04 вересня 2025 року м. Харків Справа №913/497/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.
за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,
за участю представників:
від позивача - Киричук Р.П.,
від відповідача-1 - Колісниченко А.С., Бардін І.С.,
від відповідача-2 - Колісниченко А.С.,
від відповідача-3 - Колісниченко А.С.,
від відповідача-4 - Колісниченко А.С.,
від третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Фермерського господарства «Криничне» (вх.№1049Л від 05.05.2025) на рішення Господарського суду Луганської області від 03.04.2025 у справі №913/497/24 (м. Харків, суддя Масловський С.В., повне рішення складено 14.04.2025)
за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк», м. Київ,
до 1. Фермерського господарства «Криничне», смт.Мілове, Стіробільський район, Луганська область,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва», смт.Мілове, Стіробільський район, Луганська область,
3. ОСОБА_1 , с.Криничне, Міловський район, Луганська область,
4. ОСОБА_2 , м.Харків,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Фонд розвитку підприємництва, м. Київ,
про солідарне стягнення 32 376 753,42 грн, -
Акціонерне товариство «ОТП Банк» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Фермерського господарства «Криничне», Товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021 в розмірі 32376753 грн 42 коп., з яких: 25000000 грн 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 7376753 грн 42 коп. - заборгованість по процентам.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем договору про надання банківських послуг №CR 21-101/700-2 від 24.02.2021, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за наданий кредит у розмірі 25000000 грн 00 коп., та за процентами за користування кредитом в розмірі 7376753 грн 42 коп. Також, позивач просив стягнути заборгованість солідарно із відповідача-2, відповідача-3, відповідача-4, оскільки в забезпечення зобов'язань за договором про надання банківських послуг №CR 21-101/700-2 від 24.02.2021, було укладено також договір поруки №SR21-128/700 від 24.02.2021 з ТОВ “Діброва», договір поруки №SR21-129/700 від 24.02.2021 з ОСОБА_1 , договір поруки №SR21-130/700 від 24.02.2021 з ОСОБА_2 .
Рішенням Господарського суду Луганської області від 03.04.2025 позов Акціонерного товариства «ОТП Банк» до Фермерського господарства «Криничне»; Товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва»; ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 про солідарне стягнення 32376753 грн 42 коп. задоволено частково. Стягнуто солідарно з Фермерського господарства «Криничне»; Товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва»; ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №CR 21-101/700-2 від 24.02.2021 в розмірі 25469027 грн 40 коп., з яких: 25000000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 469027 грн 40 коп. - заборгованість за процентами. Стягнуто з Фермерського господарства «Криничне» на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» витрати зі сплати судового збору в розмірі 76407 грн 08 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва» на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» витрати зі сплати судового збору в розмірі 76407 грн 08 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» витрати зі сплати судового збору в розмірі 76407 грн 08 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» витрати зі сплати судового збору в розмірі 76407 грн 08 коп. В іншій частині позову відмовлено. У задоволенні клопотання Фермерського господарства «Криничне» про відстрочення виконання рішення, викладеного у відзиві на позовну заяву від 20.01.2025 відмовлено. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва» про відстрочення виконання рішення, викладеного у відзиві на позовну заяву від 28.01.2025 відмовлено. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення, викладеного у відзиві на позовну заяву від 28.01.2025 відмовлено. У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення, викладеного у відзиві на позовну заяву від 28.01.2025 відмовлено.
Фермерське господарство «Криничне» з вказаним рішенням суду першої інстанції частково не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить рішення Господарського суду Луганської області по справі №913/497/24 від 03.04.2025 в частині стягнення 464 672 грн. 78 коп. відсотків - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову; в решті рішення Господарського суду Луганської області по справі №913/497/24 від 03.04.2025 залишити без змін; вирішити питання про розподіл судових витрат.
В обґрунтування апеляційної скарги Фермерське господарство «Криничне» вказує про те, що суд першої інстанції правильно встановивши обставини того, що загальний строк кредитування припинився 23.12.2022, не дослідив ту обставину, що вказаний строк припинявся етапами, і в межах цих етапів припинення банк мав право нараховувати відсотки за користування кредитом на відповідну суму залишку, яку правомірно міг не повертати Відповідач, а не на загальну суму кредиту. Скаржник просить врахувати, що прострочення сталося саме в наслідок військової агресії рф проти України та окупації підприємства відповідача 1 після 24.02.2022. На думку апелянта, належним боржником та відповідачем за вимогами про сплату відсотків перед Банком є саме Фонд, а не Відповідач-1 чи його поручителі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.05.2025 апеляційну скаргу Фермерського господарства «Криничне» (вх.№1049Л від 05.05.2025) на рішення Господарського суду Луганської області від 03.04.2025 у справі №913/497/24 залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору та доказів направлення апеляційної скарги з додатками третій особі.
В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№6275 від 19.05.2025) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 09.05.2025. Зокрема, апелянтом надано докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі та докази направлення апеляційної скарги з додатками третій особі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Криничне» (вх.№1049Л від 05.05.2025) на рішення Господарського суду Луганської області від 03.04.2025 у справі №913/497/24. Витребувано з Господарського суду Луганської області матеріали справи №913/497/24.
Від представника Фермерського господарства «Криничне» - адвоката Бардіна І.С. надійшла заява про участь у судових засіданнях у справі №913/497/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника (вх.№6812 від 29.05.2025).
06.06.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №913/497/24 (вх.№7121).
Від Фермерського господарства «Криничне» надійшло клопотання про призначення справи до розгляду в судовому засіданні (вх.№8371 від 08.07.2025).
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2025 у зв'язку з відпусткою судді Хачатрян В.С. для розгляду справи №913/497/24 визначено наступний склад суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В.
За змістом ч.14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України означена зміна складу суду зумовлює новий відлік визначеного ст.273 цього Кодексу процесуального строку розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 призначено апеляційну скаргу Фермерського господарства «Криничне» (вх.№1049Л від 05.05.2025) на рішення Господарського суду Луганської області від 03.04.2025 у справі №913/497/24 до розгляду на « 24» липня 2025 р. о 10:30 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
Від Акціонерного товариства «ОТП Банк» надійшли додаткові пояснення (вх.№8874 від 17.07.2025), в яких останній просить відмовити у задоволені апеляційної скарги ФГ'КРИНИЧНЕ», а рішення Господарського суду Луганської області від 03.04.2025 у справі №913/497/24 залишити без змін; відмовити ФГ «КРИНИЧНЕ» у покладені витрат на професійну правничу допомогу на АТ «ОТП БАНК» (зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до 0,00 грн).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 задоволено клопотання представника Акціонерного товариства «ОТП Банк» - адвоката Киричука Р.П. про його участь у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №913/497/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судові засідання у справі №913/497/24, які призначено на 10:30 год та 10:40 год 24.07.2025 та подальші судові засідання у даній справі постановлено провести за участю представника Акціонерного товариства «ОТП Банк» - адвоката Киричука Р.П. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2025 задоволено клопотання представника відповідачів - адвоката Колісниченко А.С. про його участь у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №913/497/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі №913/497/24, яке призначено на 24.07.2025 о 10:30 год та подальші судові засідання у даній справі постановлено провести за участю представника відповідачів - адвоката Колісниченко А.С. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2025 оголошено перерву у розгляді справи №913/497/24 до « 04» вересня 2025 р. о 10:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.
До судового засідання Східного апеляційного господарського суду 04.09.2025 третя особа не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином шляхом доставки ухвали від 24.07.2025 до електронного кабінету учасника справи в системі «Електронний Суд».
Ураховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, а також положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Присутній представник відповідачів підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити, скасувати рішення суду в оскаржуваній частині та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині. Представник позивача проти доводів скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення присутнього представника позивача та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.02.2021 між Акціонерним товариством «ОТП Банк» (банк/позивач у справі) та Фермерським господарством «Криничне» (клієнт/відповідач-1 у справі) укладено договір про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого, банк надає на вимогу клієнта банківську послугу, а клієнт приймає банківську послугу та зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені в договорі відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг. Банківські послуги надаються на наступних умовах:
Генеральний ліміт дорівнює 25000000 грн 00 коп. Генеральний строк становить період з дати укладення договору до 22.12.2023 включно. У будь - який момент дії договору клієнт зобов'язаний забезпечити, щоб сумарна заставна вартість предмету застави складала не менше ніж 100% від суми заборгованості за лімітом банківської послуги, що існуватиме на такий момент (п.1 кредитного договору).
Згідно до п.1.1.1.1 договору вид наданої банківської послуги - кредитна лінія. Кредитна лінія - кредит на відновлювальній (повторне/неодноразове отримання) основі (п.1.2 кредитного договору).
Відповідно до п.1.1.2 в редакції договору про внесення змін №1 від 29.11.2021 до договору про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021 ліміт банківської послуги - 25000000 грн 00 коп. Встановлено ліміт банківської послуги з дати укладення договору про внесення змін №1 від 29.11.2021 по 25.10.2022 в розмірі 25000000 грн 00 коп.; з 26.10.2022 по 25.11.2022 в розмірі 15000000 грн 00 коп.; з 26.11.2022 по 22.12.2022 в розмірі 5000000 грн 00 коп., 23.12.2022 в розмірі 00 грн 00 коп., з 24.12.2022 по 25.10.2023 в розмірі 25000000 грн 00 коп., з 26.10.2023 по 25.11.2023 в розмірі 15000000 грн 00 коп., з 26.11.2023 по 21.12.2023 в розмірі 5000000 грн 00 коп., 22.12.2023 в розмірі 00 грн 00 коп.
Пунктом 1.1.3 кредитного договору, в редакції договору про внесення змін №1 від 29.11.2021 до договору про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021, сторони передбачили, що цільове призначення банківської послуги: фінансування оборотного капіталу клієнта (для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної пп.2 п.12 Порядку №28). Контроль цільового використання кредиту здійснюється шляхом перевірки призначень платежів у платіжних дорученнях клієнта.
Відповідно до п.1.1.4 кредитного договору, в редакції договору про внесення змін №1 від 29.11.2021 до договору про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021, датою припинення чинності лімітом банківської послуги є - до 22.12.2023, включно, або десятий банківський день з дати направлення банком договору про зміну процентної ставки на адресу клієнта у разі незгоди останнього з таким новим стандартним розміром комісійної винагороди та іншими умовами (за наявності) та або відмови клієнта підписати договір про зміну процентної ставки, та/або неотримання банком підписаного сторонами договору про зміну процентної ставки протягом десяти банківських днів з дати направлення договору про зміну процентної ставки на адресу клієнта. При цьому, розмір заборгованості клієнта перед банком за банківською послугою, що визначена у п.1.1. договору, не повинен перевищувати ліміт банківської послуги, встановлений для кожного періоду строку дії договору у п.1.1.2 договору.
Пунктом 1.1.4.1 кредитного договору, в редакції договору про внесення змін №1 від 29.11.2021 до договору про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021, сторони передбачили, що періодом (строком) дозволеного існування заборгованості клієнта за банківською послугою є: з дати укладення договору до дати припинення чинності лімітом банківської послуги. В межах періоду встановлено наступні періоди фінансування: - з дати укладення договору до 24.02.2022, обидві дати включно (період фінансування 1); з 25.02.2022 до дати припинення чинності лімітом банківської послуги, обидві дати включно (період фінансування 2). Клієнт має право подавати банку заяву про надання банківської послуги протягом кожного відповідного періоду фінансування, за умови, що така заява про надання банківської послуги передбачає надання клієнту траншу протягом такого відповідного періоду фінансування.
Відповідно до п.1.1.6.1, п.1.1.6.2. кредитного договору, в редакції договору про внесення змін №1 від 29.11.2021 до договору про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021, стандартний розмір базової ставки складає Індекс UIRD (3 міс.) =6%. Протягом строку дії договору банк має право ініціювати зміну стандартного розміру процентної ставки в порядку, передбаченому в п.5 договору. Стандартний розмір компенсаційної процентної ставки складає станом на дату укладення договору: 0 (нуль)/3 (три)% річних. Вказаний розмір може змінюватись у порядку, визначеному п.5.2. договору.
Відповідно до п.1.2.1 кредитного договору фінансова підтримка надається у вигляді Компенсації процентів, Гарантії Фонду.
Програма “Доступні кредити 5-7-9%» - програма, затверджена Радою Фонду (Фронд розвитку підприємництва) та розміщеною на офіційному сайті Фонду, на виконання “Порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №28 від 24.01.2020.
Порядок №28 - це порядок надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року №28.
Строк дії договору дорівнює генеральному строку за обставин, що відсутній випадок невиконання умов договору. За обставин наявності випадку невиконання умов договору, договір залишається чинним до тих пір, поки зобов'язання клієнта перед банком не будуть виконані в повному обсязі. Договір не поширюється на зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними договору, якщо інше прямо не передбачено ним. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору (п.4 кредитного договору).
Відповідно до п.5.1 кредитного договору за користування кредитом клієнт зобов'язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за базовою процентною ставкою, яка є змінюваною процентною ставкою, розмір якої визначений у п.1.1 договору, яка розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за договором, нараховується банком на залишок строкової заборгованості клієнта за договором. Клієнт зобов'язаний самостійно забезпечити сплату базової процентної ставки та/або іншої процентної ставки, визначеної договором (з урахуванням умов Програми), зокрема, у випадку порушення клієнтом умов Програм або у випадку встановлення банком та/або Фондом фактів подання клієнтом недостовірної/неправдивої інформації, наслідком чого стало неправомірна участь клієнта у програмі, та/або ненадання клієнтом інформації, яка є необхідною для отримання Державної підтримки відповідно до умов Програми, та/або використання клієнтом кредиту не за цільовим призначенням, та/або у разі, якщо період відсутності коштів компенсації процентів триває понад шість місяців поспіль та/або у разі припинення/призупинення здійснення Фондом виплат Державної підтримки.
Перегляд базової процентної ставки та зміна її розміру з урахуванням зміни індексу UIRD (збільшення чи зменшення, якщо це є наслідком застосування формули, передбаченої п.п.1.1 договору) здійснюється банком кожного календарного кварталу, починаючи з дати укладення договору до повного виконання клієнтом зобов'язань за договором. При цьому застосовується індекс UIRD, який визначається для відповідної дати, а саме станом на: “ 01» січня, “ 01» квітня, “ 01» липня та “ 01» жовтня відповідного року.
Пунктом 5.2 кредитного договору, визначено, що компенсація процентів надається фондом клієнтом протягом строку дії програми з метою зниження його фактичних витрат на сплату встановленої договором базової процентної ставки за кредитом, внаслідок чого клієнт має сплачувати лише частину базової процентної ставки, яка становитиме 0 або 3, або 5, або 7, або 9 процентів річних.
Відповідно до п.6 кредитного договору банк здійснює надання кожної банківської послуги клієнту відповідно до заяви про надання банківської послуги, яка кожного разу надсилається клієнтом банку в письмовому вигляді. Клієнт надає банку заяву про надання банківської послуги, щонайменше за 3 банківських дні до передбачуваної клієнтом дати надання банківських послуг. Погодження надання банком банківської послуги клієнту у відповідності до умов заяви про надання банківської послуги (акцепт) відбувається шляхом виконання такої заяви про надання банківської послуги (фактичного виконання відповідної банківської послуг).
Відповідно до п.14 кредитного договору за невиконання та/або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором банк несе відповідальність у порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством України. За невиконання та/або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором, клієнт несе відповідальність у порядку та на умовах, обумовлених у договорі, зокрема за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) будь - яких із взятих на себе платіжних (грошових) зобов'язань в обумовлені договором строки, клієнт зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент (протягом строку) такого порушення, від суми таких порушених зобов'язань за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується додатково до процентів та комісійних винагород, що підлягають сплаті відповідно до договору; за нецільове використання кредиту клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 25% від суми кредиту, використаного не за цільовим призначенням. Зазначений штраф сплачується додатково до інших сум, що підлягають сплаті відповідно до договору.
24.02.2021 з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між Акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діброва» (далі - поручитель), укладено договір поруки №SR21-128/700 (далі - договір поруки №SR21-128/700), між Акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - банк) та ОСОБА_1 (далі - поручитель), укладено договір поруки №SR21-129/700 (далі - договір поруки №SR21-129/700), між Акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - банк) та ОСОБА_2 (далі - поручитель), укладено договір поруки №SR21-130/700 (далі - договір поруки №SR21-30/700), за умовами яких поручитель поручається за виконання клієнтом боргових зобов'язань перед банком, відповідає за порушення боргових зобов'язань; порукою забезпечується виконання боргових зобов'язань в повному обсязі.
Умови зазначених договорів поруки є однаковими.
Так, порука та солідарний обов'язок поручителя перед банком виникають з моменту укладення договору поруки та є чинними протягом усього строку (терміну) дії боргових зобов'язань (п.2 договорів поруки).
Згідно з п.3 договорів поруки сторонами було погоджено, що клієнт та поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком в тому ж обсязі, що і клієнт, в таких же порядку та строках, що і клієнт. Банк має право вимагати виконання боргових зобов'язань частково або в повному обсязі як від клієнта та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. Банк, у разі одержання виконання боргових зобов'язань клієнтом та/або поручителем не в повному обсязі, має право вимагати/отримати неодержані/невиконані боргові зобов'язання від клієнта та/або поручителя. І клієнт, і поручитель залишаться зобов'язаними доти, доки боргові зобов'язання не будуть виконані в повному обсязі. Видача боргового документа за договором поруки не передбачена.
Відповідно до п.6 договорів поруки строк дії договору поруки дорівнює генеральному строку за обставини, що відсутній випадок невиконання умов договору. За обставини наявності випадку невиконання умов договору, договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов'язання клієнта перед банком не будуть виконані в повному обсязі.
Відповідно п.13 договорів поруки поручитель зобов'язаний забезпечити належне виконання боргових зобов'язань, як шляхом впливу на клієнта, так і шляхом виконання боргових зобов'язань згідно договору поруки.
В п.14 договорів поруки сторони визначили що є вимогою банку. Цим банк вимагає від поручителя як солідарного боржника за борговими зобов'язаннями виконувати боргові зобов'язання в порядку та строки, передбачені договором. Сторони підтверджують що положення цього пункту є достатньою підставою для цілей здійснення поручителем виконання боргових зобов'язань згідно договору без необхідності направлення банком поручителю будь-якої додаткової вимоги, так само як без необхідності наявності будь-якого порушення договору. Сторони домовились, що положення договору поруки щодо солідарного обов'язку поручителя за клієнта перед банком є окремим правочином (договором), включеним в текст договору поруки, і тому виконання поручителем боргових зобов'язань згідно з цим застереженням, що міститься в договорі поруки, та не потребує укладення сторонами окремого договору чи будь-якого іншого додаткового підтвердження чи погодження.
У п.17 договорів поруки сторони погодили, що суперечки, спори та розбіжності в рамках договору поруки підлягають вирішенню шляхом переговорів, а у випадку недосягнення згоди - шляхом розгляду в судах України. Сторони наступним домовились, що до будь-яких вимог банку до поручителя буде застосовуватися строк позовної давності у 10 років з дати закінчення строку дії договору поруки.
На виконання умов кредитного договору позивачем було відкрито відповідачу-1 кредитну лінію з кредитним лімітом та 08.12.2021 відповідно до меморіальних ордерів №12482770 від 08.12.2021, №16878256 від 10.12.2021, №27940712 від 17.12.2021, №41377344 від 24.12.2021, №41358557 від 24.12.2021 та виписки з рахунку відповідача-1 за період з 08.12.2021 по 20.11.2024, перераховані грошові кошти в розмірі 500000 грн 00 коп., 1446154 грн 02 коп., 12500000 грн 00 коп., 3672475 грн 98 коп., 6881370 грн 00 коп., відповідно, проте, відповідачем-1 порушено умови кредитного договору, було допущено прострочення виконання зобов'язань з повернення траншів, у погоджені строки відсотки за користування кредитними коштами сплачені не були.
Як зазначає позивач, заборгованість відповідачів перед позивачем за кредитним договором станом на 20.11.2024 становить 32376753 грн 42 коп., з яких: 25000000 грн 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 7376753 грн 42 коп. - заборгованість по процентам.
Вищевикладене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
В оскаржуваному судовому рішенні місцевий господарський суд встановив, шо урахуванням встановленого ліміту та фактично наданих кредитних коштів, Фермерське господарство «Криничне» мало право законно користуватись грошовими коштами до 23.12.2022, а отже граничний строк повернення позичальником наданих банком грошових коштів є 22.12.2022. Оскільки зобов'язання позивача щодо надання грошових коштів були виконані належним чином, в свою чергу відповідачем 1 зобов'язання щодо повного та своєчасного повернення грошових коштів за кредитним договором належним чином виконані не були, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 заборгованості за тілом кредиту в розмірі 25000000 грн 00 коп. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню. Щодо заявленого позивачем розміру відсотків за користування кредитом суд зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021 в частині нарахування процентів за користування кредитом, суд встановив, що позивачем при розрахунку були допущені помилки, а саме не враховані періоди чинності лімітом банківської послуги та період дії договору. За розрахунком місцевого господарського суду, сума процентів за користування кредитом, за період з 08.12.2021 по 22.12.2022, та враховуючи загальний розмір компенсації Фондом розвитку підприємництва процентів за користування кредитом, складає 469027 грн 40 коп., яка є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає стягненню з відповідача-1. Щодо позовних вимог до відповідача-2, відповідача-3, відповідача-4, суд зазначив, що оскільки відповідачами не надано належних та допустимих доказів щодо виконання договірних зобов'язань, враховуючи похідний характер поруки від основного зобов'язання, вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за договором про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021 є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та підлягає задоволенню частково в розмірі 25469027 грн 40 коп., з яких: 25000000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 469027 грн 40 коп. - заборгованість за процентами. Крім того, оскільки відповідачами належним чином не обґрунтовано наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду, господарський суд дійшов висновку, що клопотання про відстрочення виконання рішення не є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 509 та частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Нормами частини першої статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судом встановлено, що спірні правовідносини у даній справі виникли на підставі Договору про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021, який за своєю правовою природою є кредитним договором, та укладеними на його забезпечення договорами поруки.
Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного між сторонами договору Банком відкрито відповідачу-1 кредитну лінію та 08.12.2021, 10.12.2021, 17.12.2021 та 24.12.2021 перераховані Фермерському господарству «Криничне» грошові кошти на загальну суму 25 000 000,00 грн, а саме: в розмірі 500000 грн 00 коп., 1446154 грн 02 коп., 12500000 грн 00 коп., 3672475 грн 98 коп., 6881370 грн 00 коп., що підтверджується копіями меморіальних ордерів №12482770 від 08.12.2021, №16878256 від 10.12.2021, №27940712 від 17.12.2021, №41377344 від 24.12.2021, №41358557 від 24.12.2021, відповідно та випискою з рахунку відповідача-1 за період з 08.12.2021 по 20.11.2024.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У пп.1.1.2 п.1.1 кредитного договору №CR21-101/700-2 від 24.02.2021 сторони передбачили період строку дії договору та ліміт банківської послуги протягом відповідного періоду строку дії договору.
