Справа № 420/22536/24
15 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з лютого 2016 р. по лютий 2018 р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 р., а за період з березня 2018 р. по грудень 2018 р. включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 р.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з лютого 2016 р. по лютий 2018 р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 р., а за період з березня 2018 р. по грудень 2018 р. включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 р. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
3. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020р. по 18.08.2023р., одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби; компенсації за 35 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2015 рік (із розрахунку 35 діб), за 35 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2016 рік (із розрахунку 35 діб), за 15 невикористаних календарних дні щорічної основної відпустки за 2020 рік (із розрахунку 40 діб), за 21 невикористаний календарний день щорічної основної відпустки за 2021 рік (із розрахунку 40 діб), за 40 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік (із розрахунку 40 діб), за 45 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік (із розрахунку 45 діб); за 98 невикористаних календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій (2017-2023рр.); місячного грошового забезпечення з урахуванням надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10 відсотків до посадового окладу за період з 01 по 18 серпня 2023 року; преміювання з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 р., на 01.01.2021 р., на 01.01.2022 р., на 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12,13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
4. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 р. по 18.08.2023 р., одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби; компенсації за 35 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2015 рік (із розрахунку 35 діб), за 35 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2016 рік (із розрахунку 35 діб), за 15 невикористаних календарних дні щорічної основної відпустки за 2020 рік (із розрахунку 40 діб), за 21 невикористаний календарний день щорічної основної відпустки за 2021 рік (із розрахунку 40 діб), за 40 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік (із розрахунку 40 діб), за 45 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік (із розрахунку 45 діб); за 98 невикористаних календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій (2017-2023 рр.); місячного грошового забезпечення з урахуванням надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10 відсотків до посадового окладу за період з 01 по 18 серпня 2023 року; преміювання з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 р., на 01.01.2021 р., на 01.01.2022 р., на 01.01.2023р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що військовослужбовець полковник ОСОБА_1 , учасник бойових дій, інвалід II групи внаслідок війни, більше 20 років проходив військову службу на різних посадах у Збройних Силах України.
Позивач через представника звернувся із адвокатським запитом вих. №24 від 29.03.2024р. до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання інформації та документів, завірених належним чином, зокрема: послужний список військовослужбовця; витяги з наказів про проходження військової служби (про зарахування до списків з особового складу/виключення); довідку про розмір грошового забезпечення або особові картки, архівні відомості за період проходження військової служби з січня 2020р. по день звільнення включно (помісячно), із зазначенням розміру основних та додаткових видів грошового забезпечення; довідку про розмір нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення на період проходження військової служби з 2015р. по день звільнення включно із зазначенням базового місяця для нарахування індексації за цей період. У тому числі просив надати наступну інформацію: який розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб застосовувався, при врахуванні грошового забезпечення військовослужбовця, зокрема посадового окладу, окладу за військовим званням, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових виплат, допомоги на оздоровлення, починаючи з 01.01.2020р.; який розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб застосовувався при врахуванні грошової компенсації при звільненні за одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби за 35 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2015 рік (із розрахунку 35 діб), за 35 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2016 рік (із розрахунку 35 діб), за 15 невикористаних календарних дні щорічної основної відпустки за 2020 рік (із розрахунку 40 діб), за 21 невикористаний календарний день щорічної основної відпустки за 2021 рік (із розрахунку 40 діб), за 40 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік (із розрахунку 40 діб), за 45 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік (із розрахунку 45 діб); за 98 невикористаних календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій 2017-2023рр.); місячне грошове забезпечення з урахуванням надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10 відсотків до посадового окладу за період з 01 по 18 серпня 2023 року; преміювання 390 відсотків; чи виплачувалась військовослужбовцю індексація грошового забезпечення під час проходження служби за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р.
Згідно відповідей ІНФОРМАЦІЯ_1 №943/9/960 від 06.05.2024р., №943/9/963 від 06.05.2024р. та з наданих Довідок про розмір нарахованої індексації грошового забезпечення, що надійшли 20.05.2024р. - під час проходження військової служби з січня 2016 року по грудень 2018 року включно ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення. При звільненні та виключені зі списків особового складу індексація грошового забезпечення за цей період також не була виплачена. Поряд з тим, під час проходження військової служби в період з 29.01.2020р. по 18.08.2023р. було виплачено у меншому розмірі щомісячне грошове забезпечення та гри звільненні не в повному обсязі були нараховані та виплачені одноразова грошові допомога при звільненні з військової служби; компенсація за 35 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2015 рік (із розрахунку 35 діб), за 35 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2016 рік (із розрахунку 35 діб), за 15 невикористаних календарних дні щорічної основної відпустки за 2020 рік (із розрахунку 40 діб), за 21 невикористаний календарний день щорічної основної відпустки за 2021 рік (із розрахунку 40 діб), за 40 невикористаних календарних; днів щорічної основної відпустки за 2022 рік (із розрахунку 40 діб), за 45 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік (із розрахунку 45 діб); за 98 невикористаних календарних днів додаткової відпустки як часнику бойових дій (2017-2023рр.); місячне грошове забезпечення з урахуванням надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10 відсотків до посадового окладу за період з 01 по 18 і серпня 2023 року; преміювання, оскільки нараховувалось із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018р., а не на 29.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р., 01.01.2023 відповідно.
27 травня 2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з лютого 2016р. по лютий 2018р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008р., а за період з березня 2018р. по грудень 2018р. - включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 р. Водночас, просив здійснити перерахунок сум щомісячного грошового забезпечення, за період з 29.01.2020р. по 18.08.2023р., одноразової грошової допомоги при і звільненні з військової служби; компенсації за 35 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2015 рік (із розрахунку 35 діб), за 35 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2016 рік (із розрахунку 35 діб), за 15 і календарних дні щорічної основної відпустки за 2020 рік (із розрахунку 40 діб), за 21 невикористаний календарний день щорічної основної відпустки за 2021 рік (із розрахунку 40 діб), за 40 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік (із розрахунку 40 діб), за 45 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік (із розрахунку 45 діб); за 98 невикористаних календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій (2017-2023рр.) місячне грошове забезпечення з урахуванням надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10 відсотків до посадового окладу за період з 01 по 18 серпня 2023 року преміювання, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхові множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб законом станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, з 01.01.2023року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військово службовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017р. провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Водночас відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач не отримав (згідно трекінгу АТ УКРПОШТА № 6500907661800 лист отримано представником відповідача за довіреністю 18.06.2024р.).
Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо невиплати грошового забезпечення в повному обсязі протиправною та такою, що порушуй гарантоване Законом право військовослужбовців на достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби.
Ухвалою від 30.07.2024 року визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати позивачу грошового забезпечення після 28.07.2023 року та щодо розрахунку при звільненні після 18.08.2023 року та зобов'язання вчинити певні дії;
адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати позивачу грошового забезпечення після 28.07.2023 року та щодо розрахунку при звільненні після 18.08.2023 року та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачеві;
прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності з лютого 2016 року до 28.07.2023 року та зобов'язання вчинити певні дії, та відкрито провадження у справі в цій частині позовних вимог;
ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Копія ухвали суду від 30.07.2024 року була доставлена до «Електронного кабінету» відповідача 31.07.2024 року (а.с.93), у встановлений судом строк відповідачем відзив на позовну заяву надано не було, про поважність причин неподання не повідомлено.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , учасник бойових дій, інвалід II групи внаслідок війни, проходив військову службу на різних посадах у Збройних Силах України.
Наказом командувача Сухопутних військ Збройних сил України (по особовому складу) №733 від 11.08.2023 року на підставі пункту 2 частини 5 статті 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» позивача звільнено з військової служби у відставку за станом здоров'я.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 18.08.2023 року № 230 позивача з 18 серпня 2023р. виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно цього наказу позивачем: щорічна основна відпустка за 2015 рік не використана, виплатити компенсацію; щорічна основна відпустка за 2016 рік не використана, виплатити компенсацію за 35 діб (із розрахунку за 35 діб); щорічна основна відпустка за 2020 рік використана частково, виплатити компенсацію за 15 діб (із розрахунку за 40 діб); щорічна основна відпустка за 2021 рік використана частково, виплатити компенсацію за 21 добу (із розрахунку за 40 діб); щорічна основна відпустка за 2022 рік не використана, виплатити компенсацію за 40 діб (із розрахунку за 40 діб); щорічна основна відпустка за 2023 рік не використана, виплатити компенсацію за 45 діб (із розрахунку за 45 діб); грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік згідно наказу Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 отримував; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра зборони України від 07 червня 2018 року №260 - не отримував; виплатити полковнику ОСОБА_1 за прослужений період по день виключення з списків особового складу місячне грошове забезпечення з урахуванням щомісячної премії у розмірі 390 відсотків, надбавку за особливості проходження військової служби у розмірі 65 відсотків від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10% до посадового окладу за період з 01 серпня по 18 серпня 2018 року; згідно ст.12 п. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виплатити компенсацію за невикористану додаткову оплачувану відпустку, як учаснику бойових дій, за 98 днів (з 2017 по 2023 роки по 14 днів за кожен рік); відповідно до наказу Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260 виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (20 років) у розмірі 420038 гривень 20 копійок; виплатити компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 86175 гривень 61 копійок.
Позивач через представника звернувся з адвокатським запитом вих. №24 від 29.03.2024р. до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання інформації та документів, завірених належним чином, зокрема: послужний список військовослужбовця; витяги з наказів про проходження військової служби (про зарахування до списків з особового складу/виключення); довідку про розмір грошового забезпечення або особові картки, архівні відомості за період проходження військової служби з січня 2020р. по день звільнення включно (помісячно), із зазначенням розміру основних та додаткових видів грошового забезпечення; довідку про розмір нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення на період проходження військової служби з 2015р. по день звільнення включно із зазначенням базового місяця для нарахування індексації за цей період. В тому числі просив надати наступну інформацію який розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб застосовувався, при врахуванні грошового забезпечення військовослужбовця, зокрема посадового окладу, окладу за військовим званням, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових виплат, допомоги на оздоровлення, починаючи з 01.01.2020р.; який розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб застосовувався при врахуванні грошової компенсації при звільненні за одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби за 35 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2015 рік (із розрахунку 35 діб), за 35 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2016 рік (із розрахунку 35 діб), за 15 невикористаних календарних дні щорічної основної відпустки за 2020 рік (із розрахунку 40 діб), за 21 невикористаний календарний день щорічної основної відпустки за 2021 рік (із розрахунку 40 діб), за 40 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік (із розрахунку 40 діб), за 45 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік (із розрахунку 45 діб); за 98 невикористаних календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій 2017-2023рр.); місячне грошове забезпечення з урахуванням надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10 відсотків до посадового окладу за період з 01 по 18 серпня 2023 року; преміювання 390 відсотків; чи виплачувалась військовослужбовцю індексація грошового забезпечення під час проходження служби за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р.
Згідно відповідей ІНФОРМАЦІЯ_1 №943/9/960 від 06.05.2024р., №943/9/963 від 06.05.2024р. та з наданих Довідок про розмір нарахованої індексації грошового забезпечення, що надійшли 20.05.2024р. - під час проходження військової служби з січня 2016 року по грудень 2018 року включно ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення. При звільненні та виключені зі списків особового складу індексація грошового забезпечення за цей період також не була виплачена. Поряд з тим, під час проходження військової служби в період з 29.01.2020р. по 18.08.2023р. було виплачено у меншому розмірі щомісячне грошове забезпечення та гри звільненні не в повному обсязі були нараховані та виплачені одноразова грошові допомога при звільненні з військової служби; компенсація за 35 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2015 рік (із розрахунку 35 діб), за 35 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2016 рік (із розрахунку 35 діб), за 15 невикористаних календарних дні щорічної основної відпустки за 2020 рік (із розрахунку 40 діб), за 21 невикористаний календарний день щорічної основної відпустки за 2021 рік (із розрахунку 40 діб), за 40 невикористаних календарних; днів щорічної основної відпустки за 2022 рік (із розрахунку 40 діб), за 45 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік (із розрахунку 45 діб); за 98 невикористаних календарних днів додаткової відпустки як часнику бойових дій (2017-2023рр.); місячне грошове забезпечення з урахуванням надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10 відсотків до посадового окладу за період з 01 по 18 і серпня 2023 року; преміювання, оскільки нараховувалось із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018р., а не на 29.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р., 01.01.2023 відповідно.
27 травня 2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з лютого 2016р. по лютий 2018р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008р., а за період з березня 2018р. по грудень 2018р. включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 р. Водночас, просив здійснити перерахунок сум щомісячного грошового забезпечення, за період з 29.01.2020р. по 18.08.2023р., одноразової грошової допомоги при і звільненні з військової служби; компенсації за 35 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2015 рік (із розрахунку 35 діб), за 35 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2016 рік (із розрахунку 35 діб), за 15 і календарних дні щорічної основної відпустки за 2020 рік (із розрахунку 40 діб), за 21 невикористаний календарний день щорічної основної відпустки за 2021 рік (із розрахунку 40 діб), за 40 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік (із розрахунку 40 діб), за 45 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік (із розрахунку 45 діб); за 98 невикористаних календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій (2017-2023рр.) місячне грошове забезпечення з урахуванням надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10 відсотків до посадового окладу за період з 01 по 18 серпня 2023 року преміювання, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхові множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб законом станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, з 01.01.2023року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військово службовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017р. провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповіді на вказаний запит позивач від ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримав.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав і інтересів з відповідною позовною заявою до суду.
Розглядаючи даний спір в межах позовних вимог, у частині, в якій відкрито провадження у справі, суд зазначає таке.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
При цьому, ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей № 2011-ХІІ від 20.12.1991 р. (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно ст.1 Закону № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволений матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 1-2 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах. України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги гарантії та компенсації.
Положеннями ст. 2 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та законодавством України. членів їх сімей у правах і свободах, визначених.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює за кріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частина 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ визначає, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Щодо виплати індексації в період з лютого 2016р. по лютий 2018р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008р., а за період з березня 2018р. по грудень 2018р. включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) березень 2018р., суд зазначає наступне.
За приписами ч. З ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Закон України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 р. № 1282- XII (далі - Закон № 1282-ХІІ) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ст. 4 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (у редакції до 01.01.2016р. у розмірі 101 відсоток).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін в поріг Індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 6 Закону № 1282-ХІІ, порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003р. затверджено Порядок
проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Згідно Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (у редакції від 15.12.2015р. в розмірі 101 відсотка).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, який настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003р. місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-ІУ "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом п. 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб; індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено,, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. Відсутність фінансування для виплати індексації, суд вважає необґрунтованими, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом невиділення на такі цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових
ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01 грудня 2015 року).
Постановою Кабінету Міністрів України № 141 від 28.02.2018 р. внесено зміни у вищевказаний пункт та викладено його в такій редакції: виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Суд звертає увагу, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
При цьому, нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів
на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. У зазначеному Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.
Суд акцентуємо увагу, що згідно з Преамбулою до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ), цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримане і купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метрі і дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ст. 6 Закону № 1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Водночас в силу вимог ст. 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 р. № 2017-ІІІ індексація доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 р. затверджене Порядок проведення індексації грошових доходів населення, згідно з п. 4 якої індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території не мають разового характеру, зокрема, грошове . забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Вимогами абз. 8 п. 4 Порядку № 1078 встановлено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 р. у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Отже, індексація доходів громадян, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних соціальний гарантій, а проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2.619р. у справі №240/4911/18 та від 07.08.2019 р. у справі № 825/694/17.
Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-ІУ від 23.02.2006р., рішенні Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Згідно до правової позиції Європейського суду у справі Кечко проти України рішення від 08 листопада 2005 року), в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002р. № 5-рп/2002, від 17.03.2004 р. № 7-рп/2004, від 01.12.2004р. № 20-рп/2004, від 09.07.2007р. № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.
Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначаються постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 р., якою затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
У зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури заробітної плати,, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів № 101.3 від 09.12.2015р. (далі - Постанова № 1013) істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.
Внесеними змінами передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення. Зокрема, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови №1013 місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення - тарифних ставок (окладів), . пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування (п.5 Порядку № 1078).
Крім того, якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався у разі коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки у разі, якщо, підвищена тарифна ставка (оклад).
У редакції Постанови № 1013 п. 5 Порядку № 1078 викладено у такій редакції:
У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Таким чином, починаючи з 01.12.2015р. обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку обіймає працівник, у тому числі військовослужбовець.
Наведене підтверджується роз'ясненнями Мінсоцполітики, наданими Департаментом фінансів Міністерства оборони України листом № 78/0/66-17 від 08.08.2017р.
Поряд із цим, пунктом 1 Постанови № 1013 передбачено підвищення з 01.12.2015р. посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.
При цьому, підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто Постановою № 1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1 3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.
З аналізу вказаних норм, вбачається, що місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007р. "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008р. та втратила чинність 01.03.2018р. (далі - Постанова №1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.
Таким чином, зміна посадових окладів військовослужбовців відбулась 01.01.2008р., згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007р.
Надалі розмір посадового окладу військовослужбовців було змінено 01.03.2018р., згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017р.
Відтак, оскільки у період проходження служби у Збройних Силах України підвищення посадового окладу позивача за посадою відбулось тільки у січні 2008р., тому обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватись наростаючим підсумком починаючи з цього базового місяця і за весь вказаний період.
Для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю за період з 01.01.2015р. по 28.02.2018р., із застосуванням базового місяця січень 2008 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком лютого 2008 року, а за період з 01.03.2018р. по 31.12.2018р. - березень 2018р.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду висловленою у постанові від 10.09.2020р. у справі № 200/9297/19-а.
Відповідно до ст. 2, 33, 34 Закону України «Про оплату праці», ст. 95 Кодексу законів про працю України, вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», сума індексації є складовою грошового забезпечення і підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми та виду юридичної особи.
Постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007р. "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008р. та втратила чинність 01.03.2018р.установлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.
Таким чином, зміна посадових окладів військовослужбовців відбулась 01.01.2008р., згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007р.
Надалі розмір посадового окладу військовослужбовців було змінено 01.03.2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017р.
Суд зазначає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а з моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Згідно Довідки, наданої відповідачем, про розмір нарахованої індексації грошового забезпечення полковнику ОСОБА_1 з січня 2015 по серпень 2023 року, в період з січня 2016 року по грудень 2018 року включно виплата індексації грошового забезпечення не була здійснена.
У зв'язку з зазначеним вище, суд дійшов висновку, що позивач має право на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з лютого 2016р. по лютий 2018р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008р., а за період з березня 2018р. по грудень 2018р. включно - із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 р.
Щодо виплати грошового забезпечення з 29.01.2020р. по 28.07.2023р., з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020р., на 01.01.2021р., на 01.01.2022р., на 01.01.2023р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12,13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, обчислених з вказаних посадового окладу та окладу за військовим званням, суд зазначає таке.
