Іменем України
15 вересня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/1308/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (далі - відповідач 1, ГУ МВС в м. Києві), Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач 2) в якому з урахуванням уточнених позовних вимог від 24.05.2021 просить:
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо розгляду заяви від 21.09.2020 та доданих до неї матеріалів про нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ України;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ України та прийняти рішення відповідно до «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в листопаді 2020 року позивачем була подана заява до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності та втратою працездатності, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ України.
Листом від 25.11.2020 № 1/1248-НЧ відповідач повідомив позивача про неможливість прийняття рішення про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у відповідності з «Порядком та умовами призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015.
Позивач вважає відповідь ГУ МВС України в м. Києві необгрунтованою, безпідставною та незаконною.
З урахуванням вказаного позивач просить задовольнити позов.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2021 року відкрито провадження у справі; визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року справу прийнято до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). У задоволенні клопотання позивача про заміну первинного відповідача - Головного управління МВС України у м. Києві на Міністерство внутрішніх справ України відмовлено. Залучено до участі у справі як другого відповідача - Міністерство внутрішніх справ України.
Відповідач 1 надав до суду відзив на позовну заяву, в обгрунтування якого зазначив наступне.
23.09.2020 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві надійшла заява ОСОБА_1 від 21.09.2020 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що він отримав захворювання, внаслідок чого втратив 50 (п'ятдесят) відсотків, професійної працездатності та отримав 3 (третю) групу інвалідності пов'язану з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
30.09.2020 головою ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на виконання пункту 8 Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 подано до Міністерства внутрішніх справ України документи та висновок щодо виплати грошової допомоги позивачу.
13.11.2020 Департаментом фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України листом від 13.11.2020 № 38537/15-2020 «Про повернення матеріалів» матеріали та висновок щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 повернуто на доопрацювання до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.
Як зазначив Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України у своєму листі від 13.11.2020 № 38537/15-2020 «Про повернення матеріалів» підставою повернення матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 слугувало те, що при проведенні медико-соціальної експертизи Позивачу, представники закладів охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України до складу комісії не залучалися, що унеможливило прийняття рішення за надісланими матеріалами згідно з Порядком.
У подальшому після надходження матеріалів до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, останнє своїм листом від 25.11.2020 № 1/1248-НЧ поінформувало ОСОБА_1 про обставини та підстави не прийняття рішення та повернення матеріалів Міністерством внутрішніх справ України до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.
Так, призначення та виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції здійснюється відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 850.
Таким чином, Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві в повному обсязі забезпечено виконання вимог Порядку, внаслідок чого воно не могло порушити права та законні інтереси позивача.
Відповідач 1 зазначає, що неприйняття рішення по заяві позивача та повернення їх на доопрацювання з боку Міністерства внутрішніх справ України не залежить від дій та рішень Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Від Міністерства внутрішніх справ України надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне.
Частиною 6 статті 23 Закону України від 20.12.1990 № 565-ХІІ «Про міліцію» (далі Закон № 565-ХІІ) встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На реалізацію вимог статті 23 Закону № 565-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Згідно із пунктом 1 Порядку № 850 ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
Перелік документів, які необхідно подати працівнику міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, передбачений пунктом 7 Порядку № 850.
Так, Департаментом фінансово-облікової політики МВС України (на даний час опрацювання документів про призначення одноразової грошової допомоги здійснює Відділ координації пенсійний питань МВС України) за дорученням керівництва МВС України спільно із відповідальними підрозділами апарату Міністерства розглянуто надіслані Ліквідаційною комісією ГУМВС України в м. Києві матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850.
Під час опрацювання зазначених матеріалів було виявлено недоліки в їх оформленні.
Відповідач 2 зазначає, що за інформацією, наданою Департаментом охорони здоров'я МВС України, вказано на те, що при огляді позивача медико-соціальною експертною комісією допущено порушення вимог п. 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС . Зокрема, повідомлено, що при проведенні медико-соціальної експертизи позивачу представники закладів охорони здоров'я МВС України до складу комісії не залучалися.
Так, процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначає Положення № 1317.
