахунків здійснювалось за рахунок готівкових заощаджень, що були відображені у деклараціях. Надходження від сторонніх осіб не свідчать про приховування доходів, а витрати і фінансові зобов'язання також відображені у деклараціях;
- стосовно квартири за адресою АДРЕСА_1 , скаржниця зазначає, що вона не є її власністю і тому не могла бути включена до декларації. Цей факт підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- на виконання ухвали від 07.07.2025 ОСОБА_1 подала довідки з податкового органу та Пенсійного фонду, а також виписки з банківських рахунків станом на дату звернення до суду. Тому вимоги суду щодо усунення недоліків були виконані, що підтверджується й ухвалою суду від 17.07.2025 про прийняття заяви до розгляду;
- скаржниця посилається на ст. 123 КУзПБ і постанову Верховного Суду у справі №910/6639/20 від 22.09.2021, згідно з якими неповна чи недостовірна інформація у декларації є підставою для закриття провадження після відкриття справи, якщо боржник не виправить недоліки протягом 7 днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією. Таким чином, на стадії підготовчого засідання суд не мав повноважень відмовляти у відкритті провадження з цих підстав, а мав перевірити лише наявність загальних підстав, передбачених ст. 115 КУзПБ.
Скаржниця підсумовує, що вона підтвердила заборгованість перед кредиторами на суму понад 15 млн грн, надала суду всі можливі документи щодо свого майнового стану та стану членів сім'ї, а суд, всупереч закону та практиці Верховного Суду, зробив передчасні висновки про її недобросовісність і необґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Детально рух у справі на стадії апеляційного перегляду відображено в процесуальних документах суду.
У судове засідання від 03.09.2025 з'явився представник ОСОБА_1 .
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини справи.
Фізична особа ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернулась до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, у порядку п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, посилаючись на те, що вона має заборгованість перед кредиторами у розмірі 15 067 825, 68 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Означене стало підставою для звернення ОСОБА_1 до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та викладеним доводам сторін, колегія суддів виходить з наступного.
Предметом апеляційного розгляду є законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Отже, апеляційний суд має перевірити такі обставини:
- чи правильно суд першої інстанції встановив фактичні обставини щодо майнового стану боржниці та достовірності її декларацій;
- чи правомірно місцевий суд застосував положення КУзПБ, відмовивши у відкриті провадження у справі про банкрутство замість того, щоб відкрити провадження і надати боржнику можливість усунути недоліки вже безпосередньо в межах процедури.
За приписами абзаців 4, 13 ст. 1 КУзПБ - боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Особливості відновлення платоспроможності боржника - фізичної особи-підприємця визначено Книгою четвертою КУзПБ.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Частиною 1 ст. 115 КУзПБ визначено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в ч. 2 ст. 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Тлумачення ч. 2 ст. 115 КУзПБ із застосуванням філологічного та логічного способів інтерпретації приводить до таких висновків:
- з огляду на вжиття законодавцем словосполучення "інші обставини" перелік підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи не є вичерпним;
- для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях наведених у ч. 2 ст. 115 КУзПБ, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх чотирьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи;
- наявність у боржника майна не виключає можливості існування в нього прострочених зобов'язань перед його кредиторами, як однієї із підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №916/106/22 та від 29.07.2021 у справі №909/1028/20).
Згідно з ч. 1 ст. 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Приписами ч.ч. 2, 3 ст. 116 КУзПБ визначено зміст заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та перелік додатків, який має бути додано до заяви.
Системний аналіз ст. 113, ч.ч. 1, 2 ст. 116 КУзПБ свідчить, що про наявність наведених підстав у кожному конкретному випадку мають свідчити достатні фактичні обставини з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (фізичної особи - підприємця).
Відмовляючи у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, господарський суд виходив з того, що:
- подані боржницею декларації про майновий стан боржника мають неточну та неповну інформацію, оскільки боржниця, зазначивши у деклараціях про те, що мати боржниці "відомості не надала", не дотрималася принципів повноти та достовірності. Також боржниця не надала жодної інформації стосовно майнового стану батька;
- рахунки боржниці в період 2022-2025 років постійно поповнювались; боржниця робила перекази власних коштів зі своєї картки у період 2022-2023 роки. Однак, боржниця не надала до суду першої інстанції пояснень стосовно такого руху коштів;
- грошові перекази на карткових рахунках боржниці, не знайшли свого відображення в наданих до суду деклараціях за 2022 - 2025 роки, адже в графі "відомості про доходи боржника та членів сім'ї" міститься прочерк, що в сукупності ставить під сумнів добросовісність боржниці та реальність її наміру щодо відновлення платоспроможності;
- відомостей стосовно зареєстрованого місця проживання божниці - АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 також не надала, відомості щодо зазначеного майна відсутні у декларації боржниці;
- боржниця не надала до суду довідку про доходи заявниці, видану податковим органом; довідки Пенсійного фонду України (форма ОК-7) індивідуальні відомості про застраховану особу за період 2022 - 2025 щодо боржниці та членів родини боржниці;
- боржницею не надані довідки про рух коштів на картках/рахунках, станом на дату звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Так, останні дані про рух коштів по картці АТ КБ "Привабанк" сформовані станом на 08.02.2024; по картці АТ "Універсал Банк" - 21.02.2024.
Разом з тим, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції передчасними з огляду на таке.
ОСОБА_1 свою заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність обґрунтовувала тим, що остання має заборгованість у загальному розмірі 15 067 825,68 грн перед кредиторами, а саме:
- ОСОБА_2 - 300 000,00 грн;
- Київським районним судом міста Харкова - 9 329 107,38 грн;
- Харківською митницею Державної митної служби України - 5 438 718,30 грн.
Боржниця зазначила, що у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем та неможливістю погашення грошових зобов'язань, просить суд відкрити провадження у справі про неплатоспроможність.
Також ОСОБА_1 у своїй заяві зауважила, що не володіє будь-яким рухом/нерухомим майном, окрім часток у статутному капіталі:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "АРIAHTA ЛТД", код ЄДРПОУ 43142192;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТЕКС ЛТД", код ЄДPПOУ 43498214;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "СlТІ-ЛАЙТ ЛТД", код ЄДРПОУ 43729090;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "УHIKA ТЕКСТИЛЬ", код ЄДРПОУ 44226791;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТ ДЕЛІВЕРІВ", код ЄДРПОУ 44310537.
Зазначенi підприємства заснованi боржницею протягом 2020-2021 років для ведення підприємницької діяльності, у тому числі здійснення оптової торгівлі. Однак, вже протягом тривалого часу, зважаючи на повномасштабне вторгнення на територію України, вищезазначені товариства доходів не отримують. Станом на сьогоднішній день, боржниця виконує обов'язки директора в ТОВ "УHIKA ТЕКСТИЛЬ" та ТОВ "ФАСТ ДЕЛІВEPIВ", проте, враховуючи відсутність у даних підприємств доходів, заробітна плата боржницею не отримується.
Так, відомості щодо відсутності у боржниці доходу зафіксовані у наданих до суду деклараціях за 2022-2025 роки.
Відповідно до поданих декларацій про майновий стан боржника за 2022-2025 роки, ОСОБА_1 не має будь-яких активів, в підтвердження цього надає лише витяг з реєстру нерухомого майна та розписку про відсутність зареєстрованих за нею транспортних засобів.
Також, в деклараціях членами сім'ї заявниці вказано мати - ОСОБА_3 , 1968 р.н., та син - ОСОБА_4 , 2015 р.н. Як зазначає боржниця в заяві, члени її сім'ї відмовились надавати інформацію щодо свого майна та інших активів боржниці. Разом з тим, обґрунтування неможливості отримання інформації з офіційних джерел щодо наявності у членів її сім'ї, доходу, рухомого та нерухомого майна, витрат тощо, боржниця не надає.
ОСОБА_1 зазначила, що до членів її сім'ї належить ще батько, однак у відповідних деклараціях боржницею не зазначено відомості про батька, як члена сім'ї, а також про належне йому майно та кошти, про його фінансові зобов'язання. Обґрунтовує боржниця це тим, що тривалий час не спілкується з батьком, у неї відсутні його контакти для зв'язку та немає ідентифікаційних даних.