Відповідно до договору про внесення змін №1 від 29.11.2021 до договору про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021, сторони погодили період чинності лімітом банківської послуги, а саме: з дати укладення договору про внесення змін №1 від 29.11.2021 по 25.10.2022 в розмірі 25000000 грн 00 коп.; з 26.10.2022 по 25.11.2022 в розмірі 15000000 грн 00 коп.; з 26.11.2022 по 22.12.2022 в розмірі 5000000 грн 00 коп., 23.12.2022 в розмірі 00 грн 00 коп., з 24.12.2022 по 25.10.2023 в розмірі 25000000 грн 00 коп., з 26.10.2023 по 25.11.2023 в розмірі 15000000 грн 00 коп., з 26.11.2023 по 21.12.2023 в розмірі 5000000 грн 00 коп., 22.12.2023 в розмірі 00 грн 00 коп.
Судом першої інстанції встановлено, що з урахуванням встановленого ліміту та фактично наданих кредитних коштів, Фермерське господарство «Криничне» мало право законно користуватись грошовими коштами до 23.12.2022, а отже граничний строк повернення позичальником наданих банком грошових коштів є 22.12.2022. Проте, відповідач 1 свої зобов'язання за укладеним кредитним договором, зі своєчасного та повного повернення наданих грошових коштів належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 25000000 грн 00 коп. Станом на момент розгляду справи доказів протилежного суду надано не було. Враховуючи вищевикладене, оскільки зобов'язання позивача щодо надання грошових коштів були виконані належним чином, в свою чергу відповідачем 1 зобов'язання щодо повного та своєчасного повернення грошових коштів за кредитним договором належним чином виконані не були, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 заборгованості за тілом кредиту в розмірі 25000000 грн 00 коп. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню.
Колегія суддів зазначає, що зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду не оскаржується в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 25000000, 00 грн, а тому, з урахуванням положень ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, не переглядається апеляційним господарським судом у вказаній частині.
Стосовно позовних вимог про стягнення простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, судова колегія вказує про наступне.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до п.1.1.6 в редакції договору про внесення змін №1 від 29.11.2021 до договору про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021 стандартний розмір та тип процентної ставки: змінювана процентна ставка (до якої відноситься базова процентна ставка/компенсаційна процентна ставка).
Стандартний розмір базової процентної ставки: індекс UIRD (3 міс.) + 6 % річних. Протягом строку дії договору, банк має право ініціювати зміну стандартного розміру процентної ставки в порядку, передбаченому в пункті 5 договору (п.1.1.6.1 в редакції договору про внесення змін від 25.11.2021 №1 до договору про надання банківських послуг від 24.02.2021 №CR21-100/700-2 ).
У пункті 5 договору сторони передбачили, що проценти розраховуються на підставі процентної ставки. Процентна ставка є змінюваною. Протягом строку дії договору розмір процентної ставки встановлюється як для стандартного розміру, так і для підвищеного розміру, та може становити будь-яке числове значення в межах від 0,000001 до 100,000001 процентів річних. Залежно від банківської послуги проценти можуть розраховуватися від розміру боргових зобов'язань, їх частини або будь-якої іншої суми, що погоджена сторонами та/або відома сторонам, оскільки є загальнодоступною (загальновідомою). Якщо сторонами письмово не домовлено інше, проценти мають сплачуватися клієнтом банку в валюті банківської послуги, відносно якої вони розраховуються. База нарахування для банківської послуги - становить 365 днів.
Відповідно до п.5.1 договору за користування кредитом клієнт зобов'язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за базовою процентною ставкою (в порядку, визначеному договором), яка є змінюваною процентною ставкою, розмір якої визначений в п.1.1 договору, яка розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за договором, нараховується банком на залишок строкової заборгованості клієнта за кредитом; де Індекс UIRD (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці.
Клієнт зобов'язаний самостійно забезпечити сплату базової процентної ставки та/або іншої процентної ставки, визначеної договором (з урахуванням умов Програми), зокрема, у випадку порушення клієнтом умов Програми або у випадку встановлення банком та/або Фондом фактів подання клієнтом недостовірної інформації, яка є необхідною для отримання підтримки відповідно до умов Програми, та/або використання клієнтом кредиту не за цільовим призначенням та/або у разі, якщо період відсутності коштів компенсації процентів триває понад 6 місяців поспіль та/або у разі припинення/призупинення здійснення Фондом виплат державної підтримки.
На момент укладення договору, з урахуванням визначеного на таку дату індексу UIRD та із застосуванням формули, передбаченої пп.1.1 договору, розмір базової процентної ставки підлягає застосуванню для визначення зобов'язання клієнта зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої базової процентної ставки у відповідності до нищевказаних умов договору. Перегляд (автоматичне перерахування) банком розміру базової процентної ставки за кредитом, з урахуванням зміни індексу UIRD має здійснюватися кожного календарного кварталу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу про стягнення відсотків за користування кредитом за період з 08.12.2021 по 26.05.2024. В той час як Фермерське господарство «Криничне» мало право законно користуватись грошовими коштами до 23.12.2022, а отже граничний строк повернення позичальником наданих банком грошових коштів є 22.12.2022, про що вказано судом вище.
Колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (пункти 80-84) вказала, що «користування кредитом» - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору. Проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина 2 статті 1050 Цивільного кодексу України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Дослідивши умови Договору та наданого розрахунку заборгованості, колегія суддів встановила, що проведене позивачем нарахування 7376753,42 грн за свою суттю є процентами за користування грошовими коштами відповідно до ст.1048 ЦК України. Водночас, із розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів за кредитом здійснено позивачем поза межами строку кредитування - до 23.06.2022.
Разом з цим, колегія суддів вказує, що зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.
Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку заборгованості за процентами, врахувавши компенсацію Фондом розвитку підприємництва процентів у розмірі 3139682, 32 грн, судом першої інстанції правомірно та обґрунтовано встановлено, що за період 08.12.2021 по 22.12.2022 сума процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з відповідача-1 складає 469027,40 грн.
Доводи апелянта про те, що строк кредитування припинявся етапами, а тому проценти за користування кредитом мали нараховуватися в межах цих етапів на відповідну суму, не узгоджується із умовами договору, правовою природою спірних правовідносин та не спростовують висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення заборгованості за процентами у вказаному розмірі.
Стосовно посилання апелянта на те, що належним боржником та відповідачем за вимогами про сплату відсотків перед Банком є саме Фонд, колегія суддів вказує про наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021 укладено за фінансовою державною підтримкою суб'єктів середнього та малого підприємництва.
Державна підтримка - це фінансова державна підтримка суб'єктів середнього та малого підприємництва, що надається Фондом розвитку підприємництва через Банк на користь ММСП (суб'єкту середнього або малого підприємництва, зареєстрований в установленому законом порядку як суб'єкт господарювання, резидент України, що відповідає критеріям, визначеним Порядком надання фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 №28.
При цьому фінансова підтримка надавалася, зокрема, у вигляді компенсації процентів.
Зі змісту наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що Фондом виконано свої зобов'язання та компенсовано банку проценти за користування кредитом за спірний період у загальній сумі 3139682, 32 грн, що враховано судом при розрахунку заборгованості відповідача за процентами за користування кредитом.
Оскільки у даному випадку має місце неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань із повернення кредитних коштів, доводи останнього про визначення банком неналежного відповідача є необґрунтованим.
Крім того, оскільки судом встановлено, що Фермерське господарство «Криничне», як позичальник, свої зобов'язання за укладеним договором про надання банківських послуг щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів належним чином не виконав, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що у поручителів - Товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник солідарний обов'язок перед кредитором за виконання зобов'язань Фермерським господарством «Криничне» за договором про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021. Наявність обов'язку у поручителів із забезпечення виконання зобов'язання по спірному кредитному договору не заперечується скаржником.
Також апеляційна скарга не містить заперечень щодо відмови суду першої інстанції у задоволенні заявлених клопотань про відстрочення виконання рішення суду, з огляду на що, з урахуванням положень статті 269 ГПК України, рішення суду в цій частині не переглядається.
Таким чином, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті судом першої інстанції оскаржуваного рішення, не знайшли свого підтвердження, а тому суд залишає скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даному випадку суд апеляційної інстанції вважає, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Криничне» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Луганської області від 03.04.2025 у справі №913/497/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 15.09.2025.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук