Справа № 538/1226/25
Провадження № 2/538/786/25
09 вересня 2025 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Цімботи Л.Г., з участю секретаря судового засідання Криворучко В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить стягнути заборгованість за кредитним договором №102154613 від 18.01.2024 в загальному розмірі 10665 грн. на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», судовий збір в сумі 2 422,4 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 7 000,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог вказано, що 18.01.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 102154613, згідно з умовами якого відповідач отримав 3000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Згідно п. 7.1. кредитного договору цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту. Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. 28.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т від 28.05.2024. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 102154613 від 18.01.2024, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Сума та розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 102154613 від 18.01.2024 було передано Позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т від 28.05.2024. Сума заборгованості ОСОБА_1 становить 10665 грн., відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т від 28.05.2024. З них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 3000 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 7155 грн.; прострочена заборгованість за комісією становить - 510 грн.
Ухвалою судді від 09.07.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
28.07.2025 до суду від представника відповідача, адвоката Котяш І.М., надійшов відзив на позов, в якому зазначає, що ОСОБА_1 визнає позовні вимоги частково у в сумі 6150 грн., що складається з: 3000,00 грн. тіло кредиту; 3150,00 грн. виходячи з розміру денної процентної ставки, розрахованої у відповідності до частини четвертої Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», яка не може перевищувати 1 %. Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набрав
чинності 24.12.2023, а кредитний договір було укладено 18.01.2024, тобто після набрання чинності цим Законом, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до вимог ч. 4 ст. 8 Закону. Максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1% (ч. 5 ст. 8 Закону). Договір про споживчий кредит № 102154613 укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 - 18.01.2024, тобто після внесення змін до Закону. Частина 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою вказана стаття доповнена згідно із ЗУ № 3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», передбачає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, вказана норма набрала законної сили 24.12.2023, тобто станом на час укладення договору про споживчий кредит з відповідачем норма закону вже діяла. Таким чином, умови укладеного між сторонами Договору, щодо встановлення денної процентної ставки у розмірі, який перевищує 1 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом є нікчемними, оскільки суперечать ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». То ж в силу норм чинного законодавства, сума відсотків у розмірі 1% за кожен день кредитування на суму кредиту - 3000 за 105 днів становила б - 3150,00 грн. (3000х105 х1%=3150). З урахуванням вказаного, відповідач визнає саме вказаний розмір заборгованості за відсотками, а всього заборгованість за договором визнає на суму 6150 грн. Заявлену до стягнення суму комісії - 510 грн. відповідач не визнає з тих підстав, що умови п. 1.5.1. Договору згідно якого визначена комісія за надання кредиту, поняття якої визначено у договорі як - одноразова ВИНАГОРОДА, що сплачується позичальником за підготовку, організацію та надання кредитодавцем фінансової послуги (кредиту). То ж встановлення комісії в сумі 510 грн. пунктом 1.5.1. Договору про споживчий кредит № 102154613 від 18.01.2024 є порушенням норм ЗУ «Про споживче кредитування» то ж правочин в цій частині є нікчемним. Тому просить позовні вимоги ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" задовольнити частково, стягнувши заборгованість на загальну суму 6150,00 грн., також стягнути з ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу (а.с.34-38).
05.08.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказав, що позовні вимоги ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Щодо розрахунку заборгованості наданого Позивачем послався на Постанову Чернівецького апеляційного суду від 13.05.2025 року у справі №718/158/25. Факт укладення договору між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» не оспорюється. Відповідач визнає укладення Кредитного договору № 102154613 від 18.01.2024 та отримання нею 3000 гривень. Нарахування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалось відповідно до Кредитного договору № 102154613 від 18.01.2024. Щодо стягнення відсотків зазначає, що дані умови чітко прописані у кредитному договорі № 102154613 від 18.01.2024, що є підтвердженням того, що позичальник надає свою згоду на укладення кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов'язується неухильно дотримуватися умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід'ємною частиною договору. При цьому сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором № 102154613 від 18.01.2024 року було передано позивачу від первинного кредитора ТзОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т від 28.05.2024 року. Тобто після отримання права вимоги до відповідача позивачем жодних нових сум щодо стягнення заборгованості не нараховувалося. Щодо стягнення комісії вказує, що встановлення ТзОВ «Мілоан» у кредитному договорі комісії не суперечить закону. Умова договору щодо обов'язку сплачувати комісію за надання кредиту недійсною визнана не була. За таких обставин Позивач має право вимагати стягнення заборгованості з комісійної винагороди. Щодо судових витрат Відповідача, вважає необґрунтованою вимогу Відповідача про стягнення з нього витрат за правничу допомогу 5800 грн. Позивач повністю заперечує та просить суд відмовити у відшкодуванні витрат на правову допомогу Відповідачу, так як сума та вид виконаної роботи є неспівмірними та не відповідають критерію розумності та дійсної вартості наданих послуг. Також в прохальній частині цієї заяви по суті представник позивача просить "задовольнити позовні вимоги частково в сумі 10425 грн", надавши на підтвердження чого інший розрахунок, а саме тіло кредиту - 3000 грн, проценти за пільговий період - 945 грн, відсотки за поточний період - 5970 грн, комісія - 510 грн .
