вул. Д.Ростовського, 35, с-ще Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"15" вересня 2025 р. Справа №370/1161/25
Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., розглянувши у приміщенні суду у с-щі Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал», позивач), звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позичальник, відповідач), в якому просило стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № 424426685 від 27.06.2023 року у розмірі 71 388,00 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
В обґрунтування позову позивач вказав, що 27.06.2023 відповідач уклав вищевказаний кредитний договір № 424426685 з первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - первісний кредитор, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
ОСОБА_1 добровільно, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» www.moneyveo.ua, обрав для себе у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначив свої персональні дані, в тому числі і банківську картку, на яку в подальшому отримала грошові кошти, пройшовши декілька етапів підтвердження наміру вступити у договірні відносини, та уклав кредитний договір.
Відповідно до умов Кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти у сумі 15 000,00 грн на його банківську карту № НОМЕР_8 на визначений строк зі сплатою процентів від суми кредиту, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту.
28.11.2018 між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 424426685 від 27.06.2023. Строк дії цього договору закінчувався 28.11.2019. В подальшому Сторони погодили продовжити строк дії Договору рядом Додаткових угод до 31.12.2024.
27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 27/0524-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 424426685 від 27.06.2023.
14.03.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 140325-У, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача за Кредитним договором № 424426685 від 27.06.2023 у загальній сумі 71 388,00 грн.
Кредитор свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач кредит та відсотки за його користування у не сплачує, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаним Кредитним договором, судові витрати по справі, у вигляді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 02.05.2025 позовну заяву ТОВ «Юніт Капітал» прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України. Також вказаною ухвалою витребувано в Акціонерного товариства «Перший Українського Міжнародного Банку» (Код ЄДРПОУ 14282829), МФО: 334851: - Інформацію: чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжна картка, маска картки № НОМЕР_3 / чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ). - Інформацію про переказ коштів із транзитних рахунків - ДЕБЕТ рах. № НОМЕР_4 Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Код ЄДРПОУ: 38569246) та зарахування на картковий рахунок-маска карти № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за період 27.06.2023 - 01.07.2023 у сумі 15000,00 грн; (безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer; згідно платіжного доручення №A31CE5AA-27B1-453A-9CD9-A8EED1C34DA0 від 27.06.2023). - Надати інформацію: чи є/був номер телефону НОМЕР_5 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки № НОМЕР_9 та чи знаходиться/знаходився номер телефону НОМЕР_5 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ). - У разі підтвердження переказу коштів із транзитних рахунків - ДЕБЕТ рах. № НОМЕР_4 Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Код ЄДРПОУ: 38569246) на картковий рахунок-маска карти № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період 27.06.2023 - 01.07.2023 у сумі 15000,00 грн; (безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer; згідно платіжного доручення №A31CE5AA27B1-453A-9CD9-A8EED1C34DA0 від 27.06.2023), - надати первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення ), що підтвердять дану інформацію. - У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок Боржника).
Витребувані докази надійшли до суду 21.05.2025 та приєднані до матеріалів суду.
Відповідач про розгляд справи повідомлявся через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно у встановлений судом строк, відповідач на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не подав, у зв'язку з чим суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Крім того, 04.06.2025 відповідач подав до суду заяву про передачу даної справи за підсудністю до Херсонського міського суду Херсонської області.
Ухвалою суду від 09.06.2025 у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про передачу даної справи за підсудністю - відмовлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
27.06.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 424426685 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (а.с. 33 зворот-42 зворот).
Предметом вказаного договору є зобов'язання кредитодавця надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 15 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п. 2.1 договору) .
Згідно договору строк кредитування до 1857 днів (Дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження).
Процентна ставка - 2.10 % в день.
27.06.2023 ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту (а.с. 32-33).
Також позивачем надано заявку на отримання грошових коштів в кредит від 27.06.2023, в якій вказано номер карти для перерахунку коштів: НОМЕР_3 (а.с. 31), довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 43).
На виконання умов договору, 27.06.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 15 000,00 грн на банківську карту ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 50).
Також факт перерахування коштів в сумі 15 000,00 грн та належності банківської карти № НОМЕР_7 ОСОБА_1 підтверджується інформацією наданою АТ «Перший український міжнародний банк» на ухвалу суду від 02.05.2025 р. (а.с. 111).
28.11.2018 між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. Строк дії цього договору закінчувався 28.11.2019. Сторони погодили продовжити строк дії Договору рядом Додаткових угод до 31.12.2024. За умовами договору до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 424426685 від 27.06.2023 (а.с. 59-75).
27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 27/0524-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 424426685 від 27.06.2023 (а.с. 76-83).
14.03.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 140325-У, відповідно до умов якого та додатків до нього, позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача за Кредитним договором № 424426685 від 27.06.2023 у загальній сумі 71 388,00 грн (а.с. 84-92).
Згідно із розрахунком заборгованості та випискою з особового рахунку за кредитним договором № 424426685 від 27.06.2023, здійсненої Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», загальна сума заборгованості станом на 07.04.2025 становить 71 388,00 грн, яка складається з наступного: 15 000,00 грн. - прострочене тіло; 56 388,00 грн - прострочені відсотки (а.с. 58).
Між сторонами виникли відносини, які регулюються нормами ЦК України.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Електронні правочини оформляються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Згідно статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доказів того, що відповідачем було погашено наяву у нього заборгованість матеріали справи не містять та до суду не подано, а тому вимоги позивача про стягнення суми заборгованості за тілом кредиту та процентами є обґрунтованими.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.
Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
За вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, оскільки судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе за договором зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, доказів на спростування вказаного відповідачем не подано, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у заявленому розмірі, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені (а.с. 1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до змісту пункту 1 частини 2 статті 137, частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, постановах від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18 та від 04.06.2020 року у справі № 906/598/19.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги ТОВ «Юніт Капітал» надало суду: договір про надання правничої допомоги №17/03/25-02 від 17.03.2025, укладеного між позивачем та АБ «Тараненко та Партнери», додаткову угоду № 4 від 17.03.2025 до договору про надання правничої допомоги №17/03/25-02 від 17.03.2025; Акт прийому-передачі наданих послуг від 17.03.2025, документи, що підтверджують повноваження адвоката (а.с. 13-21).
Згідно зазначених позивачем у позовній заяві судових витрат, витрати на професійну правничу (правову) допомогу складають 7 000,00 грн.
З огляду на це, а також, що відповідач клопотання про зменшення розміру таких витрат не заявляв, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 424426685 від 27.06.2023 року у розмірі 71 388,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2 422,40 грн судових витрат зі сплати судового збору та 7 000,00 грн витрат на правову допомогу, а всього 9 422,40 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 15.09.2025 р.
Реквізити сторін:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163.
ОСОБА_1 : остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Л.В. Білоцька