Боржниця у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність вказала, що її зареєстрованим місцем проживання є АДРЕСА_1 . При цьому, відомості щодо зазначеного майна відсутні у декларації боржниці.
Проаналізувавши заяву ОСОБА_1 колегія суддів зазначає таке.
Місцевий суд відмовляючи у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність вказав про певні неточності в заповненні боржницею поданих документів (декларацій), не врахувавши всю сукупність наданих боржницею пояснень та доказів.
Апеляційний суд зауважує, що декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності. Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника. При цьому, встановлюючи обов'язковість надання суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, законодавець передбачив можливість подання виправленої декларації. Подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду у постанові від 22.12.2022 у справі №916/1482/21, про неврахування висновків якої стверджує скаржник.
За змістом положень п. 11 ч. 3 ст. 116, п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а саме: - боржник подає суду декларації; - керуючий реструктуризацією перевіряє надані боржником декларації та виявляє наявність у них неповної та/або недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого факту за результатом перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту; - отримавши звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, боржник упродовж семи днів (з дати отримання звіту) має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.
Отже, керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, обов'язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у строк, встановлений законом.
У цих висновках апеляційний суд звертається до правової позиції, сформульованої палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20.
Отже, колегія суддів вважає, що вказівка суду першої інстанції про те, що подані боржницею декларації про майновий стан боржника мають неточну та неповну інформацію, не є підставою для відмови боржнику у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки у боржника є передбачена законодавцем можливість на виправлення таких декларацій після перевірки їх керуючим реструктуризацією.
Також суд першої інстанції вказав стосовно того, що боржниця жодним чином не обґрунтовує рух коштів на рахунках. Колегія суддів зазначає, що пояснення щодо джерел походження коштів та їх цільового призначення боржниця надала у межах своїх можливостей, а відповідність чи достатність таких пояснень підлягає перевірці вже у процедурі розгляду справи про неплатоспроможність, з урахуванням повноважень керуючого реструктуризацією. Тому на стадії підготовчого засідання ці обставини також не можуть бути самостійною та достатньою підставою для відмови у відкритті провадження.
Апеляційний суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Отже, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, суд з урахуванням положень ч. 3 ст. 13, ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України, повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до ст. 116 КУзПБ та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №909/1028/20).
За приписами ч. 3 ст. 119 КУзПБ суд за наслідками підготовчого засідання може вчинити одну із таких процесуальних дій: відкрити провадження у справі про неплатоспроможність у разі підтвердження однієї з підстав відкриття провадження у справі, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ та відповідності заяви вимогам ст. 116 КУзПБ, а за відсутності таких підстав - відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність з підстав визначених ч. 4 ст. 119 КУзПБ.
Частиною 4 ст. 119 КУзПБ визначено, що господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Наведений в ч. 4 ст. 119 КУзПБ перелік підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, оскільки зазначена норма за ступенем визначеності є абсолютно визначеною, що свідчить про встановлення законодавцем вичерпного переліку підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Тобто на наведеній стадії (підготовчого засідання у справі) судом надається оцінка відповідності поданої заяви боржника за формою та змістом вимогам ст.ст. 115, 116 КУзПБ та наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за ч. 4 ст. 119 КУзПБ за відсутності яких суд зобов'язаний відкрити провадження у справі.
Отже, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність є передчасним, оскільки Господарський суд не врахував, що недоліки в деклараціях будуть досліджуватись на стадії реструктуризації, а отже не можуть розцінюватися як самостійна підстава для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Таким чином, висновок суду першої інстанції про недобросовісність боржниці та передчасна оцінка поданих декларацій фактично підмінили собою стадію реструктуризації, що суперечить як нормам закону, так і правовій позиції Верховного Суду.
Враховуючи викладене, за висновком апеляційного суду, господарський суд під час розгляду справи не дотримався вимог ст.ст. 74, 86, 236, 269 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню; ухвала Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у справі №922/2251/25 скасуванню з направленням справи до подальшого розгляду.
Керуючись статтями 269, п.6 ч.1 ст. 275, п.1, 4 ч.1 ст.277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у справі №922/2251/25 скасувати.
Справу направити до Господарського суду Харківської області для подальшого розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 15.09.2025.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя О.В. Плахов
Суддя В.С. Хачатрян