79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"15" вересня 2025 р. Справа №926/80/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
розглянувши заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейтинг-2018» від 02 вересня 2025 року
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 926/80/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейтинг-2018», м. Чернівці
до відповідача Фізичної особи-підприємця Притули Олега Олександровича, м. Чернівці
про розірвання угоди та стягнення заборгованості в сумі 61 376 грн
встановив:
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17 квітня 2025 року у справі № 926/80/25 позовні вимоги задоволено частково. Суд вирішив розірвати угоду №63 від 01.01.2016, укладену між Фізичною особою-підприємцем Притулою Олегом Олександровичем ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Малим приватним підприємством “Рейтинг», права і обов'язки виконавця за якою перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейтинг-2018» (58008, вул. Козятинська, 3, м. Чернівці, код 42070300) та зобов'язати Фізичну особу-підприємця Притулу Олега Олександровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у семиденний строк звільнити торговельне місце № 63, яке знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Шухевича Романа, 8А, 58000. У задоволенні решти вимог суд відмовив.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 01 вересня 2025 року у справі № 926/80/25 рішення Господарського суду Чернівецької області від 17 квітня 2025 року у справі № 926/80/25 залишено без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Притули Олега Олександровича - без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заявив, що орієнтовний розмір витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції складає 15 000 грн та буде остаточно визначений після надання повного обсягу послуг та підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг, поряд з цим, долучив до відзиву копію договору про надання правничої допомоги № 16-06-25 від 16.06.2025 року, укладеного між ТОВ «Рейтинг-2018» та АО «Кейс».
03 вересня 2025 року від Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейтинг-2018» до апеляційного суду надійшла заява (сформована в системі “Електронний суд» - 02.09.2025) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000 грн, на підтвердження чого долучено відповідні докази.
Відповідно до ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч.3 ст.244 ГПК України).
Згідно з ч.4 ст.244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03 вересня 2025 року заяву заяву “Рейтинг-2018» про ухвалення додаткового рішення призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвала суду від 03 вересня 2025 року надіслана поштою відповідачу та до електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа, підписаними відповідальним працівником суду.
Розглянувши заяву “Рейтинг-2018» про ухвалення додаткового рішення у справі, колегія суддів вирішила таку задовольнити частково, з огляду на наступне:
Згідно з ч.1 ст.281 ГПК України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.
Відповідно до ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
В силу положень ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За змістом ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи судом апеляційної інстанції в загальній сумі 14 000 грн позивач надав суду наступні докази: копію договору про надання правничої допомоги № 16-06-25 від 16.06.2025 року, укладеного між ТОВ «Рейтинг-2018» та АО «Кейс»; копію акта приймання-передачі наданих послуг від 02 вересня 2025 року; копію рахунку на оплату від 02 вересня 2025 року №00099 на суму 14 000,00 грн; копію ордеру на надання правничої допомоги серія СЕ № 1114693 від 24 червня 2025 року.
Відповідно до договору про надання правничої допомоги № 16-06-25 від 16.06.2025 року, укладеного між ТОВ «Рейтинг-2018» та АО «Кейс» виконавець бере на себе зобов'язання надати правову допомогу (юридичні послуги) замовнику в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а замовник сприяти у виконанні зобов'язань виконавця та оплачувати послуги у порядку визначеному цим договором.
Відповідно до п. 4.1. договору за надання правової допомоги (юридичних послуг), передбачених п. 1.2. договору, замовник сплачує на користь виконавця гонорар, розмір якого визначається сторонами у акті приймання-передачі наданих послуг, відповідно до обсягу наданих послуг, виходячи з розрахунку 2 000 грн за 1 годину роботи.
Згідно п. 4.2. договору розрахунки за надані юридичні послуги (правову допомогу) здійснюються протягом 1 календарного місяця з моменту ухвалення рішення по справі №926/80/25 Західним апеляційним господарським судом.
Розрахунки за надані юридичні послуги (правову допомогу) здійснюються на підставі акту приймання-передачі наданих послуг, підписаного сторонами (п. 4.3. договору).
У акті приймання-передачі наданих послуг від 02 вересня 2025 року зазначено наступні послуги, надані адвокатом позивачу в суді апеляційної інстанції:
- усна консультація - 1 год. вартістю 2 000 грн;
- написання та подання до Західного апеляційного господарського суду (через систему “Електронний суд») відзиву на апеляційну скаргу по справі №926/80/25 - 5 год. вартістю 10 000 грн;
- представництво інтересів замовника у судовому засіданні у справі №926/80/25 у Західному апеляційному господарському суді в режимі ВКЗ - 0,5 год. вартістю 1 000 грн;
- написання заяви про ухвалення додаткового рішення по справі №926/80/25 - 0,5 год. вартістю 1 000 грн.
Загальна сума наданих адвокатом послуг за вказаним актом становить 14 000 грн.
Так, відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.5 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.6 ст.126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Від відповідача до суду надійшла заява (сформована в системі “Електронний суд» - 10.09.2025), в якій останній просив відмовити позивачу у стягненні судових витрат у повному обсязі. Зокрема, зазначає, що до заяви не надано договору про надання правничої допомоги, що унеможливлює відповідачу спростувати факти викладені у заяві на додаткове рішення, також не встановлено, яким чином сплачується гонорар - погодинно чи фіксовану суму, відсутні квитанції чи чеки, довідки про сплату вказаної суми. Також зазначає, що розмір суми, яку заявлено представником відповідача є неспівмірною із розглядом даної справи, оскільки дана справа є вже четвертою справою в якій бере участь цей представник, а тому консультація у розмірі однієї години є необґрунтованою, так як позовні вимоги наближені до позовних вимог інших справ, які були пред'явлені до відповідача, тим більше, що написання позову, який є не першим по відношенню до відповідача, а тому, кількість витраченого часу - 5 годин, також, викликає сумнів, оскільки є необґрунтованим. Крім цього, вказує, що складність справи для даного адвоката, який вже обізнаний із всіма аспектами порушеного права позивача не в перше, значно завищена у розмірі 15 000 грн.
Слід зазначити, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.5-7, ч.9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладено в пунктах 33-34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
-не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
-при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
-суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
У акті приймання-передачі наданих послуг від 02 вересня 2025 року зазначено про надання адвокатом послуги щодо написання заяви про ухвалення додаткового рішення по справі №926/80/25 - 0,5 год. вартістю 1 000 грн.
З приводу наведеного, колегія суддів зазначає, що положення статей 124, 126, 129 ГПК України у сукупності з положеннями статті 221 ГПК дають підстави дійти висновку, що у разі подання стороною відповідних доказів до закінчення судових дебатів у справі, суд може вирішити питання розподілу судових витрат під час ухвалення судового рішення. У разі якщо сторона (з поважних причин) до закінчення судових дебатів не подала докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, але зробила про це відповідну заяву суд може вирішити питання про судові витрати, шляхом ухвалення додаткового рішення.
Отже, в силу приписів наведених вище положень законодавства заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною.
З огляду на що, подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи по суті спору.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 лютого 2024 року у справі №910/9714/22 погодився з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі №922/838/22, від 14.09.2023 у справі №911/3076/21, від 06.09.2023 у справі №914/131/22, від 30.08.2023 у справі №911/3586/21, від 25.07.2023 у справі №914/4092/21, від 07.02.2023 у справі №922/4022/20, від 23.08.2022 у справі №909/328/18, від 05.07.2022 у справі №910/10507/21 щодо застосування статей 123, 126 ГПК України, про те, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Враховуючи наведене, колегія суддів вирішила не відшкодовувати позивачу витрати в сумі 1 000 грн щодо написання заяви про ухвалення додаткового рішення (0,5 год.).
Так, проаналізувавши подані позивачем докази на понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 14 000 грн, беручи до уваги предмет спору, кількість документів, що знаходиться у матеріалах справи, незначну складність цієї справи, поведінку сторін, зміст та об'єм наданих адвокатом пояснень, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, пропорційності до предмета спору та обсягу наданих послуг, враховуючи, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, апеляційний господарський суд дійшов висновку не присуджувати позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Разом з тим, колегія суддів, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, дійшла висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції підлягають відшкодуванню відповідачем частково в сумі 5 000 грн. (зокрема, за складання адвокатом відзиву на апеляційну скаргу від 24.06.2025 року на 10-ти аркушах та за участь представника позивача - адвоката Палій О.С. у судовому засіданні 01 вересня 2025 року в режимі відеоконференції, яке тривало не більше 30 хв.).
Щодо інших доводів відповідача (а саме: щодо відсутності договору про надання правничої допомоги), колегія суддів такі відхиляє, оскільки судом встановлено, що у матеріалах справи міститься копія договору про надання правничої допомоги № 16-06-25 від 16.06.2025 року, укладеного між ТОВ «Рейтинг-2018» та АО «Кейс», яку долучено до відзиву на апеляційну скаргу.
Окрім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 ГПК України), у зв'язку з чим, відхиляються доводи відповідача щодо відсутності доказів про сплату вказаної суми. Поряд з тим, у рахунку на оплату міститься посилання на договір № 16-06-25 від 16.06.2025 року.
З огляду на наведене, заява позивача підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як зазначалось вище, постановою Західного апеляційного господарського суду від 01 вересня 2025 року у справі № 926/80/25 рішення Господарського суду Чернівецької області від 17 квітня 2025 року залишено без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Притули Олега Олександровича - без задоволення, відтак, враховуючи положення ст.129 ГПК України, з Фізичної особи-підприємця Притули Олега Олександровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейтинг-2018» слід стягнути 5 000 грн - у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи Західним апеляційним господарським судом.
Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 221, 244, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
ухвалив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейтинг-2018» від 02 вересня 2025 року про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Притули Олега Олександровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейтинг-2018» (58008, м. Чернівці, вул. Козятинська, 3; ідентифікаційний код - 42070300) 5 000 грн - у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи Західним апеляційним господарським судом.
В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
На виконання додаткової постанови видати наказ.
Матеріали справи № 926/80/25 повернути до Господарського суду Чернівецької області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.