Постанова від 15.09.2025 по справі 335/7515/25

1Справа № 335/7515/25 3/335/2010/2025

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Мінаєв М.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВстановиВ:

30.07.2025 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла справа про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 № 390930 від 14.07.2025, щодо громадянина ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Вказаним протоколом встановлено, що 13.07.2025 о 23 год. 35 хв. в м. Запоріжжя, просп. Соборний, біля буд. 155, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував автомобілем ГАЗ 3302, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився, що підтверджується висновком №5128 від 14.07.2025, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування відсторонений, про повторність попереджений.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , викликався до суду для участі у розгляді справи на 14.08.2025 та 15.09.2025 за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, що була вказана ним безпосередньо при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, однак один судовий виклик було вручено, інший до суду повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», також викликався шляхом надсилання смс-повісток за номером телефону, що зазначений у протоколі.

Окрім того, під час складання протоколів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був проінформований про те, що йому слід очікувати виклику до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя.

Таким чином, ОСОБА_1 , достеменно знаючи про наявність стосовно нього в суді справи про адміністративне правопорушення, особисто не доклав зусиль для дізнання про дату судового розгляду та не виявив бажання бути присутнім при розгляді справи. Наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою уникнення адміністративної відповідальності.

В той же час практика Європейського Суду з прав людини ( зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008р.) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.

Зважаючи на те, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, а також на те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, справу розглянуто за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, суд виходить з такого.

Частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, тощо.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у формі відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та доданими до нього матеріалами, які оформлені з дотриманням вимог, передбачених чинним законодавством України: довідкою з бази даних підсистеми «Адмінпрактика», рапортом поліцейського, направленням на огляд водія транспортного засобу, відомостями відеозапису, що містяться на CD-диску, висновком про результати медичного огляду № 5128 від 14.07.2025, складеним фахівцем КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги», відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду.

Зокрема, вказаним відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 рухався на автомобілі ГАЗ 3302, д.н.з. НОМЕР_2 , зупинився на вимогу поліцейських. Причина зупинки: несправність лампочок стоп-сигналу; не подання сигналу світловим покажчиком при зміні напрямку руху. Під час спілкування та встановлення особи ОСОБА_1 , останньому було повідомлено про те, що в нього наявні ознаки наркотичного сп'яніння та запропоновано пройти медичний огляд у закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 погодився, прослідував до медичного закладу разом із працівниками поліції. В медичному закладі ОСОБА_1 декілька разів намагався здати біоматеріал, проте спочатку медичний працівник повідомив, що відібраних зразків біоматеріалу занадто мало для проведення дослідження, через деякий час ОСОБА_1 здав повторно біоматеріал, після чого медичний працівник перевірив температуру наданого зразку, та повідомив, що температура занадто низька, що свідчить про те, що вказаний біоматеріал був розбавлений водою, після чого ОСОБА_1 втретє пропонують здати біоматеріал - на що останній відповів відмовою, лікар-нарколог складає відповідний висновок. Працівники поліції складають відповідний протокол.

Оцінюючи описану поведінку ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

Відповідно до п. п. 2, 16 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою КМУ №340 від 08.05.1993 року, до керування транспортними засобами допускаються особи за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, тобто ті особи, які пройшли медичний огляд у порядку встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку до встановлених планів і програм та склали теоретичний та практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС.

Отже, презюмується, що посвідчення водія отримують лише ті особи, які успішно склали теоретичний іспит із знань ПДР України та всіх пов'язаних з ними законами та підзаконними нормативно-правовими актами, в тому числі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен розуміти правовий статус водія, виконувати обов'язки водія, та на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дана позиція повністю відповідає усталеній позиції ЄСПЛ, практика якого згідно статті 17 ЗУ “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, використовується судами як джерело права. Так, у рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння шляхом здачі біологічного матеріалу - сечі. Однак, останній від належної здачі біологічного матеріалу фактично відмовився, штучно створюючи для цього перешкоди шляхом здавання неналежної кількості матеріали, потім - ймовірно шляхом разбавленя водою, і врешті решт - шляхом прямої відмови, мотивуючи відсутністю фізіологічної потреби. Таким чином, ОСОБА_1 фактично ухилився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.

Відповідно п.п. 12, 13 Розділу 3 Інструкції № 1452/735, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Також може використовуватись і кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти інші біологічні зразки.

З цього випливає, що вказаним положенням передбачена можливість дослідження слини, сечі та змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, і лише за неможливості взяти зразки вказаних біологічних середовищ, може використовуватися кров.

Тобто, тільки в силу певних обставин, коли водій знаходиться без свідомості чи перебуває у важкому стані і у нього неможливо відібрати біологічне середовище (сечу), предметом дослідження можуть бути інші біологічні середовища, в тому числі і кров.

Окрім того, огляд на стан наркотичного сп'яніння проводить лікар, шляхом проведення лабораторних досліджень. Таким чином, саме лікар визначає вид зразків біологічного середовища, необхідних для лабораторного дослідження.

Поведінка ОСОБА_1 призвела до того, що більша частина часу між зупинкою його транспортного засобу та кінцевим терміном відібрання аналізу (дві години) сплинула з причин, які не залежали ані від працівників поліції, ані від працівників медичного закладу.

За таких умов вказану поведінку ОСОБА_1 слід розцінювати як ухилення від проходження медичного огляду.

Будь-яких підстав для обґрунтованого сумніву у належності та допустимості наявних у справі доказів під час розгляду справи не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, на підставі ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст.276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (Отримувач: ГУК у Запорізькій області/Запорізька обл./21081300; Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997; установа банку: Казначейство України (ЕАП); Номер розрахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300 з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом та у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, а саме 34000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять грн. 60 коп.) (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з часу набрання нею законної сили.

Суддя М.М. Мінаєв

Попередній документ
130197102
Наступний документ
130197104
Інформація про рішення:
№ рішення: 130197103
№ справи: 335/7515/25
Дата рішення: 15.09.2025
Дата публікації: 17.09.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (03.11.2025)
Дата надходження: 30.07.2025
Предмет позову: Керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані наркотичного сп'яніння.
Розклад засідань:
14.08.2025 09:15 Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
15.09.2025 09:00 Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
Учасники справи:
головуючий суддя:
МІНАЄВ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ
суддя-доповідач:
МІНАЄВ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Куліш Сергій Володимирович