Отже, виходячи з наведеного, можна дійти висновку, що Положення № 1317 передбачає спеціальні вимоги до проведення медико-соціальної експертизи колишнім працівникам міліції, зокрема, необхідність залучення при проведенні медико соціальної експертизи колишнім працівникам міліції представників закладів охорони здоров'я МВС України до складу комісії.
Проте, невідповідність надісланих матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги вимогам Положення № 1317 та Порядку № 850 унеможливила прийняття рішення за ними, внаслідок чого матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу було повернуто на доопрацювання, про що Департаментом фінансово-облікової політики МВС України листом від 13.11.2020 № 38537/15-2020 повідомлено Ліквідаційну комісію ГУМВС України в м. Києві.
На підставі вищевикладеного відповідач 2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому наполягав на задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , працював в органах МВС України та з 06.11.2015 був звільнений з посади лейтенанта міліції, інспектора сектору дозвільної системи відділу охорони громадського порядку Деснянського районного управління.
Відповідно до постанови Державної Установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по м. Києву» від 14.05.2020 № 19/20 захворювання лейтенанта міліції ОСОБА_1 , 1985 р.н, інспектора сектору дозвільної системи відділу охорони громадського порядку Деснянського РУ «ВСД по гіпертонічному типу. Початковий варикоз лівої гомілки», так, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Згідно з довідкою до акта огляду медико - соціальної експертної комісії серії АВ № 0032658 ОСОБА_2 має третю групу інвалідності з 21 серпня 2020 року, причина інвалідності: захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ № 0007768 ОСОБА_2 має ступінь втрати професійної працездатності 50%; причини втрати професійної працездатності: захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
30 вересня 2020 року Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в місті Києві до Міністерства внутрішніх справ України було направлено для узгодження висновок та матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, ОСОБА_1 .
Листом № 1/1047-Нч від ЗО вересня 2020 року Міністерство внутрішніх справ України повідомило Ліквідаційну комісію ГУМВС України в м. Києві, що час розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Департаментом охорони здоров'я та реабілітації МВС України вказано на те, що медико-соціальна експертна комісія йому проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико- соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС. Зокрема, повідомлено про те, що при проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися, що унеможливило прийняття рішення за надісланими матеріалами згідно з Порядком. Ураховуючи викладене, матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 повертаються на доопрацювання.
Листом від 25 листопада 2020 року Ліквідаційна комісія ГУМВС України в місті Києві повідомила позивачу, що матеріали про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, які були направлені для прийняття рішення до МВС України, повернуті на доопрацювання, у зв'язку з тим, що медико-соціальна експертна комісія позивачу проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну -експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 Ш 1317 “Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України від 20.12.1990 №565-XII "Про міліцію", держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.
Згідно з п. 5 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".
Відповідно абз.2 і 3 п.15 Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII передбачено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про національну поліцію".
Так, ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначає Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (далі - Порядок №850).
Згідно з пп. 2 п. 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пп. 2 п. 3 Порядку №850 врегульовано, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Таким чином, за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання чи встановлено інвалідність, що пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850. Таке право обумовлено наявністю визначених законодавством підстав, зокрема, захворювання особи повинно бути пов'язане, з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Відповідно до п. 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Відповідно до п. 8 Порядку №850 визначено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач працював в органах МВС України та з 06.11.2015 був звільнений з посади лейтенанта міліції, інспектора сектору дозвільної системи відділу охорони громадського порядку Деснянського районного управління.
31.08.2020 позивачу встановлено 3 групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0032658. Причина інвалідності вказано: пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Згідно довідки серії АГ №0007768 встановлено позивачу ступінь втрати професійної працездатності у відсотках 50%.
Міністерство внутрішніх справ України повідомило Ліквідаційну комісію ГУМВС України в м. Києві, що під час розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Департаментом охорони здоров'я та реабілітації МВС України вказано на те, що медико-соціальна експертна комісія йому проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико- соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС. Зокрема, повідомлено про те, що при проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися, що унеможливило прийняття рішення за надісланими матеріалами згідно з Порядком.
