про залишення позовної заяви без руху
15 вересня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/4295/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (Міністерство національної єдності України), Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернув до суду через представника з позовом, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (Міністерство національної єдності України) оформлене протоколом засідання даної комісії від 13.02.2025 в частині не підтвердження факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
зобов'язати комісію з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (Міністерство національної єдності України) розглянути подану заяву від 01.11.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, відповідно до якої ОСОБА_2 просив встановити факт позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України в період часу з 10 липня 2022 року і документи щодо встановлення факту позбавлення свободи внаслідок збройної агресії проти України ОСОБА_1 із застосуванням принципу обґрунтованості.
Відповідно ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).
Перевіривши наявність передумов та існування правових підстав для відкриття провадження в адміністративній справі, визначених ст. 171 КАС України, суд зазначає наступне.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" встановлено, що підставою для відкликання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла кримінальне правопорушення: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; вчинення кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку або військового кримінального правопорушення; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон.
Рішення про відкликання або визнання недійсною довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та доводиться до відома особи протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.
Судом встановлено, що згідно паспорта громадянина України позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
До позовної заяви долучено довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.07.2023 № 7726-5002859451 про те, що позивач проживає за адресою АДРЕСА_2 .
Водночас, у позовній заяві позивачем зазначено адресу місця проживання позивача - АДРЕСА_3 .
Проте, жодних доказів того, що позивач проживає чи зареєстрований в Чернівецькій області, на час звернення до суду з позовною заявою, ним не надано.
Відповідно до ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача. У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.
Враховуючи наведене, та ту обставину, що місцезнаходженням відповідача по справі є м. Київ, що унеможливлює суд перевірити дотримання позивачем правил підсудності, що є обов'язком суду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України.
Частиною 7 ст. 161 КАС України встановлено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта у позивача - клопотання про його витребування.
Судом встановлено, що позивачем оскаржується рішення комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, оформлене протоколом засідання даної комісії від 13.02.2025.
Однак оригінал або належним чином засвідчена копія оскаржуваного рішення до суду позивачем не надано та не вказано обґрунтовані підстави неможливості подання вказаного документів. Крім того, суд звертає увагу, що позивач не надав до суду докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання оскаржуваного рішення.
У позовній заяві позивачем також заявлено клопотання про витребування доказів з комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (Міністерство національної єдності України), а саме: протокол засідання від 13.02.2025 з розгляду його заяви від 01.11.2024 про встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
Приписами ч. 1, 2, 4 ст. 79 КАС України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах 2 та 3 ст. 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч. 1 ст. 80 КАС України).
Суд зазначає, що всупереч п. 5, 8 ч. 5 ст. 160 КАС України представником позивача у позовній заяві не наведено жодних обґрунтувань неможливості подання ним доказу, який він просить витребувати, а також не надано до суду докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання наведених ним доказів (зокрема, звернення до відповідача з адвокатським запитом тощо).
Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 122 КАС України передбачені строки звернення до адміністративного суду.
Так, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, особа має право звернутися до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів протягом шестимісячного строку, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В той же час позивач звернувся до суду з цим позовом поданого в системі “Електронний Суд» 05.09.2025 (згідно з відбитком штемпеля 08.09.2025), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
У свою чергу, як вбачається із тексту позовної заяви, позивач оскаржує рішення комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, оформлене протоколом засідання даної комісії від 13.02.2025.
Всупереч п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України позивач в позовній заяві не обґрунтував дотримання ним строку звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, що передує шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом, чим не дотримався вимог ч. 6 ст. 161 КАС України.
За правилами ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
У позовній заяві позивачем не наведено поважних та об'єктивних причин пропуску строку звернення до суду, та не зазначено обґрунтовані причини поважності його пропуску.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачу строк для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 171, 248 КАС України, суд, -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.
3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.К. Левицький