Справа № 369/9448/25
Провадження № 2/369/7814/25
03.09.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Козак I. А.,
при секретарі Кавун Є. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У травні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Просила розірвати шлюб, зареєстрований між позивачем та відповідачем 02 липня 2011 року Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що протягом останніх років сімейне життя між ними поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Кожен з них має протилежні погляди на шлюб та сім?ю. Між нею та відповідачем постійно виникають сварки, свідком яких нерідко стає їхня донька, що тяжким чином впливає на її психічний стан. Відповідач не здатен підтримувати нормальну атмосферу в сім?ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між ними та іншими членами сім?ї на почуттях взаємної любові, поваги, взаємодопомоги. Ведення між ними спільного побуту припинено 03.03.2024 року. Фактично сім?я припинила своє існування. Тому, вважає, подальше збереження сім?ї є неможливим та недоцільним.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 червня 2025 року відкрито позовне провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання позивач не з?явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Позивач подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, позовну заяву підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.
У судове засідання відповідач не з?явився, про час, дату та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував щодо їх задоволення.
У зв?язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з?явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оцінивши усі докази, зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, керуючись принципом верховенства права, суд дійшов до таких висновків.
Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов?язані з розірванням шлюбу.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
У відповідності до вимог ст. 24 Сімейного Кодексу України, шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу. За правилами, встановленими ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що 02 липня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 02 липня 2011 року, актовий запис N? 148.
Від спільного шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 20 грудня 2011 року, актовий запис N? 454.
Спільне життя у сторін не склалося з причини погіршення сімейного життя протягом останніх років, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин, а також протилежних поглядів на шлюб та сім?ю. Між сторонами постійно виникали сварки, свідком яких нерідко ставла їхня донька, що впливало на її психічний стан.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 втратили почуття любові та поваги один до одного, ведення між сторонами спільного побуту припинено 03.03.2024 року. Фактично сім?я припинила своє існування.
Відповідно до ст. 51 Конституції України і ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України (далі СКУкраїни) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування до шлюбу не допускається.
У частині 3 ст. 56 СК України закріплено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до їх збереження або припинення згідно з частиною 4 цієї ж статті є неприпустимим як порушення права дружини і чоловіка на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до ч. 1ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред?явлений одним із подружжя.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають суттєве значення.
Враховуючи викладене суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу між сторонами є неможливим і суперечитиме інтересам ОСОБА_1 та ОСОБА_2
3 огляду на зазначене позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із такого.
Зазначені вище витрати у даній справі складаються лише з суми судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1211 грн 20 коп.
Як унормовано ч.1 ст. 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову або визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні на підставі ч.1 ст. 142 цього Кодексу у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
До початку розгляду справи по суті відповідач визнав позов, про що зазначив у своїй заяві. З урахуванням такої позиції відповідача і обставин справи суд задовольняє позов у повному обсязі.
Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 605 грн 60 коп., а 50 відсотків, що становить 605 грн 60 коп., стягнути на її користь з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 111, 112, 114 СК України, ст. ст. 141, 206, 247, 258-259, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 02 липня 2011 року Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, 02 липня 2011 року складено відповідний актовий запис N? 148 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 02 липня 2011 року).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 грн 60 коп.
Зобов?язати Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 50 відсотків судового збору, сплаченого під час подання позову згідно з платіжної інструкції N? 0.0.4387942158.1 від 27 травня 2025 року, що становить 605 грн 60 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ірина КОЗАК