Справа № 390/2697/24
Провадження № 2/390/989/24
"10" вересня 2025 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Квітки О.О.,
при секретарі - Петренко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кропивницький за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Позненко Юрій Володимирович, до ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), в якому просив визнати за ним право власності за набувальною давністю на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рух справи
03.12.2024 позовна заява надійшла до суду та розподілена судді Квітці О.О..
03.01.2025 відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
22.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Безпосередньо розгляд справи по суті суд здійснив у засіданні 10.09.2025 без участі сторін, які про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Позиція позивача
В обґрунтування позову представник позивача - адвокат Позненко Ю.В. зазначив, що 03.02.2009 за 4 500 грн ОСОБА_1 за розпискою придбав вищевказаний будинок, власником якого був ОСОБА_2 , який володів будинком на підставі рішення третейського суду від 25.09.2006, яким визнано дійсним договір купівлі - продажу житлового будинку з надвірними будівлями під номером АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 6185 кв.м, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 19 вересня 2006 року. Згідно з архівною довідкою № 95622 від 27 березня 2013 року станом на 01.01.2013 реєстрація скасована, на нового власника не проведена. В свою чергу ОСОБА_3 набула цей будинок у власність також на підставі рішення третейського суду від 19 вересня 2006 року, що був укладений між нею та ОСОБА_4 . На підставі цього рішення ОКП «КООБТІ» було проведено відповідну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 .. Тобто, останнім дійсним власником вищевказаного будинку є саме відповідач по справі - ОСОБА_2 .. Через фінансові труднощі офіційний перехід права власності на будинок так і не відбувався, а власник будинку ОСОБА_2 виїхав із села Українка та зв'язок з ним обірвався. Станом на сьогодні у позивача відсутні будь-які відомості про місце проживання ОСОБА_2 , який з 2009 року не заявляв претензій щодо власності на цей будинок. Отже з 03.02.2009 позивач постійно та безперервно проживає та відкрито володіє житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 . За період користування будинком позивач піклується про свою власність, проводить поточні ремонти, сплачує комунальні послуги, обробляє земельну ділянку, на якій розташоване спірне домоволодіння. Отже, оскільки позивач добросовісно, безтитульно та безперервно протягом 16 років володів житловим будинком, то наразі бажає реалізовувати свої права пов'язані із володінням вказаним майном шляхом визнання за ним права власності. У зв'язку із цим просить позов задовольнити.
В судовому засіданні 12.08.2025 позивач ОСОБА_1 позов підтримав, надав пояснення по суті та просив позов задовольнити.
Позиція відповідача
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений за останнім відомим місцем проживання (перебування) та через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, відзив на позов до суду не надав.
Показання свідків
Допитаний в судовому засіданні 12.08.2025 свідок ОСОБА_5 підтвердив факт відкритого проживання (більше 10 років) ОСОБА_6 з дружиною та донькою у житловому будинку по АДРЕСА_1 .
Обставини справи, зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що згідно з рішенням Третейського суду від 19.09.2006 визнано дійсним договір купівлі - продажу житлового будинку з надвірними будівлями під номером АДРЕСА_1 та області від 21.10.1999 № 250/99, який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і зареєстрований на Кіровоградській біржі нерухомості 21.10.1999 № 250/99 та визнано за ОСОБА_3 право власності на цей будинок (а.с.12).
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.09.2006 власником житлового будинку з надвірними будівлями під номером АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , підстава рішення Третейського суду від 19.09.2006 (а.с.13).
Згідно з рішенням Третейського суду від 25.09.2006 визнано дійним договір купівлі - продажу житлового будинку з надвірними будівлями під номером АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 6185 кв.м, розташованої на АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та визнано за ОСОБА_2 право власності на цей будинок та земельну ділянку (а.с.14).
Відповідно до розписки від 03.02.2009 ОСОБА_2 передав житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 , - ОСОБА_1 за 4 500 грн.
З архівною довідки № 95622 вбачається, що реєстрація права власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , за архівними даними реєстрових книг ОКП «КООБТІ» станом на 01.01.2013 скасована, на нового власника не проведена (а.с.15).
У технічному паспорті, виготовленому 04.04.2013, на будинок АДРЕСА_1 зазначено, що власником є ОСОБА_1 (а.с. 16-18).
З державного акту на право приватної власності на землю № 005245 видно, що земельна ділянка площею 0,6185 га, розташована в АДРЕСА_1 , Миколаївської сільської ради, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення підсобного господарства (присадибна ділянка) передана у власність ОСОБА_4 (а.с.19).
Згідно з довідкою ГУ ДПМ у Кіровоградській області по ОСОБА_1 станом на 15.10.2024 податковий борг з платежів, контроль за справлянням яким покладено на контролюючі органи, в тому числі по земельному податку з фізичних осіб відсутній (а.с.20).
З довідки від 07.05.2013 № 572, виданої Миколаївською сільською радою, слідує, що житловий будинок АДРЕСА_1 , згідно з запису погосподарської книги № 9 за 1999 рік особовий рахунок № НОМЕР_1 , дійсно належав ОСОБА_4 , яка померла 2003 році. Земельна ділянка, яка знаходиться біля будинку та надана в користування ОСОБА_4 , приватизована, заборгованості по сплаті земельного податку немає (а.с.20 на звороті).
З виписки погосподарських книг від 18.11.2024 № 14.5-17/397, виданої Миколаївським старостинським округом на житловий будинок АДРЕСА_1 , вбачається, що
- згідно з запису погосподарської книги № 9 за 1996-2000 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 голова домогосподарства ОСОБА_4 , 1917 р.н., яка і проживала в будинку;
- згідно з запису погосподарської книги № 15 за 2001-2005 роки, особовий рахунок № НОМЕР_2 , голова домогосподарства ОСОБА_7 , 1978 р.н., який і проживав в будинку;
- згідно з запису погосподарської книги № 6 за 2006-2010 роки, особовий рахунок № НОМЕР_3 , голова домогосподарства ОСОБА_7 , 1978 р.н., який і проживав у будинку;
- згідно з запису погосподарської книги № 20 за 2011-2015 роки, особовий рахунок № НОМЕР_4 голова домогосподарства ОСОБА_1 , 1967 р.н., в будинку проживали без реєстрації: ОСОБА_1 , дружина - ОСОБА_8 , син - ОСОБА_9 , дочка - ОСОБА_9 ;
- згідно з запису погосподарської книги № 16 за 2016-2020 роки, особовий рахунок № НОМЕР_5 голова домогосподарства ОСОБА_1 , 1967 р.н., в будинку проживали без реєстрації: ОСОБА_1 , дружина - ОСОБА_8 , син - ОСОБА_9 , дочка - ОСОБА_9 ;
- згідно з запису погосподарської книги № 16 за 2021-2025 роки, особовий рахунок № НОМЕР_5 голова домогосподарства ОСОБА_1 , 1967 р.н., в будинку проживала без реєстрації: ОСОБА_1 , дружина - ОСОБА_8 , дочка - ОСОБА_9 ( а.с.31).
Відповідно до довідки про фактичне місце проживання особи без реєстрації від 18.11.2024 № 14.5-17/396 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 з 15 квітня 2010 року по теперішній час (а.с.32).
Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 26.11.2024 власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , значиться ОСОБА_3 , дата прийняття рішення про державну реєстрації 20.09.2006 (а.с.33).
Відповідно до звіту про оцінку від 27.11.2024 вартість спірного житлового будинку становить 138 560 грн.
Також судом досліджено договір про користування електричною енергією від 30.07.2009 на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; додаткова угода до договору користування електричною енергією № 1905132 від 30.07.2009; квитанції про сплату за електроенергію грудень 2009, вересень 2010, вересень 2011, травень 2012, квітень 2013, листопад 2014, лютий 2015, вересень 2016, вересень 2017, жовтень 2018, лютий 2019, червень 2020, жовтень 2021, червень 2022, жовтень 2023: споживач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 (а.с.21-30).
Релевантні джерела права
Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності. Втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Ч. 1 ст. 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтями 317, 319 ЦК України передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно з п. 9 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07.02.2015 при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не зі своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).
Стаття 41 Конституції України визначає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Згідно з п. 13 вказаної Постанови пленуму ВССУ можливість подання до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає зі ст. 15, 16 ЦК, а також ч. 4 ст. 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Презюмується, що відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнішньому володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
Отож, умовами набуття права власності за набувальною давністю на підставі статті 344 ЦК є: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду. За змістом ч. 1 ст. 344 ЦК добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності (аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду України у Постанові 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17, п.66-67).
Висновки суду
Суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 дотримані усі умови набуття права власності на спірне майно за набувальною давністю, а саме: законне та добросовісне заволодіння, а також відкрите, безперервне та безтитульне володіння домоволодінням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, установлений строк безперервного володіння спірним майном сплив (більше десяти років), а також відсутні норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.
Узагальнюючи вищенаведене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, а також те, що у позивача немає іншого способу захисту порушених прав, суд доходить висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі.
Судові витрати
Вирішуючи питання щодо судових витрат суд, зважаючи на позицію сторони позивача, вважає можливим залишити судові витрати фактично понесеними.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 95, 235, 258-260, 263-265, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Позненко Юрій Володимирович, до ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно.
Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Судовий збір віднести на рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , адреса фактично місця проживання: АДРЕСА_4 ;
відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , місце реєстрації невідоме.
Суддя О.О.Квітка