Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 вересня 2025 року Справа№200/1686/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), відповідно до якої просить:
- визнати протиправним, скасувати наказ тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2024 року № 287 про поновлення на обліку військовозобов'язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_2 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів, у частині, що стосується ОСОБА_1 .
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2025 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, витребувано встановлені судом докази по справі. Вирішено ряд процесуальних питань.
24.04.2025 до суду надійшов від відповідача відзив на позовну заяву та докази по справі.
24.04.2025 представник позивача надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву.
06.05.2025 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив на позовну заяву.
23.05.2025 представник позивача надав до суду додаткові пояснення по справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 16.09.2022 повторно проходив військово-лікарську комісію, за результатами якої його визнано непридатним до військової служби із подальшим виключенням з військового обліку, про що зазначено в паперовому військово-обліковому документі.
У подальшому до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідач повинен був внести відповідну інформацію відносно позивача, тобто, у мобільному додатку «Резерв+» у позивача повинні відображатись дані про те, що він не є військовозобов'язаним та виключений за станом здоров'я з військового обліку, проте, відповідач не вніс до означеного реєстру таку інформацію. Водночас, уповноваженими співробітниками відповідача позивачу повідомлено, що на даний час змінилися нормативно-правові акти, які регламентують процедуру проходження військово-лікарської комісії та визначення ступеню придатності, а тому йому було запропоновано повторно пройти військово-лікарську комісію, на що позивач категорично відмовився, оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено повторне направлення на військово-лікарську комісію осіб, які були раніше визнані непридатними та виключені з військового обліку. Крім того, позивач зауважує, що відсутність протоколів з питань медичного огляду військовозобов'язаного військово-лікарську комісію не може бути підставою для визнання висновків військово-лікарської комісії недійсними, як визнання недійсними таких висновків саме відповідачем. Натомість, відповідач в пункті 3 оскаржуваного наказу від 21.08.2024 №287 зазначає, що висновки військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби винесені у період, зокрема з 22.08.2022 по 03.11.2022, вважати недійсними.
Позивач вважає зазначений наказ відповідача протиправним та таким, який прийнято з порушення норм чинного законодавства. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У встановлений судом строк відповідачем надано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. В обґрунтування доводів ним вказано, що 16.09.2022 позивач довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку і відомості про непридатність та виключення з військового обліку були занесені до паперового військово-облікового документу позивача. 21.08.2024 на виконання вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було видано наказ «Про поновлення на обліку військовозобов'язаних, які визнані військово- лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів». Відповідно до цього наказу, висновки військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, винесені в період, що стосується позивача з 22.08.2022 по 03.11.2022 вважати недійсними, а позивача поновлено на військовому обліку.
Крім того, відповідач зазначив, що у зв'язку з тим, що в ІНФОРМАЦІЯ_4 було виявлено відсутність певних книг протоколів військово-лікарської комісії, а, отже і відсутність правових підстав на видачу довідок військово-лікарської комісії з висновками про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку та на виконання вимог Положення про ІНФОРМАЦІЯ_5 де серед іншого прописаний обов'язок начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснювати контроль за правомірністю видачі громадянам військово-облікових документів, посвідчень та інших документів керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_1 було прийнято рішення про поновлення на військовому обліку тих осіб довідки яких не можуть бути підтверджені протоколом військово-лікарської комісії з можливістю перепройти медичний огляд і отримати нову довідку згідно чинного протоколу. Також, відповідач зазначив, що пропозиція відповідача пройти повторний медичний огляд, у зв'язку із виявленими обставинами, не суперечить вимогам чинного законодавства. Потреба у повторному медичному огляді може бути обґрунтована необхідністю оформлення результатів проходження військово-лікарської експертизи з урахуванням вимог нормативних документів.
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, просив задовольнити позовні вимоги повністю.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 та має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.09.2022 №9/8090 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Згідно з копією тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_3 від 29.07.2022 ОСОБА_1 16.09.2022 виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2024 №287 «Про поновлення на обліку військовозобов'язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів» наказано поновити на обліку військовозобов'язаних осіб, згідно додатку №1, зокрема, ОСОБА_1 , що не заперечується відповідачем.
У зв'язку з відсутністю книг протоколів з питань медичного огляду військовозобов'язаних військово-лікарською комісією в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, висновки військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, винесені у вищевказаний період, вважати недійсними. Військовозобов'язаних, які були виключені з військового обліку рішеннями Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, поновлено на військовому обліку.
Відповідно до витягу із застосунку «Резерв+» від 11.01.2025, ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 . Згідно з постановою військово-лікарської комісії від 05.07.2022 є непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.
