Справа № 369/15119/25
Провадження № 3/369/7658/25
Іменем України
15.09.2025 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Куценко М.О., розглянувши матеріали справи за протоколами про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Права, передбачені ст. 268 КУпАП особі у судовому засіданні роз'яснені
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №709195 від 08.08.2025 - 08.08.2025 ОСОБА_1 близько 10:19 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , кидався в бійку, стукав руками по дверях та погрожував фізичною розправою відносно своєї дружини ОСОБА_2 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у інкримінованому правопорушенні не визнав. Пояснив, що не вчиняв ніяких дій психологічного та фізичного характеру щодо своєї дружини. Зазначив, що не міг потрапити до будинку, в якому подружжя проживає спільно, так як ОСОБА_2 зачинила двері зсередини, таким чином не впускала ОСОБА_1 до будинку, не реагувала на його прохання відчинити двері та відповіла, що буде викликати поліцію. Разом з тим зазначив, що не ображав дружину нецензурною лайкою та фізичну силу відносно останньої не застосовував.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об'єктивно з'ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.251КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Тобто, адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП є правопорушенням з матеріальним складом та для наявності всіх ознак його об'єктивної сторони необхідно встановити: діяння у вигляді умисних дій зазначених вище, наслідків у виді завданої шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а також причинного зв'язку між цим діянням та наслідками.
Про те, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення будь-яких наслідків в результаті діянь, вчинення яких інкримінується ОСОБА_1 , взагалі не зазначено та не встановлено.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст.251 КУпАП є одним з доказів у справі про адміністративне правопорушення, надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол (ст.255 КУпАП) та не може бути перекладено на суд, оскільки суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підтвердження скоєння ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення до матеріалів справи долучено: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №709195 від 08.08.2025 року;протокол про прийняття заяви про вчинене правопорушення від 08.09.2025 року;письмові пояснення ОСОБА_2 від 08.09.2025 року, які за відсутності інших належних та допустимих доказів не можуть вважатися достатнім доказом на підтвердження факту скоєнняінкримінованого адміністративного правопорушення ОСОБА_1 ; рапорт працівника поліції.
Дослідивши надані докази, приходжу до висновку, що матеріали справи не містять належних доказів, які б дозволяли суду поза розумним сумнівом дійти законного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу інкримінованого правопорушення.
При цьому суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі "Лучанінова проти України", від 15.05.2018 року у справі "Надточій проти України", який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зміст стандарту доведення поза розумним сумнівом надано, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі N 688/788/15-к, згідно якої вказаний стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Салабіаку проти Франції" від 07.10.88 року, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Згідно приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на вищевикладене, враховуючи що суду не надано належних доказів, які б дозволяли дійти законного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд приходить до переконання, що провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі накладення адміністративного стягнення. Оскільки провадження по справі підлягає закриттю, то судовий збір з ОСОБА_1 не стягується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 268, 283, 284 КУпАП України, суд
Провадження у справі про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Михайло КУЦЕНКО