15 вересня 2025 року № 320/31286/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОРВАРД УКРАЇНИ» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОРВАРД УКРАЇНИ» ( ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39613589 місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7 Д, корп. літ. 3, оф. 401 А адреса електронної пошти: office@agroforward.com.ua) з позовом до Київської митниці Держмитслужби (ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43337359 місцезнаходження: 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8А адреса електронної пошти: kyiv.post@customs.gov.ua), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати Картку відмови №UA 100180/2023/000191 у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за митною декларацією N23UA100180506305U5, прийняту Київською митницею Держмитслужби.
- визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100180/2023/000019/2 від 01.05.2023 року.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що подані до митного оформлення документи чітко ідентифікували оцінюваний товар, містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, містили всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за Товари, а заявлена Позивачем митна вартість, що піддавалась обчисленню, базувалась на документально підтверджених відомостях.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року відкрите спрощене провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу надати суду відзив на адміністративний позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Відповідач проти позову заперечував та стверджує, що всупереч думці позивача про відсутність підстав для коригування митної вартості, митний орган правомірно застосував резервний метод при визначенні митної вартості товарів, адже декларантом не надано всіх запитуваних документів, а в наданих документах відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявні розбіжності у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.
Така позиція Київської митниці була заперечена позивачем у наданій суду відповіді на відзив відповідача.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОРВАРД УКРАЇНИ» (позивач/покупець або декларант) укладено зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №С280120/1 (надалі - Договір) з компанією «ІМПЕКСТРАКО ЕНВІ» (IMPEXTRACO NV), Королівство Бельгія (надалі- продавець).
01.05.2023 року з метою митного оформлення придбаних Товарів декларантом Позивача, ФОП ОСОБА_1 , до Київської митниці Держмитслужби було подано Електронну декларацію ІМ 40 ДЕ № 23UA100180506305U5. Вантаж був заявлений за фактурною митною вартістю згідно іновойсу від 21.04.2023 р. №2022-90002110. Ціна імпортованого товару визначена в сумі 81231,50 доларів США. Митна вартість імпортованих Товарів визначена за основним методом - за ціною договору.
Разом з митною декларацією до митного оформлення Декларантом було подано наступні копії документів, перелік яких було наведено у графі 44 вказаної митної декларації, що підтверджують заявлену митну вартість Товарів, а саме: Договір купівлі-продажу №С280120/1 від 28.01.2021 року з додатками до нього, Додаткова угода №1 від 28.12.2021 р. до Договору купівлі-продажу №С280120/1 від 28.01.2021 р., Додаткова угода №2 від 20.10.2022 р. до Договору купівлі-продажу №С280120/1 від 28.01.2021 р., Додаткова угода №3 від 12.12.2022 р. до Договору купівлі-продажу №С280120/1 від 28.01.2021 р., Рахунок-проформа від 14.04.2023 р. №90015849, Рахунок-фактура (інвойс) від 21.04.2023 р. №2022-90002110, митна декларація країни відправлення MRN 23BEE0000024804163 від 24.04.2023 р., квитанція про SWIFT-переказ №103 від 19.04.2023 року, довідка про витрати на транспортування вантажу №б/н від 24.04.23 р., Заявка №3824/2 від 17.04.2023 р. до Договору про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №П090321/1 від 09.03.2021 р., договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №П090321/1 від 09.03.2021 р., та інші документи.
У зв'язку з розбіжностями у документах, митним органом було запропоновано декларанту надати додаткові документи. На пропозицію митного органу декларантом подано копії наступних документів: Договору про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №П090321/1 від 09.03.2021 р.; Рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1420 від 24.04.2023 р.; Довідки про транспортні витрати від 24.04.2023 р.; Заявки на перевезення вантажу від 17.04.2023 р.; Специфікації №150 від 21.04.2023 р. до Договору поставки №АФУ160120/1 від 16.01.2020р.; Специфікації №220 від 17.04.2023 р. до Договору поставки №АФУ160120/1 від 16.01.2020р.; Виписки з рахунку Позивача по операціям за 18.04.2023 року, сформованої банком 01.05.2023 року; бухгалтерської виписки позивача за період з 01 березня по 01 травня 2023 року; Прейскуранту (прайс-листа) продавця товару б/н 12.04.2023 р.; Комерційної пропозиції від 03.04.2023 р.; Сертифікату про походження товару (Certificate of origin) р., засвідченого печаткою Торгово-промислової палати Королівства Бельгія 21.04.2023 року за №82 2023 010945; Рахунку-фактури (інвойс) (Commercial invoice) 2022-90002110 від 21.04.2023 р. з висновком Торгово-промислової палати Королівства Бельгії про вартісні характеристики товарів від 21.04.2023 року за №V 82 2023 00314, викладеним в Рахунку-фактурі (інвойсі) у вигляді штампу; Експертного висновку №Ц-370 про вартісні контрактні (ринкові) характеристики товарів, одержаних Позивачем відповідно до Договору купівлі-продажу №С280120/1 від 28.01.2021 року, підготовленого Київською торгово-промисловою палатою 28.04.2023 р.; зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів №C280120/1 від 28.01.2021 р.; Додаткової угоди №1 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 28.12.2021 р.; Додаткової угоди №2 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 20.10.2022 р.; Додаткової угоди №3 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.12.2022 р.; Проформи Інвойс (Proforma invoice) 90015849 від 14.04.2023; Платіжного доручення (квитанції) про SWIFT-переказ №103 від 19.04.2023 року на суму 113996,50 доларів США; міжнародної автотранспортної накладної (CRM) з додатком 204275848 від 21.04.2023; міжнародної автотранспортної накладної (CRM) 204275849 від 21.04.2023; Пакувального листа (Packing list) б/н від 21.04.2023; Листа відправника (постачальника) Товарів від 26.04.2023 р.; Договору доручення на надання митно-брокерських послуг №150517/1 від 15.05.2017р.; Листа-відповіді № 01/01 від 01.05.2023 на Відповідача від ФОП ОСОБА_2 ; Рахунку № 298 від 21.04.2023 р.; Рахунку № 273 від 17.04.2023 р.; Відомості про включення товарів до переліку кормових добавок, преміксів та готових кормів, ветеринарних препаратів, а саме: номер реєстраційного посвідчення та дата реєстрації АА-08358-04-19 від 31.05.2019 р.; Відомості про включення товарів до переліку кормових добавок, преміксів та готових кормів, ветеринарних препаратів, а саме: номер реєстраційного посвідчення та дата реєстрації АА-08359-04-1 від 31.05.2019.; митної декларації країни відправлення MRN 23BEE0000024568354 від 21.04.2023 р.; митної декларації країни відправлення MRN 23BEE0000024804163 від 24.04.2023 р.; Сертифікату якості (Certificate of quality) б/н від 05.12.2022 Vitamin C 99%.; Сертифікату якості (Certificate of quality) б/н від 16.12.2022 VITAMIN B2 80%; Сертифікату якості (Certificate of quality) б/н від 23.12.2022 VITAMIN A 1000 IUMG; Сертифікату якості (Certificate of quality) б/н від 26.01.2023 BIPEX H2; Сертифікату якості (Certificate of quality) б/н від 03.02.2023 VITAMIN B12 1%; Сертифікату якості (Certificate of quality) б/н від 28.02.2023 CALCIUM IODATE ANHYDROUS (63.5% IODINE); Сертифікату якості (Certificate of quality) б/н від 02.03.2023 TOCOMIX 500; Сертифікату якості (Certificate of quality) б/н від 04.04.2023 VITAMIN B1 MONO; Сертифікату якості (Certificate of quality) б/н від 13.04.2023 D-CALCIUM PANTOTHENATE; Сертифікату якості (Certificate of quality) б/н від 21.04.2023 CAROPHYL RED; Сертифікату якості (Certificate of quality) б/н від 24.04.2023 FOLIC ACID; Технічного паспорту від 19.12.2017 р. TDS CAROPHYLL RED 10% DSM; Технічного паспорту від 07.12.2018 р. SDS BIPEX H 2; Технічного паспорту від 02.02.2023 р. SDS FOLIC ACID ANHUI XINHONG; Технічного паспорту від 02.03.2023 TDS Tocomix 500 EN; Паспорту безпеки від 25.01.2017 р. TDS Bipex H2; Паспорту безпеки від 02.02.2023 р. TDS FOLIC ACID ANHUI XINHONG.
За результатами розгляду вказаних документів, Київською митницею оформлено Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100180/2023/000191 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100180/2023/000019/2 від 01 травня 2023 року, яким митну вартість товару визначено за резервним методом.
В результаті коригування відповідачем митної вартості, вартість імпортованих товарів позивача збільшилась на 5621,43 доларів США.
У зв'язку з цим, позивач ввіз товари на митну територію України на підставі Митної декларації від 02.05.2023 р. №23UA100180506332U1, за якою згідно зі ст. 55 Митного кодексу України було додатково сплачено ввізного мита 462,69 грн. та податку на додану вартість 37386,43 грн., всього на суму 37849,12 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 49 Митного кодексу України (далі МК України) (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За правилами частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Частинами 1-3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (частина 6 вказаної статті МК України).
Відповідно до частини 12 статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Згідно з частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина 7 статті 55 МК України).
Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Щодо визначених в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів (графа 33, окреме повідомлення) підстав його прийняття, суд зазначає таке.
28 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОРВАРД УКРАЇНИ» укладено зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №С280120/1 з компанією «ІМПЕКСТРАКО ЕНВІ» (IMPEXTRACO NV), Королівство Бельгія, згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець купує, приймає та оплачує Товари, зазначені в рахунках (інвойсах) до Договору, отриманих протягом дії Договору, які є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до пункту 2 Договору ціна товару, узгоджена Сторонами, визначається окремим рахунком (інвойсом) на відвантаження і є невід'ємною частиною цього Договору. Пакування Товару визначається пакувальним листом на кожне відвантаження Товару.
Загальна кількість Товару відповідно до Договору складається з загальної суми всіх рахунків (інвойсів), виданих Покупцеві на всі відвантаження протягом дії даного Договору.
Загальна вартість Договору складається з загальної суми всіх рахунків (інвойсів), виданих Покупцеві на всі відвантаження протягом дії даного Договору.
За умовами пункту 10 Договору умовами поставки (згідно з «Інкотермс-2010») є FCA Хайст оп ден Берг, Бельгія.
Відповідно до пункту 1 Загальних умов поставки до Договору купівлі-продажу №С280120/1 від 28.01.2021 року умови купівлі-продажу тлумачаться згідно з «Інкотермс-2010».
Умови оплати і Платіжні інструкції визначені пунктами 11 і 12 Договору.
Додатковою угодою №2 від 20.10.2022 року до Договору купівлі-продажу №С280120/1 від 28.01.2021 року сторонами внесено зміни в пункт 11 Договору «Умови оплати», який передбачає, що оплата здійснюється не пізніше 30 днів від дати відвантаження. Покупець має право здійснити 100% передоплату на основі виданої Продавцем Проформи Інвойсу. Проформа Інвойс не є остаточним комерційним інвойсом, Покупець має право змінити остаточну кількість та найменування товару. Сторони узгодили, що у разі зміни ринкових тенденцій чи інших обставин, які унеможливлюють відвантаження товару, оплаченого відповідно до Проформи Інвойс, Продавець повертає перераховані Покупцем кошти на розрахунковий рахунок, зазначений в Договорі, протягом 4 банківських днів після такого звернення Покупця.
Додатковою угодою №3 від 12.12.2022 року до Договору купівлі-продажу №С280120/1 від 28.01.2021 року сторонами внесено зміни в пункт 12 Договору «Платіжні інструкції», яким передбачено, що платежі здійснюються в Євро (EUR) та доларах (USD) на один з рахунків Продавця згідно з виставленим інвойсом (проформою інвойс) за реквізитами, вказаними в Договорі.
19.04.2023 року, на виконання умов вищевказаного Договору, позивач здійснив оплату за товар в сумі 113996,50 доларів США на рахунок Продавця, що підтверджується копією платіжного доручення (квитанції) про SWIFT-переказ №103 від 19.04.2023 року на рахунок ВЕ20405050820856 IMPEXTRACO NV 113996,50 доларів США (код 33В), в якій в деталях платежу (код 70) зазначено: "передоплата Договір №С280120/1 від 28.01.2021 року Проформа Інвойс 90015849 від 14.04.2023".
На підставі Договору купівлі-продажу №С280120/1 від 28.01.2021, Проформи Інвойс від 14.04.2023 №90015849 і Рахунка-фактури (інвойса) від 21.04.2023 №2022-90002110 Позивач придбав у Продавця за кордоном (Королівство Бельгія) товари, зазначені в рахунку-фактурі (інвойсі) від 21.04.2023 №2022-90002110 на загальну суму 99186,50 доларів США.
Продавцем Товарів виступила компанія IMPEXTRACO NV.
Рахунок-фактура (інвойс) №2022-90002110 від 21.04.2023 на загальну суму 99186,50 доларів США містить перелік і суму Товарів для відвантаження Позивачу.
Через митний кордон в Україну Позивачем було ввезено частину Товарів на суму 81231,50 доларів США згідно з Рахунком-фактурою (інвойсом) від 21.04.2023 р. №2022-90002110, відносно яких було прийнято оскаржуване рішення.
Решту Товарів на суму 17955,00 доларів США згідно з Рахунком-фактурою (інвойсом) від 21.04.2023 р. №2022-90002110 позивач вирішив ввезти на митну територію України за іншою митною декларацією.
26.04.2023 року Позивачем ввезено придбані товари в Україну через митний кордон за митною декларацією ІМ 40 ЕA № 23UA100180505972U0 від 25.04.2023 р.
Після перетину митного кордону Декларант отримав електронне повідомлення від Київської митниці Держмитслужби про те, що у зв'язку з спрацюванням АСУР (автоматичної системи управління ризиками) вантаж необхідно доставити в зону митного контролю м/п Ліски Київської митниці Держмитслужби в м. Києві по вулиці Довбуша, будинок 22 для проведення митного огляду та інших митних формальностей.
01.05.2023 року з метою митного оформлення придбаних Товарів декларантом Позивача, ФОП ОСОБА_1 , до Київської митниці Держмитслужби було подано Електронну декларацію ІМ 40 ДЕ № 23UA100180506305U5. Вантаж був заявлений за фактурною митною вартістю згідно іновойсу від 21.04.2023 р. №2022-90002110. Ціна імпортованого товару визначена в сумі 81231,50 доларів США. Митна вартість імпортованих Товарів визначена за основним методом - за ціною договору.
Разом з митною декларацією до митного оформлення Декларантом було подано наступні копії документів, перелік яких було наведено у графі 44 вказаної митної декларації, (в тому числі 26493,00 грн. витрат на транспортування до кордону України і 2623,00 грн. витрат на страхування вантажу, вказаних як інші витрати), що підтверджують заявлену митну вартість Товарів, а саме: Договір купівлі-продажу №С280120/1 від 28.01.2021 року з додатками до нього, Додаткова угода №1 від 28.12.2021 до Договору купівлі-продажу №С280120/1 від 28.01.2021, Додаткова угода №2 від 20.10.2022 до Договору купівлі-продажу №С280120/1 від 28.01.2021, Додаткова угода №3 від 12.12.2022 до Договору купівлі-продажу №С280120/1 від 28.01.2021, Рахунок-проформа від 14.04.2023 №90015849, Рахунок-фактура (інвойс) від 21.04.2023 р. №2022-90002110, митна декларація країни відправлення MRN 23BEE0000024804163 від 24.04.2023 р., квитанція про SWIFT-переказ №103 від 19.04.2023 року, довідка про витрати на транспортування вантажу №б/н від 24.04.23 р., Заявка №3824/2 від 17.04.2023 р. до Договору про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №П090321/1 від 09.03.2021 р., договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №П090321/1 від 09.03.2021 р., та інші документи.
Відповідно до вищевказаного оскаржуваного Рішення, Графу 33 якого Відповідач направив уповноваженому представнику Декларанта окремим повідомленням, підставою для коригування товару зазначено:
«…за результатами розгляду поданих до митного оформлення разом з митною декларацією від 01.05.2023 № UA100180/2022/506305 (MRN 23UA100180506305U5) документів встановлено, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Декларантом до митного оформлення надано платіжне доручення від 19.04.2023 № 103, в якому сума оплати - 113996,5 дол.США не відповідає сумі, зазначеній в проформі інвойсі від 14.04.2023 № 90015849, - 139391,5 дол.США. Заявка від 17.04.2023 № 3824/2 до договору на перевезення вантажу від 09.03.2021 № П090321/1 не містить відміток Замовника. В довідці про транспортні витрати від 24.04.2023 б/н та рахунку на транспортні послуги від 24.04.2023 № 1420 зазначені витрати на страхування вантажу 2623,00 грн, не включені до митної вартості товарів. У наданій експортній МД країни відправлення зазначено № рахунку-фактури 80052758/11319/90002110, до митного оформлення надано рахунок-фактуру № 2022-90002110. Документи надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів…
… відповідно до частини 2 статті 58 Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні...
… виходячи з вищенаведеного, відповідно до положень статті 55 МКУ, здійснено коригування митної вартості товарів. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами, прийнятої митним органом умов, зазначених у статті 59 Кодексу. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої митним органом, з дотриманням умов, зазначених у статті 60 Кодексу. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв'язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 Кодексу. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв'язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у статті 63 Кодексу. Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Джерело інформації для визначення митної вартості: товар №1 - митна декларація від 29.04.2023 № UA209230/2023/44632 (з розрахунку 8,707 дол. США за кг); тов. №2 - митна декларація від 31.12.2022 № UA209230/2022/28333 (з розрахунку 17,9889 дол. США за кг); товар №3 - митна декларація від 27.03.2023 № UA209170/2023/23845 (з розрахунку 17,2014 дол. США за кг); товар №4 - митна декларація від 07.03.2023 № UA209230/2023/22924 (з розрахунку 18,1518 дол. США за кг); товар №5 - митна декларація від 26.04.2023 № UA205140/2023/32927 (з розрахунку 17,6264 дол. США за кг); товар №6 - митна декларація від 19.04.2023 № UA209230/2023/40653 (з розрахунку 5,07 дол. США за кг); товар №7 - митна декларація від 29.03.2023 № UA807200/2023/3294 (з розрахунку 27,8072 дол. США за кг); товар №8 - митна декларація від 16.12.2022 № UA209230/2022/22404 (з розрахунку 16,9795 дол. США за кг); товар №9 - митна декларація від 28.02.2023 № UA209230/2023/20234 (з розрахунку 3,1294 дол. США за кг); товар №10 - митна декларація від 07.03.2023 № UA209230/2023/22924 (з розрахунку 62,7202 дол. США за кг); товар №11 - митна декларація від 21.04.2023 № UA110110/2023/2927 (з розрахунку 64,885 дол. США за кг); товар №12 - митна декларація від 07.03.2023 № UA209230/2023/22924 (з розрахунку 25,5799 дол. США за кг); товар №13 - митна декларація від 07.03.2023 № UA209230/2023/22924 (з розрахунку 25,5799 дол. США за кг); товар №14 - митна декларація від 16.02.2023 № UA100060/2023/403648 (з розрахунку 25,13 дол. США за кг); Відповідно до частини 5 статті 55 Кодексу проведено процедуру консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Декларант має право звернутися до митних органів та випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х Кодексу. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості в митних органах вищого рівня відповідно до глави 4 Кодексу або до суду.»
Отже, фактично суть спору зводиться до того, чи достатньо було наданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару документів, чи містять вони розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та чи містять надані декларантом документи всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Приймаючи Рішення, Відповідач послався на надання Декларантом до митного оформлення платіжного доручення від 19.04.2023 р. №103, в якому сума передоплати - 113996,5 доларів США не відповідає сумі, зазначеній в проформі інвойсі від 14.04.2023 №90015849 - 139391,5 доларів США. Втім, наведене твердження митного органу спростовується наступним.
Серед переліку документів, наданих уповноваженим представником Декларанта для підтвердження митної вартості імпортованих Товарів, подавались:
Проформа Інвойс №90015849 від 14.04.2023 р. на суму 139391,50 доларів США
Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 2022-90002110 від 21.04.2023 р. на суму 99186,50 доларів США
Платіжне доручення (квитанція) про SWIFT-переказ №103 від 19.04.2023 року на суму 113996,50 доларів США
Проформа Інвойс №90015849 від 14.04.2023 є попереднім рахунком за Товари.
За Проформою Інвойсом Позивачем було здійснено часткову попередню оплату за Товари, які необхідні для завантаження і відправки Постачальником на суму 113996,50 доларів США.
Товари згідно з Проформою Інвойс №90015849 від 14.04.2023 р. були сплачені Позивачем двома платежами:
за платіжним дорученням (квитанцією) про SWIFT-переказ №103 від 19.04.2023 року на суму 113996,50 доларів США;
за платіжним дорученням (квитанцією) про SWIFT-переказ №103 від 21.04.2023 року на суму 25395,00 доларів США (копія платіжного доручення (квитанції) №103 від 21.04.2023 р. міститься в матеріалах справи).
Разом згідно вказаних платіжних доручень (квитанцій) про SWIFT-переказ Позивачем було оплачено Товари за передоплатою згідно з Проформою Інвойс №90015849 від 14.04.2023 р. на загальну суму 139391,50 доларів США в повному обсязі.
Однак, до завантаження і відправки Постачальником було сформовано Рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) 2022-90002110 від 21.04.2023 р. на суму Товарів у 99186,50 доларів США.
Продавцем було відвантажено Позивачу товарів на загальну суму 99186,50 доларів США згідно рахунку-фактури (інвойса) №2022-90002110 від 21.04.2023 р. на загальну суму 99186,50 доларів США, який містить перелік і суму Товарів для відвантаження.
26.04.2023 року Позивачем ввезено придбані Товари на загальну суму 99186,50 доларів США згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) №2022-90002110 від 21.04.2023 р. в Україну через митний кордон за митною декларацією ІМ 40 ЕA № 23UA100180505972U0 від 25.04.2023 р.
Однак, після перетину митного кордону і проведення митного огляду, у зв'язку з відбором зразків 2-х продуктів Товарів, а саме: Вітаміну К3 MNB (Vitamin K3 MNB) у кількості 500 кг на суму 9115,00 доларів США і Нікотинової кислоти «Аcippex» (NICOTINIC ACID) у кількості 2000 кг на суму 8840,00 доларів США, а всього товарів на суму 17955,00 доларів США, в оформленні митної декларації ІМ 40 ЕA № 23UA100180505972U0 від 25.04.2023 р. було відмовлено.
Натомість, 01.05.2023 року з метою митного оформлення придбаних Товарів декларантом Позивача, ФОП ОСОБА_1 , до Відповідача було подано окремо Електронну декларацію ІМ 40 ДЕ №23UA100180506305U5 на 14 позицій Товарів на суму 81231,50 доларів США, відносно яких було прийнято оскаржуване Рішення, і Електронну декларацію ІМ 40 ТН №23UA100180506318U7 на 2 продукти Товарів на суму 17955,00 доларів США, зазначених у абзаці вище, які не стосуються оскаржуваного Рішення. Усі 16 позицій Товарів були ввезені на територію України через митний кордон згідно з одним рахунком-фактурою (інвойсом) №2022-90002110 від 21.04.2023 р. на загальну суму 99186,50 доларів США.
Отже, через митний кордон в Україну Позивачем 26.04.2023 року було ввезено в Україну через митний кордон за митною декларацією ІМ 40 ЕA № 23UA100180505972U0 від 25.04.2023 р. частину придбаних Товарів на суму 81231,50 доларів США згідно з Рахунком-фактурою (інвойсом) від 21.04.2023 р. №2022-90002110, відносно яких було прийнято оскаржуване рішення.
Решту Товарів на суму 17955,00 доларів США згідно з Рахунком-фактурою (інвойсом) від 21.04.2023 р. №2022-90002110 було ввезено на митну територію України за іншою митною декларацією.
Враховуючи зазначене, сума передоплати згідно платіжного доручення №103 від 19.04.2023 року є частковою оплатою загальної суми за Товари, сплаченої Позивачем згідно з Проформою Інвойс №90015849 від 14.04.2023 р., що жодним чином не впливає на зміст досягнутих між сторонами Договору домовленостей та правильність розрахунку складової митної вартості, здійсненого Позивачем. Відповідно, зауваження Відповідача в цій частині є безпідставними.
Відповідно до п. 6.2. Наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2022 № 296 «Про внесення змін до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» за бажанням Декларанта товари, що ввозяться на митну територію України у складі однієї партії, можуть декларуватись за кількома МД за умови, що фактурна вартість кожної частини партії, отриманої в результаті такого розділення, перевищує суму, еквівалентну 150 євро.
Таким чином, законодавством не заборонено ввозити товари у складі однієї партії в межах одного договору поставки за кількома митними деклараціями.
Також, під час процедури консультацій Позивачем було подано Відповідачу Заявку від 17.04.2023 №3824/2 до договору на перевезення вантажу від 09.03.2021 №П090321/1, що містила підписи уповноважених осіб як Замовника, так і Перевізника, скріплені печатками останніх.
Однак, Заявка на перевезення вантажу не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість і жодним чином не впливає на правильність розрахунку складової митної вартості, здійсненого Позивачем.
Верховним Судом з приводу надання Заявок про перевезення вантажу висловлена наступна Позиція: «Серед документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість.» (Постанова від 16.11.18 по справі №813/1012/17).
Водночас, зауваження та недоліки щодо відмінностей в номерах рахунків-фактур у поданій до митного оформлення митній декларації країни відправлення, щодо відсутності відміток Замовника (Позивача) у Заявці №3824/2 від 17.04.2023 року до договору на перевезення вантажу від 09.03.2021 №ПО90321/1 не є такими, що можуть мати значення для визначення складових митної вартості товару, оскільки в межах даних правовідносин оцінці та дослідженню підлягає вартість поставки товару на митну територію України. Зокрема, в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року в справі № №804/2584/16 зазначено, що Нормами Митного кодексу України визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов'язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Водночас, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Посилання Відповідача при прийнятті оскаржуваного Рішення на відмінності в номерах рахунків-фактур, а саме «в наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) номером є №2022-90002110, а зазначеного у наданій експортній МД країни відправлення рахунку-фактурі номер є №80052758/11319/90002110», є помилковим і зауваження Відповідача в цій частині є такими, що не відповідають дійсності зважаючи на наступне.
Відповідачем в оскаржуваному Рішенні не зазначено, в якій саме графі експортної декларації країни відправлення є відмінності в номерах рахунків-фактур.
Тому, провівши аналіз змісту поданих Відповідачу експортних декларацій країни відправлення, суд прийшов до висновку, що саме в експортній МД країни відправлення №23ВЕЕ0000024804163 від 24.04.2023 року в графі 7 зазначено згаданий Відповідачем в оскаржуваному Рішенні в якості зауважень номер 80052758/11319/9000211, який, на думку Відповідача, є номером рахунку-фактури, і є нібито відмінним від іншого номеру рахунку-фактури №2022-90002110.
Однак, за результатами перекладу експортної МД країни відправлення №23ВЕЕ0000024804163 від 24.04.2023 року, де зазначено номер 80052758/11319/9000211, з нідерландської мови на українську назва графи 7 «Referentienummer» означає «Референтний номер», а ніяк не рахунок-фактура (переклад експортної декларації країни відправлення додається до позовної заяви).
Разом з тим, відповідно до положень Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, який визначає правила заповнення граф митних декларацій (далі - МД) за формою єдиного адміністративного документа, додаткових аркушів до нього, порядок унесення відомостей до доповнення, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД, у розділі II. «Заповнення граф митних декларацій» визначено наступний зміст графи 7 Митних декларацій: «Графа 7 «Референтний номер». За бажанням Декларанта зазначається наданий ним порядковий номер МД.»
Так, зауваження Відповідача в цій частині є безпідставними, а також такими, що мають, по суті, формальний характер.
Крім цього, слід також зазначити, що внесення відомостей до митної декларації країни відправлення є прерогативою експортера. Так, у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.07.2020 р. в справі № 825/271/16 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що митні декларації країни відправлення у відповідності до чинного МК України не входять до переліку основних документів, підтверджуючих заявлену митну вартість, а їх форма та зміст регламентуються законодавством відповідної іноземної держави і їх формування та заповнення не залежать від волевиявлення позивача; крім того, всі копії митних декларацій країни відправлення, що подавались позивачем, містили відомості про номер контракту, на підставі якого поставлявся товар, номери партій та маркування товару, його вагу, номер замовлення і загальну вартість, що, в свою чергу, є основними реквізитами і даними, необхідними для перевірки заявленої експортером митної вартості. Відповідно, зважаючи на те, що відомості в Митних деклараціях країни відправлення від 24.04.2023 р. №23ВЕЕ0000024804163 в частині найменування Товарів, їх кількості, ваги, ціни та інших даних повністю відповідають іншим документам, поданим Позивачем митному органу, вищезазначені доводи Відповідача ніяк не свідчать про непідтвердження Позивачем числових значень митної вартості Товарів.
З приводу твердження Відповідача про не включення Позивачем до митної вартості товарів витрат на страхування вантажу суд зазначає таке.
Частинами першою та другою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК України).
Позивачем наведено в позовній заяві, а Відповідачем підтверджено подання Позивачем страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування для підтвердження заявленої митної вартості товару, які включали витрати на страхування вантажу, зокрема копії: Договору про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №П090321/1 від 09.03.2021 р.; Рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1420 від 24.04.2023 р.; Довідки про транспортні витрати від 24.04.2023 р.; Заявки на перевезення вантажу від 17.04.2023 р.
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Таким чином, маючи сумніви щодо не включення Позивачем витрат на страхування вантажу у розмірі 2623,00 грн., а також щодо правильності визначення митної вартості, Відповідач повинен був в оскаржуваному Рішенні зазначити в якості причини, через яку митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) - невірно проведений розрахунок митної вартості.
Однак, в оскаржуваному Рішенні не лише не вказано таку причину не визначення митної вартості як невірно проведений розрахунок митної вартості, а й коригування митної вартості на суму не включення витрат із страхування вантажу до митної вартості товарів Відповідачем здійснено не було і сума страхування вантажу у розмірі 2623,00 грн. у загальну суму митної вартості товарів також включена не була, хоча і документи на цю суму додаткових витрат, як і сама сума додаткових витрат - страхування вантажу у розмірі 2623,00 грн, яка була включена Позивачем до митної вартості товарів, подавались і включались Позивачем у митну декларацію.
Таким чином, зауваження Відповідача в цій частині Відзиву є безпідставними.
З приводу заперечень Відповідача про не надання Позивачем митному органу перекладу документів, які були надані до суду разом з позовною заявою, чим було порушено право Позивача на об'єктивний розгляд поданих до митного оформлення документів.
З огляду на Позицію Верховного Суду України « 26. Посилання заявника касаційної скарги на положення стаття 254 Митного кодексу України, колегія суддів не приймає з огляду на правове регулювання та навантаження норми цієї статті, зокрема, її положення регулюють правовідносини під час здійснення митного оформлення товарів, а також надають право декларантам надавати документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. При цьому, митні органи можуть вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. І у такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Як вбачається з рішень судів попередніх інстанцій, ухвалених за результатами розгляду адміністративного позову/апеляційної скарги, спірним питанням у справі не є мова документів, які подавались позивачем митному органу під час митного оформлення.
З матеріалів справи вбачається, що переклад документів замовлений позивачем вже під час розгляду справи в суді першої інстанції та наданий суду з метою доведення своєї позиції, а понесені позивачем витрати безпосередньо пов'язані з розглядом цієї справи.» (постанова Верховного суду України від 31 березня 2020 року у справі №160/7049/19).
Позивач, всупереч запереченням Відповідача, не зобов'язаний був без письмової вимоги Відповідача надавати до митного органу будь-які додаткові документи, в тому числі з перекладом на державну мову, оскільки на виконання ч. 3 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, а ч. 2 ст. 53 МК України не містить переклад документів на державну мову в переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, так само як п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України передбачає право митного органу у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів.
Позивачем надано до суду переклад експортної декларації країни відправлення від 24.04.2023 №23ВЕЕ0000024804163, виготовлений Бюро перекладів «НьюСтрім-Центр» 08.09.2023 р., рахунку-фактури (інвойс) (Commercial invoice) 2022-90002110 від 21.04.2023 р., проформи Інвойс №90015849 від 14.04.2023 р., платіжного доручення (квитанції) про SWIFT-переказ №103 від 19.04.2023 року на суму 113996,50 доларів США.
Переклад документів у Позивача на момент митного оформлення товарів не був в наявності і готовий, що підтверджується рахунком-фактурою №РФ 23-275 від 08.09.2023 року, платіжною інструкцією №7757 від 08.09.2023 р. і Актом виконаних робіт від 08.09.2023 р. (копії рахунку-фактури, платіжної інструкції, акту виконаних робіт з надання послуг перекладу, а також Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з підтвердженням того, що ОСОБА_3 , яка здійснює свою підприємницьку діяльністьу як фізична особа-підприємець, і на рахунок якої здійснювався переказ коштів за переклад документів, є керівником ПП «НЬЮСТРІМ-ЦЕНТР», що безпосередньо здійснював переклад вищезазначених документів.
Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що Відповідачем не було витребувано під час митного оформлення товарів письмовою вимогою перекладу будь-яких підтверджуючих документів, перелік яких складає 56 позицій, переклад поданих до суду документів не був готовий і в наявності у Позивача на момент митного оформлення документів, а митним законодавством не передбачено обов'язковість надання перекладу документів митному органу, заперечення Відповідача в цій частині Відзиву є безпідставними.
У постанові від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: «…Митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598)…
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу… Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами».
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може вважатися заниженням митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару та не може бути достатньою підставою для відмови в здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Тому, проаналізувавши доводи сторін та надані ними докази, суд приходить до висновку, що Позивач під час митного оформлення товарів подав Відповідачу усі документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті Позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а недоліки, на які посилається Відповідач не перешкоджали визначенню митної вартості товарів.
Отже, Позивачем включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку Відповідача, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.
При цьому, Відповідачем не доведено у своїх аргументах, викладених у Відзиві на позовну заяву, що документи, подані Позивачем для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.
Відтак, підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості Відподівачем не підтверджено, наявність підстав для коригування митної вартості товару та відмови в прийнятті митної декларації Відповідачем не доведена.
Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення не відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в сумі 5 368,00 грн згідно з квитанцією про сплату від 03.08.2023 №7589 та № 7590, який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови №UA100180/2023/000191 у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за митною декларацією №23UA100180506305U5, прийняту Київською митницею Держмитслужби (код ЄДРПОУ: 43337359, адреса: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 8А).
Визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ: 43337359, адреса: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 8А) про коригування митної вартості товарів №UA100180/2023/000019/2 від 01.05.2023 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОРВАРД УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ: 39613589; місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7 Д, корп. літ. 3, оф. 401 А) судовий збір у розмірі 5 368,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ: 43337359, адреса: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 8А).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 15.09.2025.
Суддя Панченко Н.Д.