В судове засідання позивач явку представника не забезпечив, в позовній заяві просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач та її представник, адвокат Котяш І.М., в судове засідання не з'явилися, просили розгляд справи проводити без їх участі.
За обставин, викладених вище, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом встановлено, що 18.01.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №102154613, за умовами якого відповідач отримала кредит на наступних умовах: сума (загальний розмір) кредиту становить 3000 гривень (п. 1.2 Договору); кредит надається строком на 105 днів з 18.01.2024 року (п 1.3 Договору); комісія за надання кредиту: 510 гривень, яка нараховується за ставкою 17,00 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1. договору); проценти за користування кредитом: 945 гривень, які нараховуються за процентною ставкою 2,10 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.п.1.5.2 Договору); кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п. 2.1 Договору) (зворот а.с.7-9).
ОСОБА_1 здійснила оформлення кредиту шляхом заповнення Заявки-Анкети на отримання кредиту на сайті Товариства в особистому кабінеті (зворот а.с.11).
У Додатку № 1 до Договору зазначено, що сторони погодили графік платежів за договором, згідно із яким: відповідач повинен був здійснити 1 платіж 02.05.2024 на загальну суму 3000 грн. ( а.с. 10).
Довідкою про ідентифікацію підтверджується, що ОСОБА_1 . Акцепт договору здійснила шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 382264 (зворот а.с.10).
ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на суму 3000 грн, що підтверджується платіжним дорученням 80942377, дата проведення платежу: 18.01.2024; призначення платежу: Кошти згідно договору 102154613; сума платежу: 3000 гривень (зворот а.с.11).
Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором №102154613 від 18.01.2024 заборгованість ОСОБА_1 становить: 10665 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 3000 грн.; заборгованість за процентами - 7155 грн.; заборгованість за комісією - 510 грн. ( зворот а.с.11-12).
28.05.2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т, відповідно до якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №102154613 від 18.01.2024 (зворот а.с.12-14).
Згідно Витягу з реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т від 28.05.2024, заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором №102154613 від 18.01.2024 становить: 10665 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 3000 грн.; заборгованість за процентами - 7155 грн.; заборгованість за комісією - 510 грн. ( а.с. 18).
З Виписки з особового рахунку за кредитним договором №102154613 від 18.01.2024 ОСОБА_1 , заборгованість перед ТОВ "ФК"Кредит-Капітал" станом на 20.05.2025 складає 10665 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 3000 грн.; заборгованість за процентами - 7155 грн.; заборгованість за комісією - 510 грн. (а.с.12).
Згідно наведеного у відповіді на відзив розрахунку тіло кредиту становить 3000 грн, проценти за пільговий період - 945 грн, відсотки за поточний період - 5970 грн, комісія - 510 грн.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтями 7 та 8 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов'язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов'язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору.
Зокрема, відповідно до ч. 3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, судом встановлено, що право вимоги за Договором про споживчий кредит №102154613 від 18.01.2024 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на підставі Договору відступлення прав вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Судом встановлено, що відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів у розмірі та строки встановлені договором, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, і з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в сумі 9915 грн, з яких тіло кредиту - 3000 грн, проценти за пільговий період - 945 грн, відсотки за поточний період - 5970 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії в розмірі 510 грн., то суд зауважує таке.
Згідно з абз. 3 ч. 4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10.06.2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, у зв'язку з чим, у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Правилами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст.1 та ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
Положення кредитного договору №102154613 від 18.01.2024 року про сплату позичальником на користь банку комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 510 грн. суперечить положенням ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» і є нікчемним з моменту укладення цього правочину.
За таких обставин, позивачем без належних на те правових підстав нарахована комісія за надання кредиту та обслуговування кредитної заборгованості на загальну суму 510 грн., а відтак, позовні вимоги ТОВ «ФК "Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості за комісією є необґрунтованими з наведених вище підстав та задоволенню не підлягають.
Таким чином, позов ТОВ "ФК"Кредит-Капітал" підлягає задоволенню частково.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь ТОВ "ФК"Кредит-Капітал" судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2252,05 грн.
Що стосується вирішення питання про розподіл понесених сторонами витрати на професійну правничу допомогу, суд зауважує таке.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн., а відповідач 5800 грн.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, і розмір витрат на правничу допомогу є практично однаковим, суд вважає за необхідне понесені сторонами витрати на правничу допомогу, залишити за ними у понесених розмірах.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 137, 141, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором №102154613 від 18.01.2024 року в загальному розмірі 9915 (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять тисяч) грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. СмальСтоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) сплачений судовий збір в сумі 2252 (дві тисячі двісті п'ятдесят дві) грн.05 коп
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лохвицького
районного суду Людмила ЦІМБОТА