Справа № 308/13087/25
10 вересня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород клопотання слідчого в ОВС 1-го відділення слідчого вiддiлу Управління СБ України в Закарпатській області майор юстиції ОСОБА_6 погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42023070000000227 від 21.09.2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Липча Хустського району Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, директора ТОВ "ТРБС", раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України,-
Слідчий в ОВС 1-го відділення слідчого вiддiлу Управління СБ України в Закарпатській області майор юстиції ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42023070000000227 від 21.09.2023 року звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи вказане клопотання слідчий зазначає, що 01 жовтня 2022 року, уповноваженою особою з проведення публічних закупівель 1 ДПРЗ ГУ ДСНС в Закарпатській області подано оголошення про проведення спрощеної закупівлі, яке було розміщено в електронній системі «PROZORRO», ідентифікатор закупівлі UA-2022-10-01-000028-a щодо закупівлі «Будівництво гаражів для пожежно-рятувальних автомобілів з допоміжними приміщеннями 6 ДПРЧ (м. Чоп) 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Закарпатській області у м. Чоп Чопської міської територіальної громади Ужгородського району Закарпатської області за кодом ДК 021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель» із очікуваною вартістю 9 369 477 гривень.
У подальшому, у проведенні зазначеної публічної закупівлі взяв участь один учасник, ТОВ «Термінова ремонтно-будівельна служба» (ЄДРПОУ 37493847) (далі - ТОВ «ТРБС»). Встановлено, що директором ТОВ «ТРБС» являється громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи наведене, протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою № 55 від 12.12.2022 визнано переможцем торгів ТОВ «ТРБС» з ціновою пропозицією 9 185 835 гривень з ПДВ, яка за результатом аукціону визначена найбільш економічно вигідною, поданою під час проведення процедури закупівлі «Будівництво гаражів для пожежно-рятувальних автомобілів з допоміжними приміщеннями 6 ДПРЧ (м. Чоп) 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Закарпатській області у м. Чоп Чопської міської територіальної громади Ужгородського району Закарпатської області за кодом ДК 021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель».
Слідчий зазначає, що 13.10.2022 між ДПРЗ № 1 ГУ ДСНС України у Закарпатській області в особі начальника ОСОБА_8 та ТОВ «ТРБС» в особі директора ОСОБА_4 укладено договір № 106 на «Будівництво гаражів для пожежно-рятувальних автомобілів з допоміжними приміщеннями 6 ДПРЧ (м. Чоп) 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Закарпатській області у м. Чоп Чопської міської територіальної громади Ужгородського району Закарпатської області за кодом ДК 021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель» на загальну суму 9 185 835 грн.
Згідно умов вказаного договору, договірна ціна на будівництво «Будівництво гаражів для пожежно-рятувальних автомобілів з допоміжними приміщеннями 6 ДПРЧ (м. Чоп) 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Закарпатській області у м. Чоп Чопської міської територіальної громади Ужгородського району Закарпатської області» (ДК 021:2015 - 45210000-2 - Будівництво будівель), складена в поточних цінах станом на 07 жовтня 2022 року, і є твердою: 9 185 835,00 грн (Дев'ять мільйонів сто вісімдесят п'ять тисяч вісімсот тридцять п'ять гривень 00 коп.) з ПДВ, в т. ч. ПДВ 1 530 972,50 грн.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, однак не пізніше грудня 2022 року, у ОСОБА_4 та ОСОБА_8 виник злочинний умисел на протиправне збагачення шляхом заволодіння частиною бюджетних коштів, виділених на проведення вищевказаних робіт, та вони у невстановлений досудовим розслідуванням дату, час та за невстановлених обставин вступили у попередню змову. Зокрема передбачалось, що ОСОБА_4 за наслідками виконання робіт складатиме акти виконаних робіт форми КБ2, у яких завищуватиме вартість фактично придбаних ним і використаних матеріальних ресурсів, а також завищуватиме обсяги фактично виконаних ним робіт.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, однак не пізніше 28 грудня 2022 року, ОСОБА_8 надав вказівку ОСОБА_4 з яким він перебував у попередній злочинній змові, придбати у ТОВ «НОВА ЛІНІЯ 1» наступні товари: Стелажі металеві 6 полиць в комплекті, ЧВ Комплект столів з п/об бортом з полкою (4 шт), Шафа для одягу подвійна (ряд), а також у ТОВ «Епіцентр К» наступні товари: ЧВ Стілець Генрі тверде сидіння з обідним столом (комплект 8 шт), ЧВ Стілець Elias grey (комплект 6 шт), ЧВ Стіл письмовий FORWARD в комплекті з кріслом, ЧВ Стіл комп'ютерний Ріко 1350*600*750 в комплекті з кріслом, ЧВ Кухня Еліс 2.7 в комплекті, Шафа-купе Універсальна-2 1дз+1ДСП 1500х600х2250 Білий 18 мм/ профіль срібло, Телевізор 40" SAMSUNG UE40T 5300AUXUA, ЧІ Машинка сушильна SAMSUNG DV90TA040AX/UA.
28.12.2022 ОСОБА_4 на виконання зазначеної вказівки ОСОБА_8 придбав вказані товари за ціною 206 449 гривень, які у подальшому за вказівкою ОСОБА_8 перевіз на склад. При цьому, враховуючи, що ТОВ «ТРБС» не вистачало потужностей для транспортування вказаних меблів та техніки, за вказівкою ОСОБА_8 був виділений службовий автомобіль ДПРЗ № 1 з водієм, який допоміг перевезти ці товари на склад.
Водночас, 30.12.2022 з метою створення передумов для власного безпідставного збагачення, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці в межах Закарпатської області, у невстановлений час, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, його наслідки та бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 , керуючись корисливим мотивом, всупереч п.п. 3.4, 6.15 Настанови, вніс до офіційного документу - акту б/н вартості вмонтованого устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, який є додатком до акту виконаних робіт № 7 від 30.12.2025, завідомо недостовірні відомості про придбання наступних товарно-матеріальних цінностей: Стелажі металеві 6 полиць в комплекті, ЧВ Комплект столів з п/об бортом з полкою (4 шт), Шафа для одягу подвійна (ряд), а також у ТОВ «Епіцентр К» наступні товари: ЧВ Стілець Генрі тверде сидіння з обідним столом (комплект 8 шт), ЧВ Стілець Elias grey (комплект 6 шт), ЧВ Стіл письмовий FORWARD в комплекті з кріслом, ЧВ Стіл комп'ютерний Ріко 1350*600*750 в комплекті з кріслом, ЧВ Кухня Еліс 2.7 в комплекті, Шафа-купе Універсальна-2 1дз+1ДСП 1500х600х2250 Білий 18 мм/ профіль срібло, Телевізор 40" SAMSUNG UE40T 5300AUXUA, ЧІ Машинка сушильна SAMSUNG DV90TA040AX/UA за ціною 449 852 гривень, при цьому зазначивши завищену відпускну ціну, аніж ціна, що зазначена в податкових накладних постачальників для ТОВ «ТЕРМІНОВА РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНА СЛУЖБА» на загальну суму 243 402 гривні та надав цей акт для підпису ОСОБА_8 .
Цього ж дня, 30.12.2022 ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем реєстрації ТОВ «ТРБС», що за адресою: Закарпатська обл., місто Мукачево, вулиця Берегівська-об'їздна, будинок, 7, у невстановлений час діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, його наслідки та бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою ОСОБА_8 , керуючись корисливим мотивом, всупереч п.п. 3.4, 6.15 Настанови, достовірно знаючи, що за вказівкою ОСОБА_8 , він придбав товари за значно нижчою ціною, підписав акт б/н вартості вмонтованого устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, який є додатком до акту виконаних робіт № 7 від 30.12.2025, який містив завідомо недостовірні відомості про придбання вищевказаних товарів за ціною 449 852 грн., що явно не відповідало дійсності, тим самим надав цьому офіційному документу юридичної сили.
У подальшому на підставі цього акту на видано платіжне доручення, на підставі якого 14.02.2023 в свою чергу ДПРЗ № 1 на рахунок ТОВ «ТРБС» було перераховано грошові кошти у розмірі 1 025 459 грн., які включають в себе оплату товарів за необґрунтовано завищеними цінами.
За таких обставин, ОСОБА_4 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, його наслідки та бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 , керуючись корисливим мотивом, шляхом зловживання службовим становищем на користь ТОВ «ТРБС», заволодів бюджетними коштами у розмірі 243 402 гривень, які були безпідставно перераховані вказаній юридичній особі на підставі підробленого акту б/н вартості вмонтованого устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт.
Не зупиняючись на вказаному, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 продовжили реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння бюджетними коштами, виділеними на будівництво вищевказаних гаражів.
Так, у березні 2023 року ТОВ «ТРБС» продовжило виконання робіт по будівництву вказаних гаражів. Зокрема, фактично були виконані роботи з: улаштування нижнього шару двошарової основи зі щебню за товщини 15 см у обсязі 0,1688 м2; улаштування основи зі щебню, за зміни товщини на кожен 1 см додавати або вилучати до/з норм 27-13-1-2713-3 у обсязі 0,1688 м2; улаштування верхнього шару двошарової основи зі щебню за товщини 15 см у обсязі 0,1688 м2; улаштування основи зі щебню, за зміни товщини на кожен 1 см додавати або вилучати до/з норм 27-13-1-2713-3 у обсязі 0,1688 м2; улаштування покриття з фігурних елементів мещення (ФЕМ) з приготуванням піщано-цементної суміші площадок та тротуарів шириною понад 2 м у обсязі 0,1688 м2; установлення бетонних бортових каменів на бетонну основу за ширину борту у верхній його частині до 100мм у обсязі 0,30 м; суміші бетонні готові важкі, клас бетону В15 [М200], крупність заповнювача більша 40мм у обсязі 1,440 м3; камені бортові, БР300.30.15 у обсязі 30 шт.
Водночас, у березні 2023 року з метою створення передумов для власного безпідставного збагачення, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці в межах Закарпатської області, у невстановлений час, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, його наслідки та бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що він фактично виконав роботи у меншому обсязі, керуючись корисливим мотивом, всупереч п.п. 3.4, 6.1, 6.2 Настанови, вніс до офіційного документу - акту № 10 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2023 року, завідомо недостовірні відомості про виконання наступних обсягів робіт: улаштування нижнього шару двошарової основи зі щебню за товщини 15 см у обсязі 0,1838 м2; улаштування основи зі щебню, за зміни товщини на кожен 1 см додавати або вилучати до/з норм 27-13-1-2713-3 у обсязі 0,1838 м2; улаштування верхнього шару двошарової основи зі щебню за товщини 15 см у обсязі 0,1838 м2; улаштування основи зі щебню, за зміни товщини на кожен 1 см додавати або вилучати до/з норм 27-13-1-2713-3 у обсязі 0,1838 м2; улаштування покриття з фігурних елементів мещення (ФЕМ) з приготуванням піщано-цементної суміші площадок та тротуарів шириною понад 2 м у обсязі 0,1838 м2; установлення бетонних бортових каменів на бетонну основу за ширину борту у верхній його частині до 100мм у обсязі 0,39 м; суміші бетонні готові важкі, клас бетону В15 [М200], крупність заповнювача більша 40мм у обсязі 1,872 м3; камені бортові, БР300.30.15 у обсязі 39 шт., після чого надав його на підпис ОСОБА_8 .
Крім цього, у березні 2023 року ТОВ «ТРБС» продовжило виконання робіт по будівництву вказаних гаражів. Зокрема, фактично були виконані роботи з: облицювання поверхонь стін керамічними плитками на розчині із сухої клеючої суміші, число плиток в 1 м2 понад 7 до 12 шт у обсязі 0,410 м.2; плитка керамічна для стін у обсязі 41,410 м2, клеюча суміш для плитки у обсязі 213 кг; шпарування для швів у обсязі 18,573 кг.
Водночас, у березні 2023 року з метою створення передумов для власного безпідставного збагачення, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці в межах Закарпатської області, у невстановлений час, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, його наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що він фактично виконав роботи у меншому обсязі, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 , керуючись корисливим мотивом, всупереч п.п. 3.4, 6.1, 6.2 Настанови, вніс до офіційного документу - акту № 11 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2023 року, завідомо недостовірні відомості про виконання наступних обсягів робіт: облицювання поверхонь стін керамічними плитками на розчині із сухої клеючої суміші, число плиток в 1 м2 понад 7 до 12 шт у обсязі 0,575 м.2; плитка керамічна для стін у обсязі 58,075 м2, клеюча суміш для плитки у обсязі 299 кг; шпарування для швів у обсязі 26,047 кг., після чого надав його на підпис ОСОБА_8 .
Вартість фактично невиконаних будівельних робіт та не використаних при цьому матеріалів по вказаним актам становила 64 569 гривень.
Водночас, складання ОСОБА_4 та підписання ОСОБА_8 вищевказаних актів № 10 та № 13 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2023 року створило передумови для оплати фактично невиконаних робіт. Зокрема на підставі цих актів на видано платіжні доручення, на підставі яких 13.04.2023 в свою чергу ДПРЗ № 1 на рахунок ТОВ «ТРБС» було перераховано грошові кошти у розмірі 1 575 203 грн., які, окрім іншого, включали в себе оплату фактично невиконаних робіт та невикористаних матеріалів.
За таких обставин, ОСОБА_4 діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, його наслідки та бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 , керуючись корисливим мотивом, заволодів бюджетними коштами у розмірі 64 659 гривень, які були безпідставно перераховані ТОВ «ТРБС» на підставі підроблених актів № 10 та № 13 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2023 року за фактично невиконані будівельні роботи.
Загалом за період грудня 2022 року-березня 2023 року ОСОБА_4 діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, його наслідки та бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 , керуючись корисливим мотивом, шляхом зловживання службовим становищем на користь ТОВ «ТРБС», заволодів бюджетними коштами на загальну суму 307 971 гривню, чим завдав матеріальну шкоду ДПРЗ № 1 на вказану суму.
За вищевикладених обставин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а також у внесенні до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Слідчий зазначає, що 08.09.2025 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Вказує, що санкція ч. 4 ст. 191 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , запобігання ухиленню від досудового розслідування виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Слідчий зазначає, що у ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , може в подальшому переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та наявність вищевказаних ризиків.
Обрання до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів не будуть ефективними та достатніми для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий вказує, що ризики, які існують на момент застосування запобіжного заходу доведені вагомістю зібраних доказів, тяжкістю покарання, яке йому загрожує, а тому виправдовують тримання особи під домашнім арештом.
Саме запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту позбавить можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, а також ухилитися від органів досудового розслідування та суду, мати можливість незаконно впливати на учасників провадження.
Зважаючи на вище викладене, є підстави вважати, що особисте зобов'язання, особиста порука підозрюваного будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання вказаним ризикам порівняно із домашнім арештом, а не застосування такого виду запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_4 , покладених на нього процесуальних обов'язків, що в подальшому може призвести до не виконання завдань кримінального судочинства.
Беручи до уваги наведене, враховуючи те, що з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 , покладених на нього обов'язків, а також запобігання ризикам: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також враховуючи те, що підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу у слідства не має, а менш суворі запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання або особиста порука не достатні для запобігання вищевказаних ризиків, слідчий просить застосувати до ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Позиція сторони обвинувачення в суді
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав просив суд його задовольнити з підстав викладених у клопотанні. Надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні.
Позиція сторони захисту в суді
Захисник обвинуваченого в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечила, зазначила, що наведені прокурором ризики є необґрунтованими та не доведеними. Просила врахувати те, що ОСОБА_4 напершу вимогу слідчого судді з'явився до суду. Окрім того, наголосила на тому, що для здійснення підприємницької діяльності юридичною установою ОСОБА_4 необхідно з'являтись на робоче місце, оскільки на даний час він виконує не тільки функції директора підприємства, а й фунції інших працівників, інженера та складовика. Просила слідчого суддю застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 , підтримав доводи захисника, проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту заперечив.
Заслухавши думку прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, доводи захисника, підозрюваного, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Клопотання слідчого мотивоване тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 , може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп/2003 тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а тільки враховується поряд з іншими обставинами, передбаченими відповідними статтями КПК України.
Слідчий суддя при вирішенні клопотання враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно зі ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ст.29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно ч.1 ст.194 КК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Витягом з кримінального провадження №42023070000000227 від 21.09.2023 року підтверджено, що органом досудового розслідування - Слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, за ознакою кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.
09.09.2025 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , за ч. 4 ст. 191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, приходжу до висновку про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні кримінальних правопорушень за викладених в клопотанні обставин. Зокрема, кримінальне правопорушення передбачене за ч.4 ст. 191 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Слідчим наведено обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 , кримінальних правопорушень. Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , у вчиненні злочинів підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та доданими до клопотання доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, і на підставі яких слідчий виніс повідомлення ОСОБА_4 , про підозру, копія якої йому вручена.
Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, які можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя , виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів , що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, слідчий суддя виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо ОСОБА_4 , запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, враховує також тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, зокрема, санкція ч.4 ст. 191 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, наявності таких ризиків як переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та про неможливість їх уникнення при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів, окрім як цілодобового домашнього арешту.
Оцінка судом наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
У рішенні Європейського суду «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р. зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, можуть вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки підозрюваного.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту , прокурор послався на існування ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому слідчому судді належить оцінити наявність кожного з них.
Щодо існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Так, на переконання слідчого судді, ймовірна можливість переховування ОСОБА_4 , від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він обвинувачується, передбачає, зокрема, покарання за ч.4 ст. 191 КК України у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Означена обставина сама по собі може бути причиною для переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Співставлення негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його покарання у невизначеному майбутньому, з засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Слідчий суддя вважає, що небезпека переховування підозрюваного здається явно переконливою.
Про актуальність цього ризику вказують і умови, в яких перебуває Україна. На думку слідчого судді, з урахуванням введення воєнного стану, ресурси контролю за поведінкою підозрюваних у контексті встановлення місцезнаходження, перетину державного кордону є більш обмеженими. Це вимагає вжиття додаткових заходів з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваних, в тому числі шляхом застосування запобіжних заходів та покладення обов'язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, який обумовлений саме існуванням саме ризику переховування. На даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання слідчого судді, ризик переховування ОСОБА_4 , від органів досудового розслідування та суду наразі є високим.
Окрім того, переховуватись від органів досудового розслідування та суду можливо не лише за кордоном, а і в межах території України, а тому стверджувати, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, у тому числі, за кордоном нівельовано повністю, неможливо.
Отже, обставини, встановлені під час розгляду клопотання, у сукупності дають підстави для висновку про те, що ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду є актуальним.
Даний факт у сукупності з обставинами, що характеризують особу підозрюваного, його соціальні зв'язки, вказує на наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Кримінальне правопорушення, зокрема за ч.4 ст. 191 КК України у якому підозрюється ОСОБА_4 належить до тяжких злочинів, за яке передбачено відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Дана обставина, може спонукати підозрюваного до переховування від органів досудового розслідування та суду.
З огляду на зазначене, а також в сукупності з іншими встановленими слідчим суддею обставинами, передбаченими ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, а належна процесуальна поведінка ОСОБА_4 у статусі підозрюваного не може свідчити про відсутність даного ризику.
Щодо існування ризику незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні
Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного ОСОБА_4 на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, експертами, спеціалістами у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, слідчий суддя може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки, потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Слідчий суддя вважає, що ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків у кримінальному провадженні та дослідження їх судом.
На переконання слідчого судді, ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, підозрюваний стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.
Відповідний незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинив злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою (наприклад показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
Слідчий суддя вважає ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні обгрунтованим, оскільки їх показання відповідно, є процессуальними джерелами доказів ( ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування.
При цьому слід врахувати, що оскільки наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, стороною обвинувачення допитані не усі свідки. Таким чином, навіть незважаючи на проведення допитів осіб на стадії досудового розслідування, незастосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу дасть йому можливість здійснювати вплив на вказаних вище осіб з метою спотворення їхніх показань під час розгляду кримінального провадження у суді.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Слідчий суддя вважає, що обставини, на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування цього ризику, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.
Слідчий суддя вважає недоведеною прокурором можливості підозрюваним перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу.
Ураховуючи наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .
На думку слідчого судді, застосування більш м'якого запобіжного заходу не унеможливить прояв встановлених слідчим суддею ризиків, та не буде ефективним та доцільним в рамках даного кримінального провадження та свідчить про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Водночас, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово, належним чином не вмотивоване, а викладені в ньому доводи, з достатністю не вказують на наявність обставин та ризиків, підтверджених фактичними даними, які би давали підстави вважати, що застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово буде виправданим.
Слідчий суддя зазначає, що обґрунтована підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому діянь та їх тяжкість, не свідчать про те, що при застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби, він не виконуватиме покладені на нього процесуальні обов'язки.
У даному випадку, слідчий суддя, враховує те, що ОСОБА_4 одружений, є особою пенсійного віку і застосування відносно ОСОБА_4 цілодобового домашнього арешту позбавить його сім'ю до засобів для існування, а відтак вважає за необхідне, застосувати запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
За таких обставин, слідчий суддя , врахувавши вищенаведені обставини, вимоги кримінального процесуального закону та дані про особу підозрюваного, прийшов до висновків про відмову в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово та про можливість застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби, з покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, такі висновки ґрунтуються на вимогах закону й доданих до клопотання матеріалах.
При цьому, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Слідчий суддя вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, тяжкістю покарання, яке йому загрожує - згідно санкції статті Кримінального кодексу України, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, тож слідчий суддя приходить до висновку про доцільність обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби без застосування засобу електронного засобу контролю.
Слідчий суддя також акцентує увагу на тому, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, будь-який запобіжний захід (у тому числі і винятковий запобіжний захід - тримання під вартою) застосовується виключно з метою забезпечення виконання підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам вчиняти дії перелічені у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не є покаранням за вчинене кримінальне правопорушення у розумінні норм кримінального закону і не може застосовуватися у якості такого.
Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
При обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на підозрюваного слід покласти обов'язки, передбачені п.п.1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого в ОВС 1-го відділення слідчого вiддiлу Управління СБ України в Закарпатській області майор юстиції ОСОБА_6 погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42023070000000227 від 21.09.2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Липча Хустського району Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, директора ТОВ "ТРБС", раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України ? запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби, без застосування електронного засобу контролю, на строк до двох місяців, в межах строку досудового розслідування, а саме до 05 листопада 2025 року.
В решті вимог клопотання - відмовити.
У відповідності до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки :
- прибувати до слідчого, прокурора та суду, за першою їх вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- не залишати місце постійного проживання, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 у нічний час доби у період з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби;
Строк дії ухвали - до 05 листопада 2025 року включно.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 . Контроль за виконанням обраного запобіжного заходу доручити начальнику Відділу поліції №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області. ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. В разі невиконання вище вказаних зобов'язань відносно нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід. Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Повний текст ухвали оголошено 12.09.2025 року о 16 год. 55 хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1