Справа № 2-268/11
12 вересня 2025 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Кириченко П.Л.,
при секретарі Осадченко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у с. Овідіополь, Одеської області цивільну справу за позовом цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ-КРЕДО» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
за зустрічним позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ-КРЕДО» третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, про припинення іпотеки,
учасники цивільного провадження по справі:
позивач по первісному позову та відповідач по зустрічному позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ-КРЕДО» та його представник адвокат Боднар М.О.
відповідачка по первісному позову та позивачка по зустрічному позову ОСОБА_1 та її представник адвокат Стеценко О.П.
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_2
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області,
суд,-
01 листопада 2010 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
09 серпня 2023 року до Овідіопольського районного суду в Одеській області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про припинення іпотеки.
Предметом позову є об'єкт нерухомого майна, яке перебуває на території Одеського (кол. Овідіопольського) району Одеської області.
Позиція сторін.
В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач зазначив, що 19 липня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в розмірі 350000 доларів США строком до 19 липня 2017 року, а відповідач, у свою чергу, зобов'язалася повернути наданий кредит, сплатити відсотки за користування ним, а також сплатити штрафні санкції у разі невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань.
Згідно з додатковою угодою №2 від 06 лютого 2009 року строк повернення кредиту подовжено до 19 липня 2022 року.
Позивач надав відповідачу кредит в розмірі 350000 доларів США, а з метою забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, 05 листопада 2007 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, згідно з умовами якого відповідачка передала в іпотеку земельну ділянку загальною площею 0,0988 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Банк свої зобов'язання по кредитному договору виконав, ОСОБА_2 свої зобов'язання по кредитному договору не виконав. А тому Банк просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 , в рахунок стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження та стягнути судові витрати.
Відповідачка в порядку ст.178 ЦПК України 05 травня 2023 року подала відзив на позов, в якому просила відмовити в задоволенні позову, про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена.
09 серпня 2023 року відповідачка за первісним позовом ОСОБА_1 подала до суду в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 зустрічну позовну заяву до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про припинення іпотеки. В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач зазначила, що власником спірної земельної ділянки є її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно договору дарування від 11 серпня 2018 року. Вважала, що іпотечний договір (майнова порука) від 05 листопада 2007 року є припиненим, оскільки ОСОБА_2 та Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» 06 лютого 2009 року уклали додаткову угоду №2 до договору про надання споживчого кредиту від 19 липня 2007 року без її згоди. Внаслідок зміни схеми погашення кредиту за умовами Додаткової угоди №2 від 06 лютого 2009 року до договору про надання споживчого кредиту від 19 липня 2007 року (щодо зміни схеми погашення кредиту) в порівнянні з схемою погашення кредиту, яка була визначена Договором про надання споживчого кредиту від 19 липня 2007 року зобов'язання ОСОБА_2 збільшується в сумі 75 207,51 доларів США в частині виплати відсотків за користування кредитом. Іпотечним договором (майнова порука) від 05 листопада 2007 року зміна кредитного договору (основного зобов'язання), наслідком якої є збільшення зобов'язань позичальника, не передбачена. Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК (у редакції, чинній для спірних правовідносин) порука припиняється, зокрема у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відповідач за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ-КРЕДО», про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, відзив в порядку ст.178 ЦПК України не направив.
Третя особа Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області копію позову та матеріали до нього, копію зустрічного позову та матеріали до нього отримав належним чином, заперечення до суду не направив, просить справу розглянути за їх відсутність.
Третя особа ОСОБА_2 копію позову та матеріали до нього, копію зустрічного позову та матеріали до нього отримав належним чином, заперечення до суду не направив, просить справу розглянути за йог о відсутності.
Рух справи.
15 листопада 2010 року Овідіопольським райсудом Одеської області було відкрито провадження у справі на загальних підставах.
05 травня 2011 року Овідіопольським райсудом Одеської області ухвалено заочне рішення, яким позов задоволено.
23 квітня 2018 року Овідіопольським райсудом Одеської області було задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05.05.2011 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Скасовано заочне рішення Овідіопольського районного суду від 05.05.2011 року у цивільній справі № 2-268/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Справу передано до канцелярії суду для розподілу автоматизованою системою документообігу суду.
24 квітня 2018 року протоколом автоматизованого розподілу судової системи між суддями Овідіопольського райсуду Одеської області справу передано на розгляд судді Кириченко П.Л.
18 січня 2023 року Овідіопольським райсудом Одеської області було залучено в якості правонаступника на стороні позивача Публічне Акціонерне Товариство «Дельта Банк».
18 січня 2023 року Овідіопольським райсудом Одеської області було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 .
09 серпня 2023 року відповідачка за первісним позовом ОСОБА_1 подала до суду в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 зустрічну позовну заяву до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про припинення іпотеки.
30 травня 2024 року Овідіопольським райсудом Одеської області замінено позивача з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ІНВЕСТ-КРЕДО», код 39761587.
09 вересня 2024 року Овідіопольським райсудом Одеської області залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області.
10 лютого 2025 року Овідіопольським райсудом Одеської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що первісний позов та зустрічний позов задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Обставини, які встановлені судом.
ОСОБА_2 уклав з АТ «УкрСиббанк» договір про надання споживчого кредиту №11186170000 від 19 липня 2007 року. Відповідно до Розділу 1 Банк надає Кредит на строк з 19 липня 2007 року по 19 липня 2017 року в розмірі 350 000,00 доларів США. Кредит надається шляхом зарахування коштів на поточний рахунок Позичальника. Процентна ставка за користування кредитом складає 12,8% річних (т. 1 а.с. 19-23).
05 листопада 2007 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, згідно з умовами якого відповідачка передала в іпотеку земельну ділянку загальною площею 0,0988 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Іпотекою забезпечується зобов'язання ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту №11186170000 від 19 липня 2007 року по поверненню кредиту в розмірі 350 000,00 доларів США, а також зобов'язання по сплаті плати за кредит в розмірі 12,8% річних (т. 1 а.с. 25-28).
ОСОБА_2 06 лютого 2009 року уклав з АТ «УкрСиббанк» додаткову угоду №2 до договору про надання споживчого кредиту №11186170000 від 19 липня 2007 року, за умовами якої кінцевий термін повернення кредиту не пізніше 19 липня загальний розмір Кредиту становить 322 229,36 доларів США. Схема погашення кредиту - ануїтетний платіж в розмірі 4 187,89 доларів США. День сплати ануїтетного платежу 06 число кожного календарного місяця строку кредитування (т. 1 а.с. 24).
Заборгованість ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту №11186170000 від 19 липня 2007 року та додаткової угоди №2 до договору про надання споживчого кредиту №11186170000 від 19 липня 2007 року складає 2 862 845,93 гривень (т.1 а.с. 8-18).
Власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 11.08.2018 року.
ОСОБА_3 є неповнолітнім ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Первісний позов пред'явлено до ОСОБА_1 , позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0988 га, та належить ОСОБА_1 .
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 11 серпня 2018 року власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно частини першої та другої ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності (право господарського відання, спеціальне майнове право) на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов'язки за іпотечним договором в обсязі та на умовах, що існували до набуття такою особою права власності на предмет іпотеки.
Відповідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Тому, неналежним відповідачем є особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом.
Як випливає зі змісту ст.ст.51,175 ЦПК на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.
Відповідно до ч.1,2 ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.
З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи. Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснив, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Пред'явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред'явити позов до належного відповідача.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 не являється власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , її власником є ОСОБА_3 , який відповідно до другої ст. 23 Закону України «Про іпотеку» набув статус іпотекодавця має всі його права та несе всі обов'язки за іпотечним договором в обсязі.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 не може виступати належним відповідачем у даному спорі, оскільки обов'язки по іпотечному договору від 05 листопада 2007 року несе інша особа - ОСОБА_3 .
Однією із засад цивільного судочинства є диспозитивність.
Так, відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.
Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
Таким чином, суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Таких висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 02 червня 2022 року у справі № 602/1455/20.
Оскільки позивач за первісним позовом просить звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 05 листопада 2007 року, а саме на належну ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,0988 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності звернути стягнення на земельну ділянку, яка належить іншій особі, а саме ОСОБА_3 .
Крім того, позивачем надано розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту від 19 липня 2007 року з урахуванням додаткової угоди №2 від 06 лютого 2009 року.
Відповідно до висновків фінансово-кредитної експертизи №51 від 11 квітня 2023 року судовим експертом встановлено, що внаслідок зміни схеми погашення кредиту за умовами Додаткової угоди №2 від 06.02.2009 року до договору про надання споживчого кредиту № 11186170000 від 19.07.2007 року (щодо зміни схеми погашення кредиту) в порівнянні з схемою погашення кредиту, яка була визначена Договором про надання споживчого кредиту № 11186170000 від 19.07.2007 року зобов'язання ОСОБА_2 збільшується в сумі 75 207,51 доларів США (сімдесят п'ять тисяч двісті сім доларів США 51 цент), в частині виплати відсотків за користування кредитом).
Іпотечним договором від 05 листопада 2007 року укладеним між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 забезпечується зобов'язання ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту №11186170000 від 19 липня 2007 року по поверненню кредиту в розмірі 350 000,00 доларів США, а також зобов'язання по сплаті плати за кредит в розмірі 12,8% річних.
Доказів згоди іпотекодавця ОСОБА_1 на збільшення обсягу відповідальності ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту №11186170000 від 19 липня 2007 року, у зв'язку із укладенням додаткової угоди №2 від 06 лютого 2009 року, позивачем не надано, як й не надано у зв'язку з цим доказів зміни іпотечного договору від 05 листопада 2007 року.
Отже, суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту від 19 липня 2007 року з урахуванням додаткової угоди №2 від 06 лютого 2009 року, не відповідає обсягу відповідальності ОСОБА_1 за Іпотечним договором від 05 листопада 2007 року, оскільки додатковою угодою №2 від 06 лютого 2009 року зобов'язання ОСОБА_2 не тільки збільшились, а й була змінена схема погашення кредиту з диференційованого на ануїтетний платіж.
Доказів заборгованості ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту, яка б відповідала забезпеченого Іпотечним договором від 05 листопада 2007 року його зобов'язанню, позивачем не надано.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.ст.81,83 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, саме на позивача покладено процесуальний обов'язок довести заявлені позовні вимоги. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Враховуючи викладене, а також оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню.
Позивачка за зустрічним позовом вважала, що іпотечний договір (майнова порука) від 05 листопада 2007 року є припиненим, оскільки ОСОБА_2 та Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» 06 лютого 2009 року уклали додаткову угоду №2 до договору про надання споживчого кредиту від 19 липня 2007 року без її згоди. Внаслідок зміни схеми погашення кредиту за умовами Додаткової угоди №2 від 06 лютого 2009 року до договору про надання споживчого кредиту від 19 липня 2007 року (щодо зміни схеми погашення кредиту) в порівнянні з схемою погашення кредиту, яка була визначена Договором про надання споживчого кредиту від 19 липня 2007 року зобов'язання ОСОБА_2 збільшується в сумі 75 207,51 доларів США в частині виплати відсотків за користування кредитом. Іпотечним договором (майнова порука) від 05 листопада 2007 року зміна кредитного договору (основного зобов'язання), наслідком якої є збільшення зобов'язань позичальника, не передбачена. Вважала, що відповідно до ч.1 ст.559 ЦК (у редакції, чинній для спірних правовідносин) порука припиняється, зокрема у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відповідно ст. 575 ЦК України та ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч.1 ст.3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов'язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч.5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»).
Підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 зазначеного Закону.
Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; примусове відчуження земельної ділянки, іншого нерухомого майна відповідно до статті 14-1 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Отже, Законом України «Про іпотеку» не передбачено припинення іпотеки у разі зміни основного зобов'язання без згоди іпотекодавця, у зв'язку із чим заявлені позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню.
Судові витрати.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує ст.141 ЦПК України та відмову в задоволенні первісного та зустрічного позову в повному обсязі, у зв'язку з чим понесені позивачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.2-13,77-80,141,258,259,263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ-КРЕДО» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.
В задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ-КРЕДО» третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, про припинення іпотеки, - відмовити.
Копію рішення направити сторонам у справі.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до цивільної палати Одеського апеляційного суду в 30 денний строк з дня його проголошення.
Суддя: Кириченко П.Л.