Справа №442/5687/25
Провадження №2-а/442/59/2025
11 вересня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Гарасимків Л.І.
з участю секретаря судового засідання Петрів В.М.
представника позивача : адвоката Даньків О.В.
представника ІНФОРМАЦІЯ_1 Дмитріва А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дрогобичі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №б/н за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 14 липня 2025р.
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №б/н за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 14 липня 2025р., в якому просить скасувати постанову №б/н за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 14 липня 2025р., якою начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 наклав на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17.000 тисяч гривень та провадження за справою про адміністртивне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 14.07.2025 року ОСОБА_1 - закрити.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що Постановою бн від 14.07.2025 року по справі про адміністративне правопорушення його визнано винним у вчиненні адміністративного. правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн. Вважає, що при винесенні цієї постанови начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 порушив норми КУпАП, а тому вона підлягає скасуванню з таких підстав. Вказує, що розгляд справи відбувся у спосіб, який не передбачений КУпАП. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не було взято до уваги клопотання його представника адвоката Даньків О., про закриття справи про адміністративне правопорушення у відповідності до ч.7 ст. 38 КУпАП за закінченням строків притягнення особи до відповідальності, оскільки він уточнив свої дані 21.11.2024 року та ІНФОРМАЦІЯ_3 двічі видавав йому довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі абзацу 10 частини 1: опікун особи визнаної судом недієздатною, відтак з дня вчинення ним правопорушення та з моменту його виявлення минуло більше трьох місяців, тому постанова про адміністративне правопорушення від 10.02.2025 № б/н про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн є протиправною. Крім того зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення не з'ясовано всіх обставин справи, не зазначено які саме дані ним не уточнено, адже його дані не змінилися.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до суду письмові пояснення, в яких просив в задоволенні позову відмовити. Вказує, що позивач перебуває на військовому обліку та являється військовозобов'язаним. В Україні 24.02.2022 оголошену загальну мобілізацію, яка триває й по даний час. Відповідно до абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набрав законної сили 18.05.2024, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані. Відтак ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу" визначено способи, якими громадяни України зобов'язані уточнити протягом встановленого шестидесятиденного строку свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Вказує, що позивач, проігнорувавши виконання обов'язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався і допустив порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Наголошує, що чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким являється позивач. Вказує, що позивач особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 07.07.2025 і при звірці даних було виявлено, що він персональні дані уточнив невчасно, а саме 21.11.2024 через мобільний додаток «Резерв+", внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення, відтак саме 07.07.2025 був і складений протокол про адміністративне правопорушення та винесено оскаржувану постанову. Таким чином, вказує, що строки накладення адміністративного стягнення за статтею 210-1 КУПАП на позивача відповідачем пропущені не були.
Представник позивача -адвокат Даньків О. адміністративний позов підтримав, з підстав викладених у позові, просив його задовольнити.
Представник відповідача Дмитрів А.Р. проти задоволення адміністративного позову заперечив, з підстав, викладених у поясненні.
Заслухавши учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З урахуванням викладеного, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення) повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19, визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.ч. 2, 3 ст. 90 КАС України).
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
07.07.2025 головним спеціалістом ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 складено протокол відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_1 , являючись військовозобв'язаним, під час дії в Україні особливого періоду, порушив вимоги законодавства про мобілізацію, визначені ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та п. 22 Порядку про проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМ України від 16.05.2024 № 560, а саме: перебуваючи на військовому обліку, протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11.04.2024 № 3633-IX, не уточнив своєчасно, тобто в строк до 16.07.2024, свої облікові та інші персональні дані, шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності), відтак уточнив свої дані 21.11.2024 року через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного резервіста шляхом встановлення мобільного додатку « Резерв-+». Другий примірник протоколу отримав ОСОБА_1 , про що міститься підпис останнього в такому.
Протокол про адміністративне правопорушення був складений у присутності ОСОБА_1 , останнього було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також про дату, час та місце розгляду протоколу.
14.07.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, зокрема за те, що ОСОБА_1 , являючись військовозобв'язаним, під час дії в Україні особливого періоду, порушив вимоги законодавства про мобілізацію, визначені ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та п. 22 Порядку про проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМ України від 16.05.2024 № 560, а саме: перебуваючи на військовому обліку, протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11.04.2024 № 3633-IX, не уточнив своєчасно, тобто в строк до 16.07.2024, свої облікові та інші персональні дані, шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності), відтак уточнив свої дані 21.11.2024 року через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного резервіста шляхом встановлення мобільного додатку « Резерв-+»
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу".
18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" № 3633-ІХ від 11.04.2024. Цим Законом положення ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу" викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Абзацем 4 п.п. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:
у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже, вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме:
1. шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання;
2. шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг;
3. через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України" особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, що затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, і продовжує свою дію на час розгляду справи.
Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що він не підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, оскільки приміткою визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач.
При цьому суд звертає увагу, що жодна з вищезазначених баз даних не містить інформації про фактичне місце проживання позивача, номери його засобів зв'язку, а також адреси електронної пошти.
Суд також не бере до уваги посилання позивача на те, що він не підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, оскільки йому двічі надавалася відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, так як факт надання відстрочки не свідчить про виконання ОСОБА_1 обов'язку, покладеного на нього згідно з абзацем 4 п.п. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку".
Тобто у встановлений законодавством термін з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно) ОСОБА_1 не виконав обов'язку по уточненню своїх персональних даних.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, перебуваючи на військовому обліку, протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11.04.2024 № 3633-IX, не уточнив свої облікові та інші персональні дані, шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста (за наявності).
Позивач вважає, що відповідач при розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП в порушення ст. 38 КУпАП притягнув його до адміністративної відповідальності після закінчення строків притягнення до відповідальності, оскільки адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП не є триваючим.
Відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Доводи позивача та його представника -адвоката Даньків О. щодо того, що датою виявлення адміністративного правопорушення є дата надання відстрочки від призову, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" від 16.05.2024 № 560 питання про надання відстрочки вирішується лише на підставі документів, що підтверджують право на відстрочку.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинене позивачем, було виявлено при особистому зверненні ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки 07.07.2025, а тому адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП накладено в межах строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, на підставі оцінених доказів, суд дійшов висновку, що стороною відповідача, в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України, доведено факт вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення, постановляючи оскаржувану постанову, відповідач діяв правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а оскаржувана постанова є обґрунтована, тобто прийнята з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому постанову від 14.07.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 243-246, 250, 255, 286, 295 КАС України, суд,-
Позовну заяву залишити без задоволення.
Залишити без змін постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 16.09.2025 року
Суддя: Л.І. Гарасимків