Справа № 372/5301/25
Провадження 1-кс-1179/25
ухвала
Іменем України
15 вересня 2025 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна,
Прокурор Обухівської окружної прокуратури Київській області звернувся до суду із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12025111230001653, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 вересня 2025 року та розпочато розслідування.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що 02.09.2025 року близько 17 год. 00 хв. водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки "MERCEDES-BENZ ACTROS 2525" д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Київська в м. Обухів, навпроти буд. №82, в м. Обухів Київської області, в напрямку до м. Київ, проявив неуважність та допустив зіткнення з автомобілем марки "SKODA OCTAVIA А7" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався попереду в попутному напрямку та зупинився перед пішохідним переходом надаючи дорогу пішоходам які рухались по ньому. В результаті ДТП ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження.
02.09.2025 в ході огляду вилучено автомобіль марки "MERCEDES-BENZ ACTROS 2525" д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль марки "SKODA OCTAVIA А7" д.н.з. НОМЕР_2 , які у подальшому поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Київська обл., Фастівський р-н., с. Борисів, пров. Боженка, 23.
Автомобіль марки "MERCEDES-BENZ ACTROS 2525" д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ, серії НОМЕР_3 , належить ОСОБА_6 , а користувачем є ОСОБА_4 , моб.тел ( НОМЕР_4 ).
Автомобіль марки "SKODA OCTAVIA А7" д.н.з. НОМЕР_2 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ, серії НОМЕР_5 , належить ОСОБА_7 , а користувачем є ОСОБА_5 , моб.тел ( НОМЕР_6 ).
Згідно ч. 7 ст. 237 КПК України передбачено, що при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
04.09.2025 автомобіль марки "MERCEDES-BENZ ACTROS 2525" д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль марки "SKODA OCTAVIA А7" д.н.з. НОМЕР_2 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки транспортні засоби зберегли на собі сліди, які відображають наслідки події, є об'єктом, який зберіг на собі сліди та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, які є необхідними для проведення експертних досліджень, має суттєве значення для встановлення істини у даному провадженні, швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Для здобуття доказів у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих дій та експертних досліджень з використанням даних транспортних засобів, які мають суттєве значення для встановлення об'єктивних обставин вчинення дорожньо-транспортної пригоди та прийняття рішення за результатами досудового розслідування. Зокрема, інженерно-технічної експертизи за експертною спеціалізацією «Дослідження технічного стану транспортного засобу», інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціалізацією «Транспортно-трасологічні дослідження».
Повернення вказаних транспортних засобів, та їх зберігання за межами спеціального майданчику для утримання транспортних засобів може призвести до їх видозмінення, ремонту та відновлювальних робіт, штучної зміни конструктивних властивостей, механічних слідів утворених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди або відчуження на користь третіх осіб та як наслідок, це може призвести до втрати технічних властивостей автомобіля та знищення або спотворення доказової інформації, яка має суттєве значення для кримінального провадження та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Пошкодження на транспортних засобах, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є унікальними по своїй суті та мають індивідуальні ознаки характерні лише для дорожньо-транспортної пригоди яка відбулася, мають суттєве значення для встановлення об'єктивних обставин дорожньо-транспортної пригоди, механізму його розвитку та в цілому для прийняття обґрунтованого та законного рішення у кримінальному провадженні.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України вилученим може бути майно у вигляді речей, документів. грошей тощо, щодо яких є достатні дані вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на рухоме майно з метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні, а відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку передбаченому пунктом 1 частини 2 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України стверджується зокрема тим, що вилучені речі є рухомим майном, мають значну вартість, переобладнання, зміна частин транспортних засобів може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення, та як наслідок уникнення кримінальної відповідальності винною особою.
Відповідно до п. 4 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого постановою КМУ №1104 від 19.11.2012 року речові докази, крім тих, що повернуті власнику або передані йому на відповідальне зберігання, реалізовані, знищені, технологічно перероблені, зберігаються до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку.
Відповідно до п. 20 вказаного Порядку зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
При цьому, беручи до уваги положення ст. 62-2 п.2 КПК України, вбачається, що з клопотання про арешт майна третьої особи має право звернутися виключно прокурор.
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення належного проведення судових експертиз, збереження речових доказів в стані, придатному для використання у кримінальному провадженні, а також з метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати вказане майно, необхідно накласти на нього арешт, оскільки без накладення арешту на автомобіль "MERCEDES-BENZ ACTROS 2525" д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль марки "SKODA OCTAVIA А7" д.н.з. НОМЕР_2 , це зробити не можливо, тому прокурор звернувся до суду з даним клопотанням.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі (особам), у якої його було вилучено.
Прокурор Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, в клопотанні просив розглянути його без участі слідчого та прокурора, вимоги клопотання підтримує в повному обсязі, також просив не здійснювати фіксацію судового засідання за допомогою технічних засобів.
Власники майна, які викликались належним чином, в судове засідання не з'явились.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи, що сторони в судове засідання не з'явилися, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали справи, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню зважаючи на наступне.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України. Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України, зазначив мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, з якою пов'язує необхідність у накладенні такого арешту, з метою збереження речових доказів.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак наведених в ст. 98 КПК України може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.
Оскільки слідчому судді надано постанову про визнання майна як речового доказу у кримінальному провадженні, у рамках якого подано клопотання, воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, клопотання прокурора про накладення арешту, слід задовольнити.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено усі, передбачені ст.132, 173 КПК України, підстави до задоволення внесеного прокурором клопотання.
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Поновити строк на звернення з клопотанням про арешт майна.
Клопотання прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки "MERCEDES-BENZ ACTROS 2525" д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль марки "SKODA OCTAVIA А7" д.н.з. НОМЕР_2 для забезпечення їх збереження як речових доказів у кримінальному провадженні №12025111230001653 від 04.09.2025, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, до скасування у встановленому порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Слідчий суддя: ОСОБА_1