Суспільні відносини з винагороди за працю військовослужбовця додатково деталізовані приписами ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захисті військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення визначаються залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
01 березня 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 (далі - Постанова №704), якою було затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового, і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що
розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №103, пунктом 6 якої були внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: " 4. Установити, що розмірі# | посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними)' званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Тобто, на момент набрання чинності постановою №704 (01.03.2018 року) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови №103, а саме: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифні коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
От же, станом на 01.03.2018 року пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчислені розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Разом із тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18, визнано протиправним та скасовано п.6 постанови КМ України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови КМ України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни.
При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема відповідач, у зв'язку із втратою чинності положення пункту 6 Постанови №103 та змін до пункту 4 Постанови № 704, не змінився.
Наведена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 17.12.2019 року за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №160/8324/19.
Відповідно до ч. 1 ст.325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
З наведеного слідує, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін.
Тобто, з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за і військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018 року.
Отже з 29.01.2020 виникли підстави для визначення, на підставі первинної редакції постанови №704, розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Разом з тим, відповідно до п. 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні Положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2014 року №1774Л/ІІІ встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування і статутної діяльності політичних партій. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017 року.
Оскільки приписи п.3 розділу II Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року №1774-УІІІ не втратили чинності і за юридичною силою є вищою за положення п.4 Постанови №704, то в даному випадку не встановлено правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою заявника та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено, що станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2270,00 грн. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2481,00 грн. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2684,00 грн.
В той час коли Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум встановлювався у розмірі 1 762 грн.
Верховний Суд, зокрема, у постановах від 15.06.2023 у справі № 380/13603/21, від 30.04.2025 у справі № 620/9741/24 та інших, виснував, що оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до пункту 4 Постанови № 704, визнані у судовому порядку нечинними, то з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року», а не «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018».
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для перерахунку грошового забезпечення позивача з 29.01.2020 року, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Разом з тим, суд бере до уваги, що 12.05.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704» (Постанова № 481), пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, виклавши абзац перший в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Пунктом 3 Постанови № 481 установлено, що видатки, пов'язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.
Отже, з дня набрання чинності Постановою № 481 (20.05.2023) Кабінетом Міністрів України замість розрахункової величини «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року» запроваджено сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 грн.
Тому в період з 20.05.2023 року по 28.07.2023 року (в межах позовних вимог, за якими відкрито провадження у справі) відсутні підстави застосовувати для обрахунку грошового забезпечення військовослужбовців розрахункову величину «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року», оскільки Кабінетом Міністрів України ця розрахункова величина замінена на сталу розрахункову величину - 1762 грн. Тому в цій частині вимог слід відмовити.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, у період з 29.01.2020р. по 19.05.2023р. грошове забезпечення позивача має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 рік за Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", станом на 01.01.2022 рік за Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", та станом на 01.01.2023 рік за Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".
За таких обставин, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо перерахунку його грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, підлягають задоволенню за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року включно.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26.06.2025 року у справі № 480/7154/24.
Щодо виплати спірних сум грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримаються з грошового забезпечення.
Відповідно до «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового та начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам звільненим зі служби, для відшкодування утриманих сум ПДФО з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі - Порядок №44).
Відповідно до п. 1 Порядку №44 цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під-час проходження служби.
Згідно з пунктом 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідної до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного і антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у -зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Пунктом 3 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється
установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців га осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелам доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку виконання ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб.
За змістом пунктів 4, 5 Порядку №44 виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошової винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Системний аналіз Порядку №44 доводить, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, так й особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення.
Отже, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а інші судові витрати позивачем не понесено.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з лютого 2016 р. по лютий 2018 р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 р., а за період з березня 2018 р. по грудень 2018 р. включно - із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 р.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з лютого 2016 р. по лютий 2018 р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 р., а за період з березня 2018 р. по грудень 2018 р. включно - із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 р., із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020р. по 19.05.2023р. включно, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 р., на 01.01.2021 р., на 01.01.2022 р., на 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12,13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020 р. по 19.05.2023 р. з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 р., на 01.01.2021 р., на 01.01.2022 р., на 01.01.2023р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
У решті позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк тридцять днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В. Андрухів