12 вересня 2025 року справа № 580/5092/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді: Кульчицького С.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі - відповідач), в якому (з урахуванням уточненої позовної заяви вх.№26681/25 від 26.05.2025) просить:
- визнати протиправною бездіяльність Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у не виключені з Єдиного реєстру боржників даних щодо ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , як боржника у виконавчому провадженні 55509588;
- зобов'язати Звенигородський відділ державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 40291673, виключити з Єдиного реєстру боржників дані щодо ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , як боржника у виконавчому провадженні 55509588.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, що складається з 1/2 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 (діюча назва вулиці та міста: проспект Незалежності місто Багачеве). Спадкоємицею спадкового майна померлої першої черги за законом є її дочка - ОСОБА_1 . 03.07.2019 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Ватутінського міського нотаріального округу Побіянської Н.Б. із заявою про прийняття спадщини. Під час підготовки документів для видачі свідоцтва про право на спадщину на частку у праві власності на квартиру, нотаріусом було виявлено арешт нерухомого майна, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника № 55503588 від 16.01.2018, виданої головним державним виконавцем Звенигородського міськрайонного відділу ДВС Крикуном С.А. Листом від 13.08.2021 №2397/02-14 нотаріус повідомив ОСОБА_1 про затримку у вчиненні нотаріальної дії до моменту зняття арешту з майна. В подальшому, рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 21.10.2021 у справі № 690/469/21 арешт із нерухомого майна ОСОБА_2 було знято. Проте нотаріус усно відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на наявність у Єдиному реєстрі боржників відомостей про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. 27.03.2025 адвокатом, в інтересах ОСОБА_1 , було направлено до відповідача заяву з проханням виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . У відповіді від 16.04.2025 № 20.1-43/21268 відповідач повідомив, що згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень (АСВП), у період з 16.01.2018 по 18.06.2018 на примусовому виконанні у Звенигородському міськрайонному відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебував виконавчий напис № 7739, виданий 03.08.2017 року приватним нотаріусом Завалієвим А.А., про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованості на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» у сумі 108 274,04 грн. (ВП № 55509588). Зазначений виконавчий документ було повернуто стягувачу, і повторно на виконання він не пред'являвся. Також відповідач повідомив, що станом на 16.04.2025 у державного виконавця відсутні будь-які правові підстави для виключення інформації щодо боржника ОСОБА_2 . Враховуючи викладене, наявність у Єдиному реєстрі боржників відомостей про покійну матір позивача - ОСОБА_2 , яка була боржником у виконавчому провадженні №55509588, є перешкодою для отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину та фактично позбавляє її можливості вільно володіти, користуватися та розпоряджатися успадкованим майном. Оскільки, врегулювати це питання в позасудовому порядку не вдалося, позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх прав, які порушено суб'єктом владних повноважень.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 02.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи в судове засідання).
Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав, тому суд на підставі ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI “Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
З'ясувавши доводи позивача, викладені у позовній заяві, дослідивши подані письмові докази, суд встановив наступне.
Із наявних матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємицею майна після смерті ОСОБА_2 , а також що спадкові права не були оформлені з причин, незалежних від спадкоємця, що підтверджується довідкою від 17.03.2025 №974/01-16 виданою приватним нотаріусом Звенигородського нотаріального округу Черкаської області Побіянською Н.Б. (а.с.4).
27.03.2025 представник позивача адвокат Плівак Л.М., в інтересах ОСОБА_1 , направила до відповідача заяву з проханням виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).
Відповідач надав відповідь від 16.04.2025 № 20.1-43/21268 в якій зазначив, що згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень (АСВП), у період з 16.01.2018 по 18.06.2018 на примусовому виконанні у Звенигородському міськрайонному відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебував виконавчий напис № 7739, виданий 03.08.2017 року приватним нотаріусом Завалієвим А.А., про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_2 , заборгованості на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» у сумі 108 274,04 грн. (ВП № 55509588). Зазначений виконавчий документ було повернуто стягувачу, і повторно на виконання він не пред'являвся. Також відповідач повідомив, що станом на 16.04.2025 року у державного виконавця відсутні будь-які правові підстави для виключення інформації щодо боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_2 (а.с.9).
Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиключення з Єдиного реєстру боржників даних щодо ОСОБА_2 , як боржника у виконавчому провадженні 55509588, звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).
Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 5 Закону №1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону №1404-VІІІ боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Приписи ч. 1 ст. 9 Закону №1404-VІІІ передбачають, що єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими розміщуються на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України.
Згідно з ч. 5 ст. 9 Закону №1404-VІІІ відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону №1404-VІІІ відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Пунктами 1, 3, 11 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VІІІ визнано, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.
Аналогічні норми передбачені і Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 за №2432/5 (далі - Положення №2432/5), відповідно до п. 2 розділу І якого, єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Так, згідно з пунктами 6, 7 розділу ХІ Положення №2432/5, система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження"; про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження"; про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів; про скасування заходів примусового виконання згідно з частиною четвертою статті 40 Закону України "Про виконавче провадження"; про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.
У разі скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників. У разі відновлення виконавчого провадження відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників.
З аналізу викладених приписів Закону №1404-VІІІ та Положення №2432/5 вбачається, що чинним законодавством визначено вичерпний перелік підстав, за яких відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.
Судом установлено, що виконавчий документ 18.06.2018 був повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Пунктом 2 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Вказана підстава не відноситься до вичерпного переліку підстав, встановлених законом, що дозволяють виключити відповідні відомості з реєстру.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі №520/1054/25.
Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово викладав висновки щодо застосування частини сьомої статті 9 Закону №1404-VIII у подібних правовідносинах.
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.06.2020 у справі №160/4015/19 зазначено, що вимоги пункту 2 статті 37 Закону №1404-VIII, на підставі якої виконавчі провадження тричі поверталися стягувачу, не входять до правових підстав виключення відомостей з вказаного Єдиного реєстру боржників стосовно позивача, та які закріплені в частині сьомій статті 9 Закону №1404-VIII.
Подібний висновок був також викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.11.2022 у справі №910/4404/17, у якій зазначено таке: «Законом №1404-VIII установлений вичерпний перелік підстав, за наявності яких відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників. Розширеному тлумаченню такі підстави не підлягають. Такий механізм запроваджено законодавцем з метою захисту прав стягувачів, оскільки відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону №1404-VIII повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, установлених статтею 12 цього Закону. З правового аналізу положень пункту 2 частини першої та частини п'ятої статті 37 Закону № 1404-VIII випливає, що повернення виконавчого документа стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутись до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, і також не позбавляє стягувача права звернутись до суду з заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання».
Отже, імперативні приписи ч. 7 ст. 9 Закону №1404-VIII установлюють, що відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників у випадку винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу виключно на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону №1404-VІІІ.
Водночас пункт 2 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VІІІ, на підставі якого у спірних правовідносинах було повернуто виконавчий документ стягувачу у виконавчому провадженні №55509588, не входить до правових підстав виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників.
З аналізу положень пункту 2 ч. 1 та ч. 5 ст. 37 Закону №1404-VІІІ випливає, що повернення виконавчого документа стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернене стягнення, не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову. У випадку повернення виконавчого документа з указаних підстав стягувач не позбавлений права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби за виконанням виконавчого документу протягом встановлених законом строків, а у випадку пропуску цього строку - звернутися до суду з заявою про поновлення строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Крім того, суд зазначає, що при спадкуванні, разом з правами, до спадкоємця переходять і обов'язки померлого, зокрема, і борги. Це означає, що спадкоємець не тільки отримує право власності на майно спадкодавця, але й зобов'язаний розрахуватися з кредиторами, у межах вартості спадкового майна.
Зважаючи, що повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, не є підставою для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, а також те, що в добровільному порядку виконавчий напис №7739 виданий 03.08.2017 приватним нотаріусом Завалієвим А.А., про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_2 , заборгованості на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» у сумі 108 274,04 грн., не виконаний, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача виключити Єдиного реєстру боржників відомості щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як боржника у виконавчому провадженні ВП №55509588.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.04.2025 у справі №580/12260/23.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