Справа № 710/627/25
Провадження № 2/761/7900/2025
15 вересня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Притула Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про відшкодування збитків, -
04 травня 2025 року зазначена позовна заява надійшла до Шполянського районного суду Черкаської області та 27.05.2025 року до Шевченківського районного суду м.Києва за підсудністю.
В позовних вимогах позивач просить: зобов'язати відповідача відшкодувати митний збір у розмірі 2 871,13 грн. та комісійну винагороду в розмірі 67,42 грн., а всього 2 938,55 грн.
Вимоги позову обгрунтовані тим, що позивач отримав поштове відправлення з Китайської республіки за номером RО876791884ЕЕ яке містило контролери сонячного заряду. При отриманні зазначеного замовлення, як зазначає позивач, з нього було стягнуто митний збір в сумі 2 871,13 грн. та комісійну винагороду в сумі 67,42 грн. Позивач вважає, що митний збір з нього було стягнуто неправомірно, оскільки товар підпадає під пільгові умови, передбачені п.871 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, який відповідає пункту 936 Митного кодексу України, згідно з яким на період воєнного стану ввезення товарів «для енергетики» звільняється від сплати ввізного мита та ПДВ. Позивач вказує, що контролери сонячного заряду підпадають під код УКТ ЗЕД 8504 40 84 00, що підтверджує їх пільговий статус.
Ухвалою суду від 12.06.2025 року було відкрито спрощене провадження без виклику сторін.
Сторони не звертались до суду із клопотанням про слухання справи з викликом сторін.
02.07.2025 року до суду надійшов відзив (подано через систему електронний суд як «Заява», однак фактично по змісту документу вбачається що це є відзив на заявлені вимоги) відповідача на заявлені вимоги в якому представник з врахуванням поданих пояснень від 04.08.2025 року просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Як зазначив представник відповідача, у відповідності до положень статті 29 Закону України «Про поштовий зв'язок» та п.31 ч.1 ст.4, 234 236, 237, 271, 272, 276, п.1 ч.1 ст.277, 278, 279, 374 Митного кодексу України, нарахування митного збору встановлюється відповідним митним державним органом, а не оператором поштового зв'язку, яким є АТ «Укрпошта». А тому оскільки нарахування митного збору покладається на митні органи України, АТ «Укрпошта» не є належним відповідачем у даній справі.
Враховуючи вищевикладене, міжнародне поштове відправлення RO876791884EE з Китаю адресоване ОСОБА_1 оголошеною вартість 380 Євро, яке слідувало на територію України оподатковувалося ввізним митом за ставкою 10 відсотків та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України. Базою оподаткування була частина сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 150 євро.
Щодо посилання позивача на звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ на товар, що підпадає під пільговий статус по коду УКТ ЗЕД 8504 40 84 00, то дане посилання є необґрунтованим. Так дійсно п. 9-36 перехідних положень, розділу XXІ Митного кодексу України передбачено, що тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не більш як до 1 січня 2026 року, звільняються від оподаткування ввізним митом товари, що ввозяться на митну територію України (у тому числі переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експресвідправленнях) для вільного обігу та класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8406 (крім 8406 10 00 00), 8410 (тільки турбіни гідравлічні та їх частини), 8483 40 21 00, 8502 20 40 90, 8502 20 60 90, 8502 20 80 90, 8411 (крім турбогвинтових та турбореактивних двигунів та їх частин), 8501 64 00 00, 8504 40 84 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 88 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 90 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8507 60 00 00 (крім установок зберігання енергії потужністю менш як 300 Вт змінного та/або постійного струму та акумуляторів електричних ємністю менш як 100 А•год), 8541 43 00 00, 8537 (крім 8537 10 98 10), 8503 00 99 00 (тільки для вітроенергетичних електрогенераторних установок).
Однак, відправником при заповненні документів на міжнародне поштове відправлення RO876791884EE було задекларовано код УКТ ЗЕД 850450 - «Інші котушки індуктивності та дроселі», який не має пільгового статусу відповідно до положень п. 9-36 Митного кодексу України, а отже у одержувача міжнародного поштового відправлення виникло податкове зобов'язання із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України.
Як зазначив представник, позивач отримав міжнародне поштове відправлення та сплатив нараховані податки, однак до моменту отримання товару міг подати заяву з долученням документів на товар, які підтверджують, що товар підпадає під пільговий статус по коду УКТ ЗЕД 8504 40 84 00 для подачі до митного органу для перегляду нарахованих митних платежів.
Митна декларація у паперовому вигляді формується продавцем товару і кріпиться в пластиковому пакетику на пакуванні МПВ. Паперова декларація залишається на пакунку в отримувача, після того, як він отримав МПВ. Не кожний китайський продавець вказує код товару на паперовій декларації. Однак, саме він визначає код товару і може зробити помилку. Після цього, код товару, назва, ціна та інша інформація йде в інформаційному потоці ІТМАТТ через системи ВПС до АТ «Укрпошта», яка має доставити МПВ отримувачу. Підтвердженням цього є інформація із систем ВПС, яка знаходиться нижче в листуванні. Укрпошта, отримавши інформаційний потік від відправника, передає його в електронному вигляді Митній службі як попередній реєстр для визначення митного платежу. Ще не бачивши товару, митниця по коду товару нараховує мито. Згідно з актами ВПС відповідальність за заповнення декларацій несе відправник. В декларації CN22 був вказаний митний код 850450, нижче скрін ІТ системи ВПС, де ВПС фіксує електронну копію кожної декларації по стандарту обміну інформацією IТMATT, де чітко вказано цей код. Для подачі реєстрів на митницю, Укрпошта використовує інформацію, подану в електронній копії декларації. Жодних коригувань даних по цій посилці не було зі сторони АТ «Укрпошта». Представники митниці прийняли подані дані і провели митне оформлення згідно з Митним кодексом. Код 850450 - не має жодних преференцій для звільнення від мита. Отже, стягнення митного збору з Позивача проводилось відповідним державним органом до компетенції якого відноситься нарахування митних платежів. Враховуючи зазначене, Відповідач прав та інтересів Позивача не порушував, стягнення митних платежів проводилось відповідним державним митним органом.
08.08.2025 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач просить задовольнити заявлені вимоги з підстав, викладених в позовній заяві. Як зазначає позивач, товар, який він замовив, був класифікований на платформі AliExpress, у пакувальних документах, а також на фактичних фото товару - як контролер сонячного заряду EPever Tracer6420AN, що підтверджується: назвою товару в замовленні; маркуванням на коробці (Solar Charge Controller); митною етикеткою з міжнародним номером RO876791884EE; скріншотами з AliExpress, де зазначено технічні характеристики та призначення. Жодного разу товар не був названий «котушкою індуктивності», як стверджує відповідач. Це свідчить про помилкову класифікацію, яка стала причиною неправомірного нарахування митного збору.
Також позивач вказує, що митні платежі ним сплачені вимушено, оскільки існує практика автоматичного повернення товару до відправника, якщо його не забрано у відділенні. Внаслідок помилкового визначення коду товару, його фактично позбавили права на пільгове ввезення енергетичного обладнання, передбачене п. 871 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Оцінивши надані суду докази, врахувавши процесуальні заяви сторін, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог за наступних підстав.
Відповідно до частин першої та другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, і відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової шкоди).
Як встановлено судом, 24.03.2025 року ОСОБА_1 отримав поштове відправлення з Китайської республіки за номером RО876791884ЕЕ.
Як зазначив позивач в позовній заяві, замовлення містило контролери сонячного заряду.
При отриманні відправлення RО876791884ЕЕ, 24.03.2025 року ОСОБА_1 в приміщенні АТ «Укрпошта» (м.Шпола, вул.Лозуватська,58) сплатив на рахунок АТ «Укрпошта» митний платіж в сумі 2871,13 грн. та комісію в сумі 67,42 грн., а всього 2 938,55 грн..
При зверненні до суду з позовом, позивач вказував, що сплачені митні платежі та комісія є збитками, які мають бути відшкодовані відповідачем.
Стаття 22 ЦК України визначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Крім того, згідно з ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як випливає з ст. 1166 ЦК України, відшкодування шкоди можливе за таких умов: 1) завдано шкоди особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи; 2) дії або бездіяльність, якими завдана шкода, є неправомірними; 3) причинний зв'язок між протиправними діями правопорушника і шкодою, яка виникла; 4) вина особи, яка завдала шкоду.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Позивач, звертаючись до суду з позовом зазначав, що йому спричинена матеріальна шкода у вигляді сплачених митних платежів та комісії.
Також позивач в позовній заяві зазначав, що відповідач безпідставно стягнув митні платежі оскільки в поштовому відправленні позивач отримав контролери сонячного заряду, які звільнені від сплати митних платежів.
Стаття 29 Закону України «Про поштовий зв'язок» визначає, що міжнародні поштові відправлення під час переміщення через митний кордон України пред'являються оператором поштового зв'язку для митного контролю у місцях міжнародного поштового обміну. Міжнародний поштовий обмін мають право здійснювати у місцях міжнародного поштового обміну призначений оператор поштового зв'язку, оператори поштового зв'язку, які на день набрання чинності цим Законом мають код оператора у Всесвітньому поштовому союзі, та оператори поштового зв'язку, які отримають код оператора у Всесвітньому поштовому союзі після набрання чинності цим Законом.
Митні органи мають право вилучати у встановленому законодавством порядку предмети, заборонені законом до пересилання у міжнародних поштових відправленнях або які відправлені з порушенням митного законодавства.
Призначений оператор поштового зв'язку та оператори поштового зв'язку, зазначені у частині першій цієї статті, не несуть відповідальності за ненадання чи неналежне надання послуг поштового зв'язку внаслідок прийнятих митними органами рішень щодо міжнародних поштових відправлень під час здійснення митного контролю.
Наказом Державної митної служби України і Державного комітету зв'язку та інформатизації України 27.10.99 N 680/108 затверджено Положення про митний контроль та митне оформлення міжнародних поштових відправлень.
Як передбачено зазначеним Положенням, (п.2.1) Положення про митний контроль та митне оформлення МПВ (далі - Положення) установлює порядок митного контролю та митного оформлення в ММПО товарів та інших предметів, які переміщуються в МПВ юридичних та фізичних осіб, а в ПМПО - порядок митного контролю депеш.
Пункт 2.2 Положення визначає, що у ММПО ПМ (місце міжнародного поштового обміну підрозділ митниці) виконує функції як митниці відправлення, так і митниці призначення щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та інших предметів, які переміщуються в МПВ.
До функцій митниці відправлення належать, зокрема, митний контроль, митне оформлення товарів та інших предметів, які переміщуються в МПВ фізичних осіб за напрямками їх оброблення операторами поштового зв'язку.
До функцій митниці призначення належать: митний контроль, митне оформлення товарів та інших предметів, які переміщуються в МПВ юридичних осіб, розташованих у зоні діяльності митниці.
Митний контроль товарів та інших предметів, які переміщуються в МПВ, здійснюється виключно в належним чином обладнаних операторами поштового зв'язку службових приміщеннях, у яких установлюється зона митного контролю (п.2.3 Положення).
Кількісний склад посадових осіб підрозділу митниці в ММПО встановлюється митницею з урахуванням обсягів МПВ і має забезпечувати якість митного контролю та митного оформлення в терміни, передбачені пунктом 4.11 цього Положення (п.2.4 Положення).
Згідно з п.4.5 Положення, митний контроль товарів та інших предметів, які переміщуються в МПВ, здійснюється посадовими особами митниці шляхом перевірки документів, необхідних для такого контролю, митного огляду, переогляду, обліку предметів у МПВ, а також іншими способами, що не суперечать законодавству України.
Як визначено п.7.1 Положення, нарахування та справляння платежів при митному оформленні товарів та інших предметів, які переміщуються в МПВ, здійснюються згідно із законодавством України.
Контроль за термінами та повнотою перерахування платежів, які нараховуються ПМ при митному оформленні МПВ здійснюється митницею в ММПО на підставі угод, укладених між митницею та оператором поштового зв'язку зв'язку, якому підпорядковано це ММПО.
Посадова особа ПМ передає ММПО також відривний корінець першого примірника оглядового розпису для дебіторського запису і контролю за подальшим перерахуванням бухгалтерією підприємства поштового зв'язку нарахованих сум митних платежів на відповідний рахунок митниці.
Аналізуючи зазначене законодавство суд приходить до висновку, що рішення про стягнення митних платежів приймається не оператором поштового зв'язку, а представником митниці.
Водночас, п.13.1 Положення визначено, що заяви фізичних та юридичних осіб розглядаються в порядку, установленому законодавством України:
а) щодо матеріальних претензій, порядку і термінів проходження МПВ - операторами поштового зв'язку;
б) щодо нарахованих митних платежів і затриманих чи вилучених митницею предметів - митними органами.
Позивач не надав суду доказів що він звертався до митних органів щодо нарахованих митних платежів.
Також варто зазначити, що у відповідності до положень статті 301 Митного кодексу України позивач не позбавлений можливості звернутись із заявою про повернення, як на думку позивача, помилково сплаченого митного платежу.
В межах даного провадження, оскільки судом вирішується питання відшкодування збитків, суд позбавлений можливості оцінити правомірність стягнення митних платежів.
В той же час, варто зазначити, що суми які позивач сплатив як митні платежі та комісія не є збитками в розумінні діючого законодавства.
Враховуючи ту обставину, що позивач наполягав на тому, що сплачені ним суми є саме збитками, які має відшкодувати відповідач, тому суд не може прийняти до уваги зазначене представником відповідача, що він не є належним.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи що позивачем не доведено заявлені вимоги належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.77-81, 141, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -
вирішив:
В позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про відшкодування збитків - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Н.Г.Притула