Не погоджуючись з наказом тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2024 №287 про поновлення на обліку військовозобов'язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_2 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів, у частині, що стосується позивача, останній звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №2232-XII).
Згідно з частинами другою та третьою статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини дев'ятої статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Частиною тринадцятою статті 2 Закону №2232-XII встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Згідно з частиною шостою статті 37 Закону №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Як встановлено судом вище, згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.09.2022 №9/8090 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, у зв'язку з чим до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного ОСОБА_1 №ТП/5237 від 29.07.2022 ІНФОРМАЦІЯ_8 внесено дані про те, що 16.09.2022 позивач виключений з військового обліку військовозобов'язаних.
Тобто, станом на 16.09.2022 на підставі довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.09.2022 №9/8090 позивача виключено ІНФОРМАЦІЯ_8 з військового обліку військовозобов'язаних, що останнім не заперечується.
Разом із цим, як вбачається з матеріалів справи відповідач оскаржуваним наказ від 21.08.2024 №287 «Про поновлення на обліку військовозобов'язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів» поновив на обліку військовозобов'язаних осіб, згідно додатку №1, зокрема, позивача. А також, у зв'язку з відсутністю книг протоколів з питань медичного огляду військовозобов'язаних військово-лікарською комісією в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, висновки військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, винесені у вище вказаний період, визнав недійсними. Військовозобов'язаних, які були виключені з військового обліку рішеннями Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, поновлено на військовому обліку.
Тобто, на підставі зазначеного наказу позивача поновлено на військовому обліку.
Водночас, відповідач зазначає, що спірний наказ було прийнято на виконання вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.
Відтак, відповідно до пунктів 1.1, 1.2. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення №402), це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.
Це Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Згідно з абзацами 1-7 пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Згідно з абзацом першим пункту 22.1 глави 22 розділу II Положення №402 (у редакції, чинній на дату виключення позивача з військового обліку - 16.09.2022) дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв'язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).
Відповідно до абзацу першого пункту 22.2 глави 22 розділу II Положення №402 (у редакції, чинній на дату виключення позивача з військового обліку - 16.09.2022) книга протоколів засідань військово-лікарської комісії ведеться у всіх ВЛК секретарями цих комісій. Протоколи засідань ВЛК підписуються головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, та секретарем комісії у день засідання комісії.
Водночас, суд зауважує, що Положенням №402, у зазначеній редакції, не передбачено настання жодних правових наслідків для військовозобов'язаного, у разі виявлення відсутності Книги протоколів засідань ВЛК (ЛЛК) та/або відповідних записів у ній.
Відтак, аналізуючи зазначені вище норми Положення №402, суд висновує, що відповідач, безпосередньо його керівник, не наділені жодними повноваження щодо відміни або скасування висновків військово-лікарської комісії про непридатність осіб до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов'язаних, зокрема, у зв'язку з відсутністю Книги протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).
Крім того, суд зауважує, що виявлені відповідачем порушення, допущені при виконанні своїх безпосередніх функцій, зокрема, відсутність книг протоколів з питань медичного огляду військовозобов'язаних військово-лікарською комісією в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, не можна ставити у провину позивачу та таким чином порушувати його права.
Також, суд враховує те, що висновок військово-лікарської комісії про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку було прийнято 16.09.2022, а наказ про скасування такого висновку прийнято лише 21.08.2024, тобто, майже через два роки, що не відповідає критеріям розумності та обґрунтованості.
Відтак, у даному випадку, відповідач з очевидним перевищенням наданих йому чинним законодавством повноважень видав наказ від 21.08.2024 №287 «Про поновлення на обліку військовозобов'язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів», яким безпідставно визнав недійсним, зокрема, висновок військово-лікарської комісії від 16.09.2022 про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку, та протиправно поновив позивача на обліку військовозобов'язаних осіб.
Разом із цим, суд погоджує твердження позивача відносно того, що чинним законодавством не передбачено, ані такого терміну як «поновлення на військовому обліку», ані механізму для такого поновлення.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що дії відповідача у спірних правовідносинах не відповідають визначеному частиною другою статті 2 КАС України критерію законності, а спірний наказ відповідача від 21.08.2024 №287 порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, тому такий наказ підлягає скасуванню в частині, що стосується позивача.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною другою статті 9 та частиною першою статті 77 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до платіжної інструкції №6EF9-4RZ1-72ZE від 07.03.2025 позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Згідно із частиною першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено, суд приходить висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 суму судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2024 №287 «Про поновлення на обліку військовозобов'язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів» в частині, що стосується ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Повне судове рішення складено 15 вересня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч