печерський районний суд міста києва
Справа № 757/39634/25-к
пр. 1-кс-33682/25
19 серпня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі: слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному № 62025000000000586 від 13.06.2025,
Старший слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучене 18.08.2025 в ході затримання в порядку ст. 208 КПК України та особистого обшуку підозрюваного у кримінальному провадженні № 62025000000000586 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Черкаського надлісництва за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон Samsung Galaxy M22, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 із СІМ-картою «Київстар» та у чохлі чорного кольору; банкноту номіналом 500 гривень із серією та номером ВТ0810901; банківську картку «Приватбанк» № НОМЕР_3 ; банківську картка «АТБ» № НОМЕР_4 ; квадратні аркуші паперу із рукописними записами; грошові кошти - гривні сумі 850 грн (1 банкнота 500 грн, 1 банкнота 200 грн, 1 банкнота 100 грн, та 1 банкнота 50 грн).
Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації майна, збереження вищевказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000586 від 13.06.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що наказом філії «Центральний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі -ДП «Ліси України») від 03.04.2025 № 377-к/10 ОСОБА_5 призначено на посаду начальника Черкаського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України».
У період з 4.04.2025 по 14.05.2025 (на даний час точної дати та часу досудовим розслідування не встановлено) у ОСОБА_5 спільно з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами виник злочинний умисел на особисте збагачення шляхом незаконного використання свого службового становища та керівної посади з метою одержання від підлеглих працівників (лісничих Черкаського надлісництва) неправомірної вигоди на постійній основі за не створення штучних перешкод перебування їх на займаних посадах.
Близько 13-14 травня 2025 року начальником Черкаського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» ОСОБА_5 проведено нараду за участі ОСОБА_6 та інших лісничих вказаного Надлісництва в ході якої, ОСОБА_5 повідомлено про необхідність надавати неправомірну вигоду на його користь та на користь директора філії «Центральний лісовий офіс» ОСОБА_7 . Також, ОСОБА_5 зазначив, що суму і порядок надання неправомірної вигоди він повідомить згодом, після узгодження із ОСОБА_7 .
У подальшому, 23 травня 2025 року ОСОБА_5 знову проведено нараду за участі ОСОБА_6 та інших лісничих Черкаського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» в ході якої вказав, що зазначену ним раніше неправомірну вигоду необхідно надавати в розмірі суми, що становить 8% від фактично заготовленої лісництвом деревини, помноженої на 1000. Кожному лісництву необхідно самостійно розраховувати суму неправомірну вигоди та передавати її ОСОБА_5 в строк не пізніше 2 тижнів після закінчення звітного місяця.
В подальшому, 08.07.2025 об 9 годині 56 хвилин, ОСОБА_5 знаходячись на території контори Черкаського надлісництва, в ході розмови із ОСОБА_6 вказав, що у червні місці 2025 року Тясминським лісництвом заготовлено всього 293 куб. м., у зв'язку з чим висловив вимогу про надання за вказаний місяць на користь ОСОБА_5 неправомірної вигоди в сумі 10 000 гривень.
На виконання вищевказаної вимоги, 25.07.2025 об 10 годині 25 хвилин, ОСОБА_6 зустрівся із ОСОБА_5 на території Черкаського надлісництва за адресою: Черкаська обл. Черкаський р-н, с. Геронимівка, вул. Лісництво, 11, де поцікавився у ОСОБА_6 з приводу озвученої раніше неправомірної вигоди за червень місяць 2025 року. У зв'язку з цим, ОСОБА_6 діючи на виконання вимоги ОСОБА_5 передав, а ОСОБА_5 одержав неправомірну вигоду за червень місяць 2025 року в розмірі 10 000 гривень за нестворення ОСОБА_6 штучних перешкод роботи на посаді лісничого Тясминського лісництва та не звільнення його із займаної посади.
Крім того, 11.08.2025 о 10 годині 04 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись у коридорі будівлі Черкаського надлісництва філії Центральний лісовий офіс ДП «Ліси України» за адресою: Черкаська обл. Черкаський р-н, с. Геронимівка, вул. Лісництво, 11, на продовження раніше розробленого кримінально-протиправного наміру, в ході розмови дізнався у ОСОБА_6 розмір заготовленої у липні місяці Тясминським лісництвом деревини, який становив 1200 куб. м., після чого висловив ОСОБА_6 вимогу про надання йому неправомірної вигоди в сумі 60 000 гривень, обраховану з розрахунку п'яти відсотків від об'єму заготовленої у липні місяці Тясминським лісництвом деревини помноженого на 1000.
Надалі, 14.08.2025, об 10 годині 00 хвилин, в ході зустрічі на подвір'ї Черкаського надлісництва, ОСОБА_6 на виконання вказаної раніше вимоги передав, а ОСОБА_5 , одержав частину від озвученої 11.08.2025 ним неправомірної вигоди, а саме грошові кошти в сумі 30 000 гривень, за липень місяць 2025 року, за нестворення ОСОБА_6 штучних перешкод роботи на посаді лісничого Тясминського лісництва та не звільнення його із займаної посади.
У подальшому, 18.08.2025, об 10 годині 04 хвилин ОСОБА_6 знову зустрівся із ОСОБА_5 , в ході розмови із останнім ОСОБА_6 передав, а ОСОБА_5 одержав другу частину від озвученої 11.08.2025 ним суми неправомірної вигоди, а саме в розмірі 30 000 гривень за липень місяць 2025 року, за нестворення ОСОБА_6 штучних перешкод роботи на посаді лісничого Тясминського лісництва та не звільнення його із займаної посади.
Таким чином, ОСОБА_5 обіймаючи посаду начальника Черкаського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України», будучи службовою особою правоохоронного органу, керуючись корисливим мотивом з метою особистого збагачення, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб із невстановленою досудовим розслідуванням особами, використовуючи службове становище, висловив вимогу до підлеглого ОСОБА_6 надати неправомірну вигоду в розмірі 70 000 гривень за червень та липень місяць 2025 року для себе та третіх осіб за нестворення ОСОБА_5 та третіми особами штучних перешкод в роботі ОСОБА_6 на посаді лісничого Тясминського лісництва та не звільнення його із займаної посади, а також одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в розмірі 70 000 гривень за червень та липень місяць 2025 року для себе та третіх осіб за нестворення ОСОБА_5 та третіми особами штучних перешкод в роботі ОСОБА_6 на посаді лісничого Тясминського лісництва та не звільнення його із займаної посади.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у проханні службовою особою надати неправомірну вигоду для себе та третьої особи за невчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає будь-якої дії з використанням службового становища та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, що вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
18.08.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, то того ж дня ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Так, 18.08.2025 під час затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 на території Черкаського надлісництва за адресою: Черкаська обл. Черкаський р-н, с. Геронимівка, вул. Лісництво, 11 проведено його особистий обшук в ході якого при ОСОБА_5 виявлено та вилучено:
- мобільний телефон Samsung Galaxy M22, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 із СІМ-картою «Київстар» та у чохлі чорного кольору;
- банкнота номіналом 500 гривень із серією та номером ВТ0810901;
- банківська картка «Приватбанк» № НОМЕР_3 ;
- банківська картка «АТБ» № НОМЕР_4 ;
- квадратні аркуші паперу із рукописними записами;
- грошові кошти - гривні сумі 850 грн (1 банкнота 500 грн, 1 банкнота 200 грн, 1 банкнота 100 грн, та 1 банкнота 50 грн).
Вилучений мобільний телефон належить підозрюваному ОСОБА_5 та містить записи про телефонні зєднання із заявником ОСОБА_6 . Аналіз контактів та СМС у вказаному телефоні, а також аналіз руху коштів по вилучених банківських картках надасть можливість з'ясувати обставини вимагання неправомірної вигоди та її одержання. Крім того, зазначений телефон необхідний для проведення відповідної комп'ютерної експертизи. Виявлена банкнота номіналом 500 гривень із серією та номером ВТ0810901 співпадає із врученою заявнику ОСОБА_6 .
Інші речі та документи необхідні для забезпечення конфіскації майна підозрюваного.
Таким чином, є обґрунтована необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою збереження речових доказів та забезпечення конфіскації майна підозрюваного.
Слідчий суддя розглянув клопотання за відсутності власника майна (підозрюваного) на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Крім того, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.
Так, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати (ч. 2 ст. 173 КПК України):
- правову підставу для арешту майна;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Так, зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідуються у межах цього кримінального провадження, доводи прокурора про існування ризиків відчуження, знищення, спотворення речових доказів у кримінальному провадженні є цілком обґрунтованими.
Викладене в клопотанні прокурора переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов'язане з накладенням арешту на належне їй майно.
Окрім того, як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Так, згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Однак, зважаючи на матеріали, долучені до клопотання, в частині накладення арешту на майно підозрюваного з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, доводи слідчого не є переконливими та належним чином ним не обгрунтовані.
Проте, з урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно, яке вилучене 18.08.2025 в ході затримання в порядку ст. 208 КПК України та особистого обшуку підозрюваного у кримінальному провадженні № 62025000000000586 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Черкаського надлісництва за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон Samsung Galaxy M22, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 із СІМ-картою «Київстар» та у чохлі чорного кольору; банкноту номіналом 500 гривень із серією та номером ВТ0810901; банківську картку «Приватбанк» № НОМЕР_3 ; банківську картка «АТБ» № НОМЕР_4 ; квадратні аркуші паперу із рукописними записами; грошові кошти - гривні сумі 850 грн (1 банкнота 500 грн, 1 банкнота 200 грн, 1 банкнота 100 грн, та 1 банкнота 50 грн), оскільки таке майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, його визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
Керуючись ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, на майно, яке вилучене 18.08.2025 в ході затримання в порядку ст. 208 КПК України та особистого обшуку підозрюваного у кримінальному провадженні № 62025000000000586 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Черкаського надлісництва за адресою: Черкаська обл. Черкаський р-н, с. Геронимівка, вул. Лісництво, 11, а саме на: мобільний телефон Samsung Galaxy M22, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 із СІМ-картою «Київстар» та у чохлі чорного кольору; банкноту номіналом 500 гривень із серією та номером ВТ0810901; банківську картку «Приватбанк» № НОМЕР_3 ; банківську картка «АТБ» № НОМЕР_4 ; квадратні аркуші паперу із рукописними записами; грошові кошти - гривні сумі 850 грн (1 банкнота 500 грн, 1 банкнота 200 грн, 1 банкнота 100 грн, та 1 банкнота 50 грн).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1