Справа № 296/10320/25
1-і/296/336/25
Іменем України
15 вересня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025060640000749 від 17.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
встановив:
У провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває вказане кримінальне провадження.
Прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
В обґрунтування свого клопотання зазначив, що 21.07.2025 ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16.09.2025. Враховуючи, що ризики, які існували на час обрання даного запобіжного заходу, а саме можливості переховуватись від суду; впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення та ймовірність продовження кримінального правопорушення чи вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим відносно потерпілого, не зменшилися та продовжують існувати, і вони виключають можливість зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого найбільш м'який запобіжний захід.
У судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав, просив задовольнити клопотання із викладених у ньому підстав.
Адвокат ОСОБА_5 та його підзахисний ОСОБА_4 просили суд відмовити у задоволені клопотання прокурора, змінити на цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вирішуючи клопотання прокурора, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу. Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою, суд звертає увагу, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років позбавлення волі.
Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, суд доходить висновку, що обвинувачений може в подальшому створити умови для настання ризиків, визначених ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від суду, усвідомлюючи тяжкість покарання за інкриміноване кримінальне правопорушення у разі визнання його винуватості; впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не виключає можливості виникнення подібних ситуацій вчинених обвинуваченим, та ймовірність продовження кримінального правопорушення чи вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим відносно потерпілого.
За таких обставин, суд доходить висновку, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки будь-які дані про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України відсутні, а тому обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає розмір застави, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 182, 315, 371, 372 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , строком на 60 днів, задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№8)» на строк 60 днів, тобто до 13 листопада 2025 року включно.
Копію даної ухвали направити до Державної установи «Житомирська установа виконання покарань(№8)» для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Суддя ОСОБА_1