Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/14166/25
11 вересня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025100070001917 від 10.09.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, неодруженого, не маючого утриманців, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 4 ст. 186 КК України,-
Старший слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання зазначено, що Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого у подальшому продовжено.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.09.2025 приблизно о 10 год. 00 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зайшов до першого під'їзду будинку АДРЕСА_3 , де піднявся на 7 поверх та постукав до квартири АДРЕСА_4 , двері якої відчинив раніше невідомий йому потерпілий ОСОБА_7 .
В подальшому, в ході розмови ОСОБА_5 потрапив до вище вказаної квартири з дозволу ОСОБА_7 та помітив на столі мобільний телефон марки «Samsung GALAXE J7». В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, 10.09.2025 приблизно о 10 год. 10 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи у вище вказаній квартирі, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_7 відійшов до іншої кімнати, взяв зі столу мобільний телефон марки «Samsung GALAXE J7» білого кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , вартість якого складає 3 000,00 грн.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , утримуючи в руках викрадений мобільний телефон, попрямував у напрямку виходу із зазначеної квартири, однак його дії були викриті потерпілим ОСОБА_7 , який почав в слід ОСОБА_5 кричати з вимогою повернути його мобільний телефон. Однак останній, ігноруючи вимогу ОСОБА_7 та усвідомивши, що його дії стали явними для потерпілого, вибіг з квартири та направився у невідомому напрямку з викраденим майном, яким розпорядився на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_7 на суму 3000 гривень 00 копійок.
10.09.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Того ж дня ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Таким чином, в обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, на тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, якими є ризики переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілого у кримінальному провадженні та ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.
У судовому засіданні прокурор внесене до суду клопотання підтримав із наведених у ньому підстав, просивши при цьому визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Захисник просила відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на необґрунтованість ризиків, а також на те, що підозрюваний не має наміру ухилятися від слідства та суду. Разом із цим, у випадку прийняття слідчим суддею рішення про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу захисник просила застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Підозрюваний підтримав позицію захисника.
Заслухавши доводи та обґрунтування сторін обвинувачення та захисту, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12025100070001917, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура м. Києва.
10.09.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
10.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 186 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Як передбачено статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною третьою статті176 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та які не викликають розумних сумнівів у цьому.
Зокрема, про обґрунтованість вказаної підозри свідчать наступні матеріали кримінального провадження, зібрані в ході досудового розслідування: протокол прийняття заяви від ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 10.09.2025; протокол огляду місця події від 10.09.2025; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 10.09.2025; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 10.09.2025; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколи допиту свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 10.09.2025; письмове повідомлення про підозру від 10.09.2025.
Таким чином, у судовому засіданні слідчий суддя переконався у тому, що у сторони обвинувачення є вагомі докази того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя також виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
Оцінюючи наведені слідчим та прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з такого.
Зважаючи на встановлені слідчим суддею обставини, приймаючи до уваги тяжкість передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, спосіб та механізм його вчинення, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
На ризик вчинення іншого кримінального правопорушення вказує і те, що підозрюваний раніше був неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів проти власності.
Крім того, враховуючи характер інкримінованого кримінального правопорушення, існує ризик незаконного впливу підозрюваного на потерпілого у даному кримінальному провадженні, передбачений пунктом 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурором у судовому засіданні було доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, враховує особу підозрюваного, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, наявність місця проживання та певних соціальних зав'язків.
Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Київ, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, не працюючий, неодружений, не має утриманців, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 .
Наведене, на думку слідчого судді, свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного.
Встановлено також, що ОСОБА_5 є раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів проти власності, востаннє - вироком Вишгородського районного суду Київської області від 27.03.2023, яким його засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України у виді 5 років 3 місяці позбавлення волі.
Крім того, встановлено, що 30.05.2025 та 27.08.2025 до Подільського районного суду м. Києва направлено обвинувальні акти відносно ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України.
Із урахуванням встановлених вище обставин, слідчий суддя вважає, що надані слідчим та прокурором докази доводять обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий та прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому слідчим суддею враховується, що стороною захисту не доведено обставин, які б вказували на можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що є достатні підстави для обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, що надасть можливість органу досудового розслідування зібрати у встановленому законом порядку достатні фактичні дані, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, який інкримінується підозрюваному, оскільки, на переконання слідчого судді, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З огляду на обставини інкримінованого кримінального правопорушення та його тяжкість, а також враховуючи особу підозрюваного, його майновий стан, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов'язків, в межах 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов'язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим та прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 177 - 178, 182 - 183, 193 - 194, 196 - 197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025100070001917 від 10.09.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та помістити його до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Розмір застави визначити у межах 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (в разі їх наявності).
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_5 підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала слідчого судді діє до 08.11.2025 включно та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1