08 вересня 2025 року м. Харків Справа № 922/846/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючий, суддя-доповідач судді секретар судового засідання за участю представників: від Позивача від Відповідача Попков Д.О. Стойка О.В., Істоміна О.А. Лутаєва К.В. Семиряжко В.С. на підставі виписки з ЄДР; Яковенко О.Г. на підставі свідоцтва серія ХВ№002330 від 20.03.2019;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України, м. Київ
на рішення господарського суду Харківської області
ухвалене15.07.2025 (повний текст підписано 18.07.2025)
у справі №922/846/25 (суддя Присяжнюк О.О.)
за позовом Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВД ТЕКС", м. Харків
про стягнення коштів
І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції:
1. Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВД ТЕКС" (далі - Відповідач) з вимогами про стягнення з відповідача пеню у розмірі 94 156,67 грн, штраф у розмірі 1 770 206,40 грн, а також витрати по сплаті судового збору.
2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/846/25. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.07.2025 у справі №922/846/25 позовні вимоги задоволено частково:
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВД ТЕКС" на користь Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України пеню у розмірі 10 357,23 грн, штраф у розмірі 194 772,70 грн, а також судовий збір у розмірі 22 372,36 грн.;
- зменшено розмір пені та штрафу на 89%.
В іншій частині позову - відмовлено.
4. Означене рішення суду обґрунтоване тим, що Відповідачем допущено порушення умов Договору № 309-24 про закупівлю костюмів літніх польових (тип 2) від 28.10.2024 в частині поставки обумовленого в специфікації №1 товару у погоджений сторонами строк.
4.1. Перевіривши розрахунки Позивача щодо нарахування штрафу та пені, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, відповідність вимогам чинного законодавства та умовам договору, а також арифметичну вірність.
4.2. Щодо клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафу та пені на 89 % місцевим судом зазначено, що Відповідачем не надано доказів того, що внаслідок форс-мажорних обставин він об'єктивно був позбавлений можливості виконати своє зобов'язання перед позивачем.
Суд зауважив, що зменшення судом неустойки до певного розміру відбувається із визначенням її у конкретній грошовій сумі, що підлягає стягненню, тоді як переведення зменшуваного розміру неустойки у частки, а відповідно і апелювання у спорах про зменшення розміру неустойки такими категоріями, як частка або процент, на який зменшується неустойка, не відображає об'єктивний стан сукупності обставин, які є предметом судового дослідження при вирішенні питання про зменшення неустойки.
Суд також врахував, що договірні правовідносини між Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВД ТЕКС» не є разовими, носять триваючий систематичний характер, про що свідчить низка укладених між сторонами договорів.
Проаналізувавши наявні матеріали справи та надавши оцінку всім обставинам у їх сукупності, врахувавши інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених ст. 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, приймаючи до уваги, що дії відповідача свідчать про вжиття ним усіх можливих заходів для виконання зобов'язання за договором і з матеріалів справи не вбачається умисна недобросовісність Відповідача, зважаючи на відсутність доказового обґрунтування понесення Позивачем збитків, з урахуванням того, що неустойка є лише санкцією за невиконання зобов'язання, а тому при зменшенні її розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі, а також з огляду на те, що основною метою інституту неустойки є стимулювання боржника до належного виконання договірного зобов'язання, при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання Відповідача та зменшення заявлених до стягнення розмірів пені та штрафу на підставі ч. 1 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України.
ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:
5. Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України, м. Київ не погодившись з ухваленим рішенням Господарського суду Харківської області від 15.07.2025 у справі №922/846/25, звернувся з апеляційною скаргою, якою просить скасувати вказане рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 83 799,44 грн пені та 1 575 433,70 грн штрафу та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Також Апелянт просив судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВД ТЕКС».
6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає:
6.1. Суд першої інстанцій неправильно застосував до спірних правовідносин положення норми матеріального права, а саме ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України, зменшивши у спірних правовідносинах розмір штрафних господарських санкцій на 89%, не врахувавши висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права та визначених цими нормами правил зменшення неустойки, викладених у постановах: від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 14.07.2021 у справі № 916/878/20, від 14.09.2016 у справі № 6-473цс16, від 08.05.2018 у справі № 924/709/17, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, від 04.06.2018 у справі №908/1453/14, від 21.01.2021 у справі № 927/704/19, від 30.03.2021 у справі №902/538/18, від 20.10.2021 у справі № 910/8396/20, від 15.06.2022 у справі №922/2141/21.
Неправильне застосування наведених норм права, полягає в тому, що суд першої інстанції, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 551 ЦК та ст. 233 ГК, зменшив у спірних правовідносинах розмір штрафних господарських санкцій на 89%, що порушило баланс інтересів сторін, призвело до не відповідності суті відповідальності, яку сторони передбачили при укладенні договору від 28.10.2024 № 309-24 про закупівлю костюмів літніх польових (тип 2).
6.2. Враховуючи той факт, що для Позивача використання результатів отриманого за Договором не становить комерційний інтерес, а спрямоване на виконання покладених на нього повноважень - державної політики у сфері забезпечення військових частин Державної прикордонної служби України товарами (костюмами літніми польовими) необхідними для виконання військовослужбовцями Державної прикордонної служби України завдань з оборони та захисту Батьківщини. Проте для Відповідача використання результатів отриманого за Договором становить комерційний інтерес, адже останній уклав Договір з метою одержання прибутку, а загальна вартість по Договору становила 15 260 400, 00 грн, водночас, нарахована Позивачем сума пені та штрафу становить загальну суму 1 864 363,07 грн, що в 8 (вісім) разів менша від загальної суми Договору - за таких обставин зменшення судом першої інстанції розміру суми штрафних санкцій порушує баланс інтересів Сторін та не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України.
6.3. Скаржник вважає, що сам факт відсутності в матеріалах справи доказів понесення Позивачем збитків через неналежне виконання Відповідачем свого обов'язку, подальше здійснення Відповідачем постачання товару не можуть бути підставами для зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки означені посилання нівелюють інститут застосування штрафних санкцій за порушення зобов'язання, у даному випадку, порушення строків поставки товару за Договором, укладеним під час дії воєнного стану. Відтак, рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2025 у справі №922/846/25 в частині зменшення розміру штрафу на 89 % (відсотків), що становить 1 659 233,14 грн, прийняте внаслідок не повної оцінки та дослідження обставин, які мають значення для даної справи, що призвело до ухвалення рішення, яке порушує баланс інтересів сторін, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності, встановленої ст. 3 Цивільного кодексу України а також не відповідає правовим нормам та суті відповідальності, яку Сторони передбачили при укладанні Договору.
ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Відповідача:
7. Товариством з обмеженою відповідальністю "ВД ТЕКС" надано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого проти її задоволення заперечує, наголошуючи на законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення суду та зазначає, що:
7.1. Аналіз положення ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, з огляду на використання законодавцем формулювань «суд може», «суд має право», «за наявності інших обставин, які мають істотне значення», дає підстави для виснговку, що законодавець надає суду при вирішенні питання про зменшення розміру неустойки повноваження на власний розсуд оцінювати конкретні обставини справи, як підстави для зменшення та приймати рішення у межах, встановлених законом, виходячи із принципів права, моралі та конкретних обставин справи з метою винесення законного, справедливого та обґрунтованого рішення (дискреційні повноваження). Що також підтверджується згадуваними правовими висновками Верховного суду.
Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій - це питання вирішується господарським судом згідно зі ст. 86 ГПК України.
7.2. Під час розгляду справи судом першої інстанції Відповідачем разом з відзивом на позовну заяву від 24.04.2025 року (вх. № 10166/25) було заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України та зазначено ряд індивідуальних підстав для такого зменшення, який також було додатково доповнено та розкрито у Додаткових поясненнях від 29.04.2025 року (вх.№ 10447/25).
Під час ухвалення рішення судом першої інстанції, викладені Відповідачем обставини було прийнято до уваги та розцінено як такі, що мають істотне значення та реалізовано законне право на зменшення розміру штрафних санкцій.
Відповідач вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного Позивачем судового рішення не було допущено неправильного застосування норм права.
7.3. Судом першої інстанції було правомірно використано надані йому законом дискреційні повноваження, здійснено оцінку обставин справи та реалізовано право на зменшення штрафних санкцій до розміру, яке є справедливим та розумним, здатний забезпечити оптимальний баланс інтересів сторін, відображатиме саме компенсаторну функцію неустойки, не наділяючи її ознаками каральноїї санкції.
IV. Щодо процедури апеляційного провадження:
8. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 25.07.20205р. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Істоміна О.А., Стойка О.В.
9. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2025 апеляційну скаргу Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України, м. Київ на рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2025 (повний текст підписано 18.07.2025) у справі №922/846/25 залишено без руху.
10. Після усунення недоліків, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №922/846/25 за апеляційною скаргою Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України, м. Київ на рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2025 (повний текст підписано 18.07.2025) та призначено розгляд апеляційної скарги на "08" вересня 2025 р.
11. Враховуючи викладене в п.п.8, 10 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу членів судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Істоміна О.А., Стойка О.В. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.
12. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання та за допомогою відеозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.
13. У судовому засіданні 08.09.2025 уповноважений представник Скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених в останній, надав додаткові пояснення на запитання суду.
Уповноважений представник Відповідача у судове засідання також з'явився, проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав викладених у відзиві, також надав додаткові пояснення на запитання суду.
14. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається апеляційним судом за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:
15. Як вбачається з наявних матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 28.10.2024 між Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (далі - Головний центр, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВД ТЕКС» (далі - Постачальник) укладено Договір № 309-24 про закупівлю костюмів літніх польових (тип 2) (далі - Договір, а.с. 9-14 т.1).
15.1. Пунктом 1.1. Договору визначено, що Постачальник зобов'язується у 2024 році поставити костюми літні польові (тип 2), код ДК 021:2015: 35810000-5 «Індивідуальне обмундирування» кількість, ціна, інформація щодо товару та технічна документація наведені в Специфікації, яка є Додатком №1 до цього Договору (далі - Товар), а Покупець - прийняти та оплатити такий Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором. При цьому, Товароодержувачем є уповноважена особа військової частини за місцем поставки Товару згідно зі Специфікацією (Додаток 1).
15.2. Товар повинен відповідати Специфікації (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною цього Договору (далі - Специфікація) (п. 1.2 Договору).
15.3. Постачальник гарантує, що Товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом договорів оренди, застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого законодавством України (п. 1.3 Договору).
15.4. Згідно з п. 3.1 Договору загальна вартість по Договору становить 15 260 400,00 грн (п'ятнадцять мільйонів двісті шістдесят тисяч чотириста гривень 00 копійок) у тому числі ПДВ 20% 2 543 400,00 грн (два мільйони п'ятсот сорок три тисячі чотириста гривень 00 копійок).
15.5. Положеннями п. 4.1, 4.2 Договору визначено, що Покупець здійснює оплату за Товар в безготівковій формі за фактом його постачання. Датою здійснення будь-яких платежів Покупцем за цим Договором є дата списання відповідних коштів з розрахункового рахунку Покупця. Розрахунки за Товар здійснюються впродовж 30 (тридцяти) днів з дати поставки (передачі) Товару Товароодержувачу та підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної. У разі, якщо поставка здійснена лише частково (видаткова накладна підписана лише на частину Товару, зазначеного у Специфікації (Додаток № 1), оплата здійснюється пропорційно за фактично поставлену кількість Товару. Оплата здійснюється відповідно до ст. 49 Бюджетного кодексу України.
15.6. Згідно положень пункту 5.1 Договору Постачальник зобов'язаний здійснити поставку Товарів у термін:
- не менше 30 відсотків від обсягу, передбаченого Договором про закупівлю, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати укладання договору (допускається постачання товарів окремими додатковими партіями за попереднім погодженням з Покупцем);
- 70 відсотків від обсягу, передбаченого договорами про закупівлю, не пізніше 15.12.2024 (допускається постачання товарів окремими додатковими партіями за попереднім погодженням з Покупцем).
15.7. Пункт 5.7 Договору передбачає, що до кожної партії товару, що постачається, Постачальник обов'язково надає Покупцю видаткові накладні (не менше двох примірників) та документи, визначені п. 2.1. Договору, до моменту здійснення поставки Товару, підписані уповноваженою особою (уповноваженими особами) Постачальника.
15.8. Згідно п.5.8 Договору уповноваженою особою (уповноваженими особами) Постачальника складається акт приймання-передавання товару (далі - акт або акт приймання-передавання товару) (Додаток 3) у трьох примірниках (перший - Товароодержувачу. другий - Покупцю, третій - Постачальнику) та надається Покупцю до моменту здійснення поставки Товару.
Покупець повертає Постачальнику підписані акт приймання-передавання товару та акт приймання-передачі запасів, які Постачальник надає в день поставки Товароодержувачу разом з Товаром та документами, визначеними п. 5.4. цього Договору.
У разі надсилання документів поштою в загальному порядку, витрати, пов'язані з оформленням документів на перевезення та їх передачею покладаються па Постачальника.
Після підтвердження Товароодержувачем отримання поставленого Товару шляхом підписання трьох примірників акту приймання-передавання товару, акти залишаються у Товароодержувача.
При отриманні товару Товароодержувач має право підписати товаро-транспортну накладну (ТТН) та завірити її печаткою (пункт 5.8 Договору).
15.9. Умовами п. 6.2 Договору передбачено, що Покупець має право вимагати від Постачальника поставки якісного Товару в кількості і строк, передбачений цим Договором; належного виконання його обов'язків; в односторонньому порядку розірвати Договір у випадку, якщо Постачальник не виконує свої зобов'язання за Договором понад 10 днів з подальшим стягненням штрафних санкцій.
15.10. Відповідно до п. 6.3.1 Договору Постачальник зобов'язаний постачати Товароодержувачу Товар в кількості, строк та на умовах Договору.
15.11. У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим Договором (п. 8.1 Договору).
15.12. Відповідно до п.8.3 Договору за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад тридцять днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості Товарів, поставку яких прострочено.
15.13. Одностороння відмова від виконання зобов'язань за договором не допускається, крім випадків, передбачених цим Договором (п. 8.5 Договору).
15.14. Згідно з п. 8.6 Договору у разі розірвання Договору в односторонньому порядку за ініціативи Покупця у зв'язку з порушенням Постачальником термінів постачання Товару та/або поставки Постачальником Товару неналежної якості, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 20% від частини невиконаних зобов'язань.
15.15. Відповідно до п. 10.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін. Обставини, які існували до підписання цього Договору і про які Сторони знали або повинні були знати на момент підписання Договору, не визнаються обставинами непереборної сили і не звільняють Сторони від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором.
15.16. Пунктом 10.2 Договору передбачено, що сторона, для якої склались обставини непереборної сили, зобов'язана не пізніше 15 (п'ятнадцяти) днів з дати їх настання письмово в порядку, передбаченому п. 13.2. цього Договору, інформувати іншу Сторону про настання таких обставин та про їх наслідки. Разом з письмовим повідомленням така Сторона зобов'язана надати іншій Стороні копію звернення до Торгово-промислової палати України або уповноваженої регіональної торгово-промислової палати. Сторона для якої склались обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) зобов'язана надати впродовж 30 (тридцяти) днів з дня такого повідомлення іншої Сторони сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою регіональною торгово-промисловою палатою, яким засвідчене настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Аналогічні умови застосовуються Стороною в разі припинення дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та їх наслідків.
15.17. Неповідомлення/несвоєчасне повідомлення Стороною, для якої склались обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), іншу Сторону про їх наслання або припинення веде до втрати права Сторони посилатись на такі обставини як на підставу, що звільняє її від відповідальності за невиконання/несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором (пункт 10.3 Договору).
15.18. Пунктом 10.5 Договору сторони закріпили, що військова агресія російської федерації проти України, відсутність електропостачання не може бути підставою для невиконання зобов'язань та термінів цього Договору.
15.19. Відповідно до п. 12.1 Договору цей Договір набирає чинності з дня підписання його уповноваженими на те сторонами і діє до 31.12.2024.
15.20. Згідно з п. 12.3 Договору Покупець має право односторонньої відмови від цього Договору у разі: порушення Постачальником строків постачання Товару; поставки Товару неналежної якості; повідомлення Постачальником Покупця про неможливість виконання своїх зобов'язань за Договором, незалежно від причин їх виникнення: відсутності фінансування; інших випадках, визначених цим Договором та чинним законодавством України. Договір вважатиметься розірваним в термін, передбачений повідомленням Покупця, але, водночас, такий термін не може складати менше ніж три календарні дні з моменту направлення (рекомендованим листом або в електронному вигляді) Покупцем письмового повідомлення про односторонню відмову від Договору на адресу (електронну адресу) Постачальника.
15.21. Усі зміни і доповнення до Договору оформлюють додатковими угодами, які підписуються Сторонами і мають однакову юридичну силу (п. 13.1 Договору).
15.22. Істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених чинним законодавством України (п. 13.12 Договору).
16. Відповідно до Специфікації (Додаток 1, а.с.14 зворотна сторона т.1) до Договору Постачальник зобов'язаний поставити Товар у загальній кількості 10 000 комплектів.
17. З урахуванням положень пункту 5.1 Договору 3000 комплектів костюмів літніх польових (тип 2) мали бути поставлені Постачальником на адресу Товароодержувача до 27.11.2024, 7000 комплектів костюмів літніх польових (тип 2) мали бути поставлені Постачальником на адресу Товароодержувача до 15.12.2024.
Відповідачем поставлено:
- 100 костюмів 22.11.2024 відповідно до акту приймання-передавання товарів №65 (а.с.17 т.1);
- 400 костюмів 29.11.2024 відповідно до акту приймання-передавання товарів №71 (а.с.18 т.1);
- 300 костюмів 05.12.2024 відповідно до акту приймання-передавання товарів №73 (а.с.18 зворотна сторона т.1;
- 1700 костюмів 13.12.2024 відповідно до акту приймання-передавання товарів №74 (а.с.19 т.1);
- 1700 костюмів 19.12.2024 відповідно до акту приймання-передавання товарів №80 (а.с.19 зворотна сторона т.1).
18. Поставлений Відповідачем товар сплачено Позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями №3391 від 25.11.2024, №3609 від 02.12.2024, №4042 від 17.12.2024, №4133 від 19.12.2024, №4243 від 23.12.2024 (а.с.20-24 т.1).
19. Наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВД ТЕКС" № 7-к/тр від 21.11.2024 у зв'язку із наявністю на підприємстві випадків захворювання на коронавірусну інфекцію (COVID-19), для недопущення її подальшого поширення серед працівників, для забезпечення збереження життя та здоров'я працівників на підприємстві з 22.11.2024 встановлено простій на підставі ст. ст. 34, 113 КЗпП з 22.11.2024.
20. 02.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВД ТЕКС" звернулося до Київської Торгово-промислової палати із Заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов'язаннями вих. № 01/12.
21. 03.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВД ТЕКС" направило позивачу Повідомлення про настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) вих. № 02/12.
22. Листом вих. № 06.1/8589-24-Вих від 05.12.2024 Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "ВД ТЕКС" про вимогу виконання зобов'язань за Договором.
23. Наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВД ТЕКС" № 8-к/тр від 05.12.2024 у зв'язку із стабілізацією на підприємстві ситуації щодо поширення коронавірусної інфекції (COVID-19) припинено простій з 06.12.2024.
24. 06.12.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "ВД ТЕКС" направлено Головному центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України Повідомлення про припинення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) вих. № 04/12.
25. Листом вих. № 05/12 від 06.12.2024 Відповідач повідомив Позивача, що не відмовляється від виконання Договору та вчиняє всі можливі дії для поставки якісного товару.
26. Через порушення ТОВ «ВД ТЕКС» строку постачання товару відповідно до пункту 12.3 Договору Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України в односторонньому порядку достроково припинив дію Договору (лист №06.1/8669-24-Вих від 09.12.2024, а.с.25 т.1).
Договір від 28.10.2024 № 309-24 припинив свою дію з 20.12.2024.
27. Позивач стверджує, що на момент розірвання договору Постачальником не було поставлено 5800 костюмів, а поставки 29.11.2024, 05.12.2024, 13.12.2024 відбулися з порушенням строків, визначених Договором, внаслідок чого позивачем здійснено нарахування пені в розмірі 944 156,67 грн та штрафу в розмірі 1 770 206,40 грн, з вимогою про стягнення яких позивач звернувся до відповідача 15.01.2025 (лист № 06.1/618-25-Вих, а.с.26 т.1), що зумовило звернення до суду з позовною заявою.
28. 24.04.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВД ТЕКС" через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 10166/25, а.с.93-120 т.1), в якому останній просив визнати причини пропуску процесуального строку поважними та поновити його, долучити відзив на позовну заяву до матеріалів справи та врахувати викладені в ньому пояснення при розгляді справи та ухваленні судового рішення, зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) на 89 %, а саме розмір пені з 94 156,67 грн до 10 357,23 грн, розмір штрафу з 1 770 206,40 грн до 194 772,70 грн.
28.1. Відповідачем не заперечується факт порушення строків виконання своїх зобов'язань щодо поставки товару за Договором № 309-24 від 28.10.2024, однак зазначається, що такі порушення були допущені внаслідок об'єктивних, непередбачуваних та непереборних обставин, і Постачальником було вжито достатніх та необхідних заходів для відвернення та мінімізації шкоди, порушення не завдало істотних збитків позивачу або іншим учасникам господарських відносин.
28.2. Відповідач повідомив, що штатним розкладом (розписом) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВД ТЕКС», затвердженим директором 03.09.2024, передбачено 6 посад (за виключенням директора), які безпосередньо задіяні в процесі виробництва продукції. У зв'язку із підвищенням рівня захворюваності на сезонні хвороби - ГРВІ, коронавірусну інфекцію (COVID-19) та грип під час епідсезону наприкінці листопада - початку грудня 2024 року одразу троє з шести працівників підприємства захворіли на коронавірусну інфекцію (COVID-19) та знаходились на амбулаторному лікуванні.
Наказом директора № 7-к/тр від 21.11.2024 у зв'язку із виявленням на підприємстві випадків захворювання на коронавірусну інфекцію (COVID-19), для недопущення її подальшого поширення серед працівників, для забезпечення збереження життя та здоров'я працівників на підприємстві з 22.11.2024 було встановлено простій на підставі ст. 34, 113 КЗпП.
28.3. 02.12.2024 року Відповідач звернувся до Київської Торгово-промислової палати із Заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов'язаннями вих. № 01/12 від 02.12.2024.
Відповідачем 03.12.2024 направлено Позивачу повідомлення про настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) вих. № 02/12 у відповідності до вимог п. 10.2. Договору разом з копією звернення (заяви) до регіональної торгово-промислової палати.
Листом Позивача вих. № 06.1/8589-24-Вих від 05.12.2024 Відповідача повідомлено про вимогу виконання зобов'язань за Договором незважаючи на повідомлені обставини та надання гарантійного листа щодо спроможності виконання зобов'язань.
28.4. Наказом директора № 8-к/тр від 05.12.2024 у зв'язку із стабілізацією на підприємстві ситуації щодо поширення коронавірусної інфекції (COVID-19) припинено простій з 06.12.2024 року.
28.5. Відповідачем 06.12.2024 направлено Позивачу повідомлення про припинення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) вих. № 04/12 у відповідності до вимог п. 10.2. Договору. Окрім того, листом вих. № 05/12 від 06.12.2024 Позивача було повідомлено про вжиття Постачальником всіх можливих заходів для виконання своїх зобов'язань за Договором та гарантовано поставку товару у кількості 6700 комплектів до 25.12.2024 .
