Єдиний унікальний номер 448/892/25
Провадження № 2/448/529/25
15.09.2025 місто Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді - Гіряк С.І.
за участі секретаря судового засідання - Рушеляк Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, індекс 02090) до
відповідача ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )
предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором,
учасники справи - не з'явилися
встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
1. Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-9693429 від 10.04.2024 в розмірі 16 121 грн. 00 коп.
2. В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначив, що 10.04.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №00-9693429 шляхом використання електронного підпису одноразового ідентифікатору.
3. Відповідно до умов Кредитного договору №00-9693429 від 10.04.2024 відповідачка отримала 5 000 гривень та зобов'язалася повернути кредит зі сплатою процентів за користування кредитом в порядку та строки, що передбачені Кредитним договором.
4. Кредит відповідачкою було отримано шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки.
5. Вказує, що ТОВ «Макс Кредит» умови Кредитного договору виконали в повному обсязі, надавши Відповідачці кредит на потрібну їй суму, а відповідачка з свого боку не виконала умов Кредитного договору.
6. 21.10.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, у відповідності до умов якого ТОВ «Макс Кредит» передає ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Макс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі і за кредитним договором №00-9693429 від 10.04.2024року.
7. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №21102024-МК/ЕЙС, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідачки у сумі 16 121 грн. 00 коп., з якої: 5 500 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 10 621 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками.
8. Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» посилаючись на те, що відповідачка не виконала взяті на себе зобов'язання, а тому має заборгованість в розмірі 16 121 грн. 00 коп.
9. Відповідачка ОСОБА_1 відзиву на позов не надала.
ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.
10. Представник позивача в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без його участі, при цьому зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
11. Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилася, повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомляла. Суд констатує, що окрім направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання відповідачки, повідомлення про виклик відповідачки в судове засідання здійснювалося шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Мостиського районного суду Львівської області (http://court.gov.ua/). Слід зазначити, що жодних клопотань, заяв та відзиву від ОСОБА_1 до суду не надходило.
12.Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України, тому неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи без їх участі.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
13. Ухвалою суду від 23.05.2025 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
14. Оскільки відповідачка була належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання не з'явилася, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом постановлено провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.
15. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини встановлені Судом
16. Судом вставлено, що 10.04.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №00-9693429 шляхом використання одноразового ідентифікатора НОМЕР_3, відправленого на номер телефону НОМЕР_1 .
17. Відповідно до умов Кредитного договору №00-9693429 від 10.04.2024 відповідачка отримала 5 000 гривень та зобов'язалася повернути кредит зі сплатою комісії за надання кредиту в сумі 500 грн. та процентів за користування кредитом в порядку та строки, що передбачені Кредитним договором.
18. Також на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачкою ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором НОМЕР_3.
19. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення паролю входу до особистого кабінету.
20. Відповідно до договору передбачено, що підписуючи цей договір, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Макс Кредит», повністю приймаючи умови кредитного договору, та підтвердив, що повністю розуміє, погоджується з ними та зобов'язується неухильно їх дотримуватись.
21. Кредитні кошти відповідачкою було отримано шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки, що підтверджується повідомленням ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» вих..№1289/10 від 30.10.2024.
22. Згідно з інформацією, наданою суду АТ «ПУМБ» на ім'я ОСОБА_1 оформлена банківська платіжна картка №5355-280-2153-5834 та 10.04.2024 на дану картку було проведено фінансову операцію і зараховано грошові кошти в розмірі 5 000 гривень.
23. Пунктом 1.3 договору визначено, що строк кредиту складає 360 календарних днів, дата повернення кредиту - 05.04.2025.
24. У пунктах 1.4 - 1.4.4 договору обумовлено нарахування та плату позичальником кредитодавцю процентів за користування кредитом, встановлено проценту ставку.
25. 21.10.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, у відповідності до умов якого ТОВ «Макс Кредит» передає ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Макс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі і за кредитним договором №00-9693429 від 10.04.2024року.
26. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №21102024-МК/ЕЙС, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло грошової вимоги до відповідачки у сумі 16 121 грн. 00 коп., з якої: 5 500 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 10 621 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками.
27. В свою чергу Відповідачкою не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов'язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
28. Беручи до уваги те, що Відповідачка належним чином не виконала умови кредитного договору, у зв'язку з чим вважається таким, що прострочила виконання зобов'язання, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню.
29. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованості за кредитним договором №00-9693429 від 10.04.2024 в розмірі 16 121 (шістнадцять тисяч сто двадцять одна) гривня 00 копійок.
V. Застосоване судом законодавство
30. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
31. Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
32. Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
33. Згідно з ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
34. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
35. Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, який повинен виконуватися, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору.
36. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини. Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
37. Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
38. Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
39. За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1ст. 638 ЦК України).
40. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
41. Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цьогоЗакону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
42. За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
43. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
44. Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
45. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
46. Згідно правил ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
47. Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
48. Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання. Згідно ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
49. Відповідно до ч.1 ст.611ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
50. Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
51. Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
52. Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов?язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов?язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
53. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов?язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
VІ. Висновки Суду
54. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
55. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
56. Судом встановлено, що всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість перед позивачем.
57. Позивач на підставі долучених доказів довів, що до нього перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні, яке відповідач не виконав належним чином.
Надані Позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості.
58. В свою чергу Відповідачкою не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
59. Беручи до уваги те, що Відповідачка належним чином не виконала умови кредитного договору, у зв'язку з чим вважається такою, що прострочила виконання зобов'язання, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню.
60. З Відповідачки на користь Позивача слід стягнути суму боргу за кредитним договором №00-9693429 від 10.04.2024 в розмірі 16 121 гривня 00 копійок, тобто в межах заявлених позовних вимог.
VІІ. Розподіл судових витрат
61. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
62. Згідно платіжної інструкції №11483 від 21.05.2025 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.
63. По справі позивачем заявлено вимогу з ціною позову в розмірі 16 121 грн. 00 коп., котра була задоволена в повному обсязі, а тому у зв'язку із задоволенням позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
64. Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. суд приходить до наступного висновку.
65. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, що передбачено ст.15 ЦПК України.
66. Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
67. Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
68. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
69. Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
70. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
71. Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
72. Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
73. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
74. Позивач пред'явив вимогу про стягнення 7 000 гривень відшкодування витрат за надання правничої допомоги. До суду на підтвердження факту надання правової допомоги надано наступні документи: договір 07/04/25-02 від 07.04.2025 про надання правової допомоги, укладений між позивачем та адвокатським бюро «Тараненко та Партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС», додатковою угодою №11 до договору 07/04/25-02 від 07.04.2025 про надання правової допомоги, копію довіреності від 04.12.2024, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4956, копію ордеру про надання правничої допомоги від 07.04.2025, акт прийому передачі наданих послуг від 07.04.2025, та не надано документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо), що позбавляє суд можливості вирішити питання стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу, однак це не позбавляє його права звернутися до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у визначений законом строк.
75. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку що у задоволенні вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000 гривень слід відмовити.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, Суд,
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №00-9693429 від 10.04.2024 в розмірі 16 121 (шістнадцять тисяч сто двадцять одна) гривня 00 копійок.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
4. В задоволенні частини вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень - відмовити.
5. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
6. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
7. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
8. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
9. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
10. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
11. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
12. Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.
13. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
14. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
15. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, індекс 02090, код ЄДРПОУ - 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ;
Повний текст судового рішення складений 15.09.2025.
Суддя Світлана ГІРЯК