11 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/5870/25
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01 січня 2025 року доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (надалі - Постанова № 713) та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн згідно з Постановою № 713 з 01 січня 2025 року з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон № 2262-ХІІ). ) Посилаючись на норми Постанови № 713 позивачка наполягає, що оскільки її пенсія призначена після 01 березня 2018 року, однак розмір пенсії обчислено відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ з грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року, відповідачем безпідставно відмовлено у нарахуванні та виплаті спірної доплати у розмірі 2000 грн.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог стверджуючи про їх безпідставність. Зазначає, що спірна доплата у сумі 2000 грн за Постановою № 713 призначена для усунення диспропорцій між призначеними до та після 01 березня 2018 року пенсіями, за умови, що пенсії не переглядались (не перераховувались) після 01 березня 2018 року. Натомість пенсія позивачці призначена 12 грудня 2024 року.
Ухвалою суду від 20 березня 2025 року залишено без задоволення клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про залучення Міністерства соціальної політики України до участі у цій справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Розглянувши доводи у позовній заяві та відзиві на позов, з'ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з урахуванням такого.
Суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та з 12 грудня 2024 року отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
На заяву позивачки від 03 січня 2025 року щодо нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови № 713, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 28 січня 2025 року № 4242-1054/С-02/8-0600/25 повідомило, що оскільки пенсія призначена після 01 березня 2018 року, доплата згідно з Постановою № 713 не нараховується.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 29 Закону № 2262-ХІІ пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати.
Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби (стаття 30 Закону № 2262-XII).
Положеннями пункту "б" статті 36 Закону № 2262-XII передбачено, що сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, пенсія в разі втрати годувальника призначається у розмірі - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
Згідно із статтею 40 Закону № 2262-XII пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, протягом якого член сім'ї померлого вважається непрацездатним (стаття 30), а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", - довічно.
Зміна розміру пенсії, якщо у складі сім'ї, якій було призначено пенсію у разі втрати годувальника, станеться зміна, внаслідок якої окремі члени сім'ї або сім'я в цілому втратять право на пенсію, перерахунок пенсії або припинення її виплати провадиться з першого числа місяця, що йде за тим місяцем, у якому сталася зміна.
Отже, пенсія у зв'язку з втратою годувальника безпосередньо пов'язана з правом на пенсію саме померлої особи, що мала на утриманні інших непрацездатних осіб.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Частиною третьою статті 63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за Законом № 2262-ХІІ пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статті 63 Закону № 2262-ХІІ)
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб прийнято Постанову № 713.
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01 липня 2021 року.
Ключовим у цій справі є питання наявності правових підстав для нарахування первинно після призначення пенсії щомісячної доплати до пенсії у разі втрати годувальника в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови № 713.
Буквальний аналіз положення абзацу 2 пункту 1 Постанови № 713 у взаємозв'язку з метою її ухвалення - поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії, дає підстави вважати, що призначення пенсії після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року, обумовлює встановлення щомісячної доплати, передбаченої абзацом першим цього пункту Постанови № 713.
З матеріалів справи встановлено, що позивачці призначено пенсію у разі втрати годувальника за нормами Закону № 2262-XII після 01 березня 2018 року (12 грудня 2024 року): основний розмір пенсії становить 30 % грошового забезпечення (померлий в/службовець/пенсіон.) у розмірі: на 1 утриманця.
Відповідно до розрахунку пенсії в разі втрати годувальника по пенсійній справі № 0601029046, зокрема й на 01 січня 2025 року, пенсію позивачки обчислено з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року, а саме: посадовий оклад у сумі 2640 грн, оклад за військове звання у сумі 530 грн; процентна надбавка за вислугу років 25 % 792,50 грн.
Отже, за нормою абзацу 2 пункту 1 Постанови № 713 позивачці належить установити до розміру пенсії щомісячну доплату в сумі 2000 грн, яка враховується під час подальших підвищень розміру пенсії.
За наведеного правового регулювання та виходячи з обставин цієї справи суд доходить висновку, що пенсійним органом безпідставно відмовлено позивачці у нарахуванні та виплаті спірної доплати у розмірі 2000 грн за Постановою № 713, оскільки, як вже йшлося, пенсія позивачки хоча й призначена після 01 березня 2018 року, але з розрахунку грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року, тож відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у проведенні виплати з 01 січня 2025 року щомісячної доплати у розмірі 2000 грн до пенсії позивачки є протиправною.
Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки у межах спірних у цій справі правовідносин. Натомість доводи позивачки ґрунтуються на матеріальному законі та відповідають фактичним обставинам цієї справи, а тому визнаються судом обґрунтованими.
Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Зважаючи на відсутність понесених позивачкою судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", починаючи з 01 січня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Г. Приходько
10 вересня 2025 р.
11.09.25