Суд критично оцінює такі підстави для відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до п. 9 Порядку № 850 МВС приймає рішення про відмову в призначенні грошової допомоги у випадках, передбачених пунктом 14 цього Порядку та умов.
Згідно з п. 14 Порядку № 850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Суд звертає увагу, що у пункті 14 Порядку № 850 не визначено жодної з підстав, з яких виходив відповідач, відмовляючи позивачу у розгляді заяви про призначення одноразової грошової допомоги.
Також, суд звертає увагу й на те, що Порядок № 850 взагалі не передбачає повернення документів за результатами розгляду заяви особи про призначення одноразової грошової допомоги, а отже такі дії Міністерства внутрішніх справ України, не відповідають способу правомірної поведінки суб'єкта владних повноважень під час реалізації ним своїх повноважень.
Щодо доводів відповідача 2 про те, що медико-соціальна експертна комісія проведена з порушенням пунктів 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 "Питання медико-соціальної експертизи" (далі Положення №1317), то суд вважає їх безпідставними, оскільки будь-які питання правомірності проходження позивачем медико-соціальної експертизи не є предметом розгляду у цій справі.
Згідно з п. 10 Положення №1317 передбачено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії: 1) загального профілю; 2) спеціалізованого профілю.
Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров'я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.
До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.
Порядок участі представників Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості та інших працівників соціальної сфери затверджується МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики.
Аналіз вказаних приписів п. 10 Положення №1317 дає підстави вважати, що склад комісії затверджується МОЗ, а участь представника закладів охорони здоров'я МВС не є безумовною у спірних правовідносинах.
Отже, доводи відповідача про те, що при проведенні медико-соціальної експертизи позивача представники закладів охорони здоров'я МВС України до складу комісії не залучалися, що виключає можливість прийняття рішення відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку №850, суд вважає необґрунтованими оскільки положення вищевказаного пункту 14 Порядку №850 не передбачає можливості ані повертати документи, ані відмовляти позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги з підстав того, що медико-соціальна експертиза позивача проведена без представників закладів охорони здоров'я МВС, які до складу комісії не залучалися.
При цьому суд наголошує, що законодавством не визначено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень Порядку №850.
За змістом п. 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Відтак, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" й, виходячи з положень якого, обов'язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.
Однак, всупереч вказаним вимогам Порядку № 850 відповідач 2, МВС України, не приймав ні рішення про призначення ні рішення про відмову в призначенні грошової допомоги позивачу.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом, зокрема, в постановах від 13.02.2018 року у справі № 808/1866/16, від 19.09.2018 року у справі № 530/1280/17, від 03.10.2018 року у справах № 361/7249/17 та № 361/7249/17, від 09.10.2023 року у справі № 240/14971/22, від 21.09.2023 року у справі №240/19920/22, від 01.07.2024 р. по справі №120/18438/23.
Суд зауважує, що лист Департаменту фінансово - облікової політики МВС України від № 1/1047-Нч від 30 вересня 2020 з повідомленням про повернення матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу, не містить чіткого та однозначного рішення по суті про призначення чи про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, а отже, не може вважатися відмовою у призначенні одноразової грошової допомоги в розумінні Порядку №850.
Отже, відсутність належним чином оформленого рішення відповідача 2 про призначення чи про відмову в призначенні позивачеві одноразової грошової допомоги після спливу встановленого законом місячного строку розгляду документів, свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити відповідно до законодавства.
Врахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем 2, як суб'єктом владних повноважень, не прийнято рішення за результатами розгляду заяви щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу згідно з пунктом 9 Порядку №850, то має місце протиправна бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України.
При цьому суд не досліджує наявності підстав для прийняття позитивного чи негативного рішення для позивача за результатами розгляду відповідного питання, оскільки повернення відповідних документів на доопрацювання не узгоджується з приписами вищевказаних положень законодавства.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у обраний позивачем спосіб.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 1816,00 грн.
У зв'язку із задоволенням позову, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250, 257 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15), Міністерства внутрішніх справ України (місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10,) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо розгляду заяви від 21.09.2020 року та доданих до неї матеріалів про нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ України.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ України та прийняти рішення відповідно до «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1816,00 (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Захарова