Справа № 641/3189/25
Провадження № 2/646/2978/2025
15 вересня 2025 року м.Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі
головуючого судді Чорної Б.М.,
за участю секретаря судового засідання Машко П.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії,
На підставі ухвали Слобідського районного суду міста Харкова від 06.05.2025 р. до Основ'янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просили стягнути з ОСОБА_1 надмірно отриманих коштів в розмірі 102 014,16 грн.
В обґрунтування позову ГУ ПФУ в Харківській області зазначило, що ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримував пенсію по інвалідності IIІ групи з 09.08.2022, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV(далі Закон №1058) на підставі заяви від 22.08.2022 за №16450, виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААВ № 337577 від 12.08.2022, виданої міжрайонною Шевченківською медико-соціальною експертною комісією м. Харкова. Виплата пенсії припинена на підставі довідки Харківської обласної державної адміністрації Департаменту охорони здоров'я КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» від 23.12.2024 № 6 про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю з 09.08.2022. Листом від 10.03.2025 № 2000-03088/37117 відповідача повідомлено про те, що виплату пенсії призупинено у зв'язку зі скасуванням IІI групи інвалідності. У зв'язку зі скасуванням довідки було зайво виплачено пенсію у розмірі 102014,16 грн. за період з 09.08.2022 року по 28.02.2025 та відповідачу запропоновано внести зазначені кошти на рахунок Пенсійного фонду України як зайво виплачену пенсію. Враховуючи вищезазначене, відповідач, права на отримання пенсії по інвалідності не має. На момент звернення до суду кошти на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області не надходили. Оскільки відповідач добровільно не відшкодував вказані кошти, позивач звернувся до суду із позовом про їх стягнення у примусовому порядку.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 26 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву, в якій просила розгляд справи здійснювати за її відсутності, позов задовільнити.
У судове засідання відповідач повторно не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка була повернута оператором поштового зв'язку у зв'язку із відсутністю адресата за адресою доставки. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог ст. 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Враховуючи вищевикладене та наявність одночасного існування умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини справи та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.
Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримував пенсію по інвалідності IІI групи з 09.08.2022, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV(далі Закон №1058) на підставі заяви від 22.08.2022 за № 6450, виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААВ №337577 від 12.08.2022, виданої міжрайонною Шевченківською медико-соціальною експертною комісією м. Харкова.
Згідно копії виписки з акту огляду МСЕК серії 12ААВ № 337577 від 12.08.2022 ОСОБА_1 з 09.08.2022 встановлена третя група інвалідності до 01.09.2023 р. (а.с.8).
Відповідно до копії довідки Харківської обласної державної адміністрації Департаменту охорони здоров'я КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» від 23.12.2024 № 6 "Про невизнання інвалідом" ОСОБА_1 не визнано особою з інвалідністю з 09.08.2022 р. (а.с.9).
Рішенням відділу перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №204850012015 від 07.03.2025 припинено виплату пенсії та скасоване рішення від 29.08.2022 про призначення пенсії по інвалідності відповідачу ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 підпунктів 1, 5 статі 49 Закону № 1058 на підставі довідки виданої КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров?я Харківської обласної державної адміністрації від 23.12.2024 № 13 про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю з 09.08.2022 р. (а.с.10-11).
Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у ОСОБА_1 за період з 09.08.2022 по 28.02.2025 виникла переплата пенсії у загальному розмірі 102014,16 грн. (а.с.12).
Листом від 10.03.2025 №2000-0308-8/37117 відповідач повідомлявся про те, що за період з 09.08.2022 по 28.02.2025 було зайво виплачено пенсію у розмірі 102014 грн. 16 коп. та йому запропоновано внести зазначені кошти на рахунок Пенсійного фонду України як зайво виплачену пенсію (а.с.13-14).
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.
У ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено строки виплати пенсії по інвалідності, в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності, зокрема, у разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд здоровою, пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до положень ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» обов'язок пенсіонерів повідомляти органи, що призначають пенсії про зміну умов, що впливають на виплату пенсій. Пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.
У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Згідно з ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Відповідно до п. 3 постанови КМУ від 08 березня 2022 року № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення:
осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 р. №1317;
дітей з інвалідністю лікарем до лікарсько-консультативної комісії відповідно до Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. №917.
При цьому, інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року (далі-Порядок).
Згідно з п. 3 Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.
У п. 4 Порядку зазначено, що у разі припинення виплати пенсії відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.
Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Статтею 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначені строки виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності, зокрема, у разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд здоровою, пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.
Органи медико-соціальної експертизи зобов'язані повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду в порядку, встановленому законодавством, про результати повторного огляду осіб, яким призначена пенсія по інвалідності, та про нез'явлення цих осіб на зазначений огляд (ч. 3 ст. 35 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Отже, законодавець покладає обов'язок саме на органи медико-соціальної експертизи повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про результати повторного огляду осіб, а також про нез'явлення їх на відповідний огляд.
У справі встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач був обізнаний, що відповідачу встановлювалась група інвалідності на строк з 09.08.2022 року по 01.09.2023 року та добровільно продовжив нарахування та виплату пенсії поза межами цього строку, на підставі п. 14-6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Звертаючись із позовом про повернення безпідставно набутих коштів, позивач посилався на те, що видана ОСОБА_1 довідка про встановлення третьої групи інвалідності, на підставі якої була призначена пенсія, є неправомірною та відмінена.
Проте, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові стягуються лише у випадку зловживання з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями тощо).
Таким чином, безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат встановлених абзацом 2 частини першої статті 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню. До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Такий правовий висновок щодо застосування статті 1215 ЦК України викладений в постановах Верховного Суду України, зокрема, в: Постанові Верховного Суду України від 22 січня 2014 року у справі № 6-151цс13; Постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14; Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2018 року у справі № 556/1231/17; Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2018 року у справі № 174/404/16-ц, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі 753/15556/15-ц.
Так, добросовісність є оціночним поняттям, яке передбачає собою сумлінну, чесну поведінку набувача, відсутність з його боку мети зловживати наданим правом, тоді як недобросовісність, навпаки, може проявлятися у зловживанні правом у власних інтересах та на шкоду інтересам іншій особі, несумлінне ставлення до власних обов'язків тощо, тобто така поведінка має бути умисна та переслідувати конкретну мету.
Відтак, позивач повинен довести вину відповідача у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про обставини, які мали значення для продовження отримання пенсії по інвалідності, з метою незаконного отримання такої.
Верховний Суд у постанові від 18 серпня 2020 року у справі №638/10460/17 дійшов висновку, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані пенсійним органом за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним. Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №487/3380/16-а та від 11 лютого 2020 року у справі №761/41107/16-а.
Сам по собі факт непроходження ОСОБА_1 переогляду в 2023 року, з огляду на обов'язок органів МСЕК повідомляти органи ПФУ про відповідну неявку на проходження переогляду, що відповідно є підставою для зупинення пенсійних виплат, не дає підстав для висновку про недобросовісність дій відповідача. Крім того, матеріали справи не містять відомостей щодо обізнаності відповідача про видачу органом МСЕК Довідки №6 про невизнання інвалідом від 23.12.2024 р. та / або про необхідність проходження (проведення) у зв'язку з цим повторного огляду чи обстеження.
Судом не встановлено наявності іншої необхідної умови, а саме рахункової помилки з боку позивача, що проводив виплату пенсії, та така обставина не обґрунтована належними та допустимими доказами.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (постанова від 05 липня 2023 року у справі № 912/2797/21).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи.
У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 5 січня 2000 року, «Онер'їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 8 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року та «Беєлер проти Італії» від 5 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Аналогічний висновок також міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії».
Органи Пенсійного фонду самостійно контролюють період, на який установлено інвалідність, та приймають відповідні рішення щодо виплат сум пенсії або ж зупинення.
Обов'язок повідомляти відповідну інформацію про огляд осіб, яким призначена пенсія по інвалідності чи про їхню неявку на огляд, покладено на органи МСЕК, тому посилання позивача на неповідомлення відповідачем інформації щодо припинення виплати пенсії, є безпідставним.
Водночас, позивачем під час розгляду справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження фактів подання відповідачем ОСОБА_1 до органів Пенсійного фонду України завідомо неправдивих документів, які стали підставою для призначення пенсії, а також зловживання з боку відповідача, або його недобросовісності.
Для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії мав достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
В даній справі позивачем не доведено обставин щодо зловживань з боку відповідача, подання ним недостовірних даних, у зв'язку з чим підстави для стягнення сплачених сум пенсії відсутні, оскільки не встановлено ні факту недобросовісного отримання відповідачем зазначених коштів, ні наявності рахункової помилки, тому посилання позивача на те, що спірні правовідносини підлягають регулюванню нормами ст.ст. 1212, 1215 ЦК України, є необґрунтованим.
За змістом ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст. 1212 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 4, 7, 8, 12, 13, 44, 81, 89, 128, 141, 263-268, 274, 279, 280, 281, 354 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно отриманих кошів - відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud .
Відомості про учасників справи:
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ 14099344, м. Харків, м. Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Б.М.Чорна