справа № 208/11397/25
№ провадження 3/208/2884/25
Іменем України
10 вересня 2025 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду міста Кам'янського Карабан І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянки України, непрацюючої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
- за ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
До Заводського районного суду міста Кам'янського надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В протоколі серії ВАД № 445831, що складений поліцейським ВРПП Кам'янського РУП ГУНП в Донецькій області Михненко В.Р. 17 серпня 2025 року зазначено, що 17 серпня 2025 року приблизно о 17.30 годині ОСОБА_1 , знаходячись за адресою АДРЕСА_2 вчинила насильство в сім'ї стосовно своєї співмешканки гр. ОСОБА_2 ображала нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 не погодившись з порушенням, пояснила, що ОСОБА_2 дружина її брата, яка за її згодою, тимчасово мешкає разом з дітьми в неї, оскільки в м.Кам'янське більш безпечно ніж в м.Дніпро, де ОСОБА_2 проживає. ОСОБА_2 перебувала в стані алкогольного сп'яніння, ображала її, внаслідок чого вона звернулась в поліцію. ОСОБА_2 не є її членом сім'ї і домашнє насильство відносно неї вона не вчиняла.
Потерпіла ОСОБА_2 , будучи повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, до суду не з'явилась.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступних висновків.
Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч.2 цієї ж статті обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею255 цього Кодексу.
Уповноваженими особами Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області до суду надані наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 445831від 17.08.25;
- копія письмових пояснень ОСОБА_2 , відповідно до яких та зазначила, що ОСОБА_1 є її родиною, 18.07.2025 за місцем мешкання у них виник конфлікт під час спільного розпивання спиртних напоїв, в ході якого ображала її нецензурною лайкою.
- копія першої сторінки письмових пояснень ОСОБА_1 , відповідно до яких та зазначила, що мешкає разом з родичкою ОСОБА_2 17.08.2025, приблизно о 16.00 годині у них виник словесний конфлікт з ОСОБА_2 на фоні неприязних відносин, в ході яких ображала її нецензурної лайкою після спільного розпивання спиртних напоїв. Відомості щодо особи, які відібрала пояснення та підтвердження правильності їх змісту підписом ОСОБА_1 копія пояснень не містить.
- рапорт із системи Армор, де зазначено, що 17.08.2025 о 17.27 надійшло звернення ОСОБА_1 про те, що до неї прийшла дружина її брата - ОСОБА_2 , яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння і чинить сварку.
За змістом ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч.1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Проаналізувавши докази по справі, а саме протокол та долучені до нього матеріали, приходжу до висновку, що вказані докази в своїй сукупності поза розумним сумнівом не доводять, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, суть якого викладена в протоколі.
Диспозицією частини 1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII, з наступними змінами та доповненнями (далі Закон), домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до ст.3 Закону визначено сфери дії законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству.
Відповідно до ч. 2 цієї статті дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя.
Частиною 3 ст.3 Закону також визначено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Отже, домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства відносно визначеного кола осіб.
За змістом протоколу зазначено, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 .
Водночас, за змістом письмових пояснень як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 зазначають про те, що є родичками. Із рапорту, що долучений до протоколу, та при розгляді справи в суді, ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_2 є дружиною її брата.
Отже, вони не є особами зазначеними в частині 2 ст.3 Закону.
Відомості, що вони пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, спільно проживають, в матеріалах справи відсутні. Відсутність відомостей про сукупність зазначених обставин, робить не можливим зробити висновок про те, що Закон розповсюджується на них.
Будь-які інші докази, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співмешканцями, відповідно до формулювання в протоколі, в матеріалах справи відсутні.
Отже, за відсутності доказів, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є особами, на яких розповсюджується Закон, не можливо стверджувати про вчинення домашнього насильства.
Також слід зазначити, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП є наявним при завданні шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого внаслідок вчинення умисних дій, перелік яких міститься в диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Проте протокол взагалі не містить відомостей про спричинення шкоди потерпілій. Із копії її пояснень, що долучені до протоколу і стосується взагалі іншої дати, не можливо встановити зазначений факт.
Протокол про адміністративне правопорушення, який є не тільки доказом в розумінні ст..251 КУпАП, а і є документом, що містить обставини правопорушення, суть правопорушення, і направляється на розгляду до органу або посадової особи, уповноваженої на розгляд справи, тобто по суті є актом обвинувачення.
Без підтвердження належними доказами обставин правопорушення, що викладені в протоколі, такий протокол не може бути прийнятий як доказ правопорушення.
При цьому, нормами КУпАП не передбачено компетенцію суду щодо зміни суті правопорушення, його редагування, збору доказів, тощо. Такі дії порушили би принцип рівності сторін та фактично свідчили б про прийняття судом сторони обвинувачення, що є неприпустимим.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Отже, оскільки докази, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є особами, на яких розповсюджується Закон, що потерпілій було спричинено шкоду її фізичному або психічному здоров'ю, і відповідно вчинено домашнє насильство, особою, що склала протокол та на яку відповідно до ч.2 ст. 251 КУпАП і покладено обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, не надані, то приходжу до висновку, що під час розгляду справи в суді не доведено, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст.173-2 , 247, 251, 283 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Суддя І. І. Карабан