Справа № 643/12900/24
Провадження № 2-а/643/7/25
15.09.2025
Салтівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Олійника О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Новакової Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до Салтівського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 06/14158 від 10 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що мешкав за адресою АДРЕСА_1 3 жовтня 2024 року.
Позивач ОСОБА_1 оформив довідку ВПО і переїхав до міста Харкова за адресою АДРЕСА_2 . Даний крок було зроблено через його матір ОСОБА_2 , яка мешкала разом з ним і потребувала постійного догляду з боку лікарів і його самого, оскільки остання дуже тяжко хворіла (онкологія IV ступ.), що підтверджується медичними документами, які були приєднані до матеріалів справи. Далі, позивач ОСОБА_1 пішов до ІНФОРМАЦІЯ_2 , щоб оформити відстрочку по догляду за матір'ю на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини немає інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду. Де зазначено,що такі чоловіки у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.
Прийшовши до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подання відповідної заяви з відповідними документами позивачу ОСОБА_1 було відмовлено навіть у прийнятті самої заяви, оскільки останній не оновив дані у строк і повинен спочатку сплатити штраф, а потім тільки подати документи на відстрочку.
Позивача ОСОБА_1 працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 змусили написати пояснення в якому «добровільно» визнати свою провину, погрожуючи тим, що у випадку не написання пояснення, останнього одразу направлять примусово на проходження ВЛК і одразу після проходження поїде до учбового центру, а далі відправлять у зону бойових дій, і матір зостанеться одна зі своєю хворобою, без нього. ОСОБА_1 не було вибору як погодитися написати пояснення, в якому він «визнав» свою провину. Крім того звертає угвагу суду, що таке пояснення пише кожна людина, яка прийшла до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підтвердження того є зразок, в якому вбачається слово в слово написаний текст.
Витягом з ІКС «Оберіг» за ідентифікатором військовозобов'язаного НОМЕР_1 щодо ОСОБА_1 підтверджено, що він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Харкові, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_4 , категорія обліку - військовозобовязаний, країна народження - ІНФОРМАЦІЯ_5 , картотека обліку - картотека вільних залишків, підкартотека обліку - підлягають призову на військову службу під час мобілізації, код ВОС - будівельних робіт, група обліку - всі види ЗСУ, родів військ і служб, для яких не визначені особливі вимоги щодо проходження військової служби, дата введення інформації про особу в систему - 03.10.2024р., а постанова про адміністративне правопорушення була складена за не оновлення даних 07.10.2024р.
У вказаному витязі відсутні відомості щодо обліку ОСОБА_1 як порушника військового обліку. Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач володіє щодо нього певними обліковими даними.
Ухвалою суду було відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
Від відповідача по справі був направлений на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позову.
Від представника позивача через систему електронний суд був направлений до суду відповідь на відзив з доданими документами.
Позивач та його представник до суду не з'явилися.
Представник відповідача до суду не з'явився, повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяв про відкладення до суду не надсилав.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.
Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України “Про Про військовий обов'язок і військову службу», абз. 7 ч. 3 ст. 22 ЗУ “ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»:
Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
Громадяни зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з п. 21 “Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 року № 560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Судом встановлено на підставі матеріалів справи, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 № 06/14158 від 10 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що він не оновив дані протягом 60 днів
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що під час проведення перевірки документів позивача було встановлено факт порушення останнім законодавства про мобілізацію, а саме що він не оновив свої дані протягом 60 днів з дня набрання чинності відповідного законодавства, не уточнив свої дані через цнап або електронний кабінет призовника, не скористався застосунком “Резерв+».
Судом ухвалою суду від 04.04.2025 року було витребувано від відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо позивача, які були надані до відзиву відповідача, а саме копії протоколу, постанови та письмових пояснень позивача.
Відповідно до ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, розглядаються уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервiстами, якi перебувають у запасi Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов'язаними Служби зовнішньої розвідки України) у триденний строк після надходження відповідної заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, витягом з ІКС «Оберіг» за ідентифікатором військовозобов'язаного 071020241455449100024 щодо ОСОБА_1 підтверджено, що він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Харкові, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_4 , категорія обліку - військовозобовязаний, країна народження - ІНФОРМАЦІЯ_5 , картотека обліку - картотека вільних залишків, підкартотека обліку - підлягають призову на військову службу під час мобілізації, код ВОС - будівельних робіт, група обліку - всі види ЗСУ, родів військ і служб, для яких не визначені особливі вимоги щодо проходження військової служби.
Датою введення інформації про особу в систему є 03.10.2024р., а протокол про адміністративне правопорушення був складений за не оновлення даних 07.10.2024 р.
Таким чином пояснення позивача, які він надав у ТЦК та дані що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення суперечать матеріалам справи, а саме витягу з ІКС «Оберіг» за ідентифікатором військовозобов'язаного НОМЕР_1 щодо ОСОБА_1 підтверджено, що він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Харкові з 03.10.2024 року, а тому суд вважає, що постанова про адміністративне правопорушення була винесена на підстави недостовірних даних, які породжують у суду обґрунтовані сумніви у наявності в діях особи, яка була притягнута до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення за ч. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
У вказаному витязі відсутні відомості щодо обліку ОСОБА_1 як порушника військового обліку.
Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач володіє щодо нього певними обліковими даними.
При цьому, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, на підставі яких саме доказів відповідач дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (як зазначено у постанові, факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію ОСОБА_1 виявлено під час перевірки документів у ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Харкові відомостей (персональних та службових даних), узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів).
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру. Документ сформований в системі «Електронний суд» 08.09.2025 5 Відповідно до ч.5 ст.5, 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних. Згідно з ч.3 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною. Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «;Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом. Разом з тим, відповідачем не вказано, які саме відомості (персональні дані) не були оновлені позивачем і не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії. З наявних матеріалів справи та наданих відповідачем копій документів стосовно ОСОБА_1 не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей ОСОБА_1 в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
Отже, відповідачем не доведено наявності передбачених законом умов, за яких ОСОБА_1 міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 1 КУпАП (у розумінні примітки до ст.210 КУпАП).
Постанова про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи, в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанова у справі про адміністративне правопорушення № 06/14158 від 10 жовтня 2024 року підлягає скасуванню а справа закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 205, 211, 217, 241, 246, 250, 255, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_6 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову про адміністративне правопорушення № 06/14158 від 10 жовтня 2024 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17 000 грн. - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_7 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_3
Суддя - О.О. Олійник