Провадження № 2/742/2316/25
Єдиний унікальний № 742/4788/25
16 вересня 2025 року місто Прилуки
Суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Ільченко О.І., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 15.09.2020 за №216234851, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою у розмірі 17410,46 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.
Згідно статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України звернутися до належного за підсудністю суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 28 ЦПК України не передбачає альтернативної підсудності для позову про позбавлення батьківських прав, тому територіальна юрисдикція позову про позбавлення батьківських прав визначена імперативно тільки за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Для випадків, коли невідоме зареєстроване місце проживання відповідача, то для цього закон встановлює певні правила (ч.9, ч.10 ст.28, ст.29 ЦПК). Інших випадків зміни територіальної підсудності, тобто інших підстав для недотримання та відступу від загального правила, встановленого статтею 27 ЦПК України - процесуальний закон не передбачає.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» повторно наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, і, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні у справі «Занд проти Австрії» (доповідь від 12 жовтня 1978 року), термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)».
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
В пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначається, що підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.
З сукупного аналізу вищенаведених положень законодавства випливає висновок, що під порушенням правил підсудності розуміється відкриття провадження і розгляд цивільної справи тим судом першої інстанції, до повноважень якого не відноситься вирішення даного спору.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1772320 від 15.09.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м.Києва. Тому дана справа не підсудна даному суду, оскільки відповідачка зареєстрована за межами територіальної юрисдикції (підсудності) Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області.
Відповідно до ч.9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
За таких обставин, справа підлягає направленню за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Києва.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 187, 258, 259, 260, 261 ЦПК України, суд
Цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передати на розгляд до Шевченківського районного суду м.Києва (03057, вул.Дігтярівська, 31А, м.Київ) за підсудністю.
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО