Справа № 761/26245/25
Провадження № 2/761/8313/2025
(заочне)
16 вересня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
У червні 2025 року представник Київського міського центру зайнятості (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення коштів.
Згідно позовних вимог представник позивача просив суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості кошти в розмірі 582, 58 грн., а також судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн.
Короткий зміст та узагальнені доводи позовної заяви.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач звернувся до Святошинської районної філії Київського міського центру зайнятості з заявами про надання статусу безробітного та про призначення допомоги по безробіттю. Відповідач для отримання статусу безробітного у вказаній заяві, зазначив інформацію про те, що не відноситься до зайнятого населення та через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно. При обміні даними з Пенсійним фондом України виявлено, що під час перебування на обліку, відповідач перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛК-ТРАНС» (далі - ТОВ «ЛК-ТРАНС», код ЄДРПОУ - 37470510). Зважаючи на те, що відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості свідомо приховав відомості про факт перебування у трудових відносинах з ТОВ «ЛК-ТРАНС» - сума виплаченого матеріального забезпечення в розмірі 582, 58 грн. підлягає поверненню. Добровільно відповідач повернути кошти відмовляється, в зв'язку з чим, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Провадження у суді та позиція сторін щодо предмету спору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2025 року матеріали справи передані для розгляду судді Романишеній І.П.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.06.2025р. відкрито провадження у даній цивільній справі розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України.
Так, з матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви відповідачу направлено рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням (штрих код Укрпошти 0610270517946), проте, відповідно до довідки відділення поштового зв'язку копія ухвали суду разом з доданими до неї документами, не вручені та повернуті на адресу суду «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням пункту 3, пункту 4 частини 1 статті 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини спірних правовідносин сторін, які вбачаються з матеріалів справи та встановлені судом.
11.04.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинської районної філії Київського міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного.
Відповідно до частини 1 статті 43 Закону 5067-VI та частини 1 статті 22, частини 1 статті 23 Закону 1533-IIІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) наказом Святошинської районної філії Київського МІЗ № HT220411 від 11.04.2022 відповідачу надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю з 11.04.2022.
Наказом Святошинської районної філії Київського МЦЗ №HT220520 від 20.05.2022 у зв?язку з недотриманням рекомендацій та невідвідуванням центру зайнятості, відповідачу скорочено виплату допомоги по безробіттю з 19.05.2022 по 02.06.2022.
Наказом Святошинської районної філії Київського МЦЗ № НТ220603 від 03.06.2022 відповідачу розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю з 03.06.2022.
У зв?язку з невідвідуванням центру зайнятості без поважних причин протягом 30 робочих днів, керуючись пунктом 13 частини 1 статті 31 Закону 1533-III (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та підпунктом 2 пункту 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 792 від 19.09.2018 (що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), наказом Святошинської районної філії КМЦЗ N? HТ220718 від 18.07.2022 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено реєстрацію з 04.06.2022.
З матеріалів справи вбачається, що при обміні даними з Пенсійним фондом України виявлено, що під час перебування на обліку, відповідач перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛК-ТРАНС» (далі - ТОВ «ЛК-ТРАНС», код ЄДРПОУ - 37470510).
12.09.2022 року Київським міським центром зайнятості складено Акт розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення за № 1269, яким встановлено: « ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «ЛК-ТРАНС» з 10.05.2022 по 24.05.2022 року, звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України».
До вказаного Акта додано копії наказів про прийняття на роботу від 09.05.2022 N? 356-ОС та про звільнення від 23.05.2022 № 401-ОС, надані ТОВ «ЛК-ТРАНС» для проведення звірки.
Згідно довідки розрахунку № 202 від 13.09.2022 року розмір нарахованого та виплаченого відповідачу матеріального забезпечення на випадок безробіття з 10.05.2022 року по 03.06.2022 року становить 582, 58 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначено Законом України «Про зайнятість населення».
Статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Відповідно до абзацу 19 підпункту 1 пункту 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 р. № 792, центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня встановлення факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно із статтею 4 Закону України Про зайнятість населення».
Отже, наведені норми закону пов'язують припинення виплати допомоги по безробіттю з виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг). Тобто встановлення такого факту є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов'язків та є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення на випадок безробіття.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 17.02.2015 року у справі № 21-20а15 та він має враховуватися судами згідно Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно частини 3 статті 44 ЗУ «Про зайнятість населення» відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.
Судом було встановлено, що відповідач в період перебування на обліку в статусі зареєстрованого безробітного одночасно перебував в трудових відносинах з ТОВ «ЛК-ТРАНС».
Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Всупереч нормам чинного законодавства, відповідач не повідомив центр зайнятості про наявність оплачуваної роботи.
Отже, наявність у застрахованої особи, яка має статус безробітної, оплачуваної роботи є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов'язків та є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення на випадок безробіття.
Згідно частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума забезпечення та вартості наданих послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з неї з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач перебуваючи у трудових відносинах, при цьому, звернувшись з відповідною заявою для отримання статусу безробітного у вказаний період, що є обставиною, яка впливає на умови виплати йому допомоги по безробіттю, не повідомив центр зайнятості про наявність такої обставини, що свідчить про невиконання ним своїх обов'язків та є підставою для стягнення суми виплаченого матеріального забезпечення, що згідно матеріалів справи складає 582, 58 грн., як незаконно отриманих коштів по безробіттю.
На спростування зазначеного відповідач доказів не надав. Оскільки відповідач не повернув кошти добровільно, то кошти підлягають стягненню в судовому порядку.
Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 3 028, 00 грн. в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору.
На підставі ст.ст. 36, 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та керуючись ст.ст. 4, 10, 76-78, 81, 141, 258-259, 265, 268, 280-282, 353-354 ЦПК України, суд, -
Позов Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості грошові кошти в розмірі 582, 58 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості судовий збір в розмірі 3 028, 00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Київський міський центр зайнятості, вулиця Жилянська, будинок 47-Б,місто Київ, 01033, код ЄДРПОУ 03491091;
ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено: 16.09.2025р.
СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА