Справа № 362/3055/23
Провадження № 2/362/183/25
15 вересня 2025 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кул-Текс» про стягнення грошових коштів,
Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування вимог якого зазначив, що за рішенням суду з відповідачів на його користь було стягнуто грошові кошти.
Оскільки вказану суму грошових коштів відповідачі не сплатили, позивач просить стягнути з останніх солідарно суму 3 % річних в розмірі 754 доларів 67 центів США (а.с. 88 - 95).
Дану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження.
Враховуючи, що судове повідомлення про розгляд справи разом із копією ухвали про відкриття провадження та примірником позовної заяви з додатками, які відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 128 ЦПК України були надіслані відповідачу ТОВ «Кул-Текс» за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, - повернуто до суду з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою», керуючись ч. 4 ст. 130 ЦПК України суд вважає, що відповідач ТОВ «Кул-Текс» належним чином повідомлений про розгляд справи (а.с. 178, 179).
Враховуючи, судове повідомлення про розгляд справи разом із копією ухвали про відкриття провадження та примірником позовної заяви з додатками, які відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 128 ЦПК України були надіслані відповідачу ОСОБА_1 за відомою суду адресою його місця проживання зареєстрованою у встановленому законом порядку, - повернуто до суду без вручення з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою», керуючись ч. 4 ст. 130 ЦПК України, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд справи (а.с. 164, 167, 169, 173, 174).
Також, під час розгляду цивільної справи № 362/4187/23 за позовом ОСОБА_2 до Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: ОСОБА_1 про зняття арешту, - із заяви ОСОБА_1 від 03 листопада 2023 року, суду стало відомо про адресу його фактичного проживання: АДРЕСА_1 .
У зв'язку із цим, з метою досягнення завдань та дотримання основних засад цивільного судочинства, що визначені статтею 2 ЦПК України та забезпечення відповідачу ОСОБА_1 реальної можливості реалізувати свої процесуальні права та обов'язки, - судове повідомлення про розгляд справи разом з ухвалою про відкриття провадження по справі та примірником позовної заяви з додатками було також надіслано відповідачу ОСОБА_1 за адресою його фактичного проживання: АДРЕСА_1 ; однак повернуто до суду без вручення з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 180, 203, 204).
Оскільки обидва відповідачі, які повідомлені про розгляд справи у порядку визначеному статтями 128 і 130 ЦПК України, у встановлений цивільним процесуальним законом строк не подали відзив на позов і не заперечили проти вирішення справи в порядку спрощеного провадження, суд ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2016 року, також стягнуто з ОСОБА_1 і ТОВ «Кул-Текс» солідарно на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість в сумі 8 385 доларів 18 центів США (а.с. 46 - 52).
25 липня 2016 року постановою державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Качанова М.О. відкрито виконавче провадження № 51775272 з виконання виконавчого листа виданого судом 12 травня 2016 року на примусове виконання вказаного рішення суду стосовно боржника ОСОБА_1 (а.с. 53, 54, 55).
03 листопада 2022 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Я.В. відкрито виконавче провадження № 70218427 з виконання виконавчого листа виданого судом 30 грудня 2021 року на примусове виконання вказаного рішення суду відносно боржника ТОВ «Кул-Текс» (а.с. 53, 54, 56).
Під час розгляду справи суду не надано відповідних доказів на підтвердження факту повернення відповідачами позивачу суми грошових коштів вказаної у рішенні від 12 лютого 2016 року.
Вирішуючи спір по суті вимог, суд виходить з наступного.
Насамперед, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на норми статті 625 ЦК України.
Положення частини 2 статті 625 ЦК України передбачають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки, відповідач не повернув позивачу примусово стягненні з нього грошові кошти, суд приходить до висновку, що на підставі статті 625 ЦК України, відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання та зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Зокрема, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач здійснив розрахунок зобов'язання за період строку позовної давності з 03.04.2020 року по 03.04.2023 року (а.с. 57).
Натомість, суд не погоджується із вказаним періодом розрахунку заборгованості та застосовує інший період грошового зобов'язання відповідачів з наступних підстав.
Суд вважає є безпідставним і необґрунтованим розрахунок зобов'язання по 03.04.2023 року, оскільки пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан, який неодноразово було продовжено та дії станом на дату постановлення цього судового рішення.
Вказану обставину, суд визнає загальновідомою, а тому за приписами частини третьої статті 82 ЦК України, така обставина не потребує доказування.
Тобто, є неправомірними і безпідставними здійснені позивачем за статтею 625 ЦК України нарахування 3 % річних за період з 24.02.2022 року по 03.04.2023 року, оскільки нарахування за вказаний період прямо суперечать вимогам пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Отже, закінчення розрахунку зобов'язання відповідача слід обраховувати до 24 лютого 2022 року - дня введення в Україні воєнного стану.
Як наслідок, суд здійснює розрахунок заборгованості відповідача за період з 03 квітня 2020 року (день початку строку за яким позивач заявив позовні вимоги) до 23 лютого 2022 року (день, що передує дню введення в Україні воєнного стану).
Сума заборгованості, що не виплачена відповідачами позивачу складає 8 385 доларів 18 центів США.
Як наслідок, розрахунок розміру 3 % річних за боргом 8 385 доларів 18 центів США судом обраховано та складає: [проценти] = [сума боргу] ? [процентна ставка] / 100 % / 365 днів ? [кількість днів].
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 03/04/2020 до 31/12/2020 8 385,18 x 3 % x 273 : 366 : 100273187,64
з 01/01/2021 до 23/02/2022 8 385,18 x 3 % x 419 : 365 : 100419288,77
Тобто, 476 доларів 41 цент США за період прострочення з 03 квітня 2020 року по 23 лютого 2022 року.
Стосовно стягнення штрафних санкцій саме в іноземній валюті, суд враховує наступне.
Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня; при цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Тобто, відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові в справі № 373/2054/16-ц від 16 січня 2019 року, відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Заборони на виконання грошового зобов'язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Оскільки, відповідачі не виконують свої зобов'язання та не сплатили позивачу суму боргу, суд приходить до висновку, що порушені майнові права позивача слід захистити шляхом стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача визначеної обрахунками суду під час розгляду справи суми 3 % річних визначеної статтею 625 ЦК України.
За таких обставин, позов є частково обґрунтованим та підлягає задоволенню в обсязі суми стягнення визначеному судом.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
За подачу даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 2 684 гривні 00 копійок, що підтверджується відповідною квитанцією № 9595/22 від 05 травня 2023 року (а.с. 77).
Тобто, на підставі статей 133, 141 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позову, на три сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, суд враховує обставину часткового задоволення позовних вимог в обсязі 63,13 % та вважає, що судові витрати позивача у вигляді сплати судового збору за вимогами майнового характеру слід визначити відповідно до відсотку задоволеної суми позову у розмірі 63,13 %, що становить 1 694 гривні 41 копійка.
Як наслідок, на підставі пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позову, судові витрати слід покласти на:
-позивача у розмірі 36,87 %, що становить 989 гривень 59 копійок;
-кожного із відповідачів у рівних частках пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 63,13 %, що становить 1 694 гривні 41 копійка для обох разом.
У підсумку, у зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір слід покласти на кожного із відповідачів у рівних частках пропорційно розміру задоволених позовних вимог по 847 гривень 21 копійка (а.с. 77).
На підставі викладеного, керуючись статтею 625 ЦК України, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, статтями 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 273 - 279 ЦПК України,
Частково задовольнити позов.
Стягнути з ОСОБА_1 і Товариства з обмеженою відповідальністю «Кул-Текс» солідарно на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» грошові кошти в розмірі еквівалентному сумі 476 (чотириста сімдесят шість) доларів 41 цент США, що підлягає сплаті в гривнях за офіційним курсом Національного банку України встановленим для відповідної валюти на день здійснення платежу.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 і Товариства з обмеженою відповідальністю «Кул-Текс» на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» по 847 (вісімсот сорок сім) гривень 21 копійка з кожного у відшкодування судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя
Дата складення повного рішення суду - 15 вересня 2025 року.