28.6. Відповідач стверджував, що ним було вжито доступних та необхідних заходів для мінімізації негативних наслідків спричинених вимушеним простоєм підприємства, проте листом Позивача вих. № 06.1/8669-24-Вих від 09.12.2024 Відповідача було повідомлено про розірвання Договору в односторонньому порядку, припинення Договору на десятий робочий день з 20.12.2024 року.
28.7. Відповідач повідомив, що навіть після повідомлення про розірвання Договору в односторонньому порядку продовжував здійснювати виготовлення та відвантаження товару.
28.8. Відповідач вважав, що враховуючи вищевикладені обставини належні до сплати штрафні санкції є надмірно великими, не є співрозмірними з негативними наслідками від порушення зобов'язання, а їх стягнення в повному обсязі суперечитиме засадам (принципам) справедливості, добросовісності, розумності.
29. 29.04.2025 від представника Відповідача через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення (вх.№ 10447/25, а.с.145-191 т.1), за змістом яких останній повідомив, що договірні правовідносини між Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВД ТЕКС» з приводу постачання продукції у вигляді обмундирування та форменого одягу не є разовими, носять триваючий систематичний характер.
29.1. Окрім Договору № 309-24 від 28.10.2024 між сторонами також укладено наступні договори:
1) договір про закупівлю костюму літнього польового тип 4/клас 13 № 46-24 від 01.04.2024 (а.с.151-153 т.1);
2) договір про закупівлю костюму літнього польового тип 4/клас 7 № 136-24 від 29.05.2024 (а.с.155-157 т.1);
3) договір про закупівлю костюму літнього польового тип 4/клас 13 № 137-24 від 29.05.2024 (а.с.159-161 т.1);
4) договір про закупівлю речового майна № 143-24 від 05.06.2024 (а.с.163-165 т.1);
5) договір про закупівлю костюму снайпера № 184-24 від 10.07.2024;
6) договір про закупівлю сорочок бойових (тип 4/вид 3), сорочок бойових (тип 4/вид 7) № 227-24 від 27.08.2024 (а.с.166-169 т.1);
7) договір про закупівлю куртки костюма утеплювача (вид 2) № 05-25 від 17.01.2025;
8) договір про закупівлю костюмів літніх польових (тип 2) (тип 4/клас 7) № 111-25 від 24.03.2025;
9) договір про закупівлю костюмів літніх польових (тип 1) (тип 4/ клас 13) № 112-25 від 24.03.2025 (а.с.179-181 т.1);
10) договір про закупівлю костюма літнього польового (тип 1) (тип 4/клас 7) (Лот № 1) № 137-25 від 02.04.2025 (а.с.183-185 т.1);
11) договір про закупівлю куртки костюма утеплювача (вид 2) № 157-25 від 09.04.2025 року. Сторони неодноразово вступали у договірні правовідносини до укладення Договору № 309-24 від 28.10.2024 року (а.с.187 зворотна сторона-189 т.1).
29.2. Окрім того, вже після розірвання Договору № 309-24 від 28.10.2024 між сторонами укладено 5 нових договорів, які на сьогоднішній день перебувають у стані виконання.
Наведені обставини, на думку Відповідача, свідчать про те, що в цілому відповідача можна характеризувати як надійного та добросовісного контрагента, а порушення допущене при виконанні Договору № 309-24 від 28.10.2024 року є разовим та спричинене об'єктивними обставинами, пов'язаними із впливом сторонніх чинників непередбачуваного характеру.
29.3. Крім того, новий договір (контракт) на виготовлення та постачання товару, який не був поставлений за Договором № 309-24 від 28.10.2024 у зв'язку з його розірванням в односторонньому порядку з ініціативи Позивача, укладено саме з Відповідачем (Договір про закупівлю костюмів літніх польових (тип 2) (тип 4/клас 7) № 111-25 від 24.03.2025 року) і на сьогоднішній день він знаходиться у стані виконання.
30. 29.04.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВД ТЕКС" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (в порядку ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України) (вх.№ 10456/25), в якому Відповідач просив зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) на 89 %, а саме розмір пені з 94 156,67 грн до 10 357,23 грн, розмір штрафу з 1 770 206,40 грн до 194 772,70 грн в порядку ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України.
31. Від Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України 01.05.2025 надійшли заперечення на клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (вх.№ 10776/25).
32. Відносно означених обставин місцевий суд розглянув спірні правовідносини в контексті приписів Господарського (далі - ГК) та Цивільного кодексів України (далі - ЦК).
VІ. Оцінка апеляційного суду:
33. Суть апеляційного перегляду полягає у перевірці обґрунтованості реалізації судом першої інстанції дискреційного повноваження зі зменшення стягуваної неустойки на 89%, опосередкованого (реалізація) оскаржуваним рішенням, у світлі аргументів Апелянта, які зводяться до такого:
- суд першої інстанції безпідставно зменшив штрафні санкції на 89%, всупереч ст. 551 ЦК, ст. 233 ГК та правовим висновкам Верховного Суду, що допустимість зменшення неустойки обмежена виключними випадками (1);
- Позивач діяв в інтересах держави (забезпечення військових частин), тоді як Відповідач мав комерційну вигоду. Сума санкцій у 1,86 млн грн складає лише 12% від вартості договору (15,26 млн грн), тому її зменшення є несправедливим і суперечить ст. 3 ЦК (2);
- відсутність доказів збитків і подальше постачання товару не є підставою для зменшення санкцій, оскільки порушення строків поставки саме по собі тягне відповідальність (3).
34. За змістом приписів ст.ст. 15,16 ЦК та ст.ст. 4,5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) обов'язковою умовою задоволення позову є доведення ініціатором позову (ст.ст. 13,74 ГПК) та встановлення судом такої сукупності елементів: наявність та приналежність позивачеві захищуваного суб'єктивного права/легітимного інтересу (а); порушення (невизнання або оспорювання) такого захищуваного суб'єктивного права/інтересу визначеним відповідачем (б); належність та ефективність обраного способу судового захисту (в).
35. З огляду на межі апеляційного перегляду та доводи Скаржника, колегія апеляційного суду зазначає, що сторонами не оспорюються встановлені місцевим судом обставини укладення між Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВД ТЕКС» Договору №309-24 від 28.10.2024 про закупівлю костюмів літніх польових (тип 2).
У межах цього Договору Постачальник не виконав належним чином зобов'язання щодо своєчасної поставки погодженого Товару, що зумовило звернення Позивача з позовом про стягнення пені та штрафних санкцій.
Господарський суд Харківської області, дослідивши обставини справи та розрахунок Позивача, погодився з підставами нарахування неустойки та визнав вимоги обґрунтованими, проте застосував зменшення розміру заявлених до стягнення санкцій.
36. Як правильно зазначено в оскаржуваному рішенні та вказує Апелянт, розглядувані в апеляційному проваджені питання оцінюваного апеляційним судом зменшення стягуваної неустойки регламентовано приписами ст.233 ГК та ч.3 ст.551 ЦК.
36.1. Положення ст.233 Господарського кодексу України обумовлює виникнення у господарського суду право зменшити штрафні санкції із встановлення їх надмірно великого розміру у порівнянні із збитками кредитора та передбачає необхідність врахування: ступеню виконання зобов'язань боржником (а); майновий стан сторін, як беруть участь у зобов'язанні (б); не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (в). При цьому, ч.2 цієї норми передбачає можливість суду у разі, якщо порушення зобов'язань не завдало збитків іншим учасником господарських відносин, з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій - врахування інтересів кредитора чи інших обставин у цьому випадку зменшення законодавець безпосередньо не вимагає.
36.2. Натомість, ч.3 ст.551 ЦК узалежнює можливість зменшення судом розміру неустойки від значного перевищення розміру збитків (а), та за наявності інших обставин, які мають істотне значення(б).
36.3. Наведені норми за їх структурою містять різні умови (за ступенем їх визначеності та конкретизації), які співпадають у принаймні, двох аспектах: значущість факту завдання збитків порушенням зобов'язання боржником та розмір таких збитків (1); відсутність конкретної формули (алгоритму) визначення проценту зменшення стягуваних сум судом (2).
36.4. Апеляційний суд зазначає, що заявлені Позивачем у межах цієї справи пеня у сумі 94 156,67грн. та штраф у розмірі 1 770 206,40грн. підпадають під визначення штрафних санкції у розумінні ст.230 ГК та неустойки у розумінні ст.549 ЦК, а тому застосовними є як положення, вказані у п.36.1., так і у п.36.2. цієї постанови.
37. Наразі доводи Апелянта не спростовують принципової можливості застосування судом дискреційного повноваження щодо зменшення розміру штрафних санкцій, а фактично лише відображають незгоду із відсотком такого зменшення, оскільки:
- ані посилання Скаржника на особливий статус Покупця (державний замовник) та пов'язані з цим аргументи не визначені положеннями ст.233 ГК і ч.3 ст.551 ЦК як обставини, що виключають право суду на коригування розміру неустойки;
- ані наведені у скарзі міркування про принципи відповідальності суб'єкта господарювання та покладення на нього ризиків власної діяльності не містять у законі імперативної заборони на зменшення санкцій.
Таким чином, апеляційні доводи зводяться до формального несприйняття дискреції суду першої інстанції, але не спростовують її правомірності.
38. Вимагаючи скасування переглядуваного рішення в оскаржуваній частині та ухвалення нового про повне задоволення позовних вимог, Апелянт має довести наявність визначених для цього ст.277 Господарського процесуального кодексу України підстав, що у світлі викладеного у п.36.3 цієї постанови не може полягати лише у суб'єктивному ставленні до розміру застосованого судом проценту зменшення, який опосередковує передбачений ст.15 Господарського процесуального кодексу України принцип пропорційності.
38.1. Колегія суддів зазначає, що у даній справі факт порушення Відповідачем строків поставки товару за Договором № 309-24 від 28.10.2024 не заперечується самим Відповідачем і підтверджується матеріалами справи. Водночас, суд бере до уваги, що Відповідач протягом розгляду справи послідовно визнавав факт прострочення, повідомляв Позивача про причини затримки та вживав заходів для мінімізації негативних наслідків. Такі причини, хоча й не підтверджені у порядку, визначеному договором, як форс-мажорні (відсутній сертифікат ТПП, що виключає повне звільнення від відповідальності), проте доведені належними доказами та за своєю суттю свідчать про об'єктивний характер обставин, які негативно вплинули на виконання зобов'язання. Такі причини, навіть перебуваючи у сфері ризику Відповідача, з огляду на принцип розумності та справедливості, підлягають врахуванню при визначенні розміру відповідальності.
38.2.Судова колегія звертає увагу на те, що умови п.8.6 Договору, якими передбачено штраф, містять два необхідних елементи для виникнення права Позивача на стягнення:
- порушення Постачальником строків поставки (1);
- одностороння відмова Покупця від договору (2).
Якщо елемент (1) безпосередньо залежить від дій Відповідача і є порушенням зобов'язання у розумінні ст.ст.610, 611 ЦК, що може бути підставою для застосування пені чи штрафу, то елемент (2) відображає суб'єктивне право Позивача на одностороннє розірвання договору, яке не залежить від волі Відповідача. Відповідно до ч.2 ст.549 та ч.1 ст.550 ЦК, штраф може бути пов'язаний лише з протиправною поведінкою боржника (елемент 1), але не може ґрунтуватися на реалізації кредитором свого законного права на відмову від договору. Правомірні дії потерпілої сторони, навіть здійснені у відповідь на порушення, самі по собі не утворюють підстав для застосування заходів відповідальності.
Враховуючи принцип «заборони повороту до гіршого» (штраф у визначеному розмірі самим Відповідачем не оскаржується), колегія суддів бере до уваги ці міркування як підтвердження збалансованості й виправданості зменшення розміру заявлених штрафних санкцій.
38.3. Відносно доводів Скаржника про його некомерційний інтерес та спрямованість дій на забезпечення військовослужбовців формою, апеляційний суд зазначає, що встановлені обставини свідчать про порушення Позивачем принципу «заборони суперечливої поведінки». Так, з одного боку, Позивач достроково відмовився від договору з Відповідачем через затримку поставки, хоча останній навів причини та діяв послідовно й добросовісно у складних умовах, намагаючись виконати зобов'язання і мінімізувати негативні наслідки для Позивача. З іншого боку, вже після розірвання договору Позивач уклав із Відповідачем ще п'ять аналогічних договорів, з яких один - безпосередньо для виконання поставок за розірваним договором.
У сукупності з відсутністю доказів завданих збитків від затримки, фактом подальшої співпраці сторін на умовах післяоплати, це свідчить про те, що штраф за п.8.6 у заявленому розмірі носить виключно каральний характер і фактично спрямований на одержання Позивачем додаткового фінансування за рахунок Відповідача.
39. Таким чином, застосування судом першої інстанції дискреційного повноваження, передбаченого ст. 551 ЦК та ст. 233 ГК, щодо зменшення заявлених до стягнення штрафних санкцій на 89% є обґрунтованим, оскільки оскаржуване рішення забезпечує збереження компенсаторної функції неустойки, не перетворює її на надмірний фінансовий тягар для Відповідача, відповідає засадам пропорційності, добросовісності та справедливості та узгоджується із правовими висновками Верховного Суду щодо застосування зазначених норм.
За таких обставин колегія апеляційного суду дійшла висновку про відхилення наведених у п.33 цієї постанови аргументів Скаржника та необхідність відмови у задоволені апеляційної скарги і залишення оскаржуваного рішення без змін.
39. Такий результат апеляційного перегляду згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України зумовлює віднесення на рахунок Апелянта понесених ним судових витрат за подання апеляційної скарги. Інших судових витрат учасниками справи згідно вимог ст.124 ГПК до розподілу заявлено не було.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України, м. Київ на рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2025 (повний текст підписано 18.07.2025) у справі №922/846/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2025 (повний текст підписано 18.07.2025) у справі №922/846/25 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України, м. Київ.
4. Постанова набирає сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 15.09.2025р.
Головуючий суддя Д.О. Попков
Суддя О.В. Стойка
Суддя О.А. Істоміна