Рівненський апеляційний суд
11 вересня 2025 року м. Рівне
Справа № 572/3401/24
Провадження № 21-з/4815/9/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
заставодавця - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції клопотання ОСОБА_7 про повернення застави, внесеної на підставі ухвали Рівненського апеляційного суду від 26 серпня 2024 року у кримінальному провадженні №12024181200000621 від 05.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України щодо ОСОБА_6 , -
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 26 серпня 2024 року задоволено апеляційну скаргу прокурора, скасовано ухвалу слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 06 серпня 2024 року про відмову в задоволенні клопотання слідчої про обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024181200000621 від 05.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, постановлено нову ухвалу, якою задоволено клопотання слідчої та обрано щодо ОСОБА_6 запобіжний у вигляді тримання під вартою на строк до 02 жовтня 2024 року з визначенням застави в розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105 980 грн. (сто п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень), з покладенням на підозрюваного в разі внесення застави обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
15 травня 2025 року ухвалою Рівненського апеляційного суду задоволено клопотання прокурора про виправлення описки в ухвалі Рівненського апеляційного суду від 26 серпня 2024 року та постановлено виправити описку в частині визначення розміру застави, а саме замість помилково встановленої застави в розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105 980 (сто п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень) грн. вважати вірним «Застава в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн.». Роз'яснено заставодавцю ОСОБА_7 , що вона має право звернутися до заставодержателя - Рівненського апеляційного суду, за поверненням різниці внесених коштів в сумі 45 420 (сорок п'ять тисяч чотириста двадцять) гривень, які того ж дня за заявою останньої були повернуті їй на особистий рахунок.
В поданому клопотанні ОСОБА_7 вказує, що оскільки строк запобіжного заходу у вигляді застави був встановлений на два місяці та закінчився 02 жовтня 2024 року, за час дії даного запобіжного заходу питання про звернення застави в дохід держави не вирішувалося, тому вважає, що грошові кошти в сумі 60 560 грн., які перебувають на рахунку Рівненського апеляційного суду, повинні бути повернуті їй, оскільки необхідні для нормального проживання, лікування та повернення боргів..
Просить повернути їй, заставодавцю ОСОБА_7 заставу в розмірі 60 560 грн., встановлену на підставі ухвали Рівненського апеляційного суду Рівненської області від 15 травня 2025 року.
Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого та заставодавця про задоволення поданого клопотання, думку прокурора про відмову у його задоволенні, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до частини 2 статті 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості такого провадження, є запобіжні заходи.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (пункт 1 частини першої статті 177 КПК України).
Згідно з частиною першою статті 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Рівненського апеляційного суду від 26 серпня 2024 року задоволено апеляційну скаргу прокурора, скасовано ухвалу слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 06 серпня 2024 року про відмову в задоволенні клопотання слідчої про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлено нову ухвалу, якою задоволено клопотання слідчої та обрано щодо ОСОБА_6 запобіжний у вигляді тримання під вартою на строк до 02 жовтня 2024 року з визначенням застави.
На виконання даної ухвали заставодавцем ОСОБА_7 було внесено заставу, у зв'язку з чим ОСОБА_6 звільнено з-під варти.
Згідно із положеннями ч.4 ст.202 КПК України, ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Так, внесення застави заставодавцем (за обвинуваченого) є його правом та актом виявлення доброї волі.
При цьому, статус заставодавця не вичерпується лише фактом внесення визначеної грошової суми, оскільки, погоджуючись внести заставу, особа тим самим погоджується мати відповідні обов'язки як заставодавця протягом всієї дії цього запобіжного заходу.
Також така особа несе і ризик втрати внесених нею коштів у випадку невиконання підозрюваним/обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків. При внесенні коштів в якості застави заставодавець має усвідомлювати пов'язані з цим ризики, в тому числі і можливість звернення внесених коштів у дохід держави,
Крім того, закон не містить підстав повернення застави через особисту потребу заставодавця у цих коштах.
Відповідно до ст.182 КК України, строк дії застави не визначений. Однак строк дії обов'язків, які покладаються на особу разом з заставою, становить два місяці.
З огляду на викладене, 26 серпня 2024 року ухвалою колегії суддів Рівненського апеляційного суду щодо підозрюваного ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, та в разі її внесення покладено обов'язки, передбачені ст.194 КПК України на строк до 02 жовтня 2024 року.
Отже, після закінчення строку, на який на підозрюваного покладено відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію лише в частині покладених обов'язків, однак до зміни запобіжного заходу, закриття кримінального провадження чи закінчення судового розгляду з прийняттям відповідного рішення ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.
При цьому, застава забезпечує виконання підозрюваним, обвинуваченим не лише тих процесуальних обов'язків, покладених на них на певний строк відповідно до положень ст.194 КПК України, у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу, але й тих, що визначені ст.42 цього Кодексу та діють протягом всього кримінального провадження.
Тобто, відповідно до ст.203 КПК України, обраний запобіжний захід - застава припинить свою дію в разі ухвалення виправдувального вироку, закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу, а також в разі зміни запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, згідно інформації про рух справи, наданої в.о. голови Сарненського районного суду ОСОБА_8 на запит Рівненського апеляційного суду, у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.2 ст.345 КК України призначено підготовче судове засідання, востаннє у зв'язку з відкладенням розгляду справи, на 03.10.2025 року.
Положенням ч.3 ст.315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Таким чином, в разі зміни судом першої інстанції запобіжного заходу у вигляді застави на інший запобіжний захід, або скасування цього запобіжного заходу ОСОБА_7 має право звернутися до суду першої інстанції з клопотанням про повернення застави.
З огляду на викладене, оскільки колегією суддів встановлено, що кримінальне провадження на даний час перебуває на розгляді Сарненського районного суду Рівненської області та щодо обвинуваченого ОСОБА_6 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави, у задоволенні клопотання ОСОБА_7 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_7 про повернення застави, внесеної на підставі ухвали Рівненського апеляційного суду від 26 серпня 2024 року у кримінальному провадженні №12024181200000621 від 05.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України щодо ОСОБА_6 .
Роз'яснити, що заставодавець ОСОБА_7 має право звернутися до суду першої інстанції із зазначеним клопотанням.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2