Справа № 752/3651/25
Провадження № 2-а/761/616/2025
15 вересня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Притула Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
06.02.2025 року до Голосіївського районного суду м.Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та 12.03.2025 року за підсудністю доШевченківського районного суду м.Києва.
В позовних вимогах позивач просить:
-скасувати постанову серії 2КІ №0000337590 про накладення штрафу за порушення правил паркування;
-закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення через відсутність складу правопорушення.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 05.02.2025 року позивач припаркував свій автомобіль Peugeot, державний номер НОМЕР_1 на платній парковці на вулиці Володимирській навпроти будинку №60. Як зазначає позивач, через додаток «Київ Цифровий» здійснив оплату паркування на зазначений період. Однак пізніше отримав оскаржувану постанову із накладенням штрафу в сумі 700,00 грн.
Позивач вказує, що при перевірці він виявив, що в номері автомобіля в додатку «Київ Цифровий» була технічна помилка - замість НОМЕР_1 , було введено НОМЕР_2 у зв'язку з чим система не могла ідентифікувати оплату.
Так як позивач фактично здійснив оплату паркування, тому вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення та постанова підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 25.04.2025 року вирішено проводити розгляд справи без виклику сторін.
Так як справа розглядалась в порядку спрощеного провадження сторони в судове засідання не викликались.
Ухвалою суду від 19.06.2025 року замінено відповідача Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на належного Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корп. 2, ЄДРПОУ 34926981).
30.06.2025 року до суду надійшов відзив відповідача на заявлені вимоги в якому представник просить відмовити в задоволенні заявлених вимог. Як зазначає представник, з матеріалів фотофіксації до Постанови вбачається, що транспортний засіб Позивача перебував на майданчику для платного паркування транспортних засобів на вул. Володимирська навпроти будинку №60 в м.Києві починаючи як мінімум з 10 години 07 хвилини до 10 години 28 хвилини, тобто більше 21 хвилини, без відповідної оплати за паркування (відсутні відповідні докази), що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП. Позивач в позові не заперечує факту залишення транспортного засобу на майданчику для платного паркування поза межами зарезервованих місць для паркування.
Як зазначила представник, позивач не сплатив за паркування автомобіля, який йому належить на праві власності, а надані позивачем документи свідчать про оплату за паркування за автомобіль невідомої марки та моделі з номерним знаком НОМЕР_2 . Представник звертає увагу, що при перевірці оплати за паркування інспектор перевіряє оплату за номером транспортного засобу. Таким чином твердження позивача що ним сплачено за паркування свого транспортного засобу є необгрунтованим та спростовується матеріалами фотофіксації до постанови, а також твердженнями позивача.
Відповідь на відзив до суду не надходила.
04.07.2025 року до суду надійшли пояснення третьої особи в яких представник просить відмовити в задоволенні заявлених вимог оскільки позивач не надав доказів сплати за паркування автомобіля.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог за наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 18.05.2023 року є власником транспортного засобу Peugeotдержавний номер НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
05.02.2025 року головний спеціаліст-інспектор з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Радіонов Олександр Миколайович склав постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) Серія 2КІ №0000337590 за якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 700,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП.
Суду не було надано копію оскаржуваної постанови.
В той же час, з матеріалів справи, вбачається, що транспортний засіб Peugeot державний номер НОМЕР_1 05.02.2025 року о 10:07:59 в м.Києві на вул.Володимирській навпроти будинку №60 залишено на майданчику для платного паркування без оплати паркування чим порушено вимоги знаку 5.43 з табличкою 7.14 ПДР України.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає обсяг прав та обов'язків водія, є Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР).
Згідно з п. 1.1 Правила дорожнього руху, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, згідно із п. 1.3 ПДР.
Разом з тим, п. 1.9 ПДР зазначає, що особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Дорожній знак 5.43 ПДР України "Зона стоянки" - позначає початок зони, де дозволено стоянку на проїзній частині або вздовж проїзної частини за умов, що зазначаються на знаку або додаткових табличках під ним.
Табличка 7.14 - "Платні послуги" - застосовується із знаками 5.42.1, 5.42.2 або 5.43 для позначення місць, майданчиків або зони стоянки транспортних засобів, на яких беруть плату за паркування, а також із знаками 6.6, 6.11 і 6.21, де послуги надаються тільки на платній основі.
