Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/4417/25
Номер провадження 3/299/1905/25
16.09.2025 року м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області А.А.Надопта, за участі прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури Я.Я.Бігорі, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів матеріали адміністративної справи, що надійшла з Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відносно-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, одружений, освіта вища, депутат Короолівської селищної ради, на даний час безробітний,
про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП,
03.09.2025р. до Виноградівського районного суду Закарпатської області з Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до протоколу №343 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 25.08.2025р. ОСОБА_1 , будучи депутатом Королівської селищної ради восьмого скликання, являючись суб'єктом відповідальності, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», та примітки до статті 172-6 КУпАП, за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог ч.І ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, 14.07.2025р. подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, , а відтак його дії працівниками Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України були кваліфіковані як адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні інкримінованого йому корупційного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП визнав, Прокурор Бігорі Я.Я. в судовому засіданні вважав необхідним визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, оскільки в його діях наявний склад корупційного адміністративного правопорушення, та накласти на нього стягнення в межах санкції, встановленої за ч.1 ст.172-6 КУпАП, а відтак, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , позицію прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП з огляду на наступне.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.ст.252,280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Королівської селищної ради восьмого скликання, являючись суб'єктом відповідальності, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», та примітки до статті 172-6 КУпАП, за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог ч.І ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, 14.07.2025 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до Рішення Королівської селищної ради від 07.07.2023 року № 1194 «Про набуття повноважень депутата Королівської селищної ради» ОСОБА_1 розпочав свої повноваження, як депутат Королівської селищної ради.
Статтею 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» визначено, що на депутатів селищних рад поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
За таких обставин, з 07.07.2023 ОСОБА_1 набув статусу депутата зазначеної селищної ради та відповідно суб'єкта, на якого поширюються вимоги та обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції».
Відповідно до ч.І ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпункту "б" пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб- сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Таким чином, ОСОБА_1 зобов'язаний був подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік не пізніше 31.03.2025р., однак, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, лише 14.07.2025 о 17:11 год., тобто несвоєчасно.
Поважні причини щодо несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік у ОСОБА_1 - відсутні і такі ним в суді не доведені.
Місцем вчинення правопорушення в даному випадку є не визначеним, оскільки ОСОБА_1 мав можливість подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік через мережу «Інтернет» в будь-якому місці.
Відповідно до ч.4 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли особою, уповноваженою на складання протоколу зібрано та проаналізовано фактичні дані та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Процесуально такий висновок оформлюється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.
Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складання можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення, зазначається при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, днем виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення слід вважати дату складання цього протоколу.
Так, згідно з диспозицією частини 1 статті 172-6 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 25 травня 1998 року «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, повязані з корупцією» роз'яснено, що у справах даної категорії суди повинні забезпечувати своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин, передбачених ст.ст.247,280 КУпАП. При цьому необхідно особливу увагу звертати на те чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності, чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною в його вчиненні, чи належить вона до суб'єктів вказаного правопорушення.
Відповідно до п.10 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.З цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП складений на те уповноваженою посадовою особою органів Національної поліції.
Зокрема, даний протокол складений оперуповноваженим 1-го сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України підполковником Ю.Л.Мевша.
Також, слід зазначити, що органи Національної поліції здійснюють свої повноваження відповідно до Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію», міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Отже, вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП- порушення вимог фінансового контролю.
Так, відповідно до правової позиції щодо суб'єктивної сторони складу адмінправопорушення зазначеної категорії, може виражатись як у формі умислу, так і необережності, відтак, умисна форма вини не є обов'язковим елементом складу адмінправопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП.
Окрім того, в протоколі про адміністративне правопорушення №343 працівниками поліції зазначено: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім'я та по батькові працівника поліції, який склав протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; а також зазначено, що роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП.
Матеріали справи не містять доказів про порушення працівником відділу управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України в Закарпатській області Ю.Мевша законодавства при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, оскільки поліцейським дотримано вимоги ч.2 ст.251, ст.ст.256,265-2,266,268 КУпАП, а відтак протокол про адміністративне правопорушення складено у відповідності до вимог, встановлених ст.256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом.
Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу інкримінованого адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 під час судового розгляду справи не встановлені, а відтак судом досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про його винність у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставились йому за провину.
За змістом ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та враховуючи обставини правопорушення, дані про особу, яка притягується до відповідальності, зокрема те, що він раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд дійшов до висновку про необхідність накладення стягнення у мінімальних межах санкції статей.
За своїм видом та розміром накладене стягнення сприятиме досягненню визначеній у ст.23 КУпАП меті адміністративних стягнень та відповідає принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.7, 9, 33 - 35, 36 ч.1, ч. 2 ст. 172-7, 221, 245, 251, 252, 280, 283- 285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Реквізити для сплати штрафу: код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA668999980313000106000007401, код класифікації доходів бюджету 21081100.
Реквізити для сплати судового збору: код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання- 3(три) місяці.
СуддяНадопта А. А.