Справа № 646/14000/24
№ провадження 1-кп/646/1372/2025
15 вересня 2025 року м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Основ'янського районного суду міста Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170020006086 від 07.08.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Середи Зеленського району Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, який проходив військову службу за мобілізацією на посаді кулеметника 2 взводу 2 відділення 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
В провадженні Основ'янського районного суду міста Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62024170020006086 від 07.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 зараховано наказом командира військової частини НОМЕР_1 за мобілізацією та призначено на посаду кулеметника 2 взводу 2 відділення 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_5 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших, про все, що сталося з ним і стосується виконання службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження зобов'язаний доповідати безпосередньому начальникові. Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника). Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника). Згідно з вимогами ст. 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України виїзд військовослужбовців, що проходять військову службу за контрактом, за межі гарнізону здійснюється з дозволу командира військової частини. У Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким внесено часткову зміну до статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX), строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України № 341/2022 від 17 травня 2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 23.08.2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 21.11.2022 року строком на 90 діб. У частині 2 статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» зазначено, що Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. Частиною 1 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Однак, ОСОБА_5 , який проходив військову службу за мобілізацією на посаді кулеметника 2 взводу 2 відділення 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, в умовах воєнного стану, незаконно вирішив ухилитися від проходження військової служби. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, 14.02.2024 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , яка на той момент знаходилась у АДРЕСА_2 . Доводячи свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_5 в період з 14.02.2024 по 13.11.2024, в умовах воєнного стану, незаконно перебував поза межами розташування особового складу військової частини НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин, до 13.11.2024, коли ОСОБА_5 прибув до правоохоронних органів. За 3 час відсутності на службі ОСОБА_5 обов'язки військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводить на власний розсуд з 14.02.2024 по 13.11.2024,
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме - самовільне залишення військової частини тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого звернувся із клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, оскільки обвинувачений має намір продовжити проходження військової служби.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, та закриття кримінального провадження відносно нього.
04.08.2025 наданий рекомендаційний лист (письмова згода) командира військової частини НОМЕР_2 № 2/1/2/5687 на продовження проходження ОСОБА_5 військової служби у військовій частині НОМЕР_2 .
Судом роз'яснено підстави та наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України. Наслідки закриття відносно нього кримінального провадження з нереабілітуючих підстав обвинуваченому зрозумілі.
Крім того, ОСОБА_5 підтвердив у судовому засіданні добровільність згоди на продовження військової служби.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно із ч. 1 ст. 285, ч. 3 ст. 288 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Аналогічні положення викладені у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, відповідно до якого суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності, у разі наявності спеціальних обставин, передбачених конкретною нормою закону, якою, у даному випадку, є норма ч. 5 ст. 401 КК України.
Згідно зі ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом встановлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на цей час.
Згідно з ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_5 зараховано наказом командира військової частини НОМЕР_1 за мобілізацією та призначено на посаду кулеметника 2 взводу 2 відділення 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до клопотання, обвинувачений ОСОБА_5 надає згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Згідно з письмовою згодою командира військової частини НОМЕР_2 від 04.08.2025 року № 2/1/2/5687, останній надає згоду на продовження проходження військової служби ОСОБА_5 на вакантну посаду військової частини НОМЕР_2 .
Враховуючи, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності за ст. 407,408 КК України не притягувався, наявна письмова згода керівника з місця проходження служби, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 408 КК України, а кримінальне провадження відносно нього - закриттю.
Згідно положення ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Цивільний позов, процесуальні витрати, речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
У межах цього кримінального провадження ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді триманні під вартою.
Відповідно до ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У разі припинення строку дії ухвали суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений (ч. 5 ст. 202 КПК України).
Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284, 285, 286, 288, 369-372, 376 КПК України,
Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби.
Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170020006086 від 07.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення -злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з - під варти негайно.
Зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідкладно після звільнення з-під варти, але не пізніше 72 годин, прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
На підставі ст. 288 КПК України зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 невідкладно після набрання ухвалою суду законної сили забезпечити продовження проходження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової служби.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Основ'янський районний суд міста Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала в частині скасування запобіжного заходу виконується негайно.
Суддя ОСОБА_1