Справа № 750/6622/25
Провадження № 1-кс/750/4013/25
12 вересня 2025 року м. Чернігів
Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління СБ України в Чернігівській області про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Катеринівка Дунаєвецького району Хмельницької області, громадянина України, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, дружину з другою групою інвалідності, командира військової частини НОМЕР_1 (на момент інкримінованих кримінальних правопорушень), депутата Ніжинської міської ради, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 з,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 262 КК України, -
11.09.2025 старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу Управління СБ України в Чернігівській області ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 , про продовження підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з подальшим утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування тобто до 16.10.2025 без визначення розміру застави.
Мотивуючи клопотання зазначає, що завершити досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 13.09.2025, тобто до закінчення дії попередньої ухвали від 17.07.2025 про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неможливо, оскільки існують об'єктивні причини неможливості провести в повній мірі слідчі (процесуальні) дії. При цьому звертає увагу на те, що ризики встановлені попередньою ухвалою слідчого судді не зменшились і продовжують існувати. В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання. У своїй промові захисник ОСОБА_5 послалася на необгрунтованість підозри, оскільки військова трофейна техніка була належним чином облікована і передавалася з однієї військової частини до іншої військової частини, що не може розцінюватися як перешкоджання законній діяльності ЗСУ. Наведені у клопотанні слідчого ризики істотно зменшилися або ж зникли. Зокрема, після проведення слідчих (розшукових) дій у тому числі обшуку на території ВЧ - НОМЕР_1 та допиту ОСОБА_6 , останній, усвідомлюючи щодо яких обставин здійснюється кримінальне провадження, залишався на робочому місці, не змінював місце проживання та не здійснював жодних інших дій, які можна було б розцінити як приховане бажання ОСОБА_6 виїхати за кордон, що вказує на відсутність ризику переховування від органів досудового розслідування таабо суду. Всі документи та речі, які мали значення для вказаного кримінального провадження, були вилучені органом досудового розслідування у ході проведення слідчих дій, з травня 2025 року трофейна техніка відсутня на обліку у військовій частині, незрозумілим є те чи взагалі слідчими проводилися обшуки чи інші необхідні слідчі дії для нібито «виявлення» грошових коштів 140000 доларів США, які нібито передавалися ОСОБА_6 у якості передоплати за трофейну техніку, що вказує на надуманість ризику знищення чи спотворення речей та (чи) документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження. На відсутність ризику незаконного впливу на свідків вказує те, що протягом усього часу досудового розслідування жодного випадку здійснення тиску ОСОБА_6 на свідків не зафіксовано та уникнення потенційних дій збоку ОСОБА_6 можливо шляхом покладення на нього обов'язку утримуватися від спілкування зі свідками. Ризики перешкоджання кримінальному провадженню та вчинення інших кримінальних правопорушень також не є доведеними, оскільки їх обгрунтування слідчим не містить жодних доказів чи фактів, які б їх доводили. У зв'язку з чим захисник ОСОБА_5 просив застосувати цілодобовий домашній арешт або ж розглянути можливість поруки.
Захисник ОСОБА_4 послалася на те, що передачі грошових коштів ОСОБА_6 не відбувалося, свідок ОСОБА_9 , який начебто передавав гроші ОСОБА_6 та домовлявся з останнім з приводу трофейної техніки підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114-1 КК України, перебуває під вартою та рахується за СБУ. ОСОБА_6 допитувався в якості свідка у кримінальному провадженні, завжди з'являвся і сприяв слідству, надав зразки свого голосу і ніякої перешкоди слідству він не чинить. Наявність у ОСОБА_6 закордонного паспорту не вказує на те, що він обов'язково виїде за кордон. При цьому у кримінальному провадженні обставини, передбачені ст. 91 КПК встановлюватись не будуть і всі процесуальні дії, на які посилається у клопотанні слідчий, спрямовані на завершення досудового розслідування. У зв'язку з чим захисник ОСОБА_4 просила розглянути можливість застосування до підозрюваного посильної застави в межах КПК.
Підозрюваний, підтримуючи позиції захисників, звернув увагу на наявність у нього на утриманні малолітньої доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дружини ОСОБА_11 , яка має другу групу інвалідності.
В судовому засіданні заступник командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_12 висловив намір взяти підозрюваного ОСОБА_6 під особисту поруки.
Слідчим суддею у відповідності до ч.3 ст. 180 КПК України поручителю було роз'яснено у вчиненні яких злочинів підозрюється ОСОБА_6 , передбачене покарання за їх вчинення, обов'язки поручителя та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов'язань та порядок реалізації такого права.
Заслухавши доводи прокурора та захисників, пояснення підозрюваного, поручителя, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
В провадженні СВ УСБУ в Чернігівській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025270000000081 від 30.04.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 262 КК України.
16.07.2025 ОСОБА_6 був затриманий в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
16.07.2025 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 262 КК України, тобто у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період; незакінченому замаху на збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) без передбаченого законом дозволу; закінченому замаху на заволодіння вогнепальною зброєю (крім гладкоствольної мисливської) шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
17.07.2025 ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.09.2025.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 спливає 02.06.2025, а для закінчення досудового слідства органу досудового розслідування необхідно: отримати висновок судової експертизи матеріалів та засобів відео- та звукозапису, який підтвердить або спростує, що саме ОСОБА_6 зафіксований в матеріалах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні; призначити семантико-текстуальну експертизу стосовно висловів ОСОБА_6 , які містяться в протоколах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (неможливо призначити на даний час, так як об'єкти дослідження передані для проведення судової експертизи матеріалів та засобів відео- та звукозапису);провести розсекречення матеріалів, які були підставами для проведення негласних слідчих (розшукових) дій (клопотання, ухвали суду, доручення оперативному підрозділу);провести огляд вилучених документів під час проведення тимчасового доступу до речей і документів в Командуванні Сил логістики Збройних Сил України; провести огляд отриманої інформації під час проведення тимчасового доступу до речей і документів у операторів мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл», ПрАТ «ВФ Україна»; встановити до допитати співробітників Головного управління розвідки МО України з приводу відомих їм обставин вчинення зазначених кримінальних правопорушень; допитати як свідка ОСОБА_13 , який зафіксований в матеріалах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; вилучити у порядку, передбаченому КПК України, броньований автомобіль «Тайфун-ВДВ» номер Z87539490L0000078, з кулеметом з номером НОМЕР_2 , після чого призначити щодо нього судову експертизу зброї; призначити судову портретознавчу експертизу (неможливо призначити на даний час, так як об'єкти дослідження передані для проведення судової експертизи матеріалів та засобів відео- та звукозапису);отримати відповіді на запити, направлені в порядку передбаченому ст. 93 КПК України; з урахуванням усієї сукупності зібраних доказів скласти остаточне повідомлення про підозру повідомити її підозрюваним; оголосити стороні захисту про закінчення досудового розслідування та ознайомити з матеріалами кримінального провадження; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (п.5 ч.1 ст. 176, ч.6 ст. 176 КПК України).
Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч.3 ст. 197 КПК України).
За змістом ч.3 ст. 199 КПК України слідчий, прокурор, звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, мають викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.
Судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканість, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (п. 36 рішення ЄСПЛ від 15.12.2016 у справі «Ігнатов проти України»).
Відповідно до усталеної практики застосування Європейським судом з прав людини пункту 3 статті 5 Конвенції, після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою; до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (п. 60 рішення ЄСПЛ від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України»).
Обгрунтування будь - якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, яким він є, повинно бути переконливо наведено державою, а квазіавтоматичне продовження такого періоду суперечить гарантіям, встановленим у пункті 3 статті 5 Конвенції (п. 20 рішення ЄСПЛ від 12.02.2015 у справі «Подвезько проти України», п. 66 рішення ЄСПЛ від 09.01.2003 у справі «Шишков проти Болгарії», п. 40 рішення ЄСПЛ від 10.06.2008 у справі «Тасе проти Румунії»).
Аналізуючи надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до висновку, що їх сукупність є достатньою для констатації факту того, що на теперішньому етапі досудового розслідування підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 114-1, ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 263, ч.2 ст 15, ч.2 ст. 262 КК України є обґрунтованою.
1.Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та суду).
Обгрунтування прокурора в суді : 1)тяжкість покарання; 2) неприбуття ОСОБА_6 за повістками про виклик до органу досудового розслідування та неприбуття на виклик до місця проходження військової служби у м. Сумах та місцезнаходження його було невідоме; 3) проживання підозрюваного ОСОБА_6 упродовж тривалого часу (2020-2025) у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 з, проте жодного разу він не заначив цю адресу у своїх деклараціях; 4) відсутність у держави Україна контролю за східною та південною ділянкою частини кордону , частково територій Сумської області, тому існує загроза виїзду підозрюваного на вказану територію.
Оцінка слідчого судді.
По першому пункту обгрунтування прокурора .
Як зазначив ЄСПЛ у пункті 74 рішення від 01.07.2006 у справі «Мамедова проти Росії» хоча вид та розмір покарання, що загрожує заявнику мають значення для оцінки того, що він ухилятиметься від слідства та суду або продовжить займатися злочинною діяльністю, необхідність продовження строку тримання під вартою не може оцінюватися лише з абстрактної точки зору, коли до уваги приймається лише тяжкість вчиненого злочину; продовження строку тримання під вартою не можна застосовувати як передбачення вироку у формі позбавлення волі. У пункті 20 рішення ЄСПЛ від 12.02.2015 у справі «Подвезько проти України» вказано, що ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою.
Отже, слідчий суддя виходить з того, що абстрактна можливість втечі підозрюваного та переховування його від правоохоронних органів та суду, не може оцінюватися лише на основі покарання, що загрожує даній особі, при цьому слід враховувати й інші релевантні обставини (які ж або можуть підтвердити наявність вказаних ризиків або ж зробити їх незначними).
По пункту другому обгрунтування прокурора.
В розпорядження слідчого судді не надані відповідні документи, які підтверджують необхідність з'явлення ОСОБА_6 в якості підозрюваного на певну дату та час до органу досудового розслідування та його нез'явлення до слідчого судді без поважних причин.
По пункту третьому обгрунтування прокурора.
Як роз'яснив ЄСПЛ у своєму рішенні від 12.03.2009 справі «Олександр Макаров проти російської федерації» не може бути доказом можливої втечі особи і наявність кількох місць проживання».
Тому слідчий суддя виходить з того, що діюче законодавство не забороняє одній особі мати у власності чи користуванні кілька об'єктів нерухомості, тому наявність кількох місць мешкання у підозрюваного ОСОБА_6 , не зазначення одного житла в декларації не є належним обгрунтуванням ризику його можливого переховування від органів правопорядку і суду.
По пункту четвертому обгрунтування прокурора.
Як вбачається з матеріалів досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_6 на момент інкримінованих йому кримінальних правопорушень був командиром військової частини НОМЕР_1 , має більше 30 років бездоганної служби в ЗСУ, має військове звання «полковник», з 24.02.2022 став на захист Батьківщини від збройної агресії рф. Указами Президента України № 79\2022 від 28.02.2022 та № 175\2022 від 26.03.2022 був нагороджений медаллю «За військову службу України» та орденом ОСОБА_14 111 ступеню відповідно. Відтак, вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , який має визнані на вищому державному рівні заслуги перед Батьківщиною у відсічі ворогу, може втекти на тимчасово окуповану територію України, жодних підстав не має.
Мінімізувати цей ризик можливо покладенням на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язку: здати на зберігання відповідному підрозділу УДМС України в Чернігівській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, після чого негайно надати слідчому документи, що підтверджують здачу уповноваженому органу.
За наведених обставин ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, який доводиться стороною обвинувачення тяжкістю покарання, слідчий суддя вважає незначним.
2.Ризик, передбачений п.2 ч.1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення).
Обгрунтування прокурора: 1) на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій: не встановлені усі співучасники злочину, місця зберігання знарядь та засобів вчинення злочину, зокрема, на даний час не виявлено грошових коштів у сумі 140 000 доларів США, які за даними слідства, 14.05.2025 передавалися ОСОБА_6 у якості передоплати за два танки та броньовану машину «Тайфун».
Оцінка слідчого судді по першому пункту обгрунтування прокурора.
У клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 наведений перелік слідчих та інших процесуальних дій, які сторона обвинувачення планує ще здійснити. Серед них такі: отримати висновок судової експертизи матеріалів та засобів відео- та звукозапису, призначити семантико-текстуальну експертизу, провести розсекречення матеріалів, провести огляд вилучених документів тощо Тобто, всі необхідні документи вже вилучені слідчим в ході досудового розслідування, та слідчому фактично залишається провести лише ті слідчі та процесуальні дії, на які підозрюваний ОСОБА_6 не може вплинути і до документів, які є предметом дослідження судових експертиз чи підлягають огляду, він не має доступу. У повідомленій ОСОБА_6 підозрі від 16.07.2025 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 114-1, ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 262 КК України не йдеться про корисливий мотив в діях ОСОБА_6 та отримання ним грошових коштів в сумі 140 000 доларів США. Не фігурують ці кошти у протоколах слідчих про проведення оперативної закупки трофейної військової техніки, які в даному випадку повинні складатися, оскільки за версією слідства т.зв. посередником у передачі грошових коштів в сумі 140 000 доларів США виступав свідок ОСОБА_9 , який був залучений до конфіденційного співробітництва органами правопорядку. Тобто, матеріальне існування грошових коштів в сумі 140 000 доларів США (їх огляд, вручення покупцю та відповідне вилучення) як передоплати за трофейну військову техніку взагалі не доводиться представленими слідчому судді доказами.