З фотоматеріалів, які стали підставою для винесення постанови, вбачається, що автомобіль Peugeotдержавний номер НОМЕР_1 зупинено в зоні дії дорожнього знаку 5.43 з табличкою 7.14 ПДР України. В той же час сам позивач не заперечує зупинку власного автомобіля в зоні дії зазначеного дорожнього знаку.
Відповідно до ч. 1 ст. 152-1 КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування тягнуть за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.
Згідно з приміткою до статті, місцями, призначеними для паркування (у тому числі безоплатного паркування) транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування транспортних засобів, у тому числі біля житлових будинків (крім індивідуальних житлових будинків) та інших будівель, на тротуарах (із числа місць для зупинки та стоянки транспортних засобів), вважаються місця, позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.
Місцями, призначеними для паркування (у тому числі безоплатного паркування) транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування транспортних засобів, у тому числі біля житлових будинків (крім індивідуальних житлових будинків) та інших будівель, на тротуарах (із числа місць для зупинки та стоянки транспортних засобів), вважаються місця, позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.
Під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).
Суб'єктом правопорушення, передбаченого частинами першою, другою та восьмою цієї статті, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування), а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладання адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).
Стаття 14-2 КУпАП визначає, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.
Примітка. Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.
Згідно п.1 статті 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 10 КУпАП визначає, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Положеннями статей 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з приписами ч.1 ст. 72 та ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1342 затверджені Правила паркування транспортних засобів, які регламентують організацію та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів.
Як визначено п.26 Правил, Користувач зобов'язаний:
поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог цих Правил і Правил дорожнього руху;
сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування;
розмістити на час паркування на майданчиках для паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки;
після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено.
Пункт 29 Правил передбачає, що оплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, здійснюється у безготівковій формі за такими способами:
придбання паркувального талона з визначеною тривалістю паркування;
за допомогою засобів мобільного зв'язку;
через паркувальний автомат або платіжний пристрій з введенням реєстраційного номера транспортного засобу;
через автоматичний в'їзний та виїзний термінали.
Факт оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування підтверджується відповідним документом із зазначенням в ньому реєстраційного номера транспортного засобу, що розміщується під лобовим склом транспортного засобу, за винятком випадків оплати вартості послуг за допомогою засобів мобільного зв'язку, коли факт такої оплати підтверджується захищеною комп'ютеризованою системою, або випадків паркування на майданчиках, обладнаних автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, на яких оплата (перевірка оплати) здійснюється під час виїзду з такого майданчика.
Паркувальні автомати, платіжні пристрої, за допомогою яких здійснюється оплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, на яких запроваджено автоматизовану систему, повинні бути інтегровані в автоматизовану систему та передбачати наявність технічної можливості введення реєстраційного номера транспортного засобу.
Несплата користувачем вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Як визначено п.30 Правил, під час паркування на майданчику для платного паркування користувач сплачує вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування згідно з тарифом, установленим виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у порядку і межах, визначених законодавством, з урахуванням переліку основних послуг з утримання майданчиків для платного паркування.
Порушення цих Правил тягне за собою відповідальність згідно із законом (п.32 Правил).
Правила благоустрою міста Києва, що затверджені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року №1051/1051 у розділі 17 регулюють правила паркування транспортних засобів у м.Києві.
Згідно з п.17.3.1 Правил, платні місця для паркування транспортних засобів (майданчики для платного паркування) призначені для тимчасової стоянки транспортного засобу зі стягненням плати за паркування у відведених або спеціально обладнаних місцях без відповідальності за збереження транспортного засобу або з такою відповідальністю, якщо можливе оснащення місця для паркування транспортних засобів необхідним обладнанням. Організація та експлуатація місць платного паркування транспортних засобів здійснюється лише оператором або підприємствами, з якими оператор уклав відповідний договір.
В той же час, п.17.5.1 Правил передбачає, що система оплати за користування місцями платного паркування включає безготівкові та готівкові форми розрахунків, а саме:
- реєстратори розрахункових операцій, квитанції, фіскальні чеки на паркування автотранспортних засобів;
- талони фіксованої вартості та абонементні талони на паркування автотранспортних засобів (годинні, денні, місячні, квартальні та ін.);
- безготівкова передоплата за користування місцями для паркування транспортних засобів підприємствами, організаціями та установами;
- пластикові чіп-картки;
- особистий (телекомунікаційний) рахунок;
- інші форми сплати при використанні автоматизованих систем паркування.
Крім того, згідно з п.17.5.4 Правил, безготівкова сплата за користування місцями платного паркування транспортних засобів може здійснюватись за допомогою мобільного зв'язку шляхом здійснення SMS-платежу або голосового повідомлення-платежу тощо. Зміст платежу полягає у відправленні на короткий номер, визначений оператором мобільного зв'язку, повідомлення про сплату за паркування транспортних засобів, що є підтвердженням згоди укласти договір на паркування транспортних засобів на визначених у публічній пропозиції умовах та на списання з особистого (телекомунікаційного) рахунку платника суми вартості паркування, визначеної у такій публічній пропозиції.
Як вбачається, діюче законодавство пов'язує сплату за паркування лише з реєстраційним номером автомобіля.
Державний номерний знак - ідентифікація автомобіля та його власника. Комбінація із літер та цифр є унікальною та мають прив'язку до регіонів України.
Позивач в позовній заяві зазначив, що він через додаток «Київ цифровий» сплатив за паркування 05.02.2025 року на підтвердження чого надав скрін-шот екрану власного телефону, де вказано що за автомобіль НОМЕР_2 на паркувальному майданчику НОМЕР_4 сплачено за 3 год 30 хв, з початком часу для паркування 05.02.2025 09:44.
На підтвердження сплати за паркування позивач надав копію квитанції №Р27С-ВСАХ-93С7-0МС8 від 05.02.2025, з якої вбачається, що 05.02.2025 року о 12:55:02 позивач сплатив 210,00 грн., одержувачем зазначено: ірау.uа*KYIVDIGITAL.
Водночас надана суду квитанція не є належним та допустимим доказом сплати за паркування автомобіля, який належить на праві власності позивачу.
Діюче законодавство не регулює порядок сплати за паркування за допомогою додатку «Київ цифровий». В той же час на сайті КП «Київтранспарсервіс» за посиланням https://ktps.kyiv.ua/services/pay/mobile-parking міститься роз'яснення щодо порядку сплати за паркування в місті Києві.
Так, зокрема, зазначено, що мобільний застосунок «Київ Цифровий» надає можливість оплати паркування на мережі відведених паркувальних майданчиків.
Для того, щоб розпочати паркування, потрібно: зайти в меню «Погодинне паркування», вказати номер автівки (паркувальний майданчик визначиться за геолокацією, також працює функція самостійного вибору зі списку), натиснути «Почати паркування». Після цього застосунок починає рахувати час, проведений на майданчику. Щоб завершити паркування, потрібно натиснути «Завершити паркування».
Оплата за послуги паркування нараховується за першу годину, далі - за кожні пів години. Списання коштів здійснюється автоматично, коли загальна сума за погодинне паркування сягає 100 гривень. Якщо сума менша, то оплата списується 1 числа наступного місяця.
Користувач може додати кілька номерів автомобілів в застосунок. Перед початком паркування потрібно вибрати необхідний з них в меню погодинного паркування.
Аналогічні роз'яснення містяться на сайті «Офіційний портал Києва. Київська міська рада. Київська міська державна адміністрація» за посиланням https://kyivcity.gov.ua/news/zastosunok_kiv_tsifroviy_vidnoviv_servis_dlya_oplati_parkuvannya/.
Державні стандарти номерних знаків на авто в Україні регламентуються ДСТУ 3650:2019. Загальна структура номерного знака - дві літери (регіон реєстрації), чотири цифри, дві літери (серія).
Таким чином, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження сплати за паркування, суд вважає наданий позивачем скрін шот неналежним доказом сплати за паркування автомобіля який належить йому на праві власності.
Так, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення ним порушення ПДР відповідними доказами.
Враховуючи, що під час розгляду справи встановлено, що позивачем не сплачено за паркування належного йому на праві власності транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_2 , суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 247, 251, 252, 280, 288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 73, 74, 77, 241, 242, 296 КАС України, суд -
В позові ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення- відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.Г.Притула