Номер провадження: 11-сс/813/1644/25
Справа № 947/13802/25 1-кc/947/11992/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
08.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12023160000001520 від 13.12.2023 року за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 11.08.2025 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Автономної Республіки Крим, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, має двох неповнолітніх дітей, фізичної особи-підприємця, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,
встановив:
Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023160000001520 від 13.12.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.149, ч.2 ст.332, ч.3 ст.332 КК України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 11.08.2025 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 та підозрюваній ОСОБА_8 продовжений строк тримання під вартою до 23.09.2025 року включно, із визначенням застави - 1300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3936400 грн.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання сторони обвинувачення та застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , з покладанням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Захисник посилається на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України. Захисник звертає увагу, що підозрювана є інвалідом ІІІ групи, разом з чоловіком та двома малолітніми дітьми постійно проживають на території м.Львів. Остання на території України займається підприємницькою діяльністю, з початку повномасштабної війни систематично надає допомогу ЗСУ, за що неодноразово була нагороджена подяками та грамотами. Також захисник звертає увагу, що ОСОБА_8 у 2025 році разом з членами сім'ї виїжджала до Іспанії, проте повернулась на територію України, що також доводить відсутність у неї наміру залишати Україну та переховуватись від органу досудового розслідування. Існування ризику незаконного впливу на свідків є недоведеним, оскільки запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту нівелює такий ризик, в тому числі враховуючи наявність у підозрюваної міцних соціальних зв'язків.
Заслухавши суддю-доповідача; захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши матеріали кримінального провадження; обговоривши доводи апеляційних скарг; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Частина 1 ст.404 КПК України (далі - КПК) передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Зі змісту ч.5 ст.199 КПК вбачається, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Частиною 4 ст.199 КПК передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При розгляді зазначеного кримінального провадження відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Згідно з ст.5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (зокрема «Харченко проти України», «Єлоев проти України», «Фельдман проти України») неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу. Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і орган досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави. До того ж, такі підстави мають бути чітко вказані.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 слідчий суддя в цілому дотримався вимог ст.199 КПК, взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини.
Апеляційним судом встановлено, що 23.04.2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами та була перевірена апеляційним судом під час перегляду ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 25.04.2025 року про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Апеляційний суд вважає, що на даному етапі досудового розслідування докази долученні слідчим до клопотання про продовження строку тримання під вартою є вагомими та достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_8 .
При цьому, відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй злочину, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України, в ході апеляційного розгляду не встановлено.
На теперішній час строк досудового розслідування в кримінальному №12023160000001520 продовжений до 5-ти місяців, а саме до 23 вересня 2025 року.
Для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд процесуальних дій, в тому числі: отримати висновки комп'ютерно-технічних експертиз, призначених з метою дослідження мобільних телефонів (34 телефони) та комп'ютерної техніки, вилучених під час проведених обшуків; допитати осіб, які володіють відомостями, що мають значення для доказування у кримінальному провадженні, в тому числі малолітніх та неповнолітніх дітей, позбавлених батьківського піклування, над якими було встановлено опіку чи піклування, та які перебувають на території України; направити запити про надання міжнародної правової допомоги до Сполучених Штатів Америки, Королівства Іспанії та Держави Ізраїлю; скасувати гриф таємності клопотань на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також відповідних ухвал про дозвіл на їх проведення та протоколів за результатами проведення; за результатами оцінки зібраних під час досудового розслідування доказів вирішити питання щодо повідомлення про нову підозру ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; встановити всіх осіб, причетних до вчинення вказаних злочинів, та їх місце перебування, вирішити питання щодо повідомлення їм про підозру; виконати вимоги ст. ст. 290 та 291 КПК України, зокрема надати доступ до матеріалів досудового розслідування підозрюваним та їх захисникам, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Оскільки наразі досудове розслідування триває, існуючи в даному кримінальному провадженні ризики (п.п.1, та 3 ч.1 ст.177 КПК), які обґрунтовують необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_8 , не зменшились та не відпали.
Так, злочин, передбачений ч.3 ст.332 КК України, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких, оскільки за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній ОСОБА_8 у разі доведеності її вини, апеляційний суд вважає, що ризик того, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду продовжує існувати та є обґрунтованим.
Вказаний ризик підтверджується також тим, що ОСОБА_8 володіє знаннями та навичками незаконного перетинання державного кордону, а тому у випадку застосування до неї запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, остання матиме можливість залишити територію України та уникнути кримінального переслідування.
Крім того, апеляційний суд погоджується з продовженням існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що перебуваючи на свободі ОСОБА_8 матиме можливість здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки підозрювана володіє інформацією про їх місце проживання та їх контактними даними.
Апеляційний суд звертає увагу, що наразі досудове розслідування триває, а показання свідків у даному кримінальному провадженні, мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування.
Апеляційний суд також звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
За наявності існування обґрунтованої підозри та вищевказаних ризиків, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок слідчого судді щодо необхідності продовження застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обставин передбачених ч.2 ст.183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційним судом не встановлено.
Колегія суддів погоджується в цілому з доводами сторони захисту, що наявність у підозрюваної інвалідності внаслідок хронічного захворювання безумовно може впливати на якість життя у звичайних умовах та тим паче в умовах перебування в ізоляції. Втім доказів неможливості перебування підозрюваної в умовах СІЗО за станом здоров'я стороною захисту не надано.
Водночас щодо визначеного слідчим суддею розміру застави колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
У даному кримінальному провадженні виключність випадку полягає в тому, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні ряду епізодів тяжких злочинів, які пов'язані зі сприянням в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, вчинених в умовах воєнного стану та пов'язаних із посяганням на недоторканність державного кордону, що безпосередньо впливає на стан обороноздатності країни, за попередньою змовою групою осіб.
Апеляційний суд приймає до уваги, що раніше визначений розмір застави - 1300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3936400 грн. підозрювана ОСОБА_8 протягом тривалого часу заставу не сплатила, що може свідчити про існування труднощів матеріального характеру.
Апеляційний суд зазначає, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Із урахуванням наведених вище обставин, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір застави, тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.
Скасовуючи ухвалу слідчого судді та ухвалюючи нове рішення за результатами розгляду клопотання слідчого, при визначенні розміру застави, апеляційний суд керується вимогами ч.4, п.2 ч.5 ст.182 КПК.
Визначаючи розмір застави, колегія суддів враховує і практику ЄСПЛ, відповідно до якої розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого та ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (рішення у справі «Гафа проти Мальти» (Gafа v. Malta), заява №54335/14, пункт 70, від 22 травня 2018 року)
Колегія суддів враховує, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженню не завершене, а підозрювана більше чотирьох місяців перебуває під вартою.
Одночасно з цим, враховуючи висновки колегії суддів, зроблені вище, але не обмежуючись, під час оцінки доводів сторони захисту в частині застосування більш м'якого запобіжного заходу, а також в частині розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, дотримуючись балансу між завданнями кримінального провадження та необхідністю дотримання гарантій, визначених статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір застави до 1000 (однієї тисячі) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень.
У відповідності до приписів п.2 ч.3 ст.407 КПК, апеляційний суд, скасувавши ухвалу слідчого судді, постановляє нову ухвалу.
На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали, якою ОСОБА_8 слід продовжити строк тримання під вартою та зменшити раніше визначений розмір застави.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 197, 199, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.06.2025 року, якою в кримінальному провадженні №12023160000001520 від 13.12.2023 року підозрюваній ОСОБА_8 продовжений строк тримання під вартою до 23.09.2025 року, з визначенням застави - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 в кримінальному провадженні №12023160000001520 від 13.12.2023 року про продовження застосування до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Продовжити підозрюваній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком до 23.09.2025 року включно.
Визначити підозрюваній ОСОБА_8 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 1000 (однієї тисячі) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3028000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум за наступними реквізитами: отримувач: Одеський апеляційний суд; Код ЄДРПОУ отримувача 42268321; Код банку отримувача (МФО) 820172; розрахунковий рахунок UA308201720355299001001086720; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; Призначення платежу: Згідно ухвали Одеського апеляційного суду від 08.09.2025 року; заставна сума за підозрювану ОСОБА_8 (номер провадження суду апеляційної інстанції №11-сс/813/1644/25; судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ).
Підозрювана ОСОБА_8 звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_8 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатися з населеного пункту в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв'язку;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками, учасниками кримінального провадження, визначеними слідчим або прокурором;
- здати на зберігання до Головного управління ДМС у Львівській області свій паспорт для виїзду за кордон, або інший документ, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_8 наслідки невиконання обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з'явиться до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого суворого запобіжного заходу
Строк дії ухвали Одеського апеляційного суду в частині продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та покладених на підозрювану обов'язків становить до 23 вересня 2025 року включно.
Копію ухвали невідкладно надіслати до ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4