Рішення від 12.09.2025 по справі 308/6826/25

Справа № 308/6826/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2025 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Шумило Н.Б.

за участю секретаря судового засідання - Дуб В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 01.08.2024-100001439 від 01.08.2024 у розмірі 26 560,00 грн. та 2422,40 грн. судового збору.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.08.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитний договір (оферти) №01.08.2024-100001439, відповідно до умов якого Позичальнику надано кредит у розмірі 8000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 01.08.2024, строком на 124 днів, дата повернення кредиту 02.12.2024. Також договором передбачено сплату процентів за користування кредитом.

Вказано, що заявка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору. Своїм підписом на договорі відповідач підтвердив, що ознайфомлений з усіма умовами, в тому чмслі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, комісії та неустойки у разі їх наявності, розуміє та зобов'язується виконувати.

Вказано, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, проте відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 02.12.2024 утворилася заборгованість у розмірі 26560 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8000,00 грн., по процентах - 12400,00 грн., комісії в розмірі - 720 грн., додаткової комісії в розмірі - 1440 грн., та неустойка в розмірі 4000 грн., чим порушуються права та інтереси позивача.

Процесуальні дії по справі, заяви сторін

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.06.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, про що повідомлено сторін.

На адресу суду 16.07.2025 та 17.07.2025 від відповідача поступили заяви про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.07.2025 судове засідання було відкладено до 13.30 год. 30.07.2025.

На адресу суду через систему «Електронний суд» 29.07.2025 від відповідача поступила заява, в якій просить надати копії всіх матеріалів справи в електронному вигляді, відкласти розгляд справи до надання матеріалів справи та часу для ознайомлення і підготовки пояснень.

За наведеного, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.07.2025 судове засідання було відкладено до 13.45 год. 12.09.2025.

11.09.2025 до суду через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 поступив відзив на позовну заяву, в якому серед іншого вказано, що щодо тіла кредиту в розмірі 8000,00 грн. не заперечує, а щодо процентів зазначає, що їх розмір майже у півтора рази перевищує кредит, та є явно неспівмірним. Також вказує, що немає підстав для стягнення комісії, оскільки позивачем не надано жодних доказів законності цих платежів. Щодо неустойки в розмірі 4000 грн., то така становить половину тіла кредиту, що є явно непропорційним. Вказує, що є особою з інвалідністю І групи, тому не має можливості отримувати достатній дохід, а стягнення надмірних фінансових санкцій у його випадку порушить принцип справедливості, та фактично перетвориться на зловживання правом.

Окрім того, вказав щодо протиправності вимоги про стягнення з нього судового збору, оскільки є особою з інвалідністю І групи, та відповідно до п.9 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору. Просив позов задовольнити виключно в межах основної суми боргу (тіла кредиту).

Представник позивача у судове засідання 12.09.2025 не з?явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення даного судового засідання на адресу суду не надходило. При цьому, в п.п. 4, 5 прохальної частини позовної заяви просить розгляд даної справи проводити за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр», проти заочного розгляду справи не заперечує.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності представника позивача, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.

Відповідач у судове засідання 12.09.2025 повторно не з'явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки через систему «Електронний суд» до зареєстрованого електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку до його електронного кабінету. При цьому, заяв про відкладення розгляду справи від відповідача не поступило, а 11.09.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що через інвалідність немає можливості особисто бути присутнім у суді, просить суд розглянути справу за його участі в режимі подання письмових пояснень та документів через систему «Електронний суд».

За приписами ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Враховуючи наведене, а також те, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 01.08.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитний договір №01.08.2024-100001439, відповідно до умов якого Позичальнику надано кредит у розмірі 8000,00 грн. строком на 124 днів, дата повернення кредиту - 22.12.2024, що підтверджується Заявкою кредитного договору від 01.08.2024, Пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) від 01.08.2024, Відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), Інформаційним повідомленням позичальника ОСОБА_2 , які підписані відповідачем електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором Е963.

Згідно з п. 3.1 оферти за цим договором кредитор зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісії.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Відповідно до п.6.1 договору позичальник зобов'язався: використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентіву терміни та строки, вказані у заявці, якає невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойки, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором, - негайно, з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

У Заявці кредитного договору, Відповіді позичальника про прийняття пропозиції кредитного договору зазначено основні умови кредитування: сума кредиту - 8 000 грн. 00 коп., строк кредитування - 124 днів з дати його надання, дата повернення кредиту - 02.12.2024; процентна ставка - у розмірі 1,5% за 1 (один) день користування Кредитом протягом перших 2 чергових періодів; комісія; Графік платежів. Оієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом 12185.37%, вказана також інформація щодо нарахування неустойки.

Листом від 09.05.2025 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» підтверджується, що було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 01.08.2024 13:28:53 на суму 8000,00 грн., номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іРау.ua - 469000901, призначення платежу: видача до договором кредиту №01.08.2024-100001439.

З довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №01.08.2024-100001439 від 01.08.2024 слідує, що заборгованість ОСОБА_1 по вказаному кредитному договору складає: 8000,00 грн. - основний борг; 12400,00 грн. - проценти, 720,00 грн. - комісія; неустойка - 4000,00 грн., дод. комісія - 1440,00 грн., разом - 26 560, 00 грн. Вказано, що проценти по кредиту нараховані за період з 01 серпня 2024р. по 02 грудня 2024р.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Позиція суду та оцінка доводів

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 01.08.2024 підписав Пропозицію про укладення кредитного договору(оферту), Заявку, відповідь позичальника про прийняття пропозиції, які складають між ним і позивачем кредитний договір №01.08.2024-100001439. У таких визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо суми кредиту, строку користування, інформація щодо процентної ставки та орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.

Доданим до матеріалів позовної заяви листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» підтверджується, що було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 01.08.2024 13:28:53 на суму 8000,00 грн., номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іРау.ua - 469000901, призначення платежу: видача до договором кредиту №01.08.2024-100001439.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статей 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки (пункти 1 та 3 частини 1статті 611 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 625 ЦК Українивизначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а відповідно дост. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданого стороною позивача розрахунку слідує, що заборгованість відповідача за кредитним договором №01.08.2024-100001439 від 01.08.2024 складає 26 560,00 грн., що підтверджується доданою позивачем копією довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором.

Так, окрім основного боргу в розмірі 8000,00 грн. позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами в розмірі 12400,00 грн., комісію в розмірі 720,00 грн., 4000,00 грн. - неустойки, 1440,00 грн. - дод. комісії, що також відображено у вказаній вище довідці-розрахунку. Б

При цьому, будь-яких інших доказів щодо відсутності заборгованості чи її наявність у іншому розмірів відповідачем суду надано не було, лиш у відзиві зазначено, що розмір процентів у сумі 12 400 грн. у півтора рази перевищує сам кредит, і такий розмір відсотків є явно неспівмірним.

У відповідності до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно положень ч.1, ч.2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

На підтвердження вимог в частині стягнення процентів, комісії та неустойки, в тому числі їх розміру і порядку нарахування, крім самого розрахунку заборгованості за кредитним договором надано суду Оферту, Заявку, Акцепт, які підписані відповідачем ОСОБА_1 01.08.2024 року, та в яких міститься інформація щодо процентної ставки, комісії, неустойки.

Оскільки сторонами було обумовлено у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, тому ці умови кредитування вважаються узгодженими сторонами та мають виконуватись позичальником належним чином. Відтак посилання відповідача щодо неспівмірності нарахованих процентів суд визнає неспроможними, оскільки такі умови були погоджені сторонами договору.

За наведеного, враховуючи те, що фактично отримані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Споживчий центр» не повернуті, ОСОБА_1 односторонньо порушив взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №01.08.2024-100001439 від 01.08.2024, та відповідно до вимог ст.ст. 1048, 1049 ЦК України позикодавець вправі вимагати повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, згідно умов договору.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 4000,00 грн., суд виходить з такого.

Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, що триває станом на теперішній час.

Зважаючи, що договір кредитний договір №01.08.2024-100001439 укладений 01.08.2024 року, тобто в період дії воєнного стану в Україні, відповідач звільнений від обов'язку сплати неустойки.

За наведенного суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача нарахованої неустойки, тому відмовляє у їх задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача комісії в розмірі 720 грн. та додаткової комісії в розмірі 1440 грн. суд зазначачає наступне.

Як виснував Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року (справа №204/224/21), якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2024 у справі №753/25744/21).

Так, кредитним договором передбачена комісія за надання кредиту та за обслуговування кредитної заборгованості.

Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Отже, умови договору про нарахування позивачем комісії при видачі кредиту та за обслуговування є нікчемними, та такими, яка суперечать Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів», а відтак, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача комісії та додаткової комісії слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст. 141 ЦПК України, зокрема, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема інваліди I та II груп.

Згідно матеріалів цивільної справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує вид пенсії: по інвалідності І грп. з дитинства (копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , серія НОМЕР_3 ), тому підлягає звільненню від сплати судового збору.

Пунктом 35 постанови ВССУ 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» , яка є чинною на час ухвалення рішення суду роз'яснено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Статтею 2 постанови КМУ від 27 квітня 2006 р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави'установлено, що: коли обидві сторони у цивільній або адміністративній справі звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави в їх фактичному розмірі, але не більше граничних розмірів компенсації таких витрат згідно з додатком.

Статтею 4 цієї постанови передбачено, що компенсація судових витрат у цивільних та адміністративних справах здійснюється за рахунок і в межах бюджетних асигнувань судів, якими винесено відповідне рішення.

За таких обставин, враховуючи, що позов задоволено частково, а відповідача звільнено від сплати судового збору, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що позивачу слід компенсувати судовий збір в розмірі 1860, 57 грн. за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 3-5, 8-10, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 141, 223, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 611, 612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №01.08.2024-100001439 від 01.08.2024 року у розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп.

Компенсувати Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1860 (одна тисяча вісімсот шістдесять) грн. 57 коп., сплачені позивачем згідно платіжної інструкції №СЦ00015990 від 15 травня 2025 р.

В задоволенні решті вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено - 12 вересня 2025 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило

Попередній документ
130215969
Наступний документ
130215971
Інформація про рішення:
№ рішення: 130215970
№ справи: 308/6826/25
Дата рішення: 12.09.2025
Дата публікації: 17.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (04.12.2025)
Дата надходження: 13.10.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
17.07.2025 13:30 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
30.07.2025 13:30 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
12.09.2025 13:45 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області