Справа № 634/1203/24
Провадження № 2/634/31/25
"15" вересня 2025 р. сел. Сахновщина Харківської області
Сахновщинський районний суд Харківської області у складі головуючого судді - Зимовського О.С., за участю секретаря судового засідання - Лісняк С.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в сел. Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,-
встановив:
В провадженні Сахновщинського районного суду Харківської області знаходиться цивільна справа за позовом ПрАТ «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
Відповідачем ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» було направлено до суду 30.07.2025 року клопотання про долучення доказів.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтримав клопотання та пояснив, що вказані докази підтверджують незаконність дій позивача щодо нарахування заборгованості за спожиту електричну енергію.
Представник позивача Бобрицький С.П. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання зазначив, що перелічені відповідачем докази наявні в матеріалах справи і їх повторне долучення є недоречним.
Судом встановлено, що ухвалою від 26.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі з викликом сторін, призначено судове засідання.
11.12.2024 року відповідачем ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» до суду було направлено відзив на позовну заяву.
16.06.2025 року відповідачем Іванько подано до суду заяву про неможливість подання у встановлені строки.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК встановлено, що учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом.
Порядок подання доказів, а також наслідки порушення цього порядку визначено ст. 83 ЦПК України, а саме: відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 2, 4, 8 ст. 83 ЦПК України).
Проаналізовавши матеріали цивільної справи, судом встановлено, що у відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 жодним чином не обґрунтував неможливість подати докази разом з відзивом.
Зі змісту ст. 126 ЦПК України вбачається, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Проте, звертаючись з відповідним клопотанням про долучення до матеріалів справи доказів відповідач ОСОБА_1 не вказав в заяві та не обґрунтував в судовому засіданні про неможливість їх подання до суду з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З оглянутих в судовому засіданні копій наданих відповідачем документів, судом встановлено, що їх частина наявна в матеріалах до позовної заяви а також в матеріалах наданих до відзиву відповідачем ОСОБА_1 .
Окрім того, суд дійшов висновку, що інші докази, на які вказує відповідач, не є необхідними для вирішення даного спору, оскільки предметом розгляду цивільної справи є вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за період з серпня 2021 року по 31.07.2024 року.
З наведених підстав суд вважає, що клопотання позивача від 30.07.2025 року, про долучення доказів задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 223, 257, ст. 258, 259-261 ЦПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 від 30.07.2025 року про долучення доказів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: