Справа № 750/7725/25
Провадження № 2-а/750/196/25
16 вересня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Рахманкулової І.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
06 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 904 від 30 травня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, згідно якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., а провадження у справі закрити за відсутністю складу правопорушення.
Позивач обґрунтував свій позов тим, що зазначеною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він порушив Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме абз. 8 ч. 3 ст. 22, не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці №2670847 від 25.02.2025, згідно якої мав прибути до установи 07.03.2025 о 14-00 год. для уточнення даних.
Позивач у своєму позові вказує, що повістку про виклик йому не було вручено фізично, адже на конверті зазначено, що адресат відсутній за вказаною адресою, а тому позивач не знав про необхідність явки до ТЦК. Також позивач вказує на порушення під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, адже йому не було забезпечено право скористатися правничою допомогою. Також позивач вказує на наявні у оскаржуваній постанові описки, адже не вірно вказано дату його народження та номер паспорту, що в свою чергу унеможливлює ідентифікацію особи.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 червня 2025 року прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву.
Представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що повістка від 25.02.2025 за № 2670847 про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 07.03.2025 на 14-00 год. була йому надіслана поштовим відправленням і була повернута відправнику з відміткою, що одержувач відсутній за адресою місця його проживання. Відповідно до п.41 постанови КМУ від 16 травня 2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. Відповідач у відзиві зазначає, що враховуючи вимоги п.41 Порядку № 560, повістка від 28.10.2024 вважається врученою належним чином, оскільки на конверті Укрпошта приклала довідку про відсутність позивача за адресою його місця проживання.
Відповідно до частини першої статті 269 КАС України, у справах, визначених в тому числі статтею 286 КАС України, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
На підставі положень частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Постановою у справі про адміністративне правопорушення № 904 від 30 травня 2025 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, за те, що він отримав повістку від 25.02.2025 за № 2670847 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 07.03.2025 на 14.00 год., але в порушення мобілізаційного законодавства, не виконав вимог повістки та не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив абз. 8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив в особливий період адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП (а.с.11)
Аналогічний зміст адміністративного правопорушення наведений у протоколі від 26.05.2025 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, складений начальником групи обліку сержантів та солдатів запасу лейтенантом ОСОБА_2 (а.с. 53).
У графі «підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності» наявний підпис позивача.
Також, у графі «Пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності» міститься запис: «я, ОСОБА_1 , повістку від ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримував, зі змістом складеного протоколу не згоден».
Оскаржувана постанова не містить підпису позивача, є відмітка про те, що копію постанови від 30.05.2025 № 904 про притягнення до адміністративної відповідальності направлено 30.01.2025 засобами поштового зв'язку за місцем проживання ОСОБА_1 .
В кінці тексту оскаржуваної постанови є запис кульковою ручкою «оригінал отримав» і підпис, проте не вказано дату та прізвище, ім'я та по батькові того, хто цей запис зробив.
Позивач у своєму позові стверджує, що примірник оскаржуваної постанови ним отримано у день її винесення, строк на оскарження постанови позивачем не пропущено.
В силу вимог ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягають до такої відповідальності.
Частиною 1статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.
Відповідно ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до статті 235 КУпАП військові комісаріати розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов'язок і військову службу, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, , про неявку на виклик у військовий комісаріат, (статті 210, 210-1, 211 - 211-6).
Від імені військових комісаріатів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право районні (міські) військові комісари.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (Закон №3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Стаття 210-1 КУпАП, в редакції, яка діє з 19.05.2024, визначає покарання за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частина 3 вказаної статті передбачає, зокрема, накладення штрафу на громадян за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, у спірному випадку полягає у неявці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, це правопорушення є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.
З аналізу вищезазначених правових норм у контексті спірних правовідносин слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.02.2025 року повістку про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 07.03.2025 на 14:00 годину для уточнення даних направлено рекомендованим листом за адресою місця реєстрації позивача, номер поштового відправлення № 0610233865632.
Приписами п 30-3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 встановлено, що у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.
Із наданих позивачем до позовної заяви копій документів видно, що до поштового відправлення № 0610233865632 було належним чином складено опис вкладення за формою 107П, зазначені всі передбачені п.30-3 Порядку реквізити (а.с.9-10)
Крім того, приписами підпункту 2 пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, встановлено, що:
«Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
2)у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання».
Змінами, внесеними постановою уряду від 08 жовтня 2024 року №1147 до Правил надання послуг поштового зв'язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.
У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Згідно трекінгу поштового відправлення №0610233865632 слідує, що невдала спроба вручення повістки ОСОБА_1 мала місце 03.03.2025, а вже 06.03.2025 працівниками пошти проставлено відмітку «відсутність адресата за вказаною адресою» та повернуто повістку відправнику (а.с.54).
Таким чином, як вбачається із роздруківки із офіційного веб-сайту Укрпошти, поштове направлення надійшло до відділення поштового зв'язку 02.03.2025, невдала спроба вручення повістки зафіксована 03.03.2025, а вже 06.03.2025 року поштове направлення повернуто відправнику із відміткою «Відсутність адресата за вказаною адресою».
Слід зазначити, що 03.03.2025 - понеділок, а 06.03.2025 - четвер. Отже, між вказаними датами дотримано встановлений Правилами надання послуг поштового зв'язку термін, що дозволяє повернути поштове відправлення з відміткою «Відсутність адресата за вказаною адресою» (3 робочі дні).
Наданий позивачем в якості доказу лист АТ «Укрпошта» від 23.06.2025, в якому зазначено, що інформація про надходження письмової кореспонденції з позначкою «Повістка ТЦК», на ім'я ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 , відсутня в системах АТ «Укрпошта», не спростовує факту надсилання позивачу поштового відправлення №0610233865632, а саме повістки ТЦК з відповідним описом, що підтверджується доказами на а.с. 9-10, 54.
Повістка на адресу позивача надсилалася 28.02.2025, була повернута відправнику 13.03.2025, а тому на офіційному веб-сайті Укрпошти інформація щодо поштового відправлення №0610233865632 наразі відсутня за закінченням термінів, а тому лист АТ «Укрпошта» від 23.06.2025, наданий позивачу на його запит, жодним чином не спростовує факту відправлення йому повістки поштовим відправленням №0610233865632, яке не було йому вручено, але надсилалося за місцем його проживання.
Відповідно до положень вищевказаного Порядку № 560 на ім'я ОСОБА_1 25 лютого 2025 року було сформовано повістку №2670847 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду із відповідною інформацією про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 07.03.2025 на 14.00 год. Дана повістка була направлена засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення за № 0610233865632 на адресу місця проживання, що була зазначена позивачем у його облікових даних.
Із копії конверту та довідки про причини повернення/досилання слідує, що поштове відправлення № 0610233865632 повернуто 06.03.2025 відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною на конверті адресою.
Проаналізувавши вимоги п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, суд зазначає, що оскільки повістку №2670847 надіслано ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що днем проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання є 06 березня 2025 року, оскільки саме у цей день поштове відправлення №0610233865632 було повернуто відправнику у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
Повісткою №2670847, сформованою за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, здійснено виклик позивача на 07 березня 2025 року на 14:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , для звірки даних.
Відтак, в розумінні п.41 Порядку №560 особа вважається належно оповіщеним про виклик 07.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначений час та місце.
За таких умов, аргументи позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження та спростовуються доказами у справі.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Згідно з частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Доводи позивача щодо наявності описки в оскаржуваній постанові, а саме не вірно зазначено номер паспорту та дату народження позивача, не можуть самі по собі бути підставою для скасування постанови, а крім того, для ідентифікації особи в оскаржуваній постанові вірно зазначено його РНОКПП.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 25.11.2021 №274/4816/21, окремі недоліки оформлення оскаржуваної постанови, тобто окремі дефекти рішення контролюючого органу, не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, його скасування.
Також, позивач наголошує у своєму позові на не забезпеченні йому права на правову допомогу.
У протоколі про адміністративне правопорушення №904 від 26.05.2025 ОСОБА_1 поставив свій підпис про роз'яснення йому прав, в тому числі права скористатися юридичною допомогою адвоката, а також про розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо позивача 30 травня 2025 року об 11-00 год. (а.с.53)
Таким чином, позивач мав час та можливість укласти договір про правову допомогу з адвокатом та прибути на розгляд справи з адвокатом, але про вчинення таких дій позивач у своєму позові не зазначає, а тому доводи позивача в цій частині є явно необгрунтованими.
Крім того, позивач реалізував своє право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, отже подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
Оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 72, 77, 90, 241-246, 255, 286, 292, 295 КАС України, суд, -
у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст постанови складено 16.09.2025.
Суддя І.П. Рахманкулова