За наведених обставин ризик, передбачений п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає недоведеним.
3.Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні).
Обгрунтування прокурора: 1) можливість незаконного впливу на раніше допитаних свідків та інших осіб, які можуть бути допитані як свідки, коло яких на даний час встановлюється; 2) існування невстановлених спільників, з якими ОСОБА_6 може координувати свої дії, перебуваючи на волі, з метою узгодження показань, знищення або фальсифікації доказів.
Оцінка слідчого судді по першому та другому пункту обгрунтування прокурора.
В даному випадку слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про існування даного ризику, оскільки певна кількість свідків у даному кримінальному провадженні є особами, які раніше тривалий час перебували в підпорядкуванні підозрюваного ОСОБА_6 , мають з ним службові, дружні та товариські відносини, тому існування ризику незаконного впливу на свідків не обмежується лише стадією досудового розслідування, але й поширюється на стадію судового розгляду. Оскільки у відповідності до частин першої та другої статті 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо; показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Мінімізувати ризик незаконного впливу на свідків можливо покладенням на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язку: утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
За наведених обставин ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеним.
4.Ризик, передбачений п.4 ч.1 ст. 177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином).
Обгрунтування прокурора: 1) можливість попередити невстановлених спільників про хід та результати слідства, що створює реальну загрозу знищення або переховування речових доказів, фальсифікації документів, узгодження показань або приховування інших учасників злочинної діяльності; 2) можливість штучного створення доказів у справі, а також підбурювання осіб, які не є свідками подій, що досліджуються у кримінальному провадженні , до надання завідомо неправдивих показань.
Оцінка слідчого судді по першому та другому пункту обгрунтування прокурора.
Слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення фактично мотивує даний ризик тими ж самими аргументами, що й ризик, передбачений п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, який слідчим суддею визнаний недоведеним. У зв'язку з цим і висновки слідчого судді про недоведеність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК України є цілком прийнятними для обгрунтування недоведеності ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст. 177 КПК України. Варто лише додати, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває з 30.04.2025, підозрюваний ОСОБА_6 був обізнаний з проведеними процесуальними діями у кримінальному провадженні, судовими рішеннями, якими санкціоновані обшуки військової частини та інших об'єктів, і в яких міститься фабула кримінального правопорушення і з того часу і до набуття ним статусу підозрюваного з'являвся на виклики до слідчого, добровільно надав зразки свого голосу для проведення відповідної судової експертизи, як оперативним так і слідчим шляхом не зафіксовано жодних умисних дій чи висловлення наміру вчинити дії щодо попередження невстановлених спільників, створення штучних доказів тощо.
За наведених обставин ризик, передбачений п.4 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає недоведеним.
3.Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення).
Обгрунтування прокурора: 1) за відсутності процесуального контролю є можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_6 інших аналогічних злочинів зі збуту військової техніки та озброєння; 2) масштабність та організованість попередньо вчинених дій, суми отриманої грошової винагороди (140 000 доларів США), що дає підстави вважати, що ОСОБА_6 розглядає такі дії як модель системного збагачення, що може бути повторена в майбутньому; 3) невідповідність між задекларованими доходами та фактичними витратами його родини; 4) намір ОСОБА_6 заправити техніку пальним вказує на підготовчі дії з розтрати військового майна; 5) ОСОБА_6 є обвинуваченим у кримінальному провадженні № 42022100000000584 від 15.11.2022 ( ч.4 ст. 425 КК України).
Оцінка слідчого судді по першому та другому пункту обгрунтування прокурора.
Прокурором в судовому засіданні не наведено фактичних даних, які б підтверджували намір ОСОБА_6 вчиняти аналогічні злочини зі збуту військової техніки та озброєння та отримання ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 140 000 доларів США та взагалі їх матеріальне існування, про що йшлося при обгрунтуванні слідчим суддею відсутності ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК України.
Оцінка слідчого судді по третьому пункту обгрунтування прокурора.
Посилання сторони обвинувачення на невідповідність між задекларованими доходами та фактичними витратами родини ОСОБА_6 є предметом перевірки відповідних компетентних органів правопорядку. За відсутності належних фактичних даних такої перевірки твердження прокурора з приводу такої невідповідності є суто теоретичними.
Оцінка слідчого судді по четвертому пункту обгрунтування прокурора.
Висловлення в розмові ОСОБА_6 наміру заправити техніку пальним є його лише висловлюванням і не вказує на підготовчі дії з розтрати військового майна.
Оцінка слідчого судді по п'ятому пункту обгрунтування прокурора.
Доводи прокурора щодо того, що ОСОБА_6 є обвинуваченим у кримінальному провадженні № 42022100000000584 від 15.11.2022 ( ч.4 ст. 425 КК України) заслуговують на увагу, оскільки у відповідності до п. 10 ч.1 ст. 178 КПК України наявність повідомленої особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Разом з тим, відповідно до витягу із наказу Командувача Сил Підтримки ЗСУ № 135 від 18.07.2025, ОСОБА_6 звільнено з займаної посади та зараховано у розпорядження Командувача Сил Підтримки ЗСУ з 18.07.2025. Тобто, з 18.07.2025 підозрюваний ОСОБА_6 не є командиром військової частини НОМЕР_1 , не має адміністративно -господарських та організаційно -розпорядчих функцій, не має доступу до ресурсу військової частини, не має право віддавати накази військовослужбовцям військової частини. Наявність підозри у іншому кримінальному провадженні не є тотожним визнанню ОСОБА_6 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 425 КК України.
За наведених обставин ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає незначним.
Законодавчі положення п.5 ч.1 ст.176, ч.6 ст.176 КПК України фактично обмежують слідчого суддю у розгляді можливості застосування до ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні в тому числі кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК України таких запобіжних заходів, як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт. Відтак, в задоволенні клопотання заступника командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_12 про передачу підозрюваного ОСОБА_6 під його особисту поруку слід відмовити. Додатковими підставами для відмови в задоволенні клопотання ОСОБА_12 є те, що він є колишнім підлеглим підозрюваного ОСОБА_6 та тривалий час працював під керівництвом останнього, а у клопотанні не наведено обставин, які у відповідності до приписів ч.2 ст. 180 КПК України, характеризують ОСОБА_12 , як особу, яка заслуговує на особливу довіру.
Враховуючи те, що прокурором в судовому засіданні доведені ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Натомість у відповідності до ч.4 ст. 183 КПК України, Рішення Другого Сенату КСУ від 19 червня 2024 року № 7-р(11)2024 справа № 3-111\2023 (207\23, 315\23), слідчий суддя разом з продовженням строку тримання під вартою має право розглянути можливість застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Визнаючи за можливе визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя приймає до уваги те, що ОСОБА_6 раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, на момент інкримінованих йому кримінальних правопорушень був командиром військової частини НОМЕР_1 , має більше 30 років бездоганної служби в ЗСУ, має військове звання «полковник», з 24.02.2022 став на захист Батьківщини від збройної агресії рф. Указами Президента України № 79\2022 від 28.02.2022 та № 175\2022 від 26.03.2022 був нагороджений медаллю «За військову службу України» та орденом Богдана Хмельницького 111 ступеню відповідно, колективне звернення 509 військовослужбовців та працівників військової частини НОМЕР_1 на підтримку полковника ОСОБА_6 , а також те, що ОСОБА_6 є депутатом Ніжинської міської ради, Почесним громадянином міста Ніжина.
При цьому у відповідності до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчий суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
За загальним правилом, встановленим у п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З цього правила є виняток, передбачений у цій же процесуальній нормі, відповідно до якого у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
На підставі заслуханих в судовому засіданні доводів прокурора та захисників, пояснень підозрюваного, досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що застава підозрюваному ОСОБА_6 у розмірі визначеному в п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України, не забезпечить виконання останнім, покладених на нього обов'язків, виходячи з наступного: 1) обгрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст.15 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 262 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких умисних кримінальних правопорушень, за найбільш тяжке з яких передбачене покарання до восьми років позбавлення волі; 2) доведеності сукупності ризиків, передбачених, п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України; 3) майнового стану підозрюваного: аналізу наданих щорічних декларацій ОСОБА_6 щодо наявності готівкових коштів у нього та членів його сім'ї, об'єктів нерухомості та транспортних засобів; 5) сімейного стану підозрюваного: одружений, має дружину ОСОБА_11 , яка має другу групу інвалідності, доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За наведених обставин, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави - 250 (двісті п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 757 000 грн. 00 коп. з покладенням у відповідності до ч.5 ст. 194 КПК України відповідних процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176 - 178, 182, 183, 193, 194, 197 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 16 жовтня 2025 року.
Строк дії ухвали встановити до 16 жовтня 2025 року.
Визначити заставу - 250 (двісті п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 757 000 грн. 00 коп., які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на підозрюваного будуть покладені наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду із встановленою ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання відповідному підрозділу УДМС України в Чернігівській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, після чого негайно надати слідчому документи, що підтверджують здачу уповноваженому органу; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, підозрюваним застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава внесена підозрюваним може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
У задоволенні клопотання про застосування особистої поруки - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_15