справа № 619/502/25
провадження № 3/619/311/25
іменем України
02 вересня 2025 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Риков М.І.
за участю: секретаря судового засідання Тюпалової А.О.
адвоката Головко А.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Імамкулікент Кусарського району Азербайджан, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
18 січня 2025 року о 23:30 водій ОСОБА_1 по вул. Європейська, буд. 49, в м. Дергачі Харківської області, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager на місці зупинки транспортного засобу, та прослідувати до медичного закладу на освідування відмовився, що зафіксовано на бодікамеру № 1113031965/115, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Від керування транспортним засобом відсторонений, шляхом передачі автомобіля тверезому водієві - ОСОБА_2 .
У судовому засіданні 03 квітня 2024 року ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, в послідуючі судові засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать відомості списку справ, призначених до розгляду у Дергачівському районному суді Харківської області, які розміщені на загальнодоступному офіційному вебпорталі Судової влади України.
Адвокат Головко А.І., в інтересах водія ОСОБА_1 в судовому засіданні звернулась до суду з клопотанням про закриття провадження у справі про притягнення його довірителя до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення (клопотання долучено до матеріалів справи). Вказане клопотання аргументувала тим, що зміст протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та доданого до нього відеозапису не містять належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, працівниками поліції не було дотримано правил зупинення транспортного засобу, працівниками поліції не було доведено порядку виявлення ознак стану алкогольного сп'яніння, не було зафіксовано відмови від продуття газоаналізатора Drager на місці зупинки транспортного засобу, або направлення в медичний заклад, не було роз'яснено право на захист, чим порушені норми КУпАП. Також, не зазначено на який пристрій було здійснено відеозйомку, відео є не безперервними.
Захистом також було заявлено клопотання про допит в судовому засідання працівника поліції ОСОБА_3 в якості свідка, яке судом було задоволено.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що він працює інспектором СРПП ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області. 18 січня 2025 рокувін в групі заступив на патрулювання м. Дергачі. О 23:00 їх екіпаж побачив транспортний засіб марки «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по вул. Європейська, буд. 49, в м. Дергачі Харківської області. Оскільки в цей час вже діяла на території громади комендантська година, тому було зупинене даний транспортний засіб для з'ясування обставин, чому водій порушує комендантську годину. В ході розмови, працівник поліції від водія відчув запах алкоголю з порожнини рота. При ввімкненій нагрудній камері запитав у ОСОБА_1 чи вживав останній спиртні напої, на що водій відповів, що випив 3 стопки горілки. ОСОБА_3 запропонував водієві продути на місці алкотестер Драгер або проїхати до медичного закладу, на що водій ОСОБА_1 відмовився. Після чого було складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Головко А.І., діючу в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в статті 280 КУпАП, зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 62 Конституції України, яка гарантує дотримання державою принципу презумпції невинуватості особи, передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» 3477-IV від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного та наркотичного сп'яніння визначається статтею 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 р. № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 р. № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858. Вказаними нормативними документами передбачено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану сп'яніння.
Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) (п. 3 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395).
Пунктом 6 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за № 1413/27858, передбачає два способи такого огляду: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Розділом ІІ вказаної Інструкції регламентовано порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів.
Так, цим розділом передбачено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в відповідному додатку до цієї Інструкції.
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Матеріали справи містять направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Судом достовірно встановлено, що 18 січня 2025 року о 23:30 водій ОСОБА_1 по вул. Європейська, буд. 49, в м. Дергачі Харківської області, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager на місці зупинки транспортного засобу, та прослідувати до медичного закладу на освідування відмовився, що зафіксовано на бодікамеру № 1113031965/115, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Вказані обставини підтверджуються відомостями, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 839518 від 18 січня 2025 року, в якому зафіксовано факт порушення водієм пункту 2.5 Правил дорожнього руху, і який відповідає вимогам статті 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила, а отже, є належним та допустимим доказом у справі.
Аналізуючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 був ознайомлений з відомостями зазначеними у ньому, власноручно підписав його, зазначив у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» - «згоден». При цьому належить взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 не оскаржувалися, тобто останній не звертався зі скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва із питанням ініціювання проведення службової перевірки щодо неправомірних дій працівників поліції під час складення ними протоколу чи перевищення ними службових обов'язків, не звертався із позовом до суду в порядку КАСУ щодо дій працівників поліції. Тобто, ОСОБА_1 не скористався своїм правом на оскарження дій чи бездіяльності працівників поліції під час складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Також належить врахувати, що в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не висловив будь-яких зауважень щодо його змісту, зокрема, не висловив заперечень відносно того, що він керував транспортним засобом, а навпаки по суті порушення зазначив, що згоден.
Крім того судом досліджені наявні в справі матеріали відеозапису з нагрудної камери № 1113031965/115 працівника поліції, які складаються з 4 файлів та які долучені до протоколу. Із даних матеріалів чітко вбачається, що фіксування відбувалось відкрито, ОСОБА_1 не заперечував проти зйомки. Працівники поліції, оцінивши поведінку та стан ОСОБА_1 , дійшли до висновку, що останній може перебувати в стані алкогольного сп'яніння, а тому в порядку вимог ПДР України запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, або прослідувати до медичного закладу. З відеозапису вбачається, що працівник поліції запропоновував водієві пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер та у медичному закладі, однак останній відмовився: - 1 файл містить відомості: «був в гостях, випив горілку о 19:00»; - 2 файл містить відомості: «випив дві рюмки горілки. Близько 23:30 керував автомобілем. Свою вину визнаю в повному об'ємі»; - 3 файл містить відомості: «может все-таки как-то решим»; - 4 файл містить відомості: «в медичний заклад не поїду, Драгер - нет, я же признався». Відомості даного відеозапису, долученого працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення, беззаперечно доводять зазначені в протоколі подію та обставини правопорушення з боку водія ОСОБА_1 . Після чого працівником поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис з нагрудної камери поліцейського не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи.
Твердження адвоката стосовно того, що до матеріалів справи долучено DVD-диск, на якому містяться лише фрагменти відеозапису із нагрудного відеореєстратора працівника поліції, що на думку адвоката під час відеозйомки процедури складання протоколу порушено принцип безперервності її застосування, а тому такий відеозапис не може бути належним та допустимим доказом, суддя зазначає наступне: відеозаписом зафіксовано цілком всю подію фіксації правопорушення, сама якість зйомки є достатньою та такою, що виключає жодні сумніви щодо оцінки тих подій, які на запису зафіксовано.
Відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів. Отже, поліцейські, здійснюючи відеофіксацію правопорушення з відеореєстратора, діяли відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» та положень КУпАП. Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських, які діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов'язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію» та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому суд приймає його як належний доказ у справі, фіксування відбувалось відкрито, а ОСОБА_1 не заперечував проти зйомки. Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась з порушенням вимог закону в матеріалах справи немає.
У суду відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення. Зміст відеозапису є логічним, послідовним, а тому суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об'єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду;
- направленням ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 18.01.2025, у якому також зафіксовано відмову останнього від проходження огляду;
- відомостями, викладеними в письмових поясненнях ОСОБА_1 в яких зазначено, що 18 січня 2025 року о 18:00 він був у свого родича на дні народження, де випив дві стопки горілки, близько 23:30 сів за кермо свого автомобіля та поїхав додому. По АДРЕСА_2 його зупинили працівники поліції. Свою вину визнає повністю.
Вказані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи відповідно до ст. 280 КУпАП.
Надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суду не надано.
Отже, саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння і складено протокол про адміністративне правопорушенні з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Щодо твердження адвоката щодо неправомірної зупинки транспортного засобу під час комендантської години суд зазначає наступне.
Положеннями пункту 8 та пункту 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, а також регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлений виключний перелік підстав для зупинки працівниками поліції транспортного засобу, який не може бути розширений.
За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України. Тоді як згідно пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції зупиняти транспортний засіб, перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів та вимагати пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції кореспондується із обов'язками водія, передбаченими вказаними Правилами дорожнього руху.
Крім того, у зв'язку з вторгненням Російської Федерації на територію нашої держави з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, згідно указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з наступними змінами.
Відповідно до Наказу заступника начальника Харківської обласної військової адміністрації від 05.12.2022 №199В, на території Харківської області з 05 грудня 2022 року до окремого розпорядження запроваджено комендантську годину шляхом заборони перебування громадян з 23-00 до 05-00 на вулицях та інших громадських місцях без спеціально наданих перепусток і посвідчень, а також руху транспортних засобів.
Згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021 року №1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред'явлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення.
Все вищевказане узгоджується з статтями 32, 35 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 2 липня 2015 року, з наступними змінами.
З огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху України, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння, відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України і такий обов'язок не впливає на причину зупинки.
Водночас, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
До того ж, наявність або відсутність законних причин для зупинки транспортного засобу не входять до складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак не підлягають доказуванню у даній справі.
Разом з тим, неправомірні дії працівників поліції, які полягали у відсутності причин зупинки транспортного засобу, відповідно до вимог статті 267 КУпАП, могли бути оскаржені до суду у порядку, передбаченому КАС України, або у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, чого на момент розгляду цієї справи зроблено не було.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суддя приймає до уваги характер та обставини вчинення правопорушення, його суспільну небезпеку, особу правопорушника, його ставлення до скоєного та ті обставини, що ОСОБА_1 вчинила суспільно-небезпечне, грубе адміністративне правопорушення, яке відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності.
Згідно зі статтями 34, 35 КУпАП обставин, які обтяжують чи пом'якшуються відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги те, що адміністративне стягнення застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, суддя вважає за необхідне притягнути до адміністративної відповідальності та призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення, достатнє для його виправлення, у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами.
Оскільки саме це стягнення, буде необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При цьому суд враховує, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Пунктом 5 частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283-284 КУпАП,-
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності.
Накласти на ОСОБА_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснюється, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Реквізити для сплати адміністративного штрафу у сфері забезпечення дорожнього руху: у розмірі 17 000,00 грн: по матеріалам про адміністративні правопорушення: р/р UA168999980313020149000020001, КОД ЕДРПОУ 37874947, отримувач ГУК Харківська область/Харківобл/21081300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код бюджетної класифікації 21081100, справа № 619/ 502/25, провадження № 3/619/311/25.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору у розмірі 605,60 грн: отримувач коштів ГУК у м. Києві/ м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір» Дергачівський районний суд Харківської області, справа № 619/ 502/25, провадження № 3/619/311/25.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Повний текст постанови оголошений в приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області 05 вересня 2025 року о 14 годині 30 хвилин.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя М. І. Риков