Справа № 761/15237/25
Провадження № 2/761/6497/2025
22 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Мальцева Д.О.,
за участю секретаря Губенко О.М.,
представник позивача: ОСОБА_1
представник відповідача: Довганюк Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Сумиобленерго» про визнання незаконним та скасування наказу про зупинення трудового договору, -
ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «Сумиобленерго» про визнання незаконним та скасування наказу №106/к від 21.01.2025 про зупинення дії безстрокового трудового договору із ОСОБА_2 від 13.04.2023 року, стягнення з Акціонерного товариства «Сумиобленерго» на користь ОСОБА_2 середньої заробітної плати починаючи з 22.01.2025 року і по день фактичного допуску до роботи та стягнення сплаченого судового збору у розмірі 1 211, 20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу Акціонерного товариства " Сумиобленерго" №160/к від 21.01.2025 в односторонньому порядку було зупинено виконання економічних та фінансових зобов'язань товариства щодо ОСОБА_2 , зупинено нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_2 з 21.01.2025 року та зупинено дію трудового договору від 13.04.2023 року, укладеного між Акціонерним товариством " Сумиобленерго" та ОСОБА_2 .
Позивач вважає зазначений наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2025 матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.
17.04.2025 ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. позовну заяву залишено без руху та наданий строк позивачу для усунення недоліків.
02.05.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 23.06.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
25.07.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву із викладенням заперечень.
28.07.2025 від представника відповідача надійшла відповідь на відзив.
Протокольною ухвалою суду від 31.07.2025 у справі було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких грунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.
13 квітня 2023 року між ОСОБА_2 . та Акціонерним товариством «Сумиобленерго» було укладено трудовий договір. Відповідно до п.1.1. Договору ОСОБА_3 прийнято на посаду радника Голови Правління за сумісництвом з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а Товариство зобов'язується виплачувати Працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою Сторін.
Згідно п. 1.2. На підставі заяви Працівника цей Договір є безстроковим і укладається з 14 квітня 2023 року на невизначений строк.
Відповідно до п.5.1. За виконання обов'язків, передбачених цим Договором, Працівнику за рахунок коштів Товариства щомісяця виплачується заробітна плата в розмірі, який зазначений у Додатку №1 до цього Договору (надалі-«Заробітна плата»).
21 січня 2025 року ОСОБА_4 припинено нарахування та виплата заробітної плати.
У зв'язку з зазначеними обставинами та з метою захисту прав та законних інтересів ОСОБА_3 , у відповідності до порядку збору доказів, необхідних для звернення до суду, керуючись ст. ст. 20, 23, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат Фомін Ігор Юрійович звернувся з адвокатським запитом до Акціонерного товариства «Сумиобленерго» про надання інформації.
У відповідь на адвокатський запит, 19.03.2025 року на адресу адвокатського об?єднання надійшов лист Акціонерного товариства «Сумиобленерго» №85/2687 від 11.03.2025 року, в якому зазначено, що Акціонерне товариство «Сумиобленерго» 21.01.2025 року було видано наказ № 160/к, яким в односторонньому порядку було зупинено виконання економічних та фінансових зобов?язань товариства щодо ОСОБА_3 , зупинено нарахування та виплата заробітної плати ОСОБА_2 та зупинено дію трудового договору від 13.ю04.2023 року, укладеного між Акціонерним товариством «Сумиобленерго» та ОСОБА_2 .
Як вбачається із Наказу №160/к від 21.01.2025 р., який додано до листа Акціонерного товариства «Сумиобленерго» №85/2687 від 11.03.2025 року, підставою зупинення виконання фінансових зобов?язань та призупинення дії трудового договору - є Указ Президента України від 19 січня 2025 р. №38/2025 про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 січня 2025 р. «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
Згідно зі ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частина шоста статті 43 Конституції України).
Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
У зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан, який в подальшому продовжено.
Згідно з п.3 Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв?язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
15 березня 2022 року прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який визначає особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Ч. ч. 1 та 2 ст. 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.
Згідно з п.2 Прикінцевих положень КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» містить поняття призупинення дії трудового договору, згідно якої - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв?язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов?язки, передбачені трудовим договором.
Разом з тим, як вбачається з аналізу положень ч. 1 ст. 13 Закону №2136-IX, таке право роботодавця настає за певних умов.
Такими умовами призупинення трудового договору з працівником є абсолютна неможливість через збройну агресію: роботодавцем надати роботу, а працівником - виконувати її. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Побудова цієї норми закону вказує на те, що законодавець передбачає одночасне настання як неможливості роботодавцем надати роботу. так і неможливість виконувати цю роботу працівником.
Водночас, таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціонування з об?єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливе.
Лише наявність правової норми, яка передбачає право сторін призупинити дію трудового договору не є достатньою. Для сторін мають наступити відповідні наслідки за наявності обставин, що передбачає така норма права.
Місто Суми Сумської області, де розташовано робоче місце ОСОБА_2 , не відноситься до зони бойових дій, не є окупованою територією, де є неможливим надання та виконання роботи за його трудовим договором. Відсутність умов для організації та виконання виробничого процесу на підприємстві нічим не підтверджена та спростовується роботою інших працівників у цьому закладі та самою роботою підприємства.
Отже ніяких негативних наслідків саме для Акціонерного товариства "Сумиобленерго", у зв?язку із існування дії режиму воєнного стану - станом на момент прийняття оскаржуваного наказу не відбулось, Акціонерне товариство "Сумиобленерго" не було позбавлене внаслідок збройної агресії можливості забезпечити ОСОБА_2 роботою. Указ Президента України від 19 січня 2025 р. №38/2025 про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 січня 2025 р. «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» також жодного негативного впливу на діяльність підприємства не мав, у зв?язку із чим Акціонерне товариство "Сумиобленерго" весь цей час мало змогу забезпечувати ОСОБА_2 робочим місцем та роботою згідно трудового договору. Тому за умови, що працівник бажає та може виконувати роботу, а роботодавець може надати роботу, відсутні законні підстави для призупинення дії трудового договору.
Відповідна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі №149/1089/22, від 14 вересня 2023 року у справі № 754/5488/22.
Згідно листа Офісу Генерального прокурора від 28.02.2025 року №25/3-297/вих-25, наданого у відповідь на адвокатський запит - жодного кримінального провадження відносно ОСОБА_2 в ЄРДР не зареєстровано, він не має жодного процесуального статусу (ні заявника/потерпілого, ні підозрюваного).
Згідно зі статтею 233 КЗпП України (станом на час звернення до суду із позовними вимогами) працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Зі змісту зазначеної статті вбачається, що перебіг місячного строку за вимогою про поновлення на роботі починається із дня вручення копії наказу про звільнення, а не з дня його направлення або оголошення його змісту (див. постанову Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 463/952/15).
Відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст.16 ЦК України.
Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.
Спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
За змістом зазначеної норми цивільного права, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
З урахуванням порушених трудових прав позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо скасування наказу Акціонерного товариства "Сумиобленерго" №106/к від 21.01.2025 про зупинення дії безстрокового трудового договору, укладеного між Акціонерним товариством "Сумиобленерго" та ОСОБА_2 13.04.2023 року, що призвело до порушення трудового права позивача.
Щодо позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до Постанови КМУ від 8 лютого 1995 р. за № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», вона застосовується, серед іншого, у випадках вимушеного прогулу. Відповідно до п. 2 Постанови № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.
Таким чином, при визначенні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, середня заробітна плата ОСОБА_2 повинна обчислюватись виходячи з виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи.
Як вбачається з отриманих довідок - розмір виплат складав у листопаді 2024 року у сумі - 1 254 783,85 та за грудень 2024 року у сумі - 1 311 819,48 грн., що разом складає 2 556 603,33 грн.
Таким чином, розмір заробітку за один день становить 2 556 603,33 : 43 = 60 322,33 грн.
Період вимушеного прогулу - з 22.01.2025 року по 22.08.2025 року - 153 дні = 9 229 316,49 грн. - сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу без урахування податків.
Відповідно до п. 5 Постанови КМУ від 8 лютого 1995 р. за № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» основою для обчислення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цієї Постанови визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий п. 8 Постанови КМУ від 8 лютого 1995 р. за № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»). Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій п. 8 Постанови КМУ від 8 лютого 1995 р. за № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати).
Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступного висновку.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захистити себе у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст. ст. 11, 15, 16 ЦК України, Загальної декларації прав людини, Конституції України, ст. ст. 1, 41, 147-1, 148, 149, 235 КЗпП України, Конвенції Міжнародної Організації Праці N 158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця 1982 року, Постанови КМУ від 8 лютого 1995 р. за N 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», керуючись ст. ст. 11, 12,13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79,80, 81, 137, 141, 223, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280-282, 352 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Сумиобленерго» про визнання незаконним та скасування наказу про зупинення трудового договору - задовольнити у повному обсязі.
Визнати незаконним та скасувати наказ Акціонерного товариства «Сумиобленерго» від 21.01.2025 №106/к про зупинення дії безстрокового трудового договору з ОСОБА_2 від 13.04.2023 року.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сумиобленерго» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.01.2025 року по 22.08.2025 року у розмірі 9 229 316,49 грн. (без врахування податків).
Стягнути з Акціонерного товариства «Сумиобленерго» на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Акціонерне товариство «Сумиобленерго», адреса місцезнаходження - 40035, м.Суми, вул. Івана Сірка, буд. 7, код ЄДРПОУ 23293513.
Повний текст судового рішення складений 02.09.2025 року